Байки і притчі Сковороди на сторожі доброчесності

«Бесіди про академічну доброчесність», що відбулися 28 листопада 2025 року, були присвячені  алегорично-повчальним текстам Григорія Сковороди як інструментам формування доброчесності у шкільному та студентському середовищі. 

Філософ увесь свій вік закликав людей жити мудро, за Божими заповідями, і своїм словом будував «ковчег духовно-морального спасіння». Сам Сковорода для такого научання використовував бесіду:  «Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу». Філософ та учитель в одній особі використовував символічно-образний світ байок, притч, афоризмів, щоб через чуттєве сприймання під час бесіди разом зі співрозмовником наближатися до істини, разом встановлювати духовні орієнтири. «Чиста совість», «чисте серце» – ідеал для людини з погляду Сковороди. На думку філософа, цінність людського життя вимірюється не довготою, а чесністю. Адже «краще годину чесно жити, ніж погано цілий день». Тому сенсом педагогічних впливів Сковорода вважав научання набувати благородних почуттів.

Під час зустрічі майбутні вчителі-філологи міркували, як афоризми, байки і притчі Сковороди можуть прислужитися в системі роботи з формування внутрішньої культури й духовної зрілості, міцних морально-етичних принципів, а відтак вмотивованої саморегуляції поведінки.

Стартував І етап XXVI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

У листопаді вже 26 років поспіль на теренах українського освітянського простору розпочинається свято-конкурс закоханих в українське слово, знавців української мови, подароване нам гідним сином України,емігрантом,меценатом Петром Яциком.

24 листопада в академії та Харківському педагогічному фаховому коледжі стартував перший етап ХХVI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Попри безупинну тривогу,відсутність електроенергії усі учасники вчасно розпочали роботу.

Із побажаннями успіху звернулася до учасників конкурсу доктор педагогічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи академії Лариса Петриченко,наголосивши на неоціненній силі рідної мови як національного скарбу в розкритті нашої ідентичності.

До зібраності,пильності й обґрунтованості відповідей під час виконання завдань закликала кандидат філологічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Наталя Демченко.

Гортаючи сторінки конкурсної історії в нашому виші,згадали О.Ф. Лигус( нині у засвітах),яка протягом десятиріччя очолювала журі обласного етапу конкурсу .

Пишаємося нашими переможцями минулих випробувань різних років,які сьогодні "на сторожі" розквіту рідного слова у школах і вишах України.

Членами журі конкурсу - кандидатом філологічних наук, доцентом, професором кафедри Тетяною Крехно, кандидатом філологічних наук, доцентом Іриною Волковою, кандидатом філологічних наук, старшим викладачем Юлією Гарюновою, викладачем Марією Кордулян - виважено й обґрунтовано розроблено завдання, завдяки яким учасники продемонструють свою обізнаність не тільки в правописній грамотності, у сучасних лексичних новоутвореннях( зв'язок з іноземними мовами),у редагуванні деформованого тексту,а й у тяглості з українською етнографією,історією тощо.

 «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар,ні холод не спинить вас: бо вам призначено сесю скалу розбить!» (Іван Франко «Каменярі»).

«Від вправи до компетентності»

18 листопада 2025 року кафедра української лінгвістики, літератури та методики навчання провела фахову онлайн-майстерку «Від вправи до компетентності», присвячену сучасним підходам до формування ключових і предметних компетентностей у процесі навчання української мови.

Спікеркою заходу стала Кобзар Альбіна Олексіївна, сертифікована вчителька української мови та літератури Харківського ліцею №141, лауреатка міського конкурсу «Учитель року – 2024».

Протягом зустрічі учасники розглянули ефективні практичні прийоми, які дають змогу перетворити традиційні вправи на дієві інструменти формування мовленнєво-комунікативної компетентності учнів. Особлива увага була приділена:

• моделюванню уроку відповідно до концепції Нової української школи;

• інтеграції компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів;

• адаптації традиційних завдань до сучасних освітніх вимог;

• створенню компетентнісно орієнтованих вправ і прийомів на основі мовної теми.

