Новини
2021-2022 н.р.

Дні науки 2022 тривають

         Викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання взяли участь у пленарному засіданні Регіональної науково-практичної онлайн-конференції "Підвищення якості національної професійної освіти у контексті викликів сьогодення", організованій академією.

      На жаль,  війна в Україні нас роз'єднала територіально, однак об'єднала в бажанні жити, творити, працювати, вчити, радіти, любити й перемагати! 

             Глибоко вдячні колегам за активну участь і обговорення важливих питань.

       Невипадково саме сьогодні, 25 травня, відбулася студентська науково-практична конференція «Архаїзми та інновації в діалектних словниках як відображення динаміки говірок української мови»

        Із вітальним словом звернулася Демченко Наталя Дмитрівна – завідувачка кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання. Здобувачі вищої освіти 211 уф групи спеціальності 035 Філологія репрезентували наукові дослідження, присвячені сучасним проблемам української діалектології. 

        Увазі присутніх на пленарному засіданні було запропоновано 5 доповідей, у яких інтерпретовано найважливіші вектори сучасної діалектології на тлі глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій. Доповідачі торкнулися важливих теоретичних проблем, якими визначаються пріоритетні напрями українського та світового мовознавства.

          До наукової дискусії долучилися викладачі кафедри, які поділилися професійним досвідом, зокрема науковими результатами грантового проєкту «Динаміка етнокультурних концептів Сходу і Заходу (на матеріалі Бойківщини і Центральної Слобожанщини), а також словами підтримки й материнської любові до молоді, яка безстрашно, активно й науково бере участь у різних заходах, щоб довести світові:наша нація непереможна, разом ми сильні!

          Приємно відзначати День філолога в колі однодумців. Зі святом, любі колеги!

Когнітивний потенціал художнього й діалектного тексту

12 травня 2022 р. засідання круглого столу провели прихильники когнітивного підходу до осягнення мовних явищ. Думками з приводу перспективності інтегрованих людиноцентричних досліджень обмінювалися філологи-бакалаври третього року навчання й викладачі кафедри Роман Міняйло і Тетяна Крехно.

На матеріалі художніх текстів-перекладів Хемінґвея й говіркових наративів учасники засідання спостерігали за організацією інформаційних одиниць у людській свідомості, що в неповторний спосіб виявляють себе під час вербалізації, розкривали інтелектуально-діалогічний потенціал текстів.


             Мистецький сплеск під час війни

           Студенти-філологи стали учасниками круглого столу «Візія війни у творчості сучасних письменників». Спільно із викладачами кафедри української мови, літератури та методики навчання поділилися своїм болем через аналіз творчості Олени Жежук, Богдана Фесика, Олени Горголь-Ігнатьєвої, Оксани Суховій. 

           Студентка 211 уф групи Жукова Анастасія, перебуваючи під постійними обстрілами в Дергачівському районі, зачитала свій вірш, у якому воєдино сплелися лють, жах, розпач, плач:


Війна все йде, і не стихає

Її важкий кульгавий крок.

Моїм районом шкандибає,

Лишає дим замість хаток.

 

Тут «зарево» не є світанком,

І не із льоду сипле «град».

Повзуть полями руські танки, –

Спішить «спасітельний отряд».

 

Тікають люди, а собаки, –

Голодні, злі, всіма забуті, –

У смітникових лазять баках

Й кусають за ноги від люті.

 

Що не зачинено, розбито

Ракетой миру, хай їй грець.

Туманом сірим місто вкрито.

 

Чи близько тій війні кінець?


Під звуки гармат і під спів солов'я

                     Для багатьох освітній процес сьогодні став не просто потребою, а й душевною розрадою, адже після тривожної ночі хочеться швидше побачитися з колегами, викладачами та одногрупниками. Пари відбуваються в синхронному та асинхронному режимі з використанням дистанційних технологій, зокрема Googlemeet, Zoom, а також платформ Classroom та Mesenger. Науково-педагогічні працівники забезпечують індивідуальний підхід до здобувачів вищої освіти, зважаючи на різний рівень безпеки.

Згуртовані й непереможні!

