Аспекти психології

Психологія- надзвичайна наука. Це наука про людську душу. Вона допомагає людині пізнавати себе, вирішувати проблеми, навчатися керувати своєю поведінкою, долати труднощі й радіти кожній хвилині свого життя.

Одним із головних завдань які стоять перед школою, є розвиток творчих здібностей, формування навичок самосвідомості та самореалізації особистості. Педагогічний колектив нашої школи впроваджує різноманітні форми організації роботи. Уже стало доброю традицією проведення предметних тижнів, мета яких – поглиблення знань учнів, зацікавлення у вивченні навчальних предметів, сприяння розвитку здібностей, інтересів кожної дитини.

Тиждень психології також зайняв своє місце серед інших предметних тижнів, оскільки з психологією пов'язаний увесь освітній процес. А.С. Макаренко писав: «Педагогіка- це майстерня, а психологія- інструмент, яким там працюють».

Сьогодні ми спробуємо здійснити маленьку подорож у великий світ психології. Розберемося, який вплив кольори мають на психологію людини, як визначити свій тип темпераменту та як просторова територія впливають на людину.

Якщо ми подивимось один на одного, що ми побачимо? Зовнішність, одяг, вираз обличчя. А чи побачимо ми думки, уяву, пам'ять? Ні. Але це і є найголовніше в кожному із нас. Усі ми різні не тільки зовні. Хтось повільний і мрійливий, а хтось рухливий і активний. Одним до вподоби  зелений колір, іншим- червоний. У кожного свій світ, своя казка, своя загадка. Психологія- це наука, яка вивчає отой внутрішній Всесвіт людини, її мислення, пам'ять, уяву, емоції і почуття, здатність до спілкування, темперамент, характер, здібності. Внутрішній світ- це психіка людини. Іншими словами- душа. Наука про душу. Таке визначення вперше було дано більше 2 тисяч років тому. Тоді наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини. Вченні, яких цікавило розташування душі, пов'язували її спочатку зі шлунком, потім із серцем. І нарешті грецький філософ Алкмеон висунув припущення про зв'язок свідомості і душі. Офіційно термін «психологія» був введений німецьким філософом Крістіаном Вольфом у другій половині I-VIII ст. Людей, які займались психологією стали називати психологами. Людей цікавить, чи психолог може все про людину дізнатися?  Ну не все, але дуже багато. Завдяки психології можна дізнатися, як із безпорадного новонародженого немовляти,  людина перетворюється на свідому особистість. Пізнай себе і ти пізнаєш світ. Для обличчя є дзеркало, а для душі немає. Нехай же тут буде дзеркалом самопізнання, роздуми про себе. Поки не знаєш себе, свою вдачу, свій розум, здібності, пристрасті, глибину духу, не зможеш над собою володарювати. Психічні процеси- це перша стежина, яка веде до відчуття і сприймання. Це наші очі, вуха, ніс, язик, шкіра. Сприймання- це розвідник розуму. А мозок- це скарбничка нашої пам'яті, мислення, уяви, уваги. Часто нам дуже потрібна і  сила волі. Коли наприклад так не хочеться вчити уроки, а потрібно. Ще важливо згадати про емоції- без них наше серце не може відчувати. У нас виникають різні емоції: здивування, страх, злість, радість, сум, спокій. А почуття? Любов, ненависть, байдужість, співчуття. Існує зв'язок між настроєм і музикою, самопочуттям і кольором. Наприклад класична музика допомагає сконцентруватися, підвищує пам'ять. Джаз підніме настрій, Поп-музика створює почуття благополуччя. Реп- підвищує активність. Рок музика здатна розбудити почуття, зняти напруження, а може й стрес викликати. Релігійна музика заспокоює, приводить в стан умиротворіння.

Ще багато таємниць Всесвіту людської душі належить вивчити цій дивовижній науці психології. А кожен із нас вже зробив  до відкриття власного Всесвіту. У кожного своя дорога, у кожного свій дар від Бога. Цей світ великий, загадковий і ти в ньому не випадковий.

