Тест на визначення наукової креативності

2.6.         ТЕСТ НА ВИЗНАЧЕННЯ НАУКОВОЇ КРЕАТИВНОСТІ

Віпінг Ху, Шанхайський учительський університет, Китай та Філіп Адей, Кінгс-коледж, Лондон, Велика Британія. Переклад з англійської М. Степнова.

     В основу тесту покладена Модель Структури Наукової Креативності (МСНК) ( (Scientific Structure Creativity Model (SSCM)). Розробниками тесту є  Віпінг Ху та Філіп Адей. При розробці тесту, автори спиралися здебільше на тест визначення креативного мислення Торренса, який був перероблений китайським та англійським вченими для визначення саме рівня наукової творчості.

     Я переклав саме завдання тесту їх аналіз, не наводячи історію, опис тесту та його апробацію, що проходила в Англії.

    Планую, що протягом 2016-2017 навчальних років, тест пройде апробацію в українських школах, та опісля цього буде додана схема оцінювання рівня креативності, яка наразі відсутня.

     Короткий опис тесту

     Тест був розроблений для проведення у групах. На його виконання відводиться 60 хвилин. Вимоги для виконання цього тесту нічим не відрізняються від інших: екзаменатор робить все, аби учні відчували себе “у своїй тарілці”, проте водночас зосереджено виконували завдання. Наведений нижче текст є інструкцією, що надрукована на самій тестовій роботі:

     Сьогодні ми хочемо, аби ви продемонстрували дуже важливе вміння — наукову креативність. Ви матимете 7 різних завдань. Кожне завдання досліджує різні наукові здібності, даючи вам можливість проявити себе. Ці завдання дають вам можливість реалізувати свої креативні здібності, використовувати нові ідеї та вирішувати певні задачі. Будь ласка, спробуйте відповісти на всі запитання протягом години. Якщо ви маєте питання щодо завдань, будь ласка, підніміть вашу руку та спитайте екзаменатора. Будь ласка, напишіть свій навчальний заклад, дату, ваш клас/групу, ваше ім'я, стать та сьогоднішню дату на аркуші, перед тим, як ви почнете.

     Передбачається, що перед початком вчитель, або екзаменатор просить учнів не розголошувати своїх відповідей, поки вони не здали свої роботи.

     Далі ми представляємо кожне з семи питань у фінальному тесті, разом із аналізом цілей, відповідно до Моделі Структури Наукової Креативності (МСНК) ( (Scientific Structure Creativity Model (SSCM))

На рисунку нижче наведена Модель Структури Наукової Креативності.

     * Тут і далі в тесті, під «швидкістю» мається на увазі більше саме кількість правильних відповідей, що була наведена. (прим. пер.)

     ** Тут і далі в тесті, під «гнучкістю» мається на увазі кількості дієвих рішень певної проблеми, що є різними між собою. (прим. пер.)

Завдання 1

     Будь ласка, запишіть якомога більше ваших ідей щодо варіантів застосування шматку скла (мова йде не про маленький відбитий шматок — прим. пер.) у наукових (або технічних — прим. пер.) цілях.

     Наприклад: зробити пробірку.

     Зверніть увагу, що для перших чотирьох завдань дається один приклад, аби допомогти учням зрозуміти, що від них вимагається. Перше завдання — на нестандартні застосування та використання певних матеріалів. Спираючись на модель тесту на визначення креативності Торренса (1962), це завдання призначене виміряти швидкість прийняття рішень, гнучкість цих рішень та ориґінальність у використанні об'єкта з науковою метою. Згідно МСНК, це завдання охоплює науковий багаж знань (вимір продуктивності*), швидкість; гнучкість та ориґінальність (вимір особливих рис*); мислення (вимір процесу*). Тож три виміри з двадцяти чотирьох

     *Мається на увазі тривимірна модель наукової креативності: особливі риси, процес, продуктивність.

     Завдання 2

     Якщо ви маєте можливість взяти космічний корабель та здійснити подорож у космічному просторі та потрапити на якусь планету, то які наукові питання ви би хотіли дослідити? Будь ласка, перелічіть якомога більше.

     Наприклад: “Чи є на цій планеті якісь живі істоти?”.

     Аби підіймати нові питання, реалізовувати нові можливості завдяки погляду під иншим кутом на певні ситуації, для здійснення нових реальних досягнень в області науки вкрай необхідним є наявність уяви. Метою другого завдання є виміряння ступені сприйняття наукових проблем. Завдання потребує швидкості, гнучкості та ориґінальності. Згідно МСНК, охоплюються: виконання завдань × швидкість, гнучкість,  ориґінальність × мислення та ориґінальність. Всього шість вимірів.

     Завдання 3

     Будь ласка, подумайте, які вдосконалення можна внести в звичайний велосипед, метою яких є зробити його більш цікавим, більш красивим, більш ефективним та зручним. Запишіть якомога більше ідей.

     Наприклад: зробити покришки такими, що відбивають світло, аби їх можна було бачити в темряві.

     Згідно МСНК, виробництво технічної продукції, то є ключова компонента креативності в науці. Третє завдання розроблено для того, аби виміряти здібності учня в покращенні певних технічних виробів. В завданнях на поліпшення якості продукції Торренса (Торренс, 1962) пропонується внести зміни в іграшкову собаку та іграшкову мавпочку. У даному тесті, враховуючи сучасні умови, ми замінили іграшки на велосипед який буде більш цікавий для учнів, зокрема середньої школи. Тим паче, що він є технічним виробом та принцип його роботи напряму пов'язаний із фізикою. Це завдання також потребує вміння швидко приймати рішення, гнучкості мислення та ориґінальності. Елементи МСНК: технічна продуктивність × швидкість, гнучкість та ориґінальність × мислення та уява. Маємо шість вимірів.