           Повномасштабна збройна агресія внесла корективи у життя всієї країни. Але попри війну освітній процес триває, адже найголовніше завдання викладачів кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання -  підготовка висококваліфікованих фахівців освітньої царини, про освіту майбутнього покоління, адже за молоддю  майбутнє. 20 квітня 2022 року під час засідання кафедри  були розглянуті нагальні питання організації освітнього процесу, проходження переддипломної та навчальної практики, обговорено питання проходження атестації здобувачів вищої освіти, сплановано перспективи на майбутнє.

Відеочитання до Дня рідної мови

                  21 лютого 2022 року до Дня рідної мови кафедра української лінгвістики, літератури та методики навчання організувала  перегляд відеочитань тематичних поезій відомих письменників у холі академії під час великої перерви. У розробці відеоматеріалів активно брали участь здобувачі фахової передвищої освіти Харківського педагогічного фахового коледжу.

 Інтерактивні плакати до 

Дня рідної мови

Апробація наукових досліджень

 

          18.02.2022 року здобувачі вищої освіти освітньої програми Українська мова та література були учасниками дискусійної платформи "Апробація наукових досліджень". Завдяки такій формі наукової роботи юні філологи-науковці мали змогу презентувати та апробувати наукові дослідження, що посприяло обміну актуальною науково-практичною інформацією щодо сучасних викликів та проблем філології.

           Із вітальним словом виступили проректор із науково-педагогічної роботи Степанець Іван Олексійович, перший проректор  Петриченко Лариса Олексіївна, декан психолого-педагогічного факультету Бабакіна Оксана Олексіївна,  завідувач кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Демченко Наталя Дмитрівна. Модератором заходу виступила доцент кафедри Чала Анна Геннадіївна. 

На заході були представлені актуальні доповіді із діалектології, стилістики, лексикології, фразеології української мови, а також порівняльного аналізу двох мов - української й польської.

        Дискусійна платформа пройшла у формі жвавої та цікавої дискусії.


Коучинг «Робота з текстом:

завдання відкритої форми з короткою письмовою відповіддю» (завдання 64–66)

 

                 14 лютого 2022 року доцент кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Романова І. В. та викладач Проворна І. О. провели  коучинг «Робота з текстом: завдання відкритої форми з короткою письмовою відповіддю» (завдання 64–66). Цей захід відбувся в межах реалізації регіонального освітнього проєкту «Підвищення конкурентоспроможності випускників закладів  ЗСО Харківської області в умовах викликів сучасної системи освіти» (напрям:  Українська мова та література). Зауважимо, що спікери пані Ірина та пані Інна є екзаменаторами при Харківському регіональному центрі оцінювання якості освіти, а тому мають навички щодо перевірки завдань такого типу. Як показав досвід минулого року, не всі тестовані вправно впоралися із завданнями 64–66. Цей захід спрямований на те, щоб фахівці поділилися своєї візією, як ефективно підготувати учасників ЗНО до такої роботи.

Організатори заходу звернули увагу на важливі моменти роботи з текстом, наголосили на необхідності вдумливого прочитання та вміння знаходити цитати, на які учасники можуть покликатися. Викладачі як ілюстративний матеріал проаналізували завдання 64–66, які були на пробному ЗНО, під час основної сесії, додаткової. Вони запропонували розглянути приклади відповідей та оцінити їх відповідно до критеріїв.

               Цей захід є актуальним, відтак спікери плекають надію на подальшу комунікацію.

 



Дистанційне навчання – легко!

10 лютого 2022 року викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання разом зі здобувачами вищої освіти долучилися до онлайн-тренінгу «Основи роботи в кадрі», який відбувся на платформі You Tube. Провела онлайн-тренінг телеведуча економічних новин, блогер, спікер, за освітою журналіст Анна Шевченко. Пані Анна ознайомила слухачів з ефективними прийомами роботи в кадрі, їх особливостями, поділилася практичними порадами для майбутніх вчителів щодо удосконалення власного мовлення, контролю міміки та жестів, а також утримання уваги слухачів, що важливо застосовувати під час навчання в сучасному онлайн-просторі.


Очікування, перспективи, реалії  НУШ

         Викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання постійно опікуються підвищенням рівня якості фахової освіти, організовуючи науково-методичні семінари, майстер-класи для здобувачів освіти.