З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи її на взаємодію з оточуючим світом. Всі кольори, що ми бачимо є наслідком дії світла- сонячне світло є першою умовою, щоб створити враження кольору. Світло- це фізична об'єктивна  причина зорових вражень, що різняться за інтенсивністю та кольором. Концепція кольору була вироблена Йоганном Вольфгантом Гете у вченні «Вчення про колір» у 1810 році. Найцікавіші сторінки « Вчення»  присвячені опису тих почуттів, настроїв, асоціацій, ідей, які викликають у людини різноманітні колірні гами. Як же впливають кольори на психологічні та фізіологічні функції людини:

Червоний. Перший помічений людиною колір. Це найбільш емоційно насичений колір. Асоціюється з кров'ю, вогнем, сонцем. Робить найвідчутніший вплив на сітківку. Підвищує артеріальний тиск, прискорює серцебиття і робить частішими дихання, посилює агресивність і збуджує. Подразнює і стимулює мозок та кровообіг. Червоний колір не тільки піднімає тонус організму, надає нам енергії, кохання, це ще й небезпека. Знервованим людям не радять носити одяг бо він подавляє нервову систему і може спровокувати агресію. Натомість червоний светер- ідеальне рішення для занадто «м'яких»  людей. Не рекомендується  використовувати червоний колір у великих кількостях, наприклад при виборі кольору стін. Звісно цей колір не для важливих зустрічей, де необхідна чітка увага всіх учасників, у крайньому випадку- краще оберіть аксесуари червоного кольору, щоб не так навантажувати очі.

         Рожевий. Суміш червоного і білого. Цей відтінок червоного сприймається людьми як м’який, ніжний. Це колір справжнього кохання та комфорту.

         Жовтий. Ваша перша асоціація- сонце. Жовтий пробуджує у нас енергію і оптимізм. Але якщо з жовтим переборщити, ви почнете відчувати занепокоєння та безпідставну, як вам може здатися, тривогу. До речі, найтривожнішим для нашої психіки, попереджувальним про небезпеку сполучення- жовтий з чорним. Небезпечні тварини часто мають такий окрас (згадайте ос та тигрів).

         Помаранчевий. Найактивніший стимулятор енергії, а від того і апетит, от чому його широко використовують в підприємствах швидкого харчування. Цей колір стимулює мозкову діяльність таким чином, що навіть сита людина відчуває бажання щось пожувати. Крім того помаранчевий колір є найактивнішим із усієї гами кольорів. Отже, якщо на день ви намітили перевернути гори, то варто одягти щось помаранчеве. В чистому вигляді він випромінює сильну енергію, в піщаному тоні- теплоту і комфорт.

         Коричневий. Символ впевненості та непохитності. Люди сприймають коричневий колір, як колір землі, дерев- колір нашої матінки природи. Колір згуртованості та стабільності.

         Зелений.  Це колір надії, він дає нам відчуття спокою і розслаблення, от чму його так часто вибирають для приймальних покоїв лікарень і поліклінік. Після синього, це другий колір, який не впливає на апетит. Але якщо вам потрібно налаштувати співрозмовника на дружню розмову, то без зеленого ніяк не обійтися. Зелений- це колір процвітання.

         Блакитний. Колір спокою та стабільності. Це колір прохолоди і деякої пасивності.

         Синій. Синього та багато на нашій планеті- це колір вічності. Таємниці та глибокого спокою. Темні, глибокі відтінки синього характерні для медитацій. Під впливом синього організм розслабляється, біологічні процеси уповільнюються. Синій вважається кольором інтуїції.

         Фіолетовий. Це колір емоцій, асоціюється з царською владою. Цей колір є втіленням духовності і аристократизму духу. Надмірно цей колір використовувати не можна, він дуже важкий для сприйняття.

         Сірий. Фоновий колір. Колір стабільності, твердої як скеля. Негативний аспект цього кольору- печаль та меланхолія. Позитивний- це реалізм та респектабельність.

Білий. В минулому він не асоціювався з радістю і чистотою, як зараз, а був кольором смерті і мовчання. Зараз же- білий всевизнаний  символ легкості, чистоти та втілення світла. Білі предмети візуально здаються легшими. Але якщо використовувати цей колір в великій кількості, то ви створите почуття холоду, стерильності та розчарування.

Чорний. Ще дин колір-знак. І не обов’язково колір хаосу та небуття, страшного чи містичного. З давніх-давен чорний відповідав жіночності, її містичній постаті, справжньої жіночої сутності. В наш час чорний в багатьох випадках сприймається як депресивний, похмурий, пригнічений, особливо у великій кількості. Тому треба слідкувати, щоб чорного було не занадто багато і занадто часто. В іншому випадку- колір налаштовує на агресію, суперечки та не бажання слухати інших, вводить в стан депресії. Але між тим, чорний- це колір осягнення, універсальний колір елегантності. Чорний-білий ансамбль ідеальне вирішення для свят, ділових зустрічей тощо. Чорний допомагає зосередитися. Робить візуально стрункішим, а по-справжньому виспатися можна тільки на чорних простирадлах.

