Проєктна та грантова діяльність 

Стипендіальна програма Фрайбургського університету

імені Альберта-Людвіга (Albert-Ludwigs-Universität Freiburg) в Німеччині

Друга діалектологічна експедиція: Бойківщина

У межах реалізації наукового гранту «Динаміка етнокультурних концептів Сходу і Заходу (на матеріалі говірок Центральної Слобожанщини і Бойківщини)» в українсько-канадських студіях із гуманітарних наук за сприяння і фінансування університету «University of Alberta» (Канада) викладачі й студенти кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання провели другу діалектологічну експедицію до населених пунктів Бойківщини: Славсько, Тухля, Волосянка, Гребенів, Верхнє Синьовидне, Либохора, Хащованя, Сколе, Ялинкувате.

В експедиції взяли участь викладачі Наталя Демченко, Анна Чала, Тетяна Крехно, Роман Міняйло, завідувач навчально-виробничої практики Юлія Місяк і 5 студентів-філологів ОПП Українська мова та література.

Завданнями експедиції було записати мовлення бойків за розробленим дослідницькою групою грантового проєкту опитувальником, щоб надалі зіставити концептуальний зміст давньої і сучасної картин світу бойків і слобожан у визначених концептуальних домінантах.

Спілкуючись із носіями бойківського говору, члени дослідницької групи записали цінний мовний, етнографічний і культурознавчий матеріал.

Діалектні тексти увиразнили світоглядні домінанти карпатських українців. Ключовими концептами, навколо яких організовується буття бойків, є ʻхатаʼ (основа), ‘праця’, ‘родина’, ʻволяʼ.

У записаних текстах малопомітним виступає концепт ‘громада’, що, очевидно, засвідчує прагнення бойків до індивідуального господарювання. Подальший ґрунтовний зіставний аналіз записаних дослідницькими групами концептоорієнтованих текстів бойківського і слобожанського говору вповноважить до відповідних висновків.

Перша діалектологічна експедиція: Куп’янщина

У межах реалізації наукового гранту «Динаміка етнокультурних концептів Сходу і Заходу (на матеріалі говірок Центральної Слобожанщини і Бойківщини)» в українсько-канадських студіях із гуманітарних наук за сприяння і фінансування університету «University of Alberta» (Канада) проведено діалектологічну експедицію до населених пунктів Куп’янського району Харківської області.

В експедиції взяли участь викладачі Наталя Демченко, Анна Чала, Тетяна Крехно, Роман Міняйло, Марія Кордулян, Ольга Масло, Олена Лигус і 18 студентів-філологів ОПП «Українська мова та література».

Завданнями експедиції було записати живе мовлення Куп’янщини за розробленим дослідницькою групою грантового проєкту опитувальником задля подальшого дослідження динамічних процесів у структурі концептуальних домінант куп’янців, а саме ‘родина’, ‘воля’, ‘земля’, ‘домівка’, ‘доля’, та зіставити концептуальний зміст давніх архетипів і сучасних структур знань у свідомості діалектоносіїв.

Під час спілкування з носіями говірок Центральної Слобожанщини було записано цінний матеріал, що висвітлює як мовні особливості, так і самобутню народну психоментальну організацію цього етнографічного регіону України.

Діалектні тексти яскраво віддзеркалили світоглядні домінанти слобідських українців. Ключовими концептами, навколо яких організовується буття куп’янців, є ‘праця’, ‘родина’, ‘пісня’, ‘земля’, ‘життєвий оптимізм’.

Проміжним результатом дослідження є констатація факту, що в записаних текстах концепт ‘воля’ не є увиразненим у мовній картині світу слобожан. Усі спроби дослідницької групи скерувати наратив на розкриття концепту ‘воля’ нівелювався інформаторами переведенням розмови у площину наявності/відсутності таких реалій, як робота, земля, худоба, дозвілля: у свідомості носіїв говірки концепт ‘воля’ реалізується через складники інших концептосфер.

РОБОЧА НАРАДА З ПИТАНЬ ПЛАНУВАННЯ ДІАЛЕКТОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ

     До реалізації грантового проєкту залучені всі студенти-філологи та викладачі кафедри української філології, літератури та методики навчання. Загальна онлайн-зустріч філологів-викладачів та філологів-здобувачів відбулася 30 березня 2021 року.

        Якою має бути методика добору інформантів?

        Які питання включити до анкети?

   Як стимулювати розгорнуті наративи мовців з метою максимального розкриття етнокультурних концептів, утілених у мові?

        Як фіксувати матеріал?

        Яку обрати методологію інтерпретації текстів?

       Як спланувати маршрут експедицій?

       Хто буде відповідальним за логістичні рішення?

–       такі питання обговорювалися на робочій нараді.