           «02» лютого 2022 року відбувся науково-методичний семінар «Особливості навчання грамоти шестиліток за навчальним комплексом Н.О. Воскресенської та І.В. Цепової» за безпосередньої участі однієї з авторок Букваря та Прописів кандидатки педагогічних наук Цепової Ірини Вікторівни. Майстриня педагогічної справи ознайомила здобувачок передвищої освіти 31 ПО групи з розмаїттям цікавого матеріалу: унаочнення народознавчими текстами й на вищому рівні продемонструвала, як доцільно ефективно працювати з першокласниками, збуджуючи їхню уяву, інтерес до слова, до навчання загалом.

           За здійснення інтерактивного навчання можливо сформувати непересічну особистість, яка в майбутньому розбудовуватиме Україну.

 


Знову приємна й інформативна зустріч!

Сьогодні для здобувачів вищої освіти освітньої програми Українська мова та література онлайн-лекцію на тему «Практика впровадження нестандартних уроків української літератури» провела вчитель вищої кваліфікаційної категорії, лауреат конкурсу вчитель року-2021, заступник директора з навчально-виховної роботи ХЗОШ 142 Кизименко Оксана Миколаївна. До зустрічі долучилися викладачі кафедри й усі охочі.

Пані Оксана поділилася досвідом упровадження нестандартних уроків української літератури. Вона наголосила, що одне з головних завдань учителя – допомогти учневі навчитися самостійно здобувати знання. Кожен урок повинен сприяти розвитку інтересів учнів, набуттю ними навичок самоосвіти, тому нестандартні форми навчання мають чимало переваг. Також лекторка продемонструвала як під час проведення нестандартних уроків української літератури варто використовувати метод проєктів і метод «перевернутий клас», що сприяють самовираженню, спілкуванню, залученню учнів до активної пізнавальної, дослідницької діяльності. Поділилася покликаннями на різноманітні сайти для створення мультимедійних матеріалів, медіа текстів. На слайдах показала ментальні карти, що створювали учні на уроках, паспортизацію головних героїв, сенкан тощо. Розповіла, що учні залюбки працюють над створенням інтелект-карт, лепбуків тощо. 

Здобувачі вищої освіти поглибили свої знання із методики викладання уроків української літератури. Переконалися на досвіді вчителя-практика, що нестандартні уроки характеризуються особливою довірчою атмосферою між учасниками освітнього процесу, що створює максимально сприятливі  умови для навчання.

          Одноголосно всі дійшли спільного висновку, що нестандартні уроки дають можливість виконати головну функцію педагога – навчити вчитися, створити умови для кращого засвоєння матеріалу. 

  Гостьова лекція "Феномен театру корифеїв"

     Реалізовуючи договір про співпрацю між Комунальним закладом "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради і Глухівським національним педагогічним університетом імені Олександра Довженка, 25 січня 2022 року в стінах ХГПА відбулася гостьова лекція доктора філологічних наук, професора Новикова Анатолія Олександровича на тему "Феномен театру корифеїв". 

          Здобувачі вищої освіти і викладачі відкрили для себе неоціненні (і часом неналежно оцінені) сторінки історії становлення українського професійного театру під орудою Марка Лукича Кропивницького, усі нюанси поступу батька українського театру до світового визнання. По завершенні лекції відбулася жвава дискусія між лектором і слухачами. Студентів зацікавив науковий доробок професора А. О. Новикова, що зокрема розвінчує закладене за часів денаціоналізації стереотипне сприймання особистості Марка Кропивницького і українського театру як явища. Надзвичайно зацікавив аспект періоду життя Марка Кропивницького на Харківщині – для значної кількості студентів малої Батьківщини. Під час дискусії постала необхідність продовжити наукову дискусію задля поглиблення українознавчих і краєзнавчих студій. 

вітання.pdf

Підкорюємо наукові вершини

 

18 грудня 2021 року відбувся фінальний етап Всеукраїнського шекспірівського конкурсу студентських дослідницьких і креативних проєктів імені В. Кейса в режимі відеоконференції на базі Запорізького національного університету. Серед 68 учасників із різних вищих закладів освіти були обрані фіналісти, серед яких Кондратенко  Лариса - студентка 311 уф групи психолого-педагогічного факультету Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради.

