А. Конан Дойл "Пістрява стрічка"

Жанр. Оповідання, детектив.

Вперше опубліковано. 1892 рік.

Автор. Артур Конан Дойл (1859-1930) – шотландський англомовний письменник, відомий насамперед своїми детективними творами про Шерлока Голмса.

Тема. Зображення розслідування Шерлоком Голмсом загадкової смерті Джулії Стоунер та замаху на життя її сестри Гелен.

Ідея. Будь-який злочин рано чи пізно буде покараний, а знаряддя вбивства може обернутися проти самого вбивці.

Проблеми. Злочин і покарання, збагачення за рахунок інших, сімейні стосунки.

Композиція і сюжет твору

Оповідь ведеться від імені доктора Вотсона, друга Шерлока Голмса. Події, описані Вотсоном, відбуваються у 1883 році. Сюжет розгортається спершу в Лондоні, а потім у Стоук-Морані. До Шерлока Голмса звертається по допомогу Гелен Стоунер, адже вночі її лякають ті самі звуки, які два роки тому чула її сестра перед смертю. Шерлок та Вотсон дізнаються історію цієї дівчини і вирушають у Стойк-Моран, де вона живе разом з вітчимом. Знаменитий Шерлок виявляє, що хитромудрий і жорстокий доктор Ройлотт винайшов бездоганний план вбивства, щоб заволодіти спадщиною дівчат. Але, завдяки проникливості сищика, підступи лиходія проти нього ж і обернулися. Болотяна гадюка, яку він обрав знаряддям вбивства, вжалила не чергову жертву, а господаря, убивши його на місці.

Експозиція. Розповідь доктора Вотсона про друга Шерлока Голмса – сищика, який працює не заради грошей і береться лише за надзвичайні справи.

Зав'язка. До Шерлока Голмса приїжджає Гелен Стоунер і розповідає про свій страх та смерть сестри.

Розвиток дії. Шерлок Голмс і доктор Вотсон їдуть у маєток Ройлотта, оглядають кімнати. Вночі друзі залишаються у кімнаті покійної Джулії.

Кульмінація. Через душник у кімнату залазить змія. Ройлотт гине від власної "зброї".

Розв'язка. Шерлок Голмс розповідає Вотсону про всі інші подробиці і по те, як він здогадався про злочинні наміри доктора Ройлотта.

Шерлок Голмс. Головний герой оповідання, людина з феноменальною пам'яттю, спостережлива, здатна до складних умовиводів, з досконалими знаннями в тих галузях науки, які могли згодитись і криміналістиці. Голмс розплутує найважчі загадки. Шерлок Голмс демонструє незвичайний розум, кмітливість, уміння зберігати спокій у напружених ситуаціях, силу і швидку реакцію.

Лікар Вотсон. Друг та помічник детектива. Образ Вотсона виконує особливу функцію: він не тільки безпосередній учасник подій, які описує, але й герой, за яким читач іде в розслідуванні, бачачи все його очима. Проте лише після пояснення Голмсом розв'язання загадки стає зрозуміло, що припущення Вотсона та читача – хибні, а дивні дії детектива мали чітку мету і логічне пояснення.

Гелен Стоунер. Дівчина, яка звертається до Шерлока Голмса по допомогу. Гелен живе з вітчимом, збирається виходити заміж, але однієї ночі її турбує дивне посвистування, саме таке, яке два роки тому чула перед смертю її покійна сестра. На вигляд Гелен було не більше 30 років, але у її волоссі вже з'явилася передчасна сивина. Дівчина мала стомлений і виснажений вигляд. На її руці були синяки – наслідки поведінки жорстокого вітчима.

Джулія Стаунер. Сестра-близнючка Гелен. Коли обом дівчаткам було по два роки, їхня мати вийшла заміж за Ройлотта. Два роки тому Джулія померла за дивних обставин. Перед смертю вона говорила Гелен, що чує вночі дивний посвист, а помираючи встигла сказати "пістрява стрічка".

Лікар Ґрімсбі Ройлотт. Вітчим Гелен і Джулії. Водився з циганами, мав пристрасть до індійських тварин, у його садибі жили гепард і бабуїн. Був останнім представником одного з найстаровинніших в Англії саксонських родів Ройлоттів зі Стоук-Морана, що на західному кордоні графства Суррей. Одружився з матір'ю Гелен і Джулії через гроші. Ройлотт жив самотньо, сварився з сусідами. Не бажаючи віддавати падчеркам після заміжжя гроші їхньої покійної матері, чоловік вирішив позбутися дівчат, використавши болотяну гадюку. Йому вдалося вбити Джулію, але Гелен врятував Шерлок Голмс, а Ройлотт загинув від укусу своєї ж гадюки. Портрет Ройлотта: "Його одяг являв собою дивну мішанину: чорний циліндр і довгий сюртук свідчили про лікарську професію їх власника, а високі гетри й мисливський нагай, яким він вимахував, виказували в ньому сільського жителя. Чоловік був такий високий на зріст, що діставав циліндром до верхнього одвірка дверей, і такий широкий, що зовсім їх затуляв. Його м'ясисте і вижовкле на сонці обличчя із слідами огидних пристрастей густо мережили зморшки. Чоловік повертався то до мене, то до мого друга. Глибоко посаджені жовчні очі і тонкий хрящуватий ніс робили його схожим на якогось старого хижого птаха.".