Автор – Сапфо
Лірика – інтимна
Тема – звернення до богині кохання Афродіти
Ідея – показати силу почуттів ліричної героїні
Жанр – гімн.
Це хвалебна пісня античної поезії. У творі багато звернень до богині, перераховуються її подвиги, використано багато художніх троп. Античний гімн зазвичай закінчувався молитвою або закляттям, як і у вірші Сапфо. Властиві емоційна насиченість, нагромадження окличних речень, звернень, повторів.
Лірична героїня закохана, нове почуття приносить їй тугу, вона звертається до Афродіти із закликами і молитвами, сподіваючись на щастя
Вірш «Барвношатна владарка, Афродіто…» присвячений Афродіті, в якої лірична героїня просить
О, прилинь ізнов, од нової туги
Серце урятуй, сповни, що бажаю,
Поспіши мені, вірна помічнице,
На допомогу.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/barvnoshatna-vladarka-afrodito-sapfo-analiz
Епітети: «барвношатна владарко», «усміх ясний», «вірна помічниця», «ярмо любовне»,«бентежне серце», “підступи тайні”, “міцнокрила зграя”, “блаженна Афродіта”, “безсмертне лице”.
Метафори: ярмо любовне, серце урятуй, підступів повна.
Порівняння: «над землею темною, наче вихор».
Анафора і антитеза: «Хто тікає — скрізь піде за тобою, Хто дарів не взяв — сам дари нестиме, Хто не любить нині, полюбить скоро»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/barvnoshatna-vladarka-afrodito-sapfo-analiz