Лариса репрезентувала власноруч розроблену карткову гру «Шекспірівське питання», у якій представила цікавий дизайн карток із самостійно придуманими віршами. Представлена карткова гра сприяє осмисленому вивченню літератури, розвиває критичне мислення. Основними структурними компонентами запропонованої гри є ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичне завдання, обладнання (розроблені картки). Журі конкурсу подякувало Ларисі за створення цікавої пізнавальної гри, указавши на перспективи її реалізації.

Кондратенко Лариса посіла ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі наукових та креативних проєктів імені В. Кейса. Вітаємо Ларису та зичимо створення нових цікавих літературних ігор, що стимулюватимуть учнів до  культурного розвитку!!!

«Найсуворіший» та найкреативніший учитель Харкова

          Наприкінці семестру студенти «Харківської гуманітарно-педагогічної академії», які вивчали курс за вибором «Основи журналістики»,  мали змогу поспілкуватися з молодим учителем Харківської спеціалізованої школи № 3 та продемонструвати свої вміння з інтерв’ювання. Чому студенти зацікавилися особистістю молодого вчителя, і чи вдалося їм повноцінно провести інтерв’ю, скориставшись здобутими навичками?

            Спілкування з Владиславом Олександровичем Кронгаузом минуло у дружній атмосфері. Учитель був радий знову завітати в рідні стіни академії та зустрітися зі своїми викладачами. Із посмішкою згадує студентські роки в коледжі та життя в гуртожитку, коли остаточно переконався, що правильно обрав напрям своєї майбутньої професійної діяльності.

       Владислав завжди цікавився історичними науками, тому здобув вищу освіту вчителя історії. Починаючи викладати історію, він налаштовує учнів на серйозний підхід до вивчення предмету, попереджає про «гіркі сльози над підручником». Але потім учні самі біжать на урок аби дізнатися правдиву історію нашої держави, відвідати музей, долучитися до археологічних розкопок тощо.

           Історія – дуже цікавий, але, одночасно й заплутаний предмет, який найбільше піддається фейкам та маніпуляціям. Тому важливо дітей навчити критично сприймати інформацію та знаходити правдиві факти. Одним із простих, але ефективних методів, за словами Владислава, є порівняння історичних відомостей поданих у підручниках різних авторів. Зазвичай факти, що збігаються – правдиві, а те що відрізняється є фейками та судженнями. Такий метод Владислав часто використовує і на своїх уроках та стверджує, що мало аби дитина просто вивчила параграф з підручника, треба – щоб у неї сформувалося свідоме розуміння історичних подій та власне ставлення до них. Засвоєні знання вчитель перевіряє вступаючи у дискусію з учнями, під час якої вони аргументовано обстоюють свою думку.

          Владислав зазначив, що підручники з історії одноманітні, мають сухий виклад матеріалу та складні для розуміння сучасних дітей. Тому він став співавтором підручників з історії України, у яких містяться стислий навчальний матеріал, QR-коди, творчі завдання.

        Уроки Владислава Олександровича не проходять без ґаджетів, що дивує адміністрацію освітнього закладу. Діти шукають потрібну їм інформацію, переглядають відеоматеріали, проходять тести, створюють власні презентації. Наприклад, протягом вивчення теми «Козацтво» учні створюють відповідно до теми сторінку у соціальних мережах, чати, де обговорюють питання разом із вчителем. Також діти полюбляють інтерактивні завдання, тому для узагальнення знань проводять інсценування історичних подій. Зважаючи на високу результативність такого навчання адміністрація закладу підтримує молодого вчителя.

         Що ж надихає Владислава творчо викладати свій предмет? Він з гордістю відповідає – діти! Порадив майбутнім учителям бути креативним, любити свою справу та дітей, не боятися допускати помилки та вірити у себе. Закликає брати участь у конкурсах різного рівня, щоб не тільки продемонструвати свої професійні досягнення, а й обмінятися досвідом та самовдосконалюватися.

Стилістика української мови в контексті сучасних досліджень

10 листопада 2021 року до Всесвітнього дня науки в межах роботи студентського наукового гуртка «Лінгвістика текстів різних стилів»  відбулася онлайнконференція «Стилістика української мови в контексті сучасних досліджень» (організатори – викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Ірина Волкова та Марія Кордулян).