Онлайн-формат зустрічі забезпечив активну взаємодію: учасники виконували практичні завдання, ставили запитання, ділилися власними напрацюваннями та обговорювали способи підвищення ефективності уроків української мови.

Захід став корисним майданчиком для професійного обміну, сприяв збагаченню методичного інструментарію та утвердив важливість компетентнісного підходу в сучасній мовно-літературній освіті.

Пишаємося, що освітяни-харківці - сучасні, творчі і незламні, незалежно від  обставин і форматів!

Перший етап XVI Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка

11 листопада 2025 року відбувся перший етап XVI Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка.

Учасників конкурсу привітала в.о. завідувача кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Наталя Демченко.

Натомість голова журі конкурсу доцентка кафедри Ірина Романова та заступниця голови журі доцентка Ольга Масло виступили з організаційними питаннями та представили теми конкурсних робіт. Студентам запропонували 2 теми, серед яких треба обрати одну й написати науково-публіцистичну статтю.

На виконання такого завдання учасники мали 1,5 години. Тематика цьогорічного конкурсу охоплює глибоке осмислення постаті Шевченка як духовного провідника українського народу, символу національної ідентичності та морального орієнтира. Запропоновані теми спонукають учасників до роздумів над сучасним значенням Шевченкового слова, його впливом на формування громадянської свідомості та культури в умовах війни.

За підсумками оцінювання конкурсних робіт члени журі визначать переможців, які будуть представляти академію на обласному етапі.

Круглий стіл "Діалоги про мову"

29 жовтня 2025 року в Харківському педагогічному фаховому коледжі відбувся мовно-літературний захід «Круглий стіл. Діалоги про мову», присвячений Дню української писемності та мови і вшануванню пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

 Участь взяли студенти другого курсу всіх груп коледжу (21 по, 21 д, 21 м, 21 ф, 21 ср) та здобувачі 31 по групи. Для заходу були підготовлені цікаві виступи про історію виникнення й розвиток української мови, про Нестора Літописця, прозвучали вірші про нашу мову, два з яких у виконанні авторів, студенток 31 по Приткової Анастасії та Стріляної Олександри. Здобувачі  розповіли про цікаві факти, які мають місце в українській мові, про суржик і його місце у вживанні, про мову в інтернеті та соцмережах, про значення мови в житті людини, прозвучали вислови письменників про українську мову та її значення.

Гостина у Кота Інжира

27 жовтня до Дня української писемності та мови відбулася зворушлива зустріч із письменницею, художницею, авторкою культурних проєктів, журналісткою, засновницею конкурсу короткої прози «Новела по-українськи», кураторкою та натхненницею проєкту «Ком-по», експерткою Українського інституту книги у державній програмі поповнення фондів публічних бібліотек, однією з розробниць першої української настільного гри з розвитку критичного мислення «Критокотики» Оленою Павловою.

Пані Олена організувала надзвичайно захопливу подорож найпатріотичнішою «Українською абеткою кота Інжира» – «мальованого лідера думок», гасло якого «У незалежній країні не залежуйся!»

Здобувачі поринули у світ захопливого світу Абетки, яка просякнута мотиваційними гаслами на щодень: «Перемога – наш спільний проєкт», «Мій дім – це там, де мої книжечки», «Крим – це Україна», «Українська мова – як мед: солодка, квіткова, корисна для здоров’я», «Навіть у найтемніші часи ми співаємо і пишемо писанки!» тощо.

 Кіт Інжир популяризує читання, українську мову та культуру, є героєм мемів та персонажем шкільних підручників і робочих зошитів з літератури, бере участь у соціальних інформаційних кампаніях, присвячених українській культурі, безпеці на дорогах, охороні тварин, верховенству права та демократії, освіті та розвитку критичного мислення.

 Дякуємо пані Олені за подаровані хвилини радості, любові, упевненості, що український народ нездоланний, адже «Мій дім зараз – вся Україна!»

Екскурсія до Полтави

18 жовтня 2025 року здобувачі психолого-педагогічного факультету разом із організаторами поїздки, викладачами кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання, відчули биття серця  Полтави - неймовірного українського міста, що приваблює своєю красою, затишною атмосферою та унікальним колоритом.

