Молоді науковиці досліджують сучасну літературу

16 квітня відбулася ІV Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасна дитяча та юнацька література: реалії і перспективи», організаторами якої є Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, співорганізаторкою - наша академія. Робота конференції відбувалася за такими напрямами:

1. Дитяча та юнацька література України та зарубіжжя: ретроспективний аналіз.

2. Видова, жанрово-тематична, художньо-образна специфіка та функції сучасної дитячої та юнацької літератури.

3. Методика вивчення дитячої та юнацької літератури в освітніх закладах.

4. Форми і методи популяризації дитячої та юнацької літератури в умовах інформаційного суспільства: традиції й інновації.

5. Творчі виміри й проблеми перекладу сучасної дитячої та юнацької літератури в Україні.

Із вітальним словом виступили Шоробура Інна, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Тарас Кремінь, професор кафедри української мови, літератури та методики навчання Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, а також Демченко Наталя, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання нашого навчального закладу.

До участі в конференції долучилися здобувачки 311 уф групи психолого-педагогічного факультету Рогуля Катерина, Старостенко Вероніка, Шемет Поліна, які виступили на пленарному засідання, презентувавши доповіді, у яких зосередили увагу на методиці проведення занять, зокрема на поєднанні літературознавчого аналізу з емоційно-ціннісним залученням учнів, обґрунтували доцільність інтегрованого підходу до вивчення сучасної дитячої та юнацької літератури.

Рогуля Катерина представила доповідь на тему: «Синтез музики та тексту в оповіданні Гната Хоткевича «Два шуми»: методика дослідження аудіальних образів на уроках літератури».

Старостенко Вероніка презентувала методи вивчення оповідання Світлани Тараторіної «Дім у степу», спираючись на інтегрований підхід до вивчення сучасної української фантастики, що сприяє вихованню національно свідомої особистості, здатної розрізняти маніпуляції та захищати власну ідентичність. Методичну стратегію вивчення пригодницької повісті Юліти Ран «Мавка Вербичка й песиголовці» представила Шемет Поліна.

Представлені виступи засвідчили, що сучасні здобувачі освіти не лише опановують наукові підходи, а й активно формують власне бачення літературного процесу, що є важливою передумовою їхнього професійного становлення.

Практичний тренінг із формування гендерно чутливого ділового мовлення

23 березня відбувся практичний тренінг «Впровадження стратегій фемінізації, нейтралізації, уникнення андроцентризму та сексизму в сучасному діловодстві», організований кафедрою української лінгвістики, літератури та методики навчання в рамках реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності в сфері освіти.

Лекторкою була старша викладачка кафедри Гарюнова Юлія Олегівна. До заходу долучилися науково-педагогічні працівники академії та здобувачі освіти. Відбулася важлива дискусія про тенденції в новій редакції українського правопису, про відображення через мову актуальних культурних процесів та про реалізацію цих тенденцій у діловому мовленні та документообігу

Зустріч феміністичного книжкового клубу

Вісімнадцятого березня за керівництва представниці Фонду «Елайт» Світлани Бошкової відбулася четверта зустріч феміністичного книжкового клубу — відкритого простору для читання, розмов і спільного осмислення книжок про реалізацію жінки  в культурі, політиці тощо. До заходу долучилися здобувачі психолого-педагогічного факультету, представники студентського активу, викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання.

Під час затишної атмосфери зустрічі викладачі та студенти разом занурювалися у світ феміністичної думки,  читаючи короткі уривки з книжок, обговорюючи порушені в них питання. На конференції намагалися виокремити ключові фактори, що впливали на зміну уявлень про жіночі права.

Здобувачі ознайомилися з концепціями феміністичної думки як класичних письменників, так і сучасних, дослідили, як жінки ламали бар’єри та змінювали світ навколо; висловлювали свої думки щодо рівності жінок та чоловіків.

Слухачі занурилися у світ ідей відомих феміністичних авторок, намагалися прокоментувати їхні висловлювання, а також висловити своє бачення щодо певної проблеми, порушеної в тексті.

Отже, зустріч стала важливим простором для відкритого діалогу, взаємного слухання та глибшого осмислення жіночого досвіду, відображеного в літературі. Обговорення дозволило здобувачам не лише поділитися власними думками й враженнями від прочитаного, а й побачити, наскільки по-різному можуть звучати голоси жінок у культурі та суспільстві. Особливо цінним стало усвідомлення того, що література є не лише мистецьким явищем, а й інструментом формування критичного мислення, підтримки та солідарності. Учасниці змогли відчути себе частиною спільноти, де важливою є кожна думка, досвід і рефлексія.

Конференція підтвердила значущість подібних ініціатив для розвитку культури читання, формування гендерної чутливості.

З днем народження, Душе України!

Її слово - це правда, яка формує, тримає і не дозволяє опустити планку. Її поезія - наша сила, гідність і внутрішня опора.

Ліно Василівно, дякуємо за мудрість і світло, яке Ви даєте українцям. Міцного здоров’я Вам.

  Здобувачі фахової передвищої освіти Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»  Харківської обласної ради долучилися до  загальнонаціонального флешмобу

Живий простір книги: в академії створено куточок буккросингу

В академії урочисто відкрито куточок буккросингу – сучасний культурно-освітній простір, покликаний об’єднати студентів і викладачів навколо любові до книги та читання. Ініціативу реалізовано за сприяння Фонд «Елайт», який надав фінансову підтримку для придбання книжкових видань.

