В. Скотт "Айвенго"

• Тамплієри – лицарський орден, заснований на Святій Землі.

• Прецепторія – місцевий орган управління, що діє від імені лицарського ордена.

• Пілігрим – поневіряється людина, мандрівник.

• Друїди – жерці древніх кельтів.

• Тауер – замок в Англії, який багато століть був державною в’язницею.

Автор – Вальтер Скотт

Рік написання – 1819

Жанр – історичний роман

Тема твору: розповідь про подвиги Айвенго, Ричарда на тлі ворожнечі норманів і саксів.

Ідея твору: пам’ятати і вивчати історичне минуле, намагатися уникнути помилок, які мали серйозний вплив на подальший розвиток країни.

Проблеми: боротьба за незалежність, владу, об’єднання країни, кохання, честі, зради, віри, вірності.

Конфлікти: політичний, національний, релігійний.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ayvengo-analiz

Зав’язка – зустріч героїв: пріора Еймера, Бріана де Буагільбера, Ісаака, Айвенго, переодягненого пілігримом, в будинку Седріка Сакса

Розвиток подій – а) турнір в Ашбі; б)саксонці у полоні норманів у замку Фрон де Бефа; в) штурм замку Фрон де Бефа Локслі(Робін Гуд) та Чорним лицарем (Річард Левине Серце); г) суд над Ревеккою

Кульмінація – поєдинок між Айвенго та Буагільбером

Розв’язка – смерть Буагільбера, повернення престолу Річарду, одруження Айвенго та Ровени

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ayvengo-analiz

1. Нормани

Король Річард, принц Джон, Бріан де Буагільбер, Фрон де Беф, Моріс де Брасі, пріор Еймер

Чорний лицар («Чорний ледар») – Річард I Левове Серце

Принц Джон – наслідний принц і брат короля Річарда

Бріан де Буагільбер – лицар-тамплієр, головний ворог Айвенго, що закохався в Ребекку.

Реджинальд Фрон де Беф – грізний і жорстокий барон (володіє маєтком Айвенго), узявший в полон Седрика, Айвенго, Ребекку і Ісаака.

Вальдемар Фіц-Урс – впливовий хитрий вельможа, наближений принца Джона, “сірий кардинал”, бажаючий стати канцлером; його дочка Алісія вважається першою красунею при дворі принца Джона.

Пріор Еймер – пріор абатства святої Марії в Жорво, любитель повеселитися, випити і погуляти.

Моріс де Брасі – лицар-командир дружини найманців, в якому поєднувалося підступність і шляхетність. Узятий в полон Річардом Левове серце.

Лука Бомануар – гросмейстер ордена тамплієрів, справжній фанатик, який вирішив припинити розбещення лицарів

Філіп Мальвуазен – місцевий барон, прихильник принца Джона, брат Альберта

Альберт Мальвуазен – настоятель прецепторії Темплстоу

Конрад Монт-Фітчет – наперсник Бомануара

2. Саксонці

Седрік Сакс, Ательстан, Ровена, Айвенго, Ульріка

Уілфред Айвенго – головний герой, лицар, син Седрика Сакса, сподвижник Річарда Левине серце.

Ровена – кохана Айвенго, вихованка і родичка Седрика, представниця роду короля Альфреда.

Седрик Сакс – батько Айвенго, саксонський тан, затятий борець за свободу саксів від норманів.

Ательстан – благородний, ледачий і ненажерливий нащадок останнього короля саксонської династії.

Ульріка – полонянка Фрон де Бьофа

3. Слуги Седріка

Гурт, Вамба

Гурт – свинопас Седрика Сакса, який тимчасово виконував роль зброєносця Айвенго, сміливий і сильний мужик.

Вамба – хитрий і розумний придворний блазень Седрика Сакса, який вирішив пожертвувати собою заради нього.

4.Розбійники

Локслі, Мельник, абат Тук

Локслі – предводитель вільних йоменів, Робін Гуд.

Відлюдник – брат Тук, сподвижник Локслі, лісовий розбійник.

5. Євреї

Ісаак, Ревекка

Ребекка – дочка Ісаака з Йорка, єврейського лихваря, красуня і вельми благородна дівчина.

Ісаак з Йорка – батько Ребекки, єврейський лихвар і купець, хороший і дуже жадібний чоловік.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ayvengo-golovni-geroyi

Вільфрел Айвенго — головний герой твору. Йому 25 років.

1. Походження героя. (Айвенго належав до шанованого старовинного роду саксів. Його батько — Седрік Сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і мріє про відродження своєї незалежності.)