Харків’ян привітно зустріли співробітники Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського, які «привідкрили завісу» щодо  декабристського руху на Полтавщині, до якого причетним також був й І. Котляревський; таємниць, які приховує зміст «Енеїди»; розповіли про історію  відкриття музею в будинку, що унесений до реєстру пам'яток архітектури національного значення тощо.

Здобувачі пройшлися стежками Марусі Чурай, І. Котляревського, П.Мирного, Тараса Шевченка, який у липні 1845 року, відвідавши Полтаву, відтворив будинок автора «Енеїди» та «Наталки Полтавки» на полотні. Під безпосереднім враженням від звістки про смерть написав вірш "На вічну пам'ять Котляревському", у якому пророче передбачив:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

У повістях "Наймичка", "Художник" Шевченко цитував рядки із "Енеїди", а в повісті "Близнецы" вивів художній образ І.Котляревського.

Здобувачі були вражені атмосферою Літературно-меморіального музею Панаса Мирного. Здавалося, що сам дух письменника неодмінно присутній у будинку, у якому пройшли найкращі роки його життя. Кожна кімната, зокрема меблі, побутові речі, книги, одяг, унікальне фортепіано, на якому грали видатні діячі культури, такі як Леся Українка, Микола Лисенко та Марія Заньковецька; а також сад, ставок, плакучі верби, трьохсотлітні дуби закарбували на собі погляд та доторк видатного письменника.

Щиро вдячні співробітникам Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського, зокрема завідувачці філіалу  Голубничій Марині Володимирівні, за надзвичайно щиру зустріч, а також організацію перебування здобувачів академії у Полтаві.

Онлайн-зустріч філологів ХГПА з професоркою Ганною Трубою 

22 жовтня 2025 року для студентів-філологів Харківської гуманітарно-педагогічної академії провела гостьову лекцію доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та мовної підготовки іноземців Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ганна Миколаївна Труба.

У сучасних реаліях мова (мовлення) мережевого простору стала невід’ємною частиною нашого буття, особливо буття молодого покоління.

Тому гостьова лекція на тему «Бурлескна метакомунікативна особистість у мережевому просторі. Небезпека чи перевага. Гібридний засіб впливу чи просто мода» надзвичайно зацікавила й викликала багато рефлексій у слухачів.

Приклади діяльності «бурлескних метакомунікативних особистостей», які наводила й аналізувала Ганна Миколаївна, засвідчили як шкідливий вектор такої діяльності, так і великі можливості позитивного (навчального, розвивального) вектора такої форми спілкування.

Практичне спрямування філологічних знань сьогодні як ніколи на часі! Насамперед у боротьбі з маніпулятивним впливом на молодих українців нашого одвічного ворога-сусіда…

Харкове – Одесо, тримаймо стрій! Мова – наша зброя!!!

Величезне спасибі Ганні Миколаївні Трубі за те, що зацікавила здобувачів освіти й викладачів ХГПА Одеською науковою школою сугестивної лінгвістики.

Долучаємося до святкування ErasmusDays 2025 в Україні

Із 13 до 18 жовтня 2025 року наша академія стала частиною міжнародної ініціативи ErasmusDays 2025, що об’єднує освітян, студентів, випускників і партнерів програми Erasmus+ у всьому світі.

🌍 Про ErasmusDays

ErasmusDays — це глобальне щорічне святкування, під час якого учасники програми діляться досвідом, історіями успіху та ідеями співпраці.  2025 рокуподії проходять під гаслом

«Live our values — Inspire the future» (Жити нашими цінностями — надихати майбутнє).

🎓 Академія та Erasmus+

Приєднання до святкування ErasmusDays стало ще одним підтвердженням відкритості нашого закладу до міжнародного співробітництва, міжкультурного діалогу та розвитку європейських цінностей в освіті.

У межах ініціативи кафедра української лінгвістики, літератури та методики навчання провела захід під гаслом «Сила слова як простір підтримки», покликаний показати, як спілкування, взаємоповага та емпатія формують середовище підтримки й взаєморозуміння серед здобувачів вищої освіти і викладачів. Поговорили з філологинями

Оксана Кизименко – філологиня, учителька української мови і літератури, заступниця директора з навчально-виховної роботи ХЛ 142.

