Фрідріх Шиллер «До радості»

Автор. Фрідріх Шиллер (1759-1805) – німецький поет, драматург, теоретик мистецтва, філософ та історик

Написано. 1785 року в німецькому місті Лейпциг.

Літературний рід. Лірика.

Вид лірики. Суспільно-філософська.

Жанр. Ода – вірш хвалебного змісту, у перекладі з грецької ода означає пісня. Поет оспівує не історичну подію чи конкретну визначну особу, а майбутнє – нове людство, яке житиме за законами розуму, правди, добра і краси.

Стиль. Класицизм.

Система віршування. Силабо-тонічна.

Елементи ритмотворення. Чотиристопний хорей (двоскладова стопа, у якій наголос падає на перший склад); римування перехресне (абаб); рими: 1 і 2 рядки об'єднані жіночою римою, а 3 і 4 – чоловічою; строфа: чотиривірш.

Мотив. Звеличення єдності усіх людей, братерства народів, заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.

Особливості. Побудована як діалог ліричного героя та Хору.

Художні засоби і прийоми. Риторичні фігури: звертання ("Радість, гарна іскро Божа!", "Обнімітесь, міліони, Поцілуйтесь, мов брати! Вічний Отче доброти, Дай нам ласки й охорони!"), оклики ("Йдіть усі, хто зве своєю В світі душу хоч одну!", "Не відомста, не погрози – Всепрощення ворогам!"); порівняння: "Поцілуйтесь, мов брати!"; епітети: "благим крилом", "солодкії щедроти", "цілунком огневим", "вічне лоно"; метафори: "Все, що строго ділить мода, В'яжеш ти одним вузлом", "Розцвітає братня згода", "Кого доля ощастила", "Хто ж весь вік черствів душею", "Радість п'ють усі істоти З груді матері-землі", "Радість нас вином сп'яняє", "Радість квіти розвиває І розгін дає сонцям"; антитеза: "І черв'як утіху знає і небесний херувим".

Настрій. Твір сповнений оптимізму, віри в перемогу добра і людяності в усьому світі.

Провідні образи. Ліричний герой, Бог, Радість. Ліричний герой утілює просвітницькі ідеї автора, необхідність духовного єднання людей різних країн та національностей. Це єднання і є "нова радість", рушійна сила Всесвіту. Бог трактується Шиллером у дусі Просвітництва як утілення розуму, Природи, правди і добра. Він потребує не рабської покори, а руху вперед, внутрішнього самовдосконалення. Людство має виконувати Божі заповіді, стати єдиною родиною, жити в мирі, щоб прийти до високої мети. Образ Радості – щастя людини, оптимізм, віра у світло розуму.

https://www.ukrlib.com.ua/review-zl/printit.php?tid=11680