11 клас

Віхи життя та значення діяльності Й. В. Ґете для світової культури. Історія створення трагедії «Фауст». Особливості композиції. Проблематика. Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини. Опозиція Фауст – Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита. Роль сцени перекладу Євангелія у творі. Жанрова своєрідність твору.

Життя і творчий шлях Ф. Кафки. Зображення відчуження особистості в новелі «Перевтілення». Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Особливості композиції, функції фантастики. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі.

Віхи життя й особливості світогляду А. Камю. Роман «Чума»: проблематика, сюжет і композиція, притчевість твору, алегоризм образів і ситуацій. Символіка.

Ґійом Аполлінер – поет-авангардист. Зв’язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки «Алкоголі. Вірші 1898 – 1913 рр.», «Каліграми. Вірші Миру і Війни». Специфіка віршованої форми каліграм («Зарізана голубка й водограй»). Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо». Верлібр у творчості Ґійома Аполлінера.

Своєрідність поглядів і поетики Р. М. Рільке. Діалог ліричного героя з Богом («Згаси мій зір…»). Переосмислення античних міфів у віршах митця («Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея»). Філософський характер і художня довершеність лірики поета.

Віхи творчого шляху й художні здобутки Ф. Ґарсіа Лорки. Жанрове розмаїття його лірики. Яскраві образи й символи у віршах поета. Своєрідність художнього світу Ф. Ґарсіа Лорки.

Зв’язок творчості Дж. Оруелла із соціально-історичною ситуацією доби. Викриття сутності тоталітарної системи та її ієрархії в антиутопіях митця. Боротьба проти страху й рабської покірності в суспільній свідомості. Художній конфлікт. Система образів. Поетика антиутопії (фантастика, мова, символи, алегорії та ін.).

Епічний театр Б. Брехта: теоретичні засади й художня практика. Б. Брехт – драматург-новатор. Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж та її діти». Ідеї попередження та риси «епічного театру» в п’єсі. Поєднання в образі Кураж рис маркітантки й матері. Символіка твору.

Життєвий і творчий шлях письменника. Засудження антигуманної сутності Другої світової війни в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Образ школи як художня модель нацистської Німеччини. Символічний зміст назви оповідання, її зв’язок з історією Спарти. Форма твору (внутрішній монолог). Образ головного героя. Художні деталі. Підтекст. Авторська позиція.

Віхи життя й творчості Пауля Целана. «Фуга смерті» – один із найвідоміших творів про Голокост. Художнє новаторство митця. Ключові метафори («чорне молоко світання», «могила в повітрі») як відтворення жахливої реальності Освенціму. Прийом протиставлення. Провідні мотиви та їхня роль у творі. Трансформація біблійних образів і мотивів у творі

Віхи життя й творчості митця. «Кодекс честі» героїв Е. М. Гемінґвея. Реалістичний, міфологічний і філософський плани повісті «Старий і море». Показ драматичних суперечностей людського буття; його осмисленості й абсурдності, перемог іпоразок, величі й слабкості, протистояння природі та єдності з нею. Символіка образів (риба, море, рибалка, хлопчик та ін.). Образ Сантьяго. Сенс фіналу та назви повісті. Новаторство прози Е. М. Гемінґвея: особливості оповіді, «принцип айсберга» та ін. Ознаки притчі у повісті.

Короткі відомості про життя митця, лауреата Нобелівської премії. Специфіка «магічного реалізму» Ґ. Ґарсіа Маркеса. Синтез реального і фантастичного в оповіданні Г. Ґарсіа Маркеса «Стариган із крилами». Відображення моральної деградації людства. Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми. Символічний зміст образу янгола. Ідея прагнення до внутрішнього вдосконалення, морального відродження, повернення до вічних цінностей. Сенс фіналу та назви оповідання.

Ясунарі Кавабата – лауреат Нобелівської премії. Відображення самобутності японської культури у повісті «Тисяча журавлів». Провідні ідеї (утвердження ідеї єдності людини з природою, гармонії зі світом, повернення до національних традицій і вічних цінностей), Образна система повісті. Еволюція головного героя (Кікудзі). Символіка. Японські уявлення про красу та їх відображення у творі. Глибокий ліризм твору. Вишукана простота стилю письменника

Короткі відомості про швейцарського письменника Ф. Дюрренматта. Художнє дослідження феномена влади – філософсько-етичне підґрунтя драматургії Ф. Дюрренматта. Алегорично-моральний зміст сюжету п’єси «Гостина старої дами». Проблема сенсу життя окремої людини, спокутування боргів минулого, права сили в контексті духовного досвіду повоєнної Європи. Критика влади грошей у конформістському суспільстві. Художня своєрідність твору (гротеск, умовність, символіка).

Короткі відомості про румунського та французького письменника Ежена Йонеско. Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності сучасного суспільства – провідна тема творчості драматурга. Символічний сенс сюжету п’єси «Носороги». Сатирично-гротескне змалювання процесу «омасовлення» людей. Тема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Сенс центральної метафори у творі.

Короткі відомості про митця. Утілення в оповіданні «Скляний равлик» рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, «відмови від монопольного права автора на істину». Варіанти фіналу твору як ознака стилю М. Павича. Значення центральної метафори.

Короткі відомості про письменника. Фантасмагорична картина безумства натовпу в оповіданні Х. Кортасара «Менади». Відображення сучасних соціальних, психологічних, етичних проблем у творі. Специфіка індивідуального стилю митця: поєднання реалістичних і фантастичних елементів, калейдоскопічність подій, символіка, метафоризм, пародія.

Таїр Халілов – сучасний український кримськотатарський письменник. Близькість прози Халілова до філософії екзистенціалізму. «До останнього подиху» – історія життя, боротьби та любові героя твору, віддзеркалення в ній трагічної долі кримськотатарського народу. Тема депортації кримських татар та свавілля влади. Образ Бекира – людини, котра ніколи не здається. Почуття гідності героя, глибинний зв’язок зі своїм народом.