Автор – Віктор Гюго

Рік написання – 1831

Жанр – історичний роман

Час та місце подій: 1480-і роки, Париж (Середньовічна Франція XV ст. за правління короля Людовіка XI). Події відбуваються у самому Соборі, на Соборній та Гревській площах, у «Дворі чудес».

Тема. У романі «Собор Паризької Богоматері» Віктор Гюго розвиває теми кохання, краси, протистояння в людині християнських догм та людських слабкостей, торкається проблеми народу та народної непокори. Зображує середньовічну Францію на порозі доби Відродження.

Ідея / Ідейний зміст. Антиклерикальна ідея роману. Боротьба між Добром і Злом.

Основний конфлікт. Конфлікт між Добром і Злом (філософський, моральний). Конфлікт короля з феодалами (політичний).

Проблематика. В.Гюго показав, як кохання і краса, собор вплинули на душі Клода Фролло і Кавзімодо. Загальнолюдські проблеми: кохання, смерть, зрада, відданість.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/hyuho-sobor-paryzkoi-bohomateri-analiz

Есмеральда – красива сирота. Їй 16 років. Танцівниця-циганка.

Клод Фролло – 36 років, суворий священик, архідиякон Жозаський.

Квазімодо – глухий горбун, 20-річний сирота, дзвонар Собору Паризької Богоматері.

П’єр Гренгуар – поет і філософ, який приєднався до волоцюг.

Феб де Шатопер – капітан, офіцер, який любив жіночу компанію.

Жоаннес Фролло де Молендіно – школяр, молодший брат Клода.

Клопен Труйльфу – король бродяг та жебраків.

Флер-де-Ліс – дівчина із знатної родини, наречена Феба.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/hyuho-sobor-paryzkoi-bohomateri-analiz

Роман складається з 11 книг. Перші шість – розгорнута експозиція. Гюго знайомить читача з місцем подій та головними героями. Усі події в експозиції відбуваються протягом трьох днів на початку січня 1482 року. З нагоди дня Богоявлення і свята блазнів на Гревському майдані Квазімодо обирають «королем блазнів»; П’єр Гренгуар  у Палаці правосуддя ставив свою містерію; юна красуня Есмеральда танцює на площі зі своєю кізкою Джалі. Того ж вечора Квазімодо з Кладом намагається викрасти циганку. Викраденню циганки заважає капітан королівських стрільців Феб, який підкорює серце Есмеральди. У Дворі чудес вона бере чоловіки Гренгуара, рятуючи його від шибениці.

Розділ IV «Сльоза за краплю води» книги 5-ої є зав’язкою. Квазімодо затримали жандарми і засудили до покарання біля ганебного стовпа за те, що він намагався викрасти циганку. Його побили, всі сміялися з горбуна, а Есмеральда принесла йому попити,

Книги VII – X широко представляють розвиток дії. Автор показує як вплине доброта, проявлена Есмеральдою до дзвонаря Квазімодо, на його долю. Есмеральда кохає ротмістра Феба, але капітан мріє одружитися з шляхетною Фльорделіс. Танцівницю ненавидить Гудула зі «щурячої нори» (в неї вкрали цигани дитину) і архідиякон Клод Фролло, який закохався в Есмеральду, але це почуття руйнувало його душу, він перетворювався на демона. Саме він шукав привід звести Есмеральду на шибеницю за чаклунство. А пізніше її звинуватили у вбивстві Феба де Шатопера з вини Клода Фролло. Есмеральда, не витримавши тортур, зізнається у вбивстві капітана, її мають повісити.  Проте Квазімодо врятував Есмеральду від шибениці, сховав у Соборі. Народ штурмує Собор, щоб врятувати дівчину. Король з «лиса перетворився на гієну». Він злякався цього нападу. Архідиякон хитрістю вивів Есмеральду з Собору і знову поставив її перед вибором: він або смерть. Дівчина вибрала смерть.

XI книга –  заключна частина роману, це і кульмінація, і розв’язка подій. Випадково Есмеральда опиняється під охороною самітниці Гудули. Та визнає в циганці свою втрачену дочку, але врятувати від смерті не змогла. Борючись за життя дитини, вона гине. Адже Есмеральда сама себе виказала, позвавши Феба на допомогу. Дівчину стратили. А Квазімодо, зрозумівши, що зробив Фролло, скидає його з собору. Квазімодо після цього зникає. Ротмістр Феб де Шатопер невдовзі одружився. А Гренгуар досягає успіху в драматургії.

Через багато років у гроті серед трупів інших повішених знайшли 2 скелети: жіночий і потворний чоловічий, що обіймав перший. Коли їх спробували роз’єднати, чоловічий розсипався на порох.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/hyuho-sobor-paryzkoi-bohomateri-analiz

Композиція і сюжет твору

Роман складається з одинадцяти книг, які в свою чергу діляться на глави, кожна з яких має свою назву. Сюжет твору досить складний, оскільки письменник тісно переплітає кілька сюжетних ліній. Основна сюжетна канва пов'язана з Есмеральдою, Квазімодо і Клодом Фролло. Події роману відбуваються протягом шести місяців, з 6 січня до липня 1482 року, тобто за рік до смерті французького короля Людовіка ХІ. Сюжет розвивається послідовно, але автор часто використовує ретроспекцію, щоб розповісти про минуле героїв. Розвиток подій у романі дуже стрімкий. Жодну основну сюжетну лінію В. Гюго не залишає з відкритою розв'язкою. У творі розповідається не тільки про долі героїв, а й про Собор Паризької Богоматері, історію Франції і Парижа. Наприклад, книга третя повністю присвячена Собору та місту.