Завдяки допомозі партнерів книжковий фонд куточка поповнено творами українських та зарубіжних авторів, що представляють різні літературні напрями й жанри. Новий простір відкриває можливості для вільного обміну книгами, заохочує до читання, спілкування та інтелектуального збагачення академічної спільноти.

Створення куточка буккросингу сприятиме популяризації українського слова, формуванню культури читання, розвитку читацької компетентності та підтримці інтересу до художньої й науково-популярної літератури. Така ініціатива є важливим кроком до формування сучасного освітнього середовища, у якому книга залишається джерелом знань, натхнення й духовного розвитку.

Висловлюємо щиру вдячність Фонд «Елайт» за підтримку освітніх і культурних ініціатив, вагомий внесок у розвиток академічного простору та сприяння поширенню цінностей читання.

Перші відвідувачі куточка - здобувачі вищої освіти спеціальності Філологія та викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання - вже з цікавістю ознайомилися з книжковою добіркою та обрали видання, які прагнуть прочитати найближчим часом. Це свідчить про щиру зацікавленість академічної спільноти книгою та підтверджує актуальність створення такого простору для читання.

До 212-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка

У межах Шевченківських днів, здобувачі Харківського  педагогічного фахового коледжу творчо та креативно попрацювали над створенням асоціативних грон до  слів "Тарас Шевченко" та "Кобзар" 

Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм.

Пройшло 212 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.

Шевченкове «Борітеся – поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» – для кожного має і сьогодні сенс.

Сьогодні здобувачі фахової передвищої освіти Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради долучилися до інтелектуальної гри "Шевченко питає". Цікаві завдання, ребуси, передбачення словами великого Кобзаря ще раз нагадали, що твори Шевченка актуальні завжди.

Тематична зустріч "Культура сорому: чому ми боїмося виглядати смішно"

Четвертого березня відбулася третя зустріч здобувачів психолого-педагогічного факультету, представників студентського активу, викладачів кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання з представницею Фонду «Елайт» Світланою Бошковою - психологинею, магістром практичної та спеціальної психології, менеджеркою програм психосоціальної підтримки та ментального здоров’я (MHPSS).

Конференція була присвячена такій темі: «Культура сорому: чому ми боїмося виглядати смішно». Під час зустрічі, спираючись на ідеї та цитати з книг Сьюзен Кейн  «Тиша» (Quiet), Брене Брауна  «Сміливість бути вразливим» (Daring Greatly),  Елізабет Ґілберт «Велика магія» (Big Magic) тощо обговорили такі питання: що таке «проявлятися», розуміння «правильного проявлення», які фактори впливають на «проявлення» і чому проявлятися страшно,  «чого ми соромимось найбільше», чому людям так важливо «виглядати нормально», хто і як формує в нас відчуття сорому, чи можна побороти страх тощо. Здобувачі ділилися своїми думками, відповідаючи на питання: «Що страшніше – виглядати неідеально чи бути невидимим?», «Хто є більш успішним - інтроверти чи екстраверти?», «Наведіть приклад інтроверта, який посів важливе місце в суспільстві».

Наприкінці зустрічі студенти намагалися побороти страх шляхом написання листа від імені свого страху.

Зустріч стала майданчиком відкритого діалогу про внутрішні бар’єри, соціальні очікування та вплив суспільних норм на формування особистості. Учасники мали змогу замислитися над тим, як формується відчуття сорому та як воно впливає на поведінку, самооцінку й життєві вибори. Під час обговорення здобувачі дійшли висновку, що страх виглядати «не так», «неправильно» або «смішно» часто обмежує ініціативність і щирість людини. Водночас усвідомлення природи цього почуття допомагає поступово звільнятися від нав’язаних очікувань і формувати здорове ставлення до себе.

Проведення подібних зустрічей є важливим кроком у формуванні культури прийняття, поваги до індивідуальності та психологічної безпеки в суспільстві.

Гостьова лекція Дмитра Сизонова

На початку весни, 2 березня 2026 року, до філологів ХГПА (студентів і викладачів) завітав із гостьовою лекцією доктор філологічних наук, доцент кафедри стилістики та мовної комунікації Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дмитро Юрійович Сизонов.

Тема лекції «Рекламна комунікація як «донор» нової фразеології: медіалінгвістичний підхід» зацікавила здобувачів освіти і науково-педагогічних працівників практичним вектором застосування лінгвістичних знань в сув’язі освітніх компонентів циклу професійної підготовки «Лексикологія української мови», «Стилістика української мови», «Лінгвістика реклами», «Лінгвістичні медіатехнології» тощо.

Фразеологія реклами охоплює надзвичайно широку авдиторію слухачів і глядачів, але водночас розрахована на цілий спектр авдиторій цільових, тобто розрахована й на «мову професії» (згадаймо тут обов’язковий ОК «Українська мова за професійним спрямуванням»!)

Крилатий вислів Максима Рильського «Нове життя нового прагне слова!» вкотре актуалізується… Тепер уже в аспекті медійної фразеології як оригінального складника фразеології загальнонародної. Продемонстровані лектором приклади яскраво ілюстрували, що «народжені в надрах» медіадискурсу фразеологізми можуть як досить швидко вийти на периферію фразеологічної системи, так і міцно закріпитися в ній завдяки важливому лінгвокультурологійному феномену – прецедентності.