Вікторія Зенгва – філологиня, перекладачка, фрілансерка, волонтерка в Британії.

Марко Терен – філологиня, українська  письменниця, амбасадорка української мови та культури в Естонії.

Вони поділилися досвідом волонтерської діяльності, збереження української культури за кордоном і роллю слова як засобу підтримки та єднання українців у всьому світі.

Слово — це один із найпотужніших інструментів, який має людина. Воно може стати джерелом натхнення, розради й віри в себе, або ж — причиною болю та відчуження. Саме тому сила слова полягає не лише у його змісті, а й у здатності створювати простір — простір емоційної безпеки, взаєморозуміння й підтримки.

У міжкультурному середовищі, яким є спільнота Erasmus+, слово має особливе значення: воно долає мовні, культурні та психологічні бар’єри, допомагає будувати діалог між людьми з різних країн і світоглядів. Добре, уважно сказане слово може об’єднати, зняти напругу, подарувати відчуття спільності.

Підтримка через слово проявляється у простих, але важливих речах — у щирому «дякую», «ти зможеш», «я поруч». Такі вислови формують культуру доброзичливого спілкування, вчать емпатії й відповідальності за власне мовлення.

Таким чином, “сила слова” — це не лише мовна, а й моральна, духовна категорія. Коли ми говоримо з повагою, з розумінням і добротою, ми створюємо простір підтримки — середовище, у якому кожен відчуває себе почутим, прийнятим і цінним.

Саме тому сучасна комунікація — особливо у міжнародних молодіжних програмах — потребує усвідомлення: слово має силу творити добрі зміни, будувати довіру та формувати культуру миру й людяності.

Подія вкотре засвідчила, що слово має силу підтримувати, надихати й об’єднувати, а академія активно розвиває європейські цінності співпраці та солідарності.

💬 Ми віримо, що слово має силу єднати, підтримувати й надихати.

Саме тому участь у ErasmusDays 2025 — це не лише свято міжнародної співпраці, а й крок до створення простору взаємоповаги, миру та освіченого майбутнього.

#ErasmusDays2025 #KhHPA #ErasmusPlusUkraine #LiveOurValues #InspireTheFuture

Всеукраїнські дні європейської програми «Еразмус+»

15 жовтня 2025 року філологічна спільнота долучилася до проведення Всеукраїнських днів європейської програми «Еразмус+».  Цього року #ErasmusDays проходять по всій Європі під гаслом «Живи нашими цінностями -- надихай майбутнє!» і зосереджуються  на цінностях Європейського Союзу, серед яких важливе місце посідає екологічна культура. 

Учасники заходу говорили про масштабні руйнування екосистеми України, спричинені воєнними подіями: забруднення ґрунтів, вод і повітря, знищення заповідного фонду, втрату біорізноманіття. Доповіді були присвячені темі забруднення сільськогосподарських земель Харківщини, проблемам заповідника Асканія-Нова під час війни, наслідкам підриву Каховської дамби, екологічній ситуації на Закарпатті. Здобувачі освіти продемонстрували усвідомлення масштабів катастрофи й готовність долучатися до екологічних ініціатив.

Принагідно на зустрічі була актуалізована інформація про  ЕРАЗМУС+ – Програму міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу, що сприяє встановленню партнерства між державами, підтримує ініціативи розвитку інновацій, розбудовує професійні мережі, створює відкриті  інформаційні ресурси й освітні платформи. Студенти отримали відомості про можливості навчальної та академічної мобільності, участі в міжнародних освітніх проєктах та конкусах у рамках діяльності Програми.

Заочна екскурсія «Стежками Гетсиманського саду

Івана Багряного»

07 жовтня 2025 року відбулася заочна екскурсія «Стежками Гетсиманського саду Івана Багряного», яку провела науковий співробітник Охтирського міського краєзнавчого музею Гопко Ірина Миколаївна. Модератор ознайомила присутніх із цікавими фактами життєвого та творчого шляху вітчизняного письменника. Здобувачі освіти та викладачі віртуально прогулялися вулицями Охтирки – містечка, у якому народився Іван Павлович. Ми побачили Покровський собор, будинок родини митця, друкарню, у якій письменник друкував свої твори, зрештою, Охтирський міський краєзнавчий музей, що зберігає предмети й речі, що належали літераторові (світлини, передані діаспорою, підставку для олівців, ручку, шкіряний портфель тощо).