Наведені характеристики кольорів мають свою силу лише в тому випадку, якщо вони є лише доповненням вашого темпераменту. Темперамент- це сукупність індивідуальних властивостей психіки; характеризує динаміку психічної діяльності. У психології розглядають чотири типи темпераменту.

Яскравіше типи темпераменту виявляються у дитячому віці. Про це свідчать різні психологічні дослідження. Темперамент людини в процесі життєдіяльності може «маскуватися». Психологія встановила, що процес формування характеру відображається на перетворенні темпераменту. Певною мірою умови середовища впливають на властивості типу нервової системи (основи темпераменту).

 

Типи темпераменту

 

Меланхолік

·        Сором’язливий

·        Розгублюється в нових місцях

·        Важко знайомиться

·        Замкнений, розкутий тільки з близькими

·        Не боїться самотності

·        Швидко стомлюється

·        Говорить тих

·        Вміє дружити

·        Часто пригнічений і розгублений

·        Дуже вимогливий до себе та інших

·        Тактовний, чуйний

·        Вразливий до сльозливості.

Флегматик                                                                

·        Спокійний

·        Послідовний

·        Обережний, розсудливий

·        Вміє чекати

·        Мовчазний

·        Розмовляє спокійно, не жестикулюючи

·        Стриманий, терплячий

·        Доводить справу до кінця

·        Не витрачає сили марно

·        Прихильник порядку в житті і на роботі

·        Повільно включається у роботу

·        Рівний у стосунках з людьми

·        Важко пристосовується до нових умов.

Холерик

·        Метушливий, непосидючий

·        Запальний, нестриманий

·        Ініціативний

·        Упертий

·        Працює ривками

·        Схильний до ризику

·        Не злопам’ятний

·        Може бути агресивним

·        Нетерпимий до чужих недоліків

·        Швидко діє, негайно приймає рішення

·        Непослідовний у досягненні мети

·        Схильний до різких змін настрою

·        Нетерплячий.

Сангвінік

·        Веселий, життєрадісний, товариський

·        Здебільшого не доводить розпочату справу до кінця

·        Схильний переоцінювати себе

·        Нестійкий в інтересах та уподобаннях

·        Легко пристосовується до нових обставин

·        Швидко занедбує справу, яка перестає його цікавити

·        Енергійний, діловий, здатний повести за собою

·        Уникає одноманітної роботи

·        Товариський, чуйний, розкутий із незнайомими людьми

·        Говорить швидко, голосно, виразно.

Простір і час також виступають особливою знаковою системою і несуть певне смислове навантаження. Сучасною наукою накопичено достатньо інформації про те, що тварини, птахи і риби встановлюють свою сферу проживання й охороняють її. Але лише зовсім недавно було виявлено, що й у людини є свої охоронні зони і території. Якщо ми їх вивчимо і зрозуміємо сенс, то не тільки збагатимо своє уявлення про власну поведінку і поведінку інших людей, але і зможемо прогнозувати реакцію іншої людини в ситуаціях безпосереднього спілкування.

Розміри особистої просторової територїї людини

1.     Інтимна зона людини (від 15до 46 см). Із всіх зон- ця найголовніша, тому що саме її людина охороняє так, ніби це її власність. Дозволяється проникнути в цю зону лише тим, хто знаходиться в тісному контакті з нею. Це діти, батьки, подружжя, кохані, близькі друзі і рідні.

2.     Особиста зона людини (від 46 см до 1,2 м) – це віддаль, яка звично розділяє людей, коли вони знаходяться на урках, офіційних прийомах та дружніх зустрічах.

3.     Соціальна зона людини (від 1,2 до 3,6 м). На такій віддалі люди тримаються від сторонніх людей, людей яких знає погано.

4.     Громадська зона (більше 3,6 м) Коли викладач звертається до великої групи людей, то зручніше стояти саме на такій віддалі від аудиторії.

 

Якщо ви хочете, щоб люди почували себе у вашому товаристві затишно, дотримуйтеся золотого правила: «Тримай дистанцію».