         Із прикінцевим словом виступила завідувач кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання, кандидат філологічних наук, доцент Наталя Демченко. Зауважила, що конференція була цікавою й пізнавальною.  Висловила сподівання на подальше натхнення в науковій роботі, яке подарує здобувачам освіти багато цікавих наукових відкриттів і зробить їхню майбутню професійну діяльність більш осмисленою, додасть навичок наукової роботи. 

Круглий стіл «Феномен української еміграційної літератури»

            10 листопада здобувачі-філологи та професорсько-викладацький склад кафедри провели круглий стіл «Феномен української еміграційної літератури». Модератори заходу доценти Ольга Масло та Ірина Романова наголосили на важливості наукового осмислення явища еміграційного письменства. Учасники заслухали цікаві доповіді Анастасії Жукової щодо творчості Емми Андієвської, Даріни Рішко та Юлії Верховодової в аспекті доробку Володимира Винниченка.

         Цей комунікативний захід є значущою сходинкою для подальшої наукової діяльності здобувачів вищої освіти, окреслює перспективи щодо студіювання феномену еміграційної літератури. Ми вдячні всім, хто долучився до означеного круглого столу! 

НАУКОВИЙ ТЕЛЕМІСТ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ВСЕСВІТНЬОМУ ДНЮ НАУКИ

Всесвітній день науки 10 листопада 2021 р. філологічна спільнота Харківської гуманітарно-педагогічної академії відзначила в незвичному форматі: науковий телеміст. Науковий діалог розбудовували викладачі кафедри, здобувачі вищої освіти, студенти-філологи, які працюють у школах Харкова, Харківської та Полтавської областей, і їхні учні. Захід був присвячений 85 річниці від дня народження українського поета Миколи Федоровича Сингаївського. Тож у студентської молоді була чудова можливість поділитися інформацією про життя та творчість Миколи Сингаївського, який жив і писав про українське для українців, здійснити ідейно-художній аналіз деяких ліричних творів, представити результати досліджень ідіостилю поета. Учні Харківських шкіл (120-ої та 134-ої) і Лисівської шкіл Полтавщини допомогли нам відчути красу поетичних рядків Сингаївського, продекламувавши його твори. Зустріч завершилася зворушливим виконанням «Чорнобривців» – гімном українського материнства.

День української писемності та мови


У вівторок, 9 листопада, українці відзначають День української писемності та мови, це свято відзначається в день ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, з чиїм іменем пов’язують започаткування писемної української мови.


Так, зранку здобувачі вищої освіти академії та всі охочі долучилися до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності, який уже десять років поспіль на День української писемності та мови пишуть разом зі своїми викладачами. До написання диктанту через платформу zoom долучилися студенти четвертого курсу, які працюють у школах не тільки Харківщини, але й Полтавщини, а також ті, хто перебуває на самоізоляції. Цьогоріч диктант читав відомий письменник Юрій Андрухович. Природа та спогади дитинства – такою була тематика диктанту, а сам текст уже став підґрунтям до написання роману. Відчуття єдності всієї української спільноти, долучення до чогось масштабного та важливого, адже мова завжди була головним показником ідентичності нації, – саме такі відчуття переповнювали студентів після написання диктанту. Сподіваємося, що вони зрозуміли: бути грамотним сьогодні модно та престижно!!!


Здобувачі фахової перед вищої освіти структурних підрозділів академії – Харківського педагогічного фахового коледжу, Красноградського педагогічного фахового коледжу, Балаклійського педагогічного фахового коледжу – долучилися до онлайн-вебінару, присвяченого Дню української писемності та мови, який провели представники Харківського обласного центру молоді. Студенти розширили свої знання про розвиток української літературної мови, почули про багатство та розмаїття української лексики.


Студенти Харківського педагогічного фахового коледжу разом зі своїм наставником групи, викладачем кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Оленою Лигус провели захід «Мово моя – вічна таємнице!», під час якого ознайомили з історією розвитку української мови, наголосили на необхідності вшановувати силу та красу українського Слова, відзначили його незламність і милозвучність, адже саме слово єднає українців.

Досліджуємо актуальні питання розвитку української освіти
разом з учасниками конференції,
організованої національним Еразмус+ офіс в Україні


            Викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання та здобувачі вищої освіти освітньо-професійної програми Українська мова та література взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Українська освіта: аксіологія європейського вибору» (в межах проєкту Жан Моне «Європейські цінності різноманіття та інклюзії для сталого розвитку»).