Повномасштабна війна з окупаційною армією РФ лише підсилила розуміння значущості «нової фразеології» як символу опору українців, свідченням чого є феноменальна мовотворчість етносу в цей надважкий період нашої історії…

На гостьовій лекції Дмитра Юрійовича були присутні й здобувачі освіти та аспіранти КНУ імені Тараса Шевченка, з якими студенти-філологи ХГПА вже мають досвід спілкування (наукові круглі столи в Києві, засідання «Медіалінгвістичного гуртка»…)

Настання весни, дружнє наукове спілкування додають нам сил жити й творити!

Життєвий і творчий шлях Лесі Українки: від родинних витоків до харківських адрес» до 155-річчя від дня народження письменниці

26 лютого відбувся онлайн-захід «Життєвий і творчий шлях Лесі Українки: від родинних витоків до харківських адрес» до 155-річчя від дня народження письменниці. Модераторками заходу були співробітники відділу "Україніка" Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Короленка. До заходу долучилися здобувачі психолого-педагогічного факультету, викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання, а також Лариса Олексіївна Петриченко – проректор з науково-педагогічної роботи.

Сьогодні до кожного з нас промовляє Леся Українка словами, що гучним дзвоном відлунюють у наших душах: «Степане, та куди ж се ми попались? Та се ж якась неволя бусурменська», «Та й осоружна ж ся мені Москва» (драма «Бояриня»); «Народ, що не боронить волі, сам собі кує кайдани», «Раби не можуть бути вільними, вони лише міняють панів» («Кассандра»).

Співробітниця відділу «Україніка»  Галина Лях ознайомила слухачів із родиною Косачів, зокрема із їх громадською та культурною діяльністю.

Сєрова Тетяна надала ґрунтовний аналіз виданням як самої Лесі Українки, які є найдавнішими в бібліотеці, так і дослідженням про творчість письменниці, а також першою лексикографічною працею, що представляє ідіолект письменниці. Пані Тетяна також ознайомила здобувачів з історією створення та експонатами музею в Колодяжному.

Особливо цікаво було почути про відвідування Лесею Українкою Харківщини, зокрема с. Косівщини, куди вона приїжджала до цілительки Параскеви Богуш; про приїзд до дядька Олександра Драгоманова, який жив у Харкові; про історію школи №3 та вулиці, названої на честь письменниці.

Отже, онлайн-захід сприяв глибшому ознайомленню учасників із життям Лесі Українки, зокрема з маловідомими сторінками її перебування в Харкові та зв’язками з місцевим культурним середовищем.

Відзначаємо 155-ту річницю від дня народження Лесі Українки 

25 лютого ми відзначаємо 155-ту річницю від дня народження Лесі Українки — символу незламності та духовної сили української жінки. Її постать є унікальною в українській культурі, а творча спадщина — невід’ємною частиною нашої національної ідентичності.

З нагоди цієї дати здобувачі  коледжу початкової освіти провели круглий стіл «Поговоримо про Лесю». Під час заходу учасники поділилися маловідомими фактами про життя та творчість письменниці, зокрема відзначили роль музики в становленні її таланту.

Програма зустрічі була насиченою: здобувачі декламували безсмертні вірші Лесі Українки; із рядків її поезій учасники шукали відповіді на виклики сучасності; захід завершився тематичною вікториною «Мандруючи світом Лесі Українки».

170-річчя з дня народження Дмитра Яворницького

11 лютого здобувачі психолого-педагогічного факультету, викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання долучилися до заходу з нагоди 170-річчя з дня народження Д. Яворницького - українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, лексикографа, письменника, дослідника історії українського козацтва, музеєзнавця, дійсного члена НТШ і ВУАН; одного із фундаторів Обласного краєзнавчого музею імені О. М. Поля; автора понад 1500 наукових праць. Модераторками заходу були співробітники відділу «Україніка» ХДНБ імені В. Г. Короленка.

Здобувачі дізналися про Дмитра Івановича як літописця Запорозької Січі, зокрема про його фундаментальну працю «Історія запорозьких козаків»; укладання «Словника української мови»; ознайомилися із літературною спадщиною - прозовими та поетичними творами, що відображають різнобарвну палітру думок і почуттів письменника як митця та  художника слова.

Онлайн-зустріч сприяла популяризації спадщини Д. Яворницького, поглибленню знань здобувачів про історію Запорозької Січі, формуванню національної свідомості.

Після цікавих доповідей як студенти, так і викладачі мали змогу долучитися до онлайн-вікторини «Життя і творчість Д. Яворницького». Дякуємо співробітникам відділу «Україніка» за ґрунтовну тематичну лекцію, що була спрямована на формування поваги здобувачів до української історії та культури, усвідомлення ролі науковця щодо збереження козацької спадщини.

Артзузстріч "Цитата, що відгукується"

12 лютого в межах співпраці із фондом гуманітарної Міжнародної організації «Елайт», що підтримує студентські ініціативи, спрямовані на популяризацію читання, а також на розвиток культури спілкування, відбулася артзустріч «Цитата, що відгукується», до якої були залучені студенти психолого-педагогічного факультету, зокрема й здобувачі спеціальності В11 Філологія.