Цікаво, що в музеї зберігають картину «Покровський собор», написану самим Іваном Павловичем. Виявляється, що її свого часу викупив Олександр Шугай – дослідник життя та творчості митця, пізніше передав  в Охтирський міський краєзнавчий музей.

2017 року в Охтирці відкрили пам՚ятник Іванові Багряному. Як зауважила Ірина Миколаївна, цей простір став важливим культурним майданчиком не тільки для аборигенів, але й для гостей.

Уклінно дякуємо за цікаву екскурсію стежками цього українського письменника!

Онлайн-вебінар у межах курсу 

"Основи психопідтримки: як вчителям працювати з дітьми, які пережили травматичні події"

23 вересня проведено онлайн-вебінар у межах онлайн-курсу «Основи психопідтримки: як вчителям працювати з дітьми, які пережили травматичні події», розробленого благодійною організацією Ukraine Children’s Action Project та Національним центром готовності до катастроф Колумбійського університету у співпраці з українською edtech-компанією EdEra. 

У роботі онлайн-вебінару взяли участь здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, група 111 уф. Вони дізналися, що відбувається з дитячим мозком під час стресу; чому дитині важко вчитися, коли вона тривожиться; вчилися створювати середовище довіри, де дитина може бути собою навіть у складні моменти тощо.

Координаторка роботи І.Толмачова, професорка кафедри кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту, кандидатка педагогічних наук, доцентка.

Цикл тренінгів у молодіжному хабі "Літера"

Здобувачі вищої освіти Харківської гуманітарно-педагогічної академії, зокрема й здобувачка вищої освіти за спеціальністю Філологія Ірина Шуляк, долучилися до серії з трьох інтенсивних тренінгів, що відбулися у молодіжному хабі «Літера».

Подія об’єднала активну молодь та стала чудовою нагодою для розвитку, обміну досвідом і здобуття практичних знань.

Упродовж трьох днів учасники взяли участь у різних тематичних тренінгах:

• 23 вересня – «Кібербезпека», де студенти дізналися, як убезпечити себе та організації в цифровому середовищі.

• 24 вересня – «Громадянська освіта», присвячена правам, можливостям та активній участі молоді у суспільному житті.

• 25 вересня – «Як відкрити власну справу», де молодь отримала практичні поради щодо започаткування бізнесу та розвитку підприємницького мислення.

Завдяки професійним спікерам та інтерактивній програмі студенти не лише отримали нові знання, а й мали змогу поспілкуватися з однодумцями, знайти друзів та зарядитися натхненням.

Щиро дякуємо організаторам за цінний досвід та можливість долучити наших студентів до таких освітніх ініціатив! Віримо, що подібні заходи допомагають молоді впевнено крокувати у майбутнє та реалізовувати власні ідеї. 

Екскурсія до Харківської державної наукової бібліотеки

12 вересня 2025 року студенти-філологи були на екскурсії в Харківській державній науковій бібліотеці імені                 В. Г. Короленка, яка була заснована 1830 року.

Бібліотека є живим свідком різних історичних періодів: і революційних подій 1917 року, Другої світової війни, коли значна частина фондів постраждала, і сьогоднішньої російсько-української війни, яка залишила свої рани на шедеврі архітектора О. М. Бекетова.

Філологи дізналися про історію бібліотеки, проєкти, ресурси, сервіси, заходи. Ознайомилися із такими відділами: обслуговування користувачів, інформаційно-бібліографічної роботи, «Україніка» імені Т. Г. Шевченка, літератури іноземними мовами та міжнародних зв’язків, міжбібліотечного абонемента, наукового формування документних ресурсів, науково-дослідний відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів і т.п.

Особливо вразила здобувачів велика читальна зала бібліотеки, де відбувалися ще на початку ХХ століття концерти; відділ «Україніка», адже філологи змогли доторкнутися до книжкових раритетів, серед яких і видання «Літературного ярмарку»; а також відділ колекцій рідкісних видань.