           Освітній івент мав широку цільову аудиторію, зокрема здобувачі, молоді вчені, аспіранти, докторанти, дослідники, викладачі, представники громадянського суспільства.


             Спікери мали можливість обмінятися досвідом та результатами досліджень із філософії, аксіології, педагогіки. Провідні дослідники,  науковці, викладачі-практики  презентували та обговорювали останні нововведення, тенденції й практичні проблеми, що виникають у галузях філософії та аксіології.


                  Під час пленарного засідання було презентовано наукове дослідження академіка В.П. Андрущенка «Феномен освіти» (у п’яти книгах). У монографії аналізуються витоки та історичний шлях розвитку освіти в Україні від найдавніших часів і до сучасності. Автор відзначає споконвічне прагнення і звитяги українців щодо забезпечення наступним поколінням належної освіти, боротьбу за власну віру, мову, культуру. Автор зазначив, що у роботі аналізуються основні етапи розвитку української освіти, її педагогічна матриця та науково-педагогічна і громадська діяльність її визначних представників, які забезпечили їй світове визнання.


                  Під час другого дня конференції була організована робота у секціях. Плідна дискусія призвела до успішного нетворкінгу. 

Бабине літо в Києві


14-16 жовтня студенти-філологи нашої академії відвідували столицю України. Поїздку було організовано викладачами кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання.

Подорож супроводила гарна погода. Бані Києво-Печерської Лаври запам’яталася як символ величності й спокою. Успенський собор зустрів студентів пишнотою й святістю. Вони мали змогу побути на території однієї з найбільших святинь українського народу та поспілкуватися з її управителями.

Відвідали парк Слави, вклонилися героям Другої світової війни, ушанували пам’ять загиблих від голодомору, поклавши квіти. Із оглядового майданчика помилувалися столицею.

Далі рушили до вулиці Грушевського. Погулявши Маріїнським парком і досхочу нафотографувавшись біля палацу, оглянули будівлю Верховної Ради й рушили до арки Дружби народів та популярного нині скляного мосту. 

      Відвідали Софіївську площу, на якій саме тривала виставка військової техніки до  Дня козацтва і захисників України. Оглянули Михайлівський золотоверхий та дзвіницю Софії Київської.

      Екскурсоводи Музею шістдесятництва провели зі студентами захопливу екскурсію. Назавжди запам’яталися відвідини кабінету Вячеслава Чорновола, живі голоси Василя Стуса, Василя Симоненка, графіка Алли Горської. Вдячні екскурсанти залишили захопливий відгук щодо екскурсії на сторінках Книги відвідувачів.

Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогово запам’ятався як подорож до мудрого й сакрального. Студенти із захопленням ділилися враженнями щодо побаченого.

Погулявши вулицями та парками Києва, іще не вирушивши додому до Харкова, студенти запланували наступні екскурсії до різних міст України й дякували своїм викладачам за організацію поїздки.

Потенційні можливості програми Erasmus

          Students MUNICIPAL ESTABLISHMENT "KHARKIV HUMANITARIAN-PEDAGOGICAL ACADEMY" OF THE KHARKIV REGIONAL COUNCIL travel to Ukraine together with Erasmus! 

           We selebrate #ErasmusDays 2021 in Kyiv. #ErasmusDaysUA

MovaviClips_Video_20211015-214140.mp4

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову...»

 

            15 жовтня викладачі кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання та здобувачі вищої освіти освітньо-професійних програм Українська мова та література й Початкова освіта відвідали Музей шістдесятництва у місті Києві.


      Основу колекції Музею складають приватні зібрання українських шістдесятників-дисидентів. В експозиції представлено мистецькі твори талановитих і самобутніх художників (живопис, графіка, скульптура, екслібрис, аплікація, плакат), зразки самвидаву, тематична бібліотека (українські та зарубіжні видання), рукописи, унікальні фотографії та документи, особисті речі шістдесятників та інші предмети.


           Працівники музею продемонстрували цікаву експозицію, побудовану на оригінальних документах і фотографіях шістдесятників, меморіальних речах героїв, високохудожніх творах митців. Адже важко уявити, як можна виростити покоління майбутніх педагогів – патріотів нашої держави без поезій Василя Симоненка, Ліни Костенко, Василя Стуса. Ні з чим не зрівняєш потужну графіку Алли Горської, художню кераміку на історичну тематику, глибоко філософські графіку і живопис Галини Севрук, мистецькі твори Опанаса Заливахи та Веніаміна Кушніра та інших.