Творча артзустріч була спрямована на розкриття чуттєвого зв’язку із цитатою, що особливо резонувала з емоційним станом здобувачів, через перетворення прочитаного на образ. Студенти мали змогу або представити свою цитату, що «чіпляє», болить, підтримує, відгукується в особистому житті тощо, або обрати із запропонованих представницею Фонду «Елайт». Формулюючи ключову емоцію (надія / біль / пошук / свобода / тиша /мрія /любов…) на папері, здобувачі занурилися у створення свого куточка світу, передаючи через колір відчуття, зокрема надаючи візуальну інтерпретацію слова.

Наприкінці артзустрічі була коротка презентація робіт і щира розмова про те, чому саме ці слова стали важливими для кожного зокрема.           

Дякуємо організаторам заходу, насамперед Бошковій Світлані, за неймовірно затишну атмосферу та подарований спогад мирного життя, адже ця зустріч зреалізувала можливість емоційної терапії через творчість, уможливила глибше відчуття тексту, Здобувачі намагалися почути себе та своє оточення через образи та кольори.

    Зустріч з Леонідом Логвиненком

     28  січня 2026 року   здобувачі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради та здобувачі фахової передвищої освіти Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради   доєдналися  до зустрічі з Леонідом Логвиненком  –  переможцем обласних професійних конкурсів «Золоте перо», «Журналіст року», «Зірка журналістики».

    Пан Леонід – переможець професійного конкурсу Національної спілки журналістів України у номінації «Журналіст року»  за книгу «Місячна соната війни» (2017р).

    Неперевершений поет та журналіст з Харкова поділився , безперечно, унікальними матеріалами. Студенти доторкнулися до живого поетичного слова, яке пронизано болем війни. Фотографії, які були презентовані на заході, є цінним матеріалом для прийдешніх поколінь. Саме вони розкривають трагедію України та водночас красу та велич людини-воїна.

    Макове поле, Салтівка, обгорілі танки та навіть пролісок, який зміг вирости на згарищі війни – усе це майстерно передано  образами у поезіях та фотографіях  Леоніда Логвиненка.   Хотілося слухати і слухати поезії війни, бо виявляється, навіть у війні народжується поетичне слово, яке торкається серця.

     Щиро дякуємо пану Леоніду за поетичний захід, за ті емоції, які викликали поезії та світлини справжнього митця слова та фотографії.  Бажаємо пану Леоніду  здоров'я та наснаги, і сподіваємося побачити ще багато-багато нових видань.

Байки і притчі Сковороди на сторожі доброчесності

«Бесіди про академічну доброчесність», що відбулися 28 листопада 2025 року, були присвячені  алегорично-повчальним текстам Григорія Сковороди як інструментам формування доброчесності у шкільному та студентському середовищі. 

Філософ увесь свій вік закликав людей жити мудро, за Божими заповідями, і своїм словом будував «ковчег духовно-морального спасіння». Сам Сковорода для такого научання використовував бесіду:  «Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу». Філософ та учитель в одній особі використовував символічно-образний світ байок, притч, афоризмів, щоб через чуттєве сприймання під час бесіди разом зі співрозмовником наближатися до істини, разом встановлювати духовні орієнтири. «Чиста совість», «чисте серце» – ідеал для людини з погляду Сковороди. На думку філософа, цінність людського життя вимірюється не довготою, а чесністю. Адже «краще годину чесно жити, ніж погано цілий день». Тому сенсом педагогічних впливів Сковорода вважав научання набувати благородних почуттів.

Під час зустрічі майбутні вчителі-філологи міркували, як афоризми, байки і притчі Сковороди можуть прислужитися в системі роботи з формування внутрішньої культури й духовної зрілості, міцних морально-етичних принципів, а відтак вмотивованої саморегуляції поведінки.

Стартував І етап XXVI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

У листопаді вже 26 років поспіль на теренах українського освітянського простору розпочинається свято-конкурс закоханих в українське слово, знавців української мови, подароване нам гідним сином України,емігрантом,меценатом Петром Яциком.

24 листопада в академії та Харківському педагогічному фаховому коледжі стартував перший етап ХХVI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Попри безупинну тривогу,відсутність електроенергії усі учасники вчасно розпочали роботу.

Із побажаннями успіху звернулася до учасників конкурсу доктор педагогічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи академії Лариса Петриченко,наголосивши на неоціненній силі рідної мови як національного скарбу в розкритті нашої ідентичності.

До зібраності,пильності й обґрунтованості відповідей під час виконання завдань закликала кандидат філологічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Наталя Демченко.

Гортаючи сторінки конкурсної історії в нашому виші,згадали О.Ф. Лигус( нині у засвітах),яка протягом десятиріччя очолювала журі обласного етапу конкурсу .

Пишаємося нашими переможцями минулих випробувань різних років,які сьогодні "на сторожі" розквіту рідного слова у школах і вишах України.

Членами журі конкурсу - кандидатом філологічних наук, доцентом, професором кафедри Тетяною Крехно, кандидатом філологічних наук, доцентом Іриною Волковою, кандидатом філологічних наук, старшим викладачем Юлією Гарюновою, викладачем Марією Кордулян - виважено й обґрунтовано розроблено завдання, завдяки яким учасники продемонструють свою обізнаність не тільки в правописній грамотності, у сучасних лексичних новоутвореннях( зв'язок з іноземними мовами),у редагуванні деформованого тексту,а й у тяглості з українською етнографією,історією тощо.

 «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар,ні холод не спинить вас: бо вам призначено сесю скалу розбить!» (Іван Франко «Каменярі»).

