Й. В. Ґете. Поезії

Літературний рід: лірика.

Жанр: пісня (пейзажна та інтимна лірика).

Напрям, течія: романтизм.

Віршовий розмір: переважає чотиристопний ямб.

Римування: парне (ААББВВ).

Строфа: шестивірш.

Провідний мотив, мотиви: захоплення весняною природою, поєднання весняного пробудження з почуттями кохання.

Тема: оспівування гармонії людини й природи, піднесеного почуття кохання, що надає життю сенс.

Ідея: возвеличення любові як джерела натхнення й радості, єдності людини, природи та почуттів.

Художньо-стильові особливості: пісенність, ритмічність, мелодійність, використання світлих, життєрадісних образів.

Художні засоби, стилістичні фігури:

– Метафори: "сміється природа", "сонце сяє", "ти світлий чар", "ти радістю, сміхом, новим життям";

– Порівняння: "Як жайворонок — повітря й спів", "Як чиста квітка — росу полів";

– Епітети: "барвисті квіти", "ясна любов", "дівча ясне", "сміється природа";

– Анафора: повторення "Як" на початку рядків у третій строфі.

Образи та символічні образи:

– Природа (сонце, квіти, жайворонок, весна) – символ життя, радості та гармонії;

– Кохана – втілення світла, краси, натхнення;

– Любов – як гармонія, внутрішнє натхнення, що поєднується із зовнішнім світом;

Примітки та корисна інформація:

Цей вірш Ґете – приклад синтезу пейзажної та інтимної лірики, що передає радість весняного пробудження та почуття кохання. Переклад Миколи Зерова зберіг ритміку, пісенну легкість і мелодійність оригіналу.

https://www.ukrlib.com.ua/review-zl/printit.php?tid=12684