Зауважимо, що ХДНБ - один із найбільших фондоутримувачів рукописних пам’яток, адже містить рукописні книги та архівні документи, починаючи з ХІV ст., давньоруські, староукраїнські та іноземні пам’ятки. Серед кириличних рукописів – пергаментна Службова мінея за грудень (бл. 1390-х рр.), списки творів Іоанна Лествичника 1479 р., ілюміновані українські рукописи ― списки Євангелія XVI–XVII ст.; козацькі літописи (Літопис Самовидця та ін.) у списках XVII–ХІХ ст. Велику наукову цінність мають найдавніший список Острозького літописця у складі Хронографа (бл. 1620-х рр.) та рукописи діячів Острозької академії початку XVII ст.

Екскурсія була цікавою та пізнавальною!

Цикл студентських зустрічей "Мій досвід"

11 вересня 2025 року відбулася перша студентська зустріч із циклу «Мій досвід роботи». Здобувачки 311 уф групи психолого-педагогічного факультету Старостенко Вероніка, Рогуля Катерина, Васянович Надія, Шемет Поліна поділилися своїм досвідом роботи в літньому таборі відпочинку для дітей пільгового контингенту.

Зауважимо, що роботі в таборі передувала ретельна підготовка, а також відбір охочих працювати виховниками. Слід було заповнити анкету, у якій указати свою мотивацію, методики виховання, досвід командної роботи та надання першої психологічної допомоги, продемонструвати знання з охорони праці й техніки безпеки, надати рекомендації щодо професійного профілю. Усі п’ять кандидатур з 311 уф групи були затверджені. На підготовчих заняттях обговорювали питання  рис ідеального виховника, особливості правильної організації дозвілля дітей, типи рухливих ігор, настільних та інтелектуальних, види творчих занять і т.п. Наприкінці ознайомчих лекцій здобувачки презентували свої креативні роботи «Один день із табірної зміни».

Під час зустрічі здобувачки поділилися своїми враженнями щодо роботи в таборі Dreamland, село Поляна Закарпатської області, проаналізувавши кожний день перебування в ньому: приїзд дітей, розміщення їх по кімнатах, організація дозвілля, різноманітних заходів, концертів, колективних ігор, квестів, спортивних змагань, поїздки до аквапарку і т.п.

Студентки також прокоментували труднощі, що виникали під час спілкування з дітьми різної вікової категорії, та розкрили свої таємниці щодо усунення конфліктних ситуацій. Розповіді здобувачок зворушили своєю відвертістю, невимушеністю, глибиною розуміння відповідальності за кожний день перебування дітей у таборі.

Уважаємо, що такі зустрічі можуть мотивувати здобувачів молодших курсів проходити необхідні тренінги для здобуття досвіду роботи з дітьми в таборах відпочинку, а також долучатися до роботи виховника.

Перший крок у світ науки: студії з історії мови та діалектології 

5 вересня 2025-го року, відбулось засідання студентського наукового гуртка "Наукові студії з історії мови та діалектології". Здобувачі освіти слухали доповідь професора кафедри Міняйла Романа Вікторовича на тему "Формування фразеологічної семантики. Експресивно-стилістичні властивості фразеологізмів". Після чого відбулося жваве обговорення, на якому старшокурсники ділилися з першокурсниками своїм досвідом збирання діалектного матеріалу, зокрема непростою методикою фіксації саме фразеологічних одиниць.

Далі першокурсники мали змогу ознайомитися зі структурою академії, відвідали кафедру, деканат, бібліотеку, музей академії, розташовані в укритті мультимедійні авдиторії…

Завершилася зустріч цікавою екскурсією вулицями «старого» Харкова: зокрема традиційно відвідали будинок, де мешкав видатний мовознавець Олександр Опанасович Потебня, а також колишній прибутковий будинок приват-доцента Харківського університету Андрія Потебні (названого сина Олександра Опанасовича) на сусідні вулиці Дівочій…

Сонячна тепла погода сприяла подальшій пізнавальній прогулянці студентів-філологів і їхніх викладачів.