«Профільна» — саме такою має стати старша школа в Україні вже у 2027 році. Реформу старшої школи підтримують 85% старшокласників, про що свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, яке провів КМІС.
Що передбачає реформа
Реформа старшої школи передбачає, що після 9 класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань — академічне або професійне.
Академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем, наприклад, STEM чи мовно-літературним. Учні зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з профілем. Наприклад, учень біохімічного профілю зможе обирати курси, повʼязані з літературою, мистецтвом і мовами.
Академічні ліцеї будуть великими закладами освіти, завдяки чому вдасться сформувати декілька груп учнів, а отже, для них зʼявиться можливість запропонувати різні профілі та навчальні предмети на вибір.
Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти (ЗФПО), де студенти зможуть опанувати професію та обирати предмети, що повʼязані з нею. А після закінчення навчання, студенти зможуть обрати подальший шлях — або вийти на ринок праці, або продовжити навчання у ЗВО.
Більше про реформу читайте за покликанням.
Як сприймають реформу учні та батьки?
Щоб зрозуміти ставлення до реформи старшої школи, в Україні провели соціологічне дослідження, у якому взяли участь понад 80 тисяч респондентів: учні, батьки, освітяни та представники місцевої влади з усіх регіонів.
91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б обирати частину предметів для вивчення.
85% старшокласників підтримують реформу.
Серед батьків учнів 10–11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5–6 класів — 78%.
Під час заходу «Профільна: якою буде реформа старшої школи» та презентації всеукраїнського соціологічного дослідження відбулася публічна дискусія за участю міністра освіти і науки України Оксена Лісового й учнів старших класів. Підлітки зазначили, що їм не вистачає можливості обирати предмети, які більше відповідають їхнім зацікавленням.
Наприклад, учень 9 класу Андрій зазначив: «Я навчаюся у класі математичного профілю. У школі подобається спілкування з друзями й нові знання. Але багато з програми, на мою думку, не знадобиться в житті. Ідея вибору предметів — крута, бо старшокласники зможуть зосередитися на цікавому й тому, що буде потрібно в майбутньому. Було б добре мати в школі людину, яка допоможе з вибором професії, і більше практики на уроках, як експерименти на хімії чи робота з приладами на фізиці».
Реформа старшої школи посилить індивідуальний підхід до бажань дитини у виборі її освітньої траєкторії. Учень буде обирати ті предмети, які йому будуть потрібні та якими він цікавиться.
«Реформа старшої школи змінює ціннісний підхід до освіти. Девʼятикласники самостійно обиратимуть, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого, як ми бачимо, прагнуть самі діти. Ми даємо їм свободу. Це одна з важливих, засадничих цінностей людини», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Профорієнтація і практичні навички
За словами переважної частини опитаних батьків та учнів, у закладах освіти проводять профорієнтацію. Щоправда, понад 40% респондентів зазначили, що про професії розповідають учителі. Тобто у закладах освіти не вистачає системного підходу до профорієнтаційної роботи й урізноманітнення її форматів. Лише одна пʼята батьків і учнів заявили, що школи організовують екскурсії на підприємства, та одна десята — ярмарки професій. Трохи більш як 20% сказали, що про професії дізнаються самостійно або від інших людей.
Співпраця з громадами
Нині триває підготовка до впровадження реформи: напрацьовуються зміни до законодавства, триває розроблення програм, підручників і навчальних матеріалів, налагоджено професійний розвиток учителів, триває оновлення освітнього середовища в майбутніх ліцеях та коледжах.
Громади разом з Міністерством освіти і науки України та обласними адміністраціями працюють над створенням нової мережі ліцеїв.
Зміна мережі закладів освіти — одна з найважливіших частин реформ. Згідно з дослідженням, 81% голів територіальних громад, де проживають менш як 1200 учнів, готові створювати академічні ліцеї. 56% голів ТГ і 59% депутатів місцевих рад готові до співробітництва з іншими громадами для створення ліцею, але якщо він буде на території їхньої громади.
Водночас учні (72%) і студенти (71%) готові навчатися в іншій громаді, якщо там буде створено ліпші умови для навчання. 40% опитаних педагогів також готові працювати в іншій громаді, якщо поряд не буде академічного ліцею.
Сергій Колебошин, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, зазначив, що без змін у законодавстві щодо формування мережі реформа старшої школи не зможе бути якісно реалізованою. Уряд уже готує законопроєкт, який має подати у Верховну Раду України.
«З огляду на різноманітність населених пунктів, мережа шкіл потребуватиме різних підходів, проте великі міста, зокрема, обласні центри, повинні мати відокремлені академічні ліцеї від 1–9 класів. Сподіваюся, це буде відображено в законопроєкті, це важливо для забезпечення якісних і різноманітних освітніх траєкторій», — наголосив народний депутат.
Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, розповіла, що ключовим завданням партнерів МОН є створення комплексного плану впровадження реформи.
«Щоб стратегія реформи базувалася на аналітичних даних про стан освіти в Україні, його зв’язок з економікою та потребами держави у відновленні, ми провели низку національних досліджень. Нині презентували результати дослідження КМІС, адже під час впровадження реформ, особливо в часи війни, важливо розуміти, чи підтримує суспільство ці зміни. Важливо, що такі дослідження суспільної думки проводитимемо щороку, щоб дати можливість уряду планувати й утілювати реформу, базуючись на запиті громадськості. Якщо ми вчасно і якісно створимо необхідні передумови для розвитку профільної середньої освіти, це дасть можливість закласти основи для відновлення країни та молоді — змогу будувати майбутнє у своїй країні».
Пілотування реформи стартує у 2025 році в окремих ліцеях у різних регіонах. Національний старт реформи заплановано на 2027–2029 роки.
Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітні–травні цього року на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» на запит МОН. Дослідження охопило представників місцевої влади, освітян, батьків та учнів з усіх регіонів України. Опитування проводилося методом онлайн-інтерв’ю (CAWI) у квітні–травні 2024 року з використанням репрезентативної вибірки шкіл та закладів ПТО/ФПО. Усього в опитуванні взяли участь понад 80 тисяч респондентів із 300 територіальних громад в усіх регіонах України.
Повний текст дослідження доступний за покликанням.