«Від вправи до компетентності»

18 листопада 2025 року кафедра української лінгвістики, літератури та методики навчання провела фахову онлайн-майстерку «Від вправи до компетентності», присвячену сучасним підходам до формування ключових і предметних компетентностей у процесі навчання української мови.

Спікеркою заходу стала Кобзар Альбіна Олексіївна, сертифікована вчителька української мови та літератури Харківського ліцею №141, лауреатка міського конкурсу «Учитель року – 2024».

Протягом зустрічі учасники розглянули ефективні практичні прийоми, які дають змогу перетворити традиційні вправи на дієві інструменти формування мовленнєво-комунікативної компетентності учнів. Особлива увага була приділена:

• моделюванню уроку відповідно до концепції Нової української школи;

• інтеграції компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів;

• адаптації традиційних завдань до сучасних освітніх вимог;

• створенню компетентнісно орієнтованих вправ і прийомів на основі мовної теми.

Онлайн-формат зустрічі забезпечив активну взаємодію: учасники виконували практичні завдання, ставили запитання, ділилися власними напрацюваннями та обговорювали способи підвищення ефективності уроків української мови.

Захід став корисним майданчиком для професійного обміну, сприяв збагаченню методичного інструментарію та утвердив важливість компетентнісного підходу в сучасній мовно-літературній освіті.

Пишаємося, що освітяни-харківці - сучасні, творчі і незламні, незалежно від  обставин і форматів!

Перший етап XVI Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка

11 листопада 2025 року відбувся перший етап XVI Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка.

Учасників конкурсу привітала в.о. завідувача кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Наталя Демченко.

Натомість голова журі конкурсу доцентка кафедри Ірина Романова та заступниця голови журі доцентка Ольга Масло виступили з організаційними питаннями та представили теми конкурсних робіт. Студентам запропонували 2 теми, серед яких треба обрати одну й написати науково-публіцистичну статтю.

На виконання такого завдання учасники мали 1,5 години. Тематика цьогорічного конкурсу охоплює глибоке осмислення постаті Шевченка як духовного провідника українського народу, символу національної ідентичності та морального орієнтира. Запропоновані теми спонукають учасників до роздумів над сучасним значенням Шевченкового слова, його впливом на формування громадянської свідомості та культури в умовах війни.

За підсумками оцінювання конкурсних робіт члени журі визначать переможців, які будуть представляти академію на обласному етапі.

Круглий стіл "Діалоги про мову"

29 жовтня 2025 року в Харківському педагогічному фаховому коледжі відбувся мовно-літературний захід «Круглий стіл. Діалоги про мову», присвячений Дню української писемності та мови і вшануванню пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

 Участь взяли студенти другого курсу всіх груп коледжу (21 по, 21 д, 21 м, 21 ф, 21 ср) та здобувачі 31 по групи. Для заходу були підготовлені цікаві виступи про історію виникнення й розвиток української мови, про Нестора Літописця, прозвучали вірші про нашу мову, два з яких у виконанні авторів, студенток 31 по Приткової Анастасії та Стріляної Олександри. Здобувачі  розповіли про цікаві факти, які мають місце в українській мові, про суржик і його місце у вживанні, про мову в інтернеті та соцмережах, про значення мови в житті людини, прозвучали вислови письменників про українську мову та її значення.

Гостина у Кота Інжира

27 жовтня до Дня української писемності та мови відбулася зворушлива зустріч із письменницею, художницею, авторкою культурних проєктів, журналісткою, засновницею конкурсу короткої прози «Новела по-українськи», кураторкою та натхненницею проєкту «Ком-по», експерткою Українського інституту книги у державній програмі поповнення фондів публічних бібліотек, однією з розробниць першої української настільного гри з розвитку критичного мислення «Критокотики» Оленою Павловою.

Пані Олена організувала надзвичайно захопливу подорож найпатріотичнішою «Українською абеткою кота Інжира» – «мальованого лідера думок», гасло якого «У незалежній країні не залежуйся!»

Здобувачі поринули у світ захопливого світу Абетки, яка просякнута мотиваційними гаслами на щодень: «Перемога – наш спільний проєкт», «Мій дім – це там, де мої книжечки», «Крим – це Україна», «Українська мова – як мед: солодка, квіткова, корисна для здоров’я», «Навіть у найтемніші часи ми співаємо і пишемо писанки!» тощо.

 Кіт Інжир популяризує читання, українську мову та культуру, є героєм мемів та персонажем шкільних підручників і робочих зошитів з літератури, бере участь у соціальних інформаційних кампаніях, присвячених українській культурі, безпеці на дорогах, охороні тварин, верховенству права та демократії, освіті та розвитку критичного мислення.

 Дякуємо пані Олені за подаровані хвилини радості, любові, упевненості, що український народ нездоланний, адже «Мій дім зараз – вся Україна!»

Екскурсія до Полтави

18 жовтня 2025 року здобувачі психолого-педагогічного факультету разом із організаторами поїздки, викладачами кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання, відчули биття серця  Полтави - неймовірного українського міста, що приваблює своєю красою, затишною атмосферою та унікальним колоритом.

Харків’ян привітно зустріли співробітники Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського, які «привідкрили завісу» щодо  декабристського руху на Полтавщині, до якого причетним також був й І. Котляревський; таємниць, які приховує зміст «Енеїди»; розповіли про історію  відкриття музею в будинку, що унесений до реєстру пам'яток архітектури національного значення тощо.