2. Володіння зброєю, хоробрість, спритність — риси справжнього лицаря (Незважаючи на те, що Айвенго дуже молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. На турнірі під Ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями, з’являється із девізом “Позбавлений спадку” і перемагає в смертельному бою найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника Бріана де Буагільбера.).

3. Вірність королю Річарду. (Повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів.)

4. Чесність і шляхетність. (Айвенго попереджає про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, допомагає вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Для Айвенго не має значення та обставина, що Ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не личило піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».)

5. Здатність на сильне кохання. (Айвенго усім серцем покохав вихованку Седріка — леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому. Перемігши на турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрік дарував синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються)

6. Готовність допомогти людям у біді. (Ребекку, дочку Ісаака, несправедливо звинуватили в чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. Шляхетний Айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним, коли він був тяжко поранений, поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.)

В образі Айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. Автор створив портрет ідеального лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням битися. Він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму королю.

Цитати до образу Айвенго

“Його звали лицар Айвенго; незважаючи на молодість, жоден з його соратників не перевершив Айвенго в мистецтві володіння зброєю. ”

    Портрет Айвенго: “всі побачили гарні, хоч засмаглі від сонця риси двадцятип’ятирічного юнака з густими русявими кучерями. Обличчя його було бліде, мов смерть, і де-не-де поплямоване кров’ю”

Ровена – до Айвенго: “Дарую тобі цей вінець, лицарю, як нагороду, призначену мужньому переможцеві. І ніколи вінець лицарства не був покладений на більш гідне чоло”.

“Чим більше перешкод і труднощів, тим більше слави попереду.”

“Ревеко, люба Ревеко! — вигукнув Айвенго. — Це зовсім не жіноча справа. Не наражай себе на небезпеку, тебе можуть поранити чи вбити, і я все життя мучитимусь усвідомленням, що це сталося через мене. Принаймні візьми отого старого щита, прикрийся ним і постарайся якомога менше висуватися за віконну решітку.”

“— Але подумайте про ваше королівство, государю, — заперечив Айвенго, — вашому королівству загрожують розпад і міжусобна війна, а вашим підданим — незчисленні лиха, якщо вони втратять свого монарха в одній із тих сутичок, у які вам вгодно втручатися кожен Божий день, на кшталт тієї, від якої ви щойно врятувались.” “— Я не хочу ні користуватися його обладунком, ні віддавати його тіло на поталу, — сказав лицар Айвенго. — Він боровся за віру християнську. А нині він упав не від руки людської, а з волі Божої. Але нехай його поховають тихо і скромно, як личить загиблому за неправе діло. ”

    “Айвенго довго й щасливо жив з Ровеною, бо з ранньої юності їх зв’язували узи взаємної любові. І кохали вони одне одного ще більше тому, що зазнали стільки перешкод до свого з’єднання.”

   Сенкан

    Айвенго

    Мужній, великодушний.

    Воює, терпить, перемагає.

    Втілює найкращі лицарські чесноти.

    Лицар.

Картка літературного героя Айвенго

Прізвище, ім’я – Уілфред Айвенго

Вік – 25 років

Національність – Сакс

Соціальний стан – Дворянин

Рід занять – Зброєносець короля Річарда.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ayvengo-harakteristika-obrazu

 “Колись, у давні дні, як ще лицар сміливий сидів на коні…” – це був чудовий образ, як у сталь закутий вершник над’їжджав зеленими лісами у своїй блискучій зброї, з щитом і ратищем, маючи пір’ям, виграваючи своїм баским бойовим конем…
Лицарство – тобто лицарський орден – було засноване яких 1500 років тому в Англії королем Артуром. Їхнім патроном був св. Юрій.
Лицарський закон наказував так:
1. Будь завжди приготований, завжди при зброї, крім хіба нічного відпочинку.
2. До чого б ти не брався, прагни здобути честь і добре ім’я – своєю чесністю.
3. Обороняй убогих і немічних.
4. Допомагай тим, що самі оборонитися не можуть.
5. Не роби нічого такого, що завдає комусь шкоди чи зневаги.
6. Будь готовий обороняти свою батьківщину.
7. Охотніше працюй за честь, ніж за зиск.
8. Ніколи не ламай своєї обіцянки.
9. Честь батьківщини борони своїм життям.
10.бути вірним  своєму сеньйору      11.Краще чесно помри, ніж маєш ганебно жити.