Плануємо свої майбутні міжнародні проєкти разом з Еразмус+ 

                Сьогодні, 16 жовтня 2021 року, викладачі й здобувачі вищої освіти спеціальності 035 Філологія долучилися до участі святкування урочистостей Erasmus+ в Україні -  #ErasmusDays 2021! Був проведений круглий стіл "Time to Move: плануємо свої майбутні міжнародні проєкти разом з Еразмус+ та обговорюємо поточний грантовий проєкт " під час якого учасники продемонстрували здобутки наукових досліджень й обговорили подальші перспективи реалізації грантового проєкту "Динаміка етнокультурних концептів Сходу і Заходу (на матеріалі говірок Центральної Слобожанщини і Бойківщини)", а також дізналися більше про можливості участі у різних заходах, організованих програмою Erasmus+.

#ErasmusDaysUA

Ми – нащадки козацької слави

                 11 і 12 жовтня 2021 року проходила онлайн-естафета єдності до Дня українського козацтва та Дня захисників і захисниць України «Ми – нащадки козацької слави» серед закладів фахової передвищої освіти, організований Науково-методичним центром ВФПО. Студенти Харківського педагогічного фахового коледжу КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради також долучилися до цього заходу. Студентка 2 курсу Рогачова Христина прочитала уривок  із справжнього заповіта Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє ПОСЛАНІЄ», нагадавши усім учасникам, що «…в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». А Господаренко Владислава, студентка 4 курсу, у власному вірші нагадала історію нашої країни, а також звернулася до всіх «…казати: ми – українці, нас не подолати». Виступ учасниць завершила студентка Салюкова Карина (41 м група) піснею «Сам собі країна».

              Якісна вища освіта: дискусія стейкголдерів


         5 жовтня 2021 року викладачі кафедри відвідали семінар «Якісна вища освіта: дискусія стейкголдерів», організований Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у м. Харків на базі Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця. 

          Спікерами були: Михайло Винницький – керівник Секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в Україні й Ірина Золотарьова – професорка кафедри інформаційних систем Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, помічниця ректора з міжнародних проєктів, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. До зустрічі доєднався у відеоформаті, наживо, Сергій Квіт. Доповідачі поділилися досвідом як подвоїти цінність своїх випускників на глобальному ринку праці. Упродовж зустрічі розбирали практичні кейси, обговорювали зв’язок між освітніми та професійними кваліфікаціями. Під час панельної дискусії «Якість очима стейкголдерів» учасники мали змогу поставити запитання й отримати кваліфіковані відповіді від фахівців Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. 

        Робота впродовж семінару була плідною й корисною для всіх учасників освітнього процесу.

Круглий стіл до 115-річчя з Дня народження Івана Багряного

 

                Студенти групи 211-уф разом із модератором доцентом Романовою Іриною провели науково-комунікативний захід, присвячений 115-річчю з Дня народження вітчизняного письменника Івана Багряного. Під час круглого столу учасники декламували вірші поета, цитували публіцистичний та художній доробок митця. Доречним було відео літературознавця Олексія Сінченка про значення творчості Івана Багряного. Модератор заходу- дослідниця творчості- виступила з доповіддю “Антропоніми в романі Івана Багряного “Маруся Богуславка””. Присутні на заході зійшлися на думці, що Іван Павлович - пасіонарій, митець, чию творчість можна визначити як гуманістичну: “Людина найвеличніша з усіх істот”.

                 Чекаємо на подальші зустрічі, що сприятимуть подальшому зацікавленню творчим доробком письменника!

Освіта без кордонів

Цьогоріч студентки психолого-педагогічного факультету 311 уф групи Світлана Безлаковська та Рішко Даріна взяли участь у Торунській економічній та юридичній літній програмі 2021 TELSP (Польща), майданчиком для реалізації якої став  Університет Миколи Коперника в Торуні. Зважаючи на те, що учасниками проєкту були представники з різних країн (Україна, Словакія, Росія, Шрі-Ланка), спілкування здійснювалося англійською мовою.


