Автор – Астрід Ліндгрен
Жанр. Казкова повість (фентезі)
Тема – пригоди хлопчика в казковій Далекій Країні.
Ідея – віра в перемогу справедливості; розкриття безмежних фізичних і духовних можливості людей, які готові пожертвувати собою заради щастя інших.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mio-miy-mio-analiz
Сонячний світ добра: Міо, Бенко, тітка Лундін, тато-король, Юм-Юм, Ірі, Нонно, Ено, Ткаля, Зброяр, діти-птахи
Світ зла і темряви: Тітка Едля, дядько Сікстен, лицар Като, вивідувані, вартові
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mio-miy-mio-analiz
Експозиція. Життя Буссе в родині опікунів
Зав’язка. Тітка Лундін дає Буссе яблуко та лист і Джин перевозить Буссе до Країни Далекої
Розвиток дії. Буссе – Міо в Країні Далекій знаходить батька-короля; друзі та помічники Міо, відповідальність Міо за її долю жителів Країни Далекої
Кульмінація. Міо долає страх і приймає рішення боротися з лицарем Като. Випробування героя на шляху до замку лицаря Като
Розв’язка. Перемога Міо над Като, звільнення дітей
Епілог. Повернення додому, щасливе життя Міо у Країні Далекій
Сюжетний ланцюжок: Дружба з Бенком – зникнення Буссе Вільгельма Ульсона з дому – золоте яблуко тітки Лундін – відчуття самотності – в обіймах духа з Країни Далекої – зустріч з татом-королем – взаємна любов – смуток за Бенком – знайомство з Юм-Юмом і Країною Далекою – слух про лицаря Като – бажання потрапити в Країну Чужинецьку – зустріч з героями Країни Далекої: Нонно, Їрі, ткалею, Ено, Зброярем, зачарованими птахами – на хвилях Мертвого озера – двобій двох лицарів – повернення людей до життя.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mio-miy-mio-analiz
Взаємини дітей та батьків, необхідність домашнього затишку, любові для дитини;
роль батьків у житті дитини;
материнська любов та піклування
зображення світу дітей і світу дорослих;
зростання дитини, її взаємини з колективом;
права дитини(на друзів, повагу до себе, на любов);
утвердження моральних цінностей (добро, милосердя, дружба, любов, взаємодопомога, гармонія з природою).
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mio-miy-mio-analiz
Образ колодязя що ввечері шепоче – «Це колодязь забутих казок і пісень, таких, що їх колись давно розповідали й співали на світі, а потім так само давно забули. Тільки цей Колодязь, що шепоче ввечері, пам’ятає їх геть усі». Образ колодязя є символом народної пам’яті, життєвої мудрості фольклору і народ-них традицій. Почути його казки та пісні може тільки дитина з чистим серцем. Поки є такий невичерпний колодязь, народ з нього черпає силу протистояти злу.
Маленька сіра пташка у замку Като – душа лицаря Като, яка звільнилася з кам’яного полону
Моральні цінності, проголошені в повісті: дорослі мають прагнути творити країну Далеку в реальному світі; Любов, Дружба перемагають зло та ненависть; природа завжди служить добру; кам’яні серця дорослих перетворюють дітей на нещасних самотніх «птахів»; люди мають завжди пам’ятати, що зло шкодить в першу чергу їм самим; батьківська любов, родинне тепло є най-вищою цінністю в житті
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mio-miy-mio-analiz