Поради психолога

Кольоротерапія.

Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення свого настрою. Вибір кольору тісно пов’язаний із психологічними особливостями дитини, станом її здоров’я. Діти використовують в основному 5-6 кольорів. У цьому випадку можна говорити про нормальний середній емоційний розвиток молодшого школяра. Більш широка палітра кольорів говорить про натуру чуттєву, емоційно багату. Якщо дитина використовує один, або два кольори, це швидше за все вказує на її емоційно негативний стан у цю хвилину.

Кольоротерапія розвиває вміння дітей спостерігати за природою, навколишнім світом. Розвиває зорове сприйняття кольору, творчу уяву та фантазію. Сприяє профілактиці стомлення і підвищенню розумової працездатності людини.

Пропонуємо вам спробувати трішки  помалювати, але не просто помалювати а використовуючи нетрадиційні техніки малювання.

.

  Нетрадиційна техніка малювання- це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва. Головна мета спонукати дітей до експериментування, самостійного пошуку, застосування різного матеріалу у процесі роботи. Техніки малювання дуже різноманітні: малювання піпеткою, поролоном, воском, зубною щіткою, картопляними шматочками, зім’ятим папером, малювання на фользі, тощо.

Спробуйте! Саме нетрадиційні методи малювання, створюють атмосферу розкутості, відкритості і дають заряд енергії, що в період карантину нам так необхідно.

З дітками дошкільного і молодшого шкільного віку ми можемо помалювати,  повирізати, поліпити, почитати, а от що ж робити з дітьми середньої та старшої школи? Вони досить багато часу проводять за виконанням уроків  та грою на комп’ютері, як розвивати їх? В цьому випадку на допомогу приходить кінезіологія. Що це таке?

Кінезіологія- це наука про розвиток розумових здібностей і досягнення фізичного здоров'я через рухові вправи. За допомогою прийомів кінезіології зміцнюється здоров'я, оптимізуються основні психічні процеси (пам’ять, увага, мислення, мова, слух, уява, сприйняття), підвищується розумова працездатність, поліпшується психоемоційний стан. Вправа «Дзеркальне малювання»

Покласти на стіл чистий аркуш паперу. Взяти в обидві руки по олівцю або по фломастеру. Почати малювати одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери, цифри. При виконанні цієї вправи розслабляються очі і руки. Коли діяльність обох півкуль мозку синхронізується, помітно збільшується ефективність роботи всього мозку.

Вправа «Вухо-ніс»

Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою за ліве ухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, хлопнути в долоні, потім поміняти положення рук «з точність до навпаки».

До слова, в кінезіології є такий цікавий прийом, не тільки корисний але і захоплюючий. Більшість з нас виконують рутинні щоденні фізичні дії правою рукою (лівші-лівою). А що, якщо по експериментувати, пробуючи чистити зуби, зачісуватися, брати в руки ті чи інші предмети і так далі іншою рукою? Дослідження показують, що виконання звичайної дії «незручною» рукою активізує нові ділянки мозку і допомагає розвивати нові контакти між клітинами мозку.

Це лише маленька частина вправ, яку пропонує кінезіологія. Як бачите, нічого складного, навпаки все дуже просто і навіть весело. І головне, допомагає активізувати процес навчання!

Саморегуляція. Методи самоконтролю

Дистанційна форма освіти стала викликом для всіх учасників освітнього процесу- дітей, батьків та вчителів. Але карантин може стати найкращим часом для формування у дітей низки життєвих компетенцій, в тому числі самоорганізації. Але дуже не легко знаходитись скільки часу вдома, і не завжди вдається зберігати спокій та гарний настрій.

Емоційно зріла людина може здійснювати саморегуляцію. Саморегуляція- це здатність керувати своєю поведінкою на основі знань про свої психологічні особливості. Рушійною силою є воля. Воля- це здатність приймати усвідомлені рішення й спрямовувати свої думки і дії відповідно до цих рішень. Сильна воля передбачає не тільки вміння чогось захотіти й досягти але і уміння змусити відмовитися від того, що може зашкодити. Саморегуляція неможлива без вольових зусиль, тому потрібно розвивати волю і освоювати методи саморегуляції. До методів саморегуляції належать: само-підбадьорення, само-наказ, самонавіювання, самопримус, самоаналіз, самоконтроль.

·                       Само-підбадьорення полягає в тому, що ви звертаєтеся до самого себе з метою зміцнення віри в себе. Ви говорите собі: «У мене все вийде, я можу це зробити».

·                       Само-наказом є веління самому собі «Зберися, сконцентруй всі сили, перемагай!»

·                       Самонавіювання необхідне в разі потреби подолати свій страх перед труднощами, невпевненість у власних силах, нерішучість.

·                       Самопримус допомагає боротися з внутрішньою неорганізованістю, з лінощами. Небажанням учитися і працювати.

·                       Самоаналіз полягає у вмінні аналізувати свої вчинки, належно їх оцінювати. Він дає змогу виявити позитивні і негативні моменти власних дій, щоб уникати помилок у майбутньому.

·                       Самоконтроль вчасно підкаже «Стоп, ти робиш не те, подумай ще раз, потім знову дій!» Він дає можливість усвідомити й оцінити власні дії, емоції, думки.

Якщо у вас високий рівень самоконтролю, то ви здійснюєте самоспостереження, самоаналіз і самоперевірку дій за власною ініціативою, прагнете все зрозуміти самостійно, без допомоги ззовні, тому рідко помиляєтеся. Середній рівень самоконтролю передбачає, що ви можете помилятися, але усвідомлюєте це і виправляєте свої помилки, бо вмієте здійснювати самоспостереження, перевірити і контролювати себе. Низький рівень самоконтролю створює ілюзію власної правоти, робить людину некритичною до зауважень, самовпевненою. Людина часто помиляється, але не усвідомлює це й не може виправити свої помилки, бо не вміє здійснювати самоспостереження й самоаналіз.

Самоконтроль поведінки, тобто контроль власних дій, неодмінно передбачає вміння контролювати свої думки. Наші думки є джерелом наших вчинків. Позитивні думки поліпшують стан здоров’я, а негативні- погіршують. Позитивне мислення є ефективним засобом збереження і відновлення здоров’я. Необхідно вміти робити паузи, щоб отримати можливість правильно оцінювати ситуацію, що склалася не реагувати на неї поспіхом. Краще спокійно обговорити проблему, замість того щоб втрачати контроль, грюкати або кричати.

Якщо ви навчитеся контролювати себе в різних ситуаціях, то потім зможете змінювати свою поведінку відповідно до обставин.