Здобувачі пройшлися стежками Марусі Чурай, І. Котляревського, П.Мирного, Тараса Шевченка, який у липні 1845 року, відвідавши Полтаву, відтворив будинок автора «Енеїди» та «Наталки Полтавки» на полотні. Під безпосереднім враженням від звістки про смерть написав вірш "На вічну пам'ять Котляревському", у якому пророче передбачив:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

У повістях "Наймичка", "Художник" Шевченко цитував рядки із "Енеїди", а в повісті "Близнецы" вивів художній образ І.Котляревського.

Здобувачі були вражені атмосферою Літературно-меморіального музею Панаса Мирного. Здавалося, що сам дух письменника неодмінно присутній у будинку, у якому пройшли найкращі роки його життя. Кожна кімната, зокрема меблі, побутові речі, книги, одяг, унікальне фортепіано, на якому грали видатні діячі культури, такі як Леся Українка, Микола Лисенко та Марія Заньковецька; а також сад, ставок, плакучі верби, трьохсотлітні дуби закарбували на собі погляд та доторк видатного письменника.

Щиро вдячні співробітникам Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського, зокрема завідувачці філіалу  Голубничій Марині Володимирівні, за надзвичайно щиру зустріч, а також організацію перебування здобувачів академії у Полтаві.

Онлайн-зустріч філологів ХГПА з професоркою Ганною Трубою 

22 жовтня 2025 року для студентів-філологів Харківської гуманітарно-педагогічної академії провела гостьову лекцію доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та мовної підготовки іноземців Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ганна Миколаївна Труба.

У сучасних реаліях мова (мовлення) мережевого простору стала невід’ємною частиною нашого буття, особливо буття молодого покоління.

Тому гостьова лекція на тему «Бурлескна метакомунікативна особистість у мережевому просторі. Небезпека чи перевага. Гібридний засіб впливу чи просто мода» надзвичайно зацікавила й викликала багато рефлексій у слухачів.

Приклади діяльності «бурлескних метакомунікативних особистостей», які наводила й аналізувала Ганна Миколаївна, засвідчили як шкідливий вектор такої діяльності, так і великі можливості позитивного (навчального, розвивального) вектора такої форми спілкування.

Практичне спрямування філологічних знань сьогодні як ніколи на часі! Насамперед у боротьбі з маніпулятивним впливом на молодих українців нашого одвічного ворога-сусіда…

Харкове – Одесо, тримаймо стрій! Мова – наша зброя!!!

Величезне спасибі Ганні Миколаївні Трубі за те, що зацікавила здобувачів освіти й викладачів ХГПА Одеською науковою школою сугестивної лінгвістики.

Долучаємося до святкування ErasmusDays 2025 в Україні

Із 13 до 18 жовтня 2025 року наша академія стала частиною міжнародної ініціативи ErasmusDays 2025, що об’єднує освітян, студентів, випускників і партнерів програми Erasmus+ у всьому світі.

🌍 Про ErasmusDays

ErasmusDays — це глобальне щорічне святкування, під час якого учасники програми діляться досвідом, історіями успіху та ідеями співпраці.  2025 рокуподії проходять під гаслом

«Live our values — Inspire the future» (Жити нашими цінностями — надихати майбутнє).

🎓 Академія та Erasmus+

Приєднання до святкування ErasmusDays стало ще одним підтвердженням відкритості нашого закладу до міжнародного співробітництва, міжкультурного діалогу та розвитку європейських цінностей в освіті.

У межах ініціативи кафедра української лінгвістики, літератури та методики навчання провела захід під гаслом «Сила слова як простір підтримки», покликаний показати, як спілкування, взаємоповага та емпатія формують середовище підтримки й взаєморозуміння серед здобувачів вищої освіти і викладачів. Поговорили з філологинями

Оксана Кизименко – філологиня, учителька української мови і літератури, заступниця директора з навчально-виховної роботи ХЛ 142.

Вікторія Зенгва – філологиня, перекладачка, фрілансерка, волонтерка в Британії.

Марко Терен – філологиня, українська  письменниця, амбасадорка української мови та культури в Естонії.

Вони поділилися досвідом волонтерської діяльності, збереження української культури за кордоном і роллю слова як засобу підтримки та єднання українців у всьому світі.

Слово — це один із найпотужніших інструментів, який має людина. Воно може стати джерелом натхнення, розради й віри в себе, або ж — причиною болю та відчуження. Саме тому сила слова полягає не лише у його змісті, а й у здатності створювати простір — простір емоційної безпеки, взаєморозуміння й підтримки.

У міжкультурному середовищі, яким є спільнота Erasmus+, слово має особливе значення: воно долає мовні, культурні та психологічні бар’єри, допомагає будувати діалог між людьми з різних країн і світоглядів. Добре, уважно сказане слово може об’єднати, зняти напругу, подарувати відчуття спільності.

Підтримка через слово проявляється у простих, але важливих речах — у щирому «дякую», «ти зможеш», «я поруч». Такі вислови формують культуру доброзичливого спілкування, вчать емпатії й відповідальності за власне мовлення.

Таким чином, “сила слова” — це не лише мовна, а й моральна, духовна категорія. Коли ми говоримо з повагою, з розумінням і добротою, ми створюємо простір підтримки — середовище, у якому кожен відчуває себе почутим, прийнятим і цінним.