 Основною складовою літньої програми була участь в обраному дослідницькому проєкті, що передбачав прослуховування лекцій за темами «Культурні відмінності у глобалізованому бізнесі», «Парламентська демократія в Європі – можливості та виклики», «Права людини в епоху COVID-19», під час яких відбувалися цікаві дискусії, зіставлення державного устрою та глобалізованого бізнесу Польщі з країнами, представники яких узяли участь у проєкті.


Кожний учасник програми був забезпечений безкоштовним проживанням у студентському гуртожитку та стипендією, яка повністю відшкодувала витрати під час перебування у Польщі.


Пізнавальними були й вихідні дні. Студентки мали змогу долучитися до історичної та культурної спадщини таких міст, як Ґданськ, Ґдиня, Бидгощ, Познань, Варшава, звичайно, Торунь. Вільний час був присвячений спілкуванню з учасниками проєкту.


Наприкінці програми студенти презентували власні дослідження, покликаючись на економічну та юридичну галузі діяльності своєї країни.


Рішко Даріна успішно захистила науковий проєкт «Місцевий економічний розвиток: минуле, сьогодення, майбутнє країн ЄС, зокрема Польщі, та України».


Літня програма TELSP дала можливість зануритися в культуру Польщі, здобути досвід у царині досліджень економічного життя країн, дізнатися особливості навчання за кордоном. Здобуті управлінські якості студентів-філологів стануть у пригоді під час розв’язання фахових завдань у майбутньому.

Доля Карпатського краю: етноконцепти Бойківщини


        Друга наукова експедиція в рамках грантового проєкту «Динаміка етнокультурних концептів Cходу і Заходу (на матеріалі говірок Слобожанщини і Бойківщини)»  відбулася 711 вересня 2021 року. Студенти-філологи другого, третього та четвертого курсів разом із викладачами мандрували стежками карпатських сіл і містечок: Славсько, Сколе, Тухля, Гребенів, Волосянка, Верхнє Синєвидне, Либохора, Хащованя, Ялинкувате – саме цей маршрут обрав собі колись для етнографічної експедиції Іван Франко.


       Учасники польового дослідження ознайомлювалися з бойківцями, їх побутом, традиціями, світоглядом, історією. Під час невимушеного спілкування перед філологами об’єктивувалися ментальні структури свідомості, зафіксовані в бойківській говірці.


          Сповнені незабутніх вражень та зачаровані красою Карпат учасники подорожі повернулися на Харківщину з автентичними діалектними матеріалами, що потребують подальшої наукової інтерпретації.

Відданість Батьківщині…


       Приємне знайомство відбулося із Ткачиком Андрієм Харитоновичем –  старостою  сіл Тухля, Либохора, Головецько, Пшонець.


     Щирий, відкритий до діалогу пан Андрій радо допоміг нам більше дізнатися про Бойківщину. 10 років тому в себе на подвір'ї пан Андрій  облаштував історико-краєзнавчий музей Героїв Маківки. За цей час разом із однодумцями зібрав сотні експонатів.


         Андрій Харитонович розповів, що викопує артефакти в горах на місцях боїв, де в лютому–травні 1915 року під час Першої світової війни проходила лінія фронту (навколо села Тухля на Сколівщині гори Татарівка, Маківка, Клива). Пан Андрій зазначив, що й до сьогодні на тих горах, аж до самих вершин, є траншеї з Першої світової війни. 


       Музей невеликий, має три кімнати. У дальній кімнаті зберігаються експонати Першої світової війни, а у другій кімнаті музею ― експонати Другої світової війни. Із тих часів має артефакти, викопані на горі Лопаті, де відбувався бій з повстанцями. Більшість речей музею пролежали у землі сто років. Окрім найрізноманітнішої зброї обох імперських армій, там є й особисті речі вояків ― сумки, казанки, пряжки.


       Ще в  одній кімнаті зберігаються речі, що  привезені з війни на Сході України, зокрема особиста військова форма пана Андрія, у ній він пережив Дебальцівський котел. 


      Андрій Харитонович розповів, що 2015 року пішов добровольцем захищати цілісність України. Пошуковець разом із однодумцями й донині у горах Сколівщини знаходить різні артефакти. Неймовірно вражені любов'ю пана Андрія до рідного краю ми із щирою вдячністю побажали йому здоров'я і сил для продовження тієї місії, яку обрав цей мужній чоловік.