Стері-старі нотатки вконтакті.
***
Вона. (Нарис)
Темне волосся та її сконцентрований погляд
Чорні окуляри й червона помада на губах.
Вона таємниче приходить до мене у гості
І серце після неї не можна спинити ніяк.
Руки тендітні, біленькі та лагідно-ніжні
Хода велична її, постать манлива-струнка
Ти називаєш Себе моєю панницею
І я гордо-піднесено кажу: "Так, я є твій раб"
Та Боже мій, догралась ти чарами зі мною
Прошу Бога, щоб це була не просто буденна гра
Що аж вранці, з літньою-дзеркальною росою
До мене в думки приходить знов і знов вона, вона.
***
Знаєте? Розкажіть мені! Мені цікаво, як це, взаємно кохать.
А ви знаєте - як це: Прокинутись вранці од поцілунку коханої?
Знаєте? Розкажіть мені...Мені справді це дуже цікаво.
Повідайте мені будь ласка про милої ласку, тендітну й пристрастну.
Розповідайте мені все це з запалом і ентузіязмом
Бо хочу відчути те, що ніколи не відчував, бо лиш невзаємно кохав.
А ви знаєте - як це: Пить вино на брудершафт з той, кому життя віддаш?
Знаєте? Скажіть будь ласка! Як це губи, змочені виноградом, цілувать?
Поясніть, чи це можливо, вином любов підігрівать? В червоний колір фарбувать.
Розповідайте мені все це з запалом і ентузіязмом
Бо хочу уявляти те, що лиш хотів я відчувать. Лиш хотів взаємно кохать.
А ви знаєте - як це: Обіймаючись з коханой на зорі спостерігать?
Знаєте? Я теж хочу дізнатись! Чи це приємно із зорь намисто вдвох складать?
Роз'ясніть мені, як це можливо: вдвох вночі за ручку на лавці спать?
Розповідайте мені все це з запалом і ентузіязмом
Бо хочу зрозуміти те, про що лиш в книгах тих читав. Взаємно не кохав.
А ви знаєте - як це, невзаємно кохать? Не Дай Бог вам це знать!
Не знаєте? Й не треба мені цього розповідать! Мені це не цікаво!
Бо сам можу вам тут що завгодно розказать, ані краплі не набрехать!
Розкажу я вам це з журбою та печаллю, про любов, що злита зі сталлю!
Бо відчував те, чого вам не бажаю відчувать. Найгірше - це невзаємно кохать!
***
***
Спогади з ночі. (Нарис)
Відкриваю спросонку очі
Твоя постать грається в нОчі
Панує, керує снами
Гнічить любов, що не з нами.
Сама лягає коло мене
Таємниче манить до себе
Не бачу і не відчуваю
Тільки в мріях її уявляю.
В снах торкаюсь тебе губами
Тендітно тримаю руками
Мила, щиро в тебе благаю:
До нестями тебе кохаю
Ой, як хочеться жити в мріях,
У казці, у снах, у надіях!
Там квіти приємно пахнуть,
Й почуття ніколи не гаснуть.
Прокидаюсь я рано вранці
Повертаюся до обраниці
Дивлюся - нема нікого
Тільки кіт потерся о щоку.
***
For you! For other "lovers" (ред 2)
Я словами бросаться не спешу
Я не могу сказать, что я люблю
Но все-таки в тебя я влюбился!
Хочется нежно-сладко в губы впиться
Тебе там обещают кучу роз
И Клянутся в любви (самогипноз):
Стихотворение "Питання" мое
Вам всем, "влюбленным", посвящено!
Нет я не зол, и я не ревную
Я просто вижу тебя, такую
И вижу вас, простых шарлатанов
Глупых да лукавых сексоманов.
И даже если ты скажешь мне "нет"
Все равно приглашу тебя на обед
Чтобы покурить, кофейка попить
Буду счастлив, если будешь любить.
Нет, я не буду прыгать с крыши
Потому, что уже хватит фальши
Я не скажу, что без тебя умру
И что жить без тебя я не могу.
Потому, что любовь это не смерть
Хватит, эгоисты, о себе трындеть
Вы убьетесь, а лучше не станет
Только Она на могиле помянет...
Я Просто скажу, что я влюблен
Может на отказ я и обречен
Но может дашь мне какой-нибудь шанс
Может получится что-то у нас?
Не обещаю золотые горы
Не обещаю и денег море
Но ведь этого нам и не надо
Все, что надо- тебя да шоколада.
И заживем мы с тобой счастливо
Будет у нас, как в сказке, красиво
И Господь нам будет помогать
Все, что есть - я буду отдавать.
f.A.W.M.
(Додаток вірш "Питання" - в нотатках)
***
Тікаю (Набір слів, що спадали в думку - нарис)
Вивальди - Времена года (зима)
Тікаю, Тікаю
од реальності,
фото не дивлюсь -
тримаю в пам'яті.
Алкоголю нема,
Цигарки кінчаються,
Тікаю Тікаю
од церемоніальності.
Від правил.
Від Болі.
Від крові.
Від долі.
Тікаю від тебе,
але і до тебе.
Не думав -
Так сталось,
Хоча не гадалось.
Так швидко.
Так раптом.
Серце й не маялось.
Проте забавилось.
Нікуди не дітись.
Триматись-тримаюсь,
Реальність- реальність
буденна буквальність.
Така як є.
Як буде.
Як була, біленька й дурна.
Тримаюсь- тримаюсь,
Чесно: не каюсь
Що є, хай так буде...
Люди, як люди,
А я Любов'ю бавлюсь.
Покараний.
Богом.
Хай так буде!
Я прийму.
Не подінусь нікуди.
Хоч і тікаю,
Але і благаю,
Мрію гадаю,
Тебе уявляю.
Боюсь, Лякаюсь,
Втрачати цураюсь.
Хоча і