Саме тому сучасна комунікація — особливо у міжнародних молодіжних програмах — потребує усвідомлення: слово має силу творити добрі зміни, будувати довіру та формувати культуру миру й людяності.

Подія вкотре засвідчила, що слово має силу підтримувати, надихати й об’єднувати, а академія активно розвиває європейські цінності співпраці та солідарності.

💬 Ми віримо, що слово має силу єднати, підтримувати й надихати.

Саме тому участь у ErasmusDays 2025 — це не лише свято міжнародної співпраці, а й крок до створення простору взаємоповаги, миру та освіченого майбутнього.

#ErasmusDays2025 #KhHPA #ErasmusPlusUkraine #LiveOurValues #InspireTheFuture

Всеукраїнські дні європейської програми «Еразмус+»

15 жовтня 2025 року філологічна спільнота долучилася до проведення Всеукраїнських днів європейської програми «Еразмус+».  Цього року #ErasmusDays проходять по всій Європі під гаслом «Живи нашими цінностями -- надихай майбутнє!» і зосереджуються  на цінностях Європейського Союзу, серед яких важливе місце посідає екологічна культура. 

Учасники заходу говорили про масштабні руйнування екосистеми України, спричинені воєнними подіями: забруднення ґрунтів, вод і повітря, знищення заповідного фонду, втрату біорізноманіття. Доповіді були присвячені темі забруднення сільськогосподарських земель Харківщини, проблемам заповідника Асканія-Нова під час війни, наслідкам підриву Каховської дамби, екологічній ситуації на Закарпатті. Здобувачі освіти продемонстрували усвідомлення масштабів катастрофи й готовність долучатися до екологічних ініціатив.

Принагідно на зустрічі була актуалізована інформація про  ЕРАЗМУС+ – Програму міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу, що сприяє встановленню партнерства між державами, підтримує ініціативи розвитку інновацій, розбудовує професійні мережі, створює відкриті  інформаційні ресурси й освітні платформи. Студенти отримали відомості про можливості навчальної та академічної мобільності, участі в міжнародних освітніх проєктах та конкусах у рамках діяльності Програми.

Заочна екскурсія «Стежками Гетсиманського саду

Івана Багряного»

07 жовтня 2025 року відбулася заочна екскурсія «Стежками Гетсиманського саду Івана Багряного», яку провела науковий співробітник Охтирського міського краєзнавчого музею Гопко Ірина Миколаївна. Модератор ознайомила присутніх із цікавими фактами життєвого та творчого шляху вітчизняного письменника. Здобувачі освіти та викладачі віртуально прогулялися вулицями Охтирки – містечка, у якому народився Іван Павлович. Ми побачили Покровський собор, будинок родини митця, друкарню, у якій письменник друкував свої твори, зрештою, Охтирський міський краєзнавчий музей, що зберігає предмети й речі, що належали літераторові (світлини, передані діаспорою, підставку для олівців, ручку, шкіряний портфель тощо).

Цікаво, що в музеї зберігають картину «Покровський собор», написану самим Іваном Павловичем. Виявляється, що її свого часу викупив Олександр Шугай – дослідник життя та творчості митця, пізніше передав  в Охтирський міський краєзнавчий музей.

2017 року в Охтирці відкрили пам՚ятник Іванові Багряному. Як зауважила Ірина Миколаївна, цей простір став важливим культурним майданчиком не тільки для аборигенів, але й для гостей.

Уклінно дякуємо за цікаву екскурсію стежками цього українського письменника!

Онлайн-вебінар у межах курсу 

"Основи психопідтримки: як вчителям працювати з дітьми, які пережили травматичні події"

23 вересня проведено онлайн-вебінар у межах онлайн-курсу «Основи психопідтримки: як вчителям працювати з дітьми, які пережили травматичні події», розробленого благодійною організацією Ukraine Children’s Action Project та Національним центром готовності до катастроф Колумбійського університету у співпраці з українською edtech-компанією EdEra. 

У роботі онлайн-вебінару взяли участь здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, група 111 уф. Вони дізналися, що відбувається з дитячим мозком під час стресу; чому дитині важко вчитися, коли вона тривожиться; вчилися створювати середовище довіри, де дитина може бути собою навіть у складні моменти тощо.

Координаторка роботи І.Толмачова, професорка кафедри кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту, кандидатка педагогічних наук, доцентка.

Цикл тренінгів у молодіжному хабі "Літера"

Здобувачі вищої освіти Харківської гуманітарно-педагогічної академії, зокрема й здобувачка вищої освіти за спеціальністю Філологія Ірина Шуляк, долучилися до серії з трьох інтенсивних тренінгів, що відбулися у молодіжному хабі «Літера».

Подія об’єднала активну молодь та стала чудовою нагодою для розвитку, обміну досвідом і здобуття практичних знань.

Упродовж трьох днів учасники взяли участь у різних тематичних тренінгах:

• 23 вересня – «Кібербезпека», де студенти дізналися, як убезпечити себе та організації в цифровому середовищі.

• 24 вересня – «Громадянська освіта», присвячена правам, можливостям та активній участі молоді у суспільному житті.

• 25 вересня – «Як відкрити власну справу», де молодь отримала практичні поради щодо започаткування бізнесу та розвитку підприємницького мислення.

Завдяки професійним спікерам та інтерактивній програмі студенти не лише отримали нові знання, а й мали змогу поспілкуватися з однодумцями, знайти друзів та зарядитися натхненням.