Ще одна сходинка до реалізації грантового проєкту

         Викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання та здобувачі освітньої програми Українська мова та література 26 лютого 2021 року долучилися до роботи Всеукраїнської лінгвістичної школи-семінару «Діалектологічна майстерня» на тему: «Діалектний текст: від звучання й записування до інтерпретації». Учасники семінару мали можливість послухати як досвідчених фахівців-діалектологів, так і молодих дослідників. Неоціненний досвід спілкування залюблених у народне слово став важливим етапом і в реалізації грантового дослідження «Динаміка етнокультурних концептів Сходу і Заходу (на матеріалі говірок Центральної Слобожанщрини і Бойківщини)», що об’єднає пошукові зусилля діалектологів Слобожанщини і Бойківщини. 

        «Єдність в різноманітті!»– під таким гаслом незабаром почнуть свою роботу дві експедиції: до Куп'янщини і Дрогобиччини. Успіхів та удачі дослідникам!

ВІТАЄМО КАФЕДРУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВІСТИКИ, ЛІТЕРАТУРИ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ З ОТРИМАННЯМ ГРАНТУ НА ДОСЛІДЖЕННЯ ВІД КАНАДСЬКОГО ІНСТИТУТУ УКРАЇНОЗНАВСТВА! 

2020 року кафедра української лінгвістики, літератури та методики навчання підготувала науковий грант в українських та українсько-канадських студіях із гуманітарних наук.

Керівник проєкту − Демченко Наталя Дмитрівна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання разом із науково-педагогічними працівниками кафедри Чалою Анною Геннадіївною (кандидат педагогічних наук), Міняйлом Романом Вікторовичем (кандидат філологічних наук, доцент), Крехно Тетяною Іванівною (кандидат філологічних наук, доцент), Гейдел Аллою Михайлівною (викладач вищої кваліфікаційної категорії) та студентами-філологами підготували проєкт «Динаміка етнокультурних концептів Сходу і Заходу (на матеріалі говірок Центральної Слобожанщини і Бойківщини)».

Мета проєкту – на матеріалі діалектних текстів ХІХ−ХХІ століть дослідити динамічні процеси у структурі концептуальних домінант українців ‘родина’, ‘воля’, ‘земля’, ‘домівка’, ‘доля’; зіставити концептуальний зміст давніх архетипів та сучасних структур знань у свідомості носіїв східних і західних діалектів України; стверджувати ідеї загальнонаціональної цінності діалектного мовлення як особливого виміру існування етнокультурної спільноти; сприяти інтелектуальному діалогу між Сходом і Заходом України в сучасних умовах геополітичних конфліктів та соціальних потрясінь.

Об’єкт дослідження – етнокультурні концепти ‘родина’, ‘воля’, ‘земля’, ‘домівка’, ‘доля’, актуалізовані в текстах говірок Центральної Слобожанщини і Бойківщини.

Предмет дослідження – ядро та периферія концепту, що виявляють себе в комунікативно-функціональному вимірі діалектного тексту.

Джерелом дослідження слугуватимуть говірки, що репрезентують західне діалектне мовлення (бойківські) і східне діалектне мовлення (слобожанські). Обрані говірки становлять собою особливий науковий інтерес, оскільки пов’язані з іменами пасіонарних особистостей в українській національній історії.

Значення роботи полягає в застосуванні новітніх міждисциплінарних підходів до вивчення об’єкта дослідження в теорії діалектології: лінгвістичні факти локального характеру розглядаємо як продукт взаємодії психоментальних, етнокультурних та соціолінгвістичних процесів, що відбуваються в людській свідомості. Такою квінтесенцією мовних і культурних смислів постають концепти – мовно-ментальні динамічні структури, що фіксують спосіб колективного національного світобачення й водночас формують його. Значущість дослідження полягає у виявленні особливостей і напрямків розбудови етнокультурних концептів діалектоносіїв Сходу і Заходу України в часовому діапазоні ХІХ – ХХІ століття.

Висновки з дослідження сприятимуть глибшому розумінню еволюційних процесів мови, а отже, об’єктивному оцінюванню сучасних процесів мовотворчості та адекватному прогнозуванню мовного поступу.

Цінність дослідження зумовлена також оновленням методології укладання джерельної бази, що передбачає текстоцентричний підхід.  Невимушені наративи носіїв говіркового мовлення як цілісні комунікативно-функціональні одиниці дадуть широкі можливості для виявлення й інтерпретації різних рівнів буття мови і її народу.

Важливе значення для доповнення загальної діалектної картини української мови як частини загальнонаціональної буде мати зібраний матеріал сучасних говірок Центральної Слобожанщини й Бойківщини. У ході реалізації проєкту планується укладання аудіовідеотеки живого говіркового мовлення та оприлюднення цієї теки в мережі Інтернет з метою введення в обіг нових мовознавчих досліджень.

Рецензентами проєкту були: Громик Юрій Васильович (проректор з навчальної роботи та рекрутизації Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки) та  Яким Мирон Богданович (доцент  кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка).

ВІТАЄМО НАШИХ ПЕРЕМОЖЦІВ!

БАЖАЄМО НАТХНЕННЯ І НОВИХ ЗВЕРШЕНЬ!