Електричним струмом називається впорядкований (напрямлений) рух заряджених частинок.

Електричний струм виникає та підтримується за таких умов:

- Наявність вільних носіїв електричного заряду;

- Наявність чинників, що зумовлюють рух вільних заряджених частинок у певному напрямі (зовнішнє електричне чи магнітне поле, прискорений рух провідника).

Заряджені частинки переміщуються між двома точками електричного поля за наявності між ними різниці потенціалів. Тому, щоб у провіднику існував електричний струм, потрібно, аби між його кінцями існувала постійно різниця потенціалів. Ця умова забезпечується включенням в електричне коло джерела живлення, в якому відбувається перетворення певного виду енергії в електричну. Наприклад, у гальванічних елементах та акумуляторах в електричну енергію перетворюється хімічна енергія взаємодій, а в електромеханічних генераторах механічна енергія перетворюється в електричну.

За напрям електричного струму приймають напрям упорядкованого руху позитивно заряджених частинок. Напрям струму збігається з напрямком напруженості електричного поля, яке породжує цей струм.

Електричний струм характеризується фізичною величиною, яку називають силою струму.

Силою струму називають величину, що характеризує швидкість перенесення заряду частинками, які створюють струм, через поперечний переріз провідника. Формула сили струму має вигляд:

Сила струму є скалярною фізичною величиною. Одиницею сили струму в СІ є ампер:

Якщо під час проходження електричного струму за будь-які однакові інтервали часу через поперечний переріз провідника переноситься однаковий заряд, то такий струм називається постійним.

Силу струму вимірюють амперметром, який вмикається в електричне коло послідовно зі споживачем.

До електричного кола входять джерела струму та його споживачі, вимірювальні та регулювальні приладиЮ вимикачі, з’єднувальні провідники.

Робота електричного поля з переміщення заряду 1 Кл в певній ділянці електричного кола характеризується напругою.

Напруга на ділянці кола чисельно дорівнює відношенню роботи струму до електричного заряду, що переміщується в цій ділянці:

Одиницею напруги в СІ є вольт:

Напругу вимірюють вольтметром, який включають в електричне коло паралельно з споживачем.

Сила струму та напруга є основними характеристиками електричного кола. Залежність між ними носить назву закона Ома: сила струму в однорідній ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки та обернено пропорційна її електричному опору:

За законом Ома можна розрахувати напругу на кінцях ділянки електричного кола

Електричний опір – фізична величина, яка характеризує властивість провідника протидіяти проходженню електричного струму.

Опір характеризує провідник та залежність від його геометричних параметрів:

де R – опір провідника; l - довжина провідника; S – площа поперечного перерізу провідника; ρ – питомий опір провідника.

За одиницю опору приймають 1 Ом :

Домашнє завдання:

1. Вивчити § 6, ст.40 - 42, підручник Фізика і астрономія (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом О.І. Ляшенка) підручник для 11 класу авт. М.В. Головко, І.П. Крячко, Ю.С. Мельник, Л.В. Непорожня, В.В. Сіпій.

2. Скласти конспект та відповісти на запитання 1-9, ст.44, підручник Фізика і астрономія (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом О.І. Ляшенка) підручник для 11 класу авт. М.В. Головко, І.П. Крячко, Ю.С. Мельник, Л.В. Непорожня, В.В. Сіпій

Підручник