На жаль таке иноді буває

На жаль, таке иноді буває, 

На жаль, иноді таке стається,

Що те, про що так сильно бажаєш,

До тебе лицем не обернеться.

І що б ти не старався, не робив,

Не зійти тобі з тій паралелі.

Ти лиш заля для спостерігачів

У безлюдному нічному готелі.

Ти ніхто, ти ніщо, ти неправда!

У неї життя без тебе пливе.

І душевне цунамі-торнадо,

Не потопе її, не забере.

Ти не відчуєш рук її тепло,

Ти не відчуєш губ її! Змирись!

Не подаш після театру пальто,

Не розкажеш таємниць їй своїх.

Але радій же ж, серденько, радій!

Радій за її кохання щире,

За гарні очі веселі її,

За життя її світле й щасливе!