     Завдання 4

     Уявіть, що зникає гравітація. Опишіть, яким стане світ.

     Наприклад: люди будуть наче літати.

     Мета цього завдання полягає в тому, аби виміряти наукову уяву учнів. Знову ж таки, завдання потребує швидкості, гнучкості та ориґінальності. Елементи МСНК: феноменальність × швидкість, гнучкість та ориґінальність × уява. Три виміри.

     Завдання 5

     Будь ласка, розділить квадрат на чотири рівні частини, використовуючи якомога більшу кількість способів.

     Свої варіянти намалюйте на бланку відповідей.

     Це питання є завданням на розв'язання наукової проблеми. Воно розроблено з метою виміряти можливість креативно вирішувати наукові завдання. Елементи МСНК: розв'язування завдань × гнучкість та ориґінальність × мислення і уява. Чотири виміри.

     Завдання 6

     Перед вами два типи серветок. Як ви можете перевірити, які з них є кращими. Будь ласка, запишіть якомога більше способів, а також опишіть інструменти, що вам можуть знадобитися, принципи (мається на увазі – фізичні закони. – прим. пер.), якими ви керуватиметеся, та власне саму процедуру.

      Це завдання використовується для оцінки творчих експериментальних здібностей. Це та сьоме завдання пов'язано з реальною науковою креативною діяльністю, що в свою чергу може стати рушійною силою учнів у виробленні справжніх наукових продуктів. Ми використовуємо ці типи завдань, позаяк коли розглядаються завдання із реалістичними умовами, виникає сильніший взаємозв'язок із иншими галузями креативної діяльності. (Окуда та ин. 1991) МСНК: феноменальність × гнучкість та ориґінальність × мислення. Два виміри.

Завдання 7

     Будь ласка, спроектуйте яблуко-зривальний апарат. Намалюйте креслення, вкажіть назву та функцію кожної його частини.

     Сьоме завдання розроблено з метою виміряти здібності з розроблення креативних наукових продуктів. МСНК: технічна продуктивність × гнучкість та ориґінальність × мислення й уява. Чотири виміри.

     Очевидно, що не всі виміри МСНК представлені у тесті. Але б якщо ми попросили написати відповідь на завдання, яке спиралось би на вимір МСНК: наукового багажу знань × уява, учням просто не вистачило б паперу та олівців.

     Підрахунок балів

     Оцінка за завдання з 1-го по 4-те, це сума балів за швидкість, гнучкість та ориґінальність. Бали за швидкість нараховуються просто, підраховуючи всі окремі відповіді, що дані, незважаючи на їх якість. Бали за гнучкість до кожного завдання, нараховуються за кількість різних підходів або галузей, перелічених у відповіді. Бали за ориґінальність нараховуються, враховуючи відповіді всіх учасників. Обчислюється частота у відсотках кожної відповіді. Якщо частота подібної відповіді менша за 5%, то учневі надається 2 бали, якщо варіюється від 5-ти до 10-ти %, учневі дається один бал. Якщо ж частота перебільшує 10%, то в такому випадку, балів учням не надається.

     Бали за 5-те завдання знову ж таки рахуються, після підбиття всіх відповідей, шляхом визначення частоти зустрічі розв'язку. Якщо частота подібних відповідей є меншою за 5%, учень отримує 3 бали, якщо частота складає від 5-ти до 10-ти %, учень отримує 2 бали, якщо частота складає більше 5-ти %, учень отримує 1 бал. Більшість учнів отримує 3-4 бали, деякі отримують від 20-ти до 30ти балів. В принципі, неможливо не отримати жодного балу, позаяк існує принаймні 3-4 способи розрізати квадрат на рівні частини.

     Бали за 6-те завдання є сумою балів за гнучкість та ориґінальність. Максимальна можлива кількість балів за гнучкість для одного вірного методу складає 9: за інструменти — 3 бали, за принципи — 3 бали, за процедуру — 3 бали. Кількість балів за ориґінальність рахується так само, як і раніше: якщо частота зустрічі методу є меншою за 5%, то учень отримує 4 бали, якщо між 5-ма та 10-ма %, то учень отримує 2 бали, якщо частота складає понад 10%, він не отримує жодного балу. Кількість нарахованих балів змінена, позаяк учневі важче розробити робочий ориґінальний метод тестування серветок, у порівнянні з завданнями з першого по четверте.

     Бали за сьоме завдання нараховуються за функціональність вигаданої машини. Важливими функціями апарату є наступні: пошук місця зосередження яблунь; пошук яблук на дереві; зривання яблука; доставлення яблука на землю; сортування яблук; розміщення яблук по контейнерах; переміщення до наступного дерева. За кожну функцію учень отримує 3 бали. Що стосується ориґінальності, то ми даємо учневі від 1-го до 5-ти балів, враховуючи загальне враження від усіх инших методів, запропонованих иншими учнями.

     ПІДБИТТЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУ:

     Даний тест на визначення креативності не проводився в Україні, а тому не можна визначати рівень креативності в українських дітей, спираючись на результати дітей з інших країн. Розробниками методики пропонується визначати відносний рівень креативності, а не абсолютний. Що, в принципі, є цілком логічним, адже творчість дитини навряд можна об'єктивно виразити в балах. Тому, для визначення відносного рівня креативності, тест має проводитися щонайменше для 150-ти дітей однієї вікової категорії. А вже виходячи із результатів учнів, що мають різні оцінки з фізико-математичних дисциплін, складати рівень розвитку наукової креативності у відсотках. При тому ж, треба враховувати й рівень відповідей дитини на 5-7 завдання. Адже не повинно бути такого, що дитина отримала результат тесту в 99%, проте не відповіла гідним чином на більш важкі запитання.