Дія роману відбувається у ще середньовічній Франції, але вона вже стоїть на порозі Відродження. Свій роман Гюго починає з живописання строкатого міського натовпу, соціальних низів, того середовища, з якого має витворитися демократія. Роман наповнений розгорнутими масовими сценами й картинами народного життя середньовічного Парижа. Свято на честь прибуття фландрських послів, постановка містерії поета-невдахи Гренгуара, карнавальна процесія з "папою блазнів" на чолі, це гостре й проникливе відтворення середньовічної народної сміхової культури.

Сюжет роману вигаданий, без історичного стрижня, але розвивається він на тлі детально й барвисто змальованого "повсякденного" життя епохи. В загальних рисах він зводиться до того, що середньовічний вчений-богослов Клод Фролло, розчарувавшись у своїй науці, зустрічає вуличну танцюристку Есмеральду й проймається до неї палкою пристрастю, але викликає в неї лише відразу й жах; пересвідчившись, що Есмеральда нізащо не належатиме йому, він відправляє її на шибеницю, але в момент страти дівчини Квазімодо скидає його з високої вежі Собору.

Експозиція. Більшість парижан збираються на містерію в Палаці правосуддя. Коли містерія нарешті почалася, виявилося, що вона нікого не цікавить, бо вся увага натовпу присвячена то жебракові, то прибуттю поважних гостей, то обранню папи блазнів. Засмучений П'єр Гренгуар, автор містерії, пішов на Гревський майдан, де побачив Есмеральду – дівчину-циганку, яка танцювала, а народ із захопленням спостерігав.

Зав'язка. Гренгуар після виступу циганки навмання попрямував за нею і став свідком нападу на неї двох чоловіків. Одним з них був папа блазнів – Квазімодо, потворний на вигляд молодий чоловік. Його зловила сторожа. Есмеральда закохується в ротмістра королівських стрільців Феба де Шатопера, адже він врятував її.

Розвиток дії. Гренгуар забрів у Двір чудес, де опинився на межі життя та смерті, але Есмеральда рятує його. Вона розповідає, що розшукує своїх батьків. Відтоді вони виступають разом. Відбувається суд над Квазімодо, на Гревському майдані його привселюдно карають, а Есмеральда підносить йому воду. Архідиякон Собору Клод Фролло водночас ненавидить і жадає Есмеральду. Дізнавшись, що вона йде на побачення з Фебом, Клод дає ротмістру гроші за дозвіл підглядати. Коли Есмеральда і Феб починають цілуватися, Клод ранить ротмістра кинджалом. Архідиякон тікає, а Есмеральду звинувачують у злочині і відправляють на суд, де призначають смертну кару. Клод Фролло відвідує її перед стратою і зізнається у почуттях, але отримує відмову. У день страти Казімодо заносить циганку у Собор, бо в його стінах, за тодішніми звичаями, засуджена була недоторканою. Квазімодо доглядає за циганкою, а вона думає лише про Феба, який вижив і встиг помиритися зі своєю багатою нареченою. Дізнавшись, що Есмеральда жива, Клод Фролло нападає на дівчину вночі, але її рятує Квазімодо. Волоцюги вирішують взяти Собор штурмом і забрати циганку. Квазімодо захищає Собор, бо вважає, що Есмеральду хочуть забрати і вбити. Гренгуар і незнайомець (а це закутаний Клод Фролло) виводять Есмеральду до річки. Гренгуар тікає, прихопивши Есмеральдину кізку Джалі, а дівчину залишає з Клодом. Есмеральда впізнає архідиякона. Той веде дівчину до шибениці і ще раз пропонує своє кохання або вона помре. Есмеральда відмовляється від його почуттів. Тоді він віддає дівчину затворниці Роландової башти, а сам біжить по сторожу.

Кульмінація. Есмеральда просить затворницю відпустити її. Жінка розповідає, що ненавидить циган, бо колись вони викрали її дочку, від якої лишився лише черевичок. Есмеральда показує такий самий черевичок, який носить у своїй ладанці. Обидві розуміють, що нарешті знайшли одна одну: затворниця – матір Есмеральди.

Розв'язка. Мати ховає дочку у своїй башті, та коли між сторожею чути голос Феба, Есмеральда зі своєї схованки кличе його. Її ловлять і ведуть на шибеницю разом з матір'ю. Клод Фролло спостерігає з Собору страту на Гревському майдані. Квазімодо розуміє, що в смерті винен Клод, тому кидає його з висоти. Той розбивається. Сам Квазімодо йде у склеп Монфокон, де помирає, обійнявши тіло Есмеральди.

1. В.Гюго зближує жанр історичного роману з романтичною поемою та драмою. 

2. Основний герой роману – жінка. 

3. Демократизм образу Есмеральди, квазімодо, які діють нарівні з аристократичним прошарком системи образів роману.

У романі наявні зв’язки реалізму (образи короля, Коппеноля) й романтизму (Клод Фролло). Образи гротескно загострені, змальовані в різких контрастах і виростають у своєрідні романтичні символи.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/hyuho-sobor-paryzkoi-bohomateri-analiz