Архітектура — це мистецтво зводити будинки, споруди, комплекси будівель різного призначення відповідно до сучасних технічних можливостей, конструкцій і матеріалів.
Архітектура, це вид образотворчого мистецтва та складова частина матеріальної й духовної культури людства.
Призначення архітектури — створення середовища, необхідного людям для їхнього проживання, праці, фізичного і культурного розвитку.
Основними виражальними засобами архітектури є композиція, точно вивірені пропорції, масштаб, рівномірна послідовність елементів конструкції (ритм), пластика об’ємів, фактура і колір матеріалів оздоблення.
Від початку будівництва в стародавні часи й до сьогоднішнього дня архітектурні форми та стилі весь час змінювались. Здебільшого це відбувалось не внаслідок зміни форми будівлі, а завдяки змінам її інтер’єра. Під поняттям «інтер’єр» розуміємо вигляд приміщення всередині будинку, естетику оздоблення, розміщення в ньому обладнання, меблів, картин, квітів тощо.
Основи теорії архітектури заклав у II пол. 1 ст. до н.е. римський інженер Вітрувій у трактаті «10 книг про архітектуру». Він висунув 3 вимоги до споруджуваної будівлі: міцність, корисність, краса.
За призначенням архітектуру поділяють на типи: житлова, суспільно-громадська (культові будівлі, видовищні, адміністративні), промислова (виробничі транспортні торгівельні споруди).
Складовою частиною архітектури є садово-паркове мистецтво – оформлення парків, скверів, бульварів.