Щиро дякуємо організаторам за цінний досвід та можливість долучити наших студентів до таких освітніх ініціатив! Віримо, що подібні заходи допомагають молоді впевнено крокувати у майбутнє та реалізовувати власні ідеї. 

Екскурсія до Харківської державної наукової бібліотеки

12 вересня 2025 року студенти-філологи були на екскурсії в Харківській державній науковій бібліотеці імені                 В. Г. Короленка, яка була заснована 1830 року.

Бібліотека є живим свідком різних історичних періодів: і революційних подій 1917 року, Другої світової війни, коли значна частина фондів постраждала, і сьогоднішньої російсько-української війни, яка залишила свої рани на шедеврі архітектора О. М. Бекетова.

Філологи дізналися про історію бібліотеки, проєкти, ресурси, сервіси, заходи. Ознайомилися із такими відділами: обслуговування користувачів, інформаційно-бібліографічної роботи, «Україніка» імені Т. Г. Шевченка, літератури іноземними мовами та міжнародних зв’язків, міжбібліотечного абонемента, наукового формування документних ресурсів, науково-дослідний відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів і т.п.

Особливо вразила здобувачів велика читальна зала бібліотеки, де відбувалися ще на початку ХХ століття концерти; відділ «Україніка», адже філологи змогли доторкнутися до книжкових раритетів, серед яких і видання «Літературного ярмарку»; а також відділ колекцій рідкісних видань.

Зауважимо, що ХДНБ - один із найбільших фондоутримувачів рукописних пам’яток, адже містить рукописні книги та архівні документи, починаючи з ХІV ст., давньоруські, староукраїнські та іноземні пам’ятки. Серед кириличних рукописів – пергаментна Службова мінея за грудень (бл. 1390-х рр.), списки творів Іоанна Лествичника 1479 р., ілюміновані українські рукописи ― списки Євангелія XVI–XVII ст.; козацькі літописи (Літопис Самовидця та ін.) у списках XVII–ХІХ ст. Велику наукову цінність мають найдавніший список Острозького літописця у складі Хронографа (бл. 1620-х рр.) та рукописи діячів Острозької академії початку XVII ст.

Екскурсія була цікавою та пізнавальною!

Цикл студентських зустрічей "Мій досвід"

11 вересня 2025 року відбулася перша студентська зустріч із циклу «Мій досвід роботи». Здобувачки 311 уф групи психолого-педагогічного факультету Старостенко Вероніка, Рогуля Катерина, Васянович Надія, Шемет Поліна поділилися своїм досвідом роботи в літньому таборі відпочинку для дітей пільгового контингенту.

Зауважимо, що роботі в таборі передувала ретельна підготовка, а також відбір охочих працювати виховниками. Слід було заповнити анкету, у якій указати свою мотивацію, методики виховання, досвід командної роботи та надання першої психологічної допомоги, продемонструвати знання з охорони праці й техніки безпеки, надати рекомендації щодо професійного профілю. Усі п’ять кандидатур з 311 уф групи були затверджені. На підготовчих заняттях обговорювали питання  рис ідеального виховника, особливості правильної організації дозвілля дітей, типи рухливих ігор, настільних та інтелектуальних, види творчих занять і т.п. Наприкінці ознайомчих лекцій здобувачки презентували свої креативні роботи «Один день із табірної зміни».

Під час зустрічі здобувачки поділилися своїми враженнями щодо роботи в таборі Dreamland, село Поляна Закарпатської області, проаналізувавши кожний день перебування в ньому: приїзд дітей, розміщення їх по кімнатах, організація дозвілля, різноманітних заходів, концертів, колективних ігор, квестів, спортивних змагань, поїздки до аквапарку і т.п.

Студентки також прокоментували труднощі, що виникали під час спілкування з дітьми різної вікової категорії, та розкрили свої таємниці щодо усунення конфліктних ситуацій. Розповіді здобувачок зворушили своєю відвертістю, невимушеністю, глибиною розуміння відповідальності за кожний день перебування дітей у таборі.

Уважаємо, що такі зустрічі можуть мотивувати здобувачів молодших курсів проходити необхідні тренінги для здобуття досвіду роботи з дітьми в таборах відпочинку, а також долучатися до роботи виховника.

Перший крок у світ науки: студії з історії мови та діалектології 

5 вересня 2025-го року, відбулось засідання студентського наукового гуртка "Наукові студії з історії мови та діалектології". Здобувачі освіти слухали доповідь професора кафедри Міняйла Романа Вікторовича на тему "Формування фразеологічної семантики. Експресивно-стилістичні властивості фразеологізмів". Після чого відбулося жваве обговорення, на якому старшокурсники ділилися з першокурсниками своїм досвідом збирання діалектного матеріалу, зокрема непростою методикою фіксації саме фразеологічних одиниць.

Далі першокурсники мали змогу ознайомитися зі структурою академії, відвідали кафедру, деканат, бібліотеку, музей академії, розташовані в укритті мультимедійні авдиторії…

Завершилася зустріч цікавою екскурсією вулицями «старого» Харкова: зокрема традиційно відвідали будинок, де мешкав видатний мовознавець Олександр Опанасович Потебня, а також колишній прибутковий будинок приват-доцента Харківського університету Андрія Потебні (названого сина Олександра Опанасовича) на сусідні вулиці Дівочій…

Сонячна тепла погода сприяла подальшій пізнавальній прогулянці студентів-філологів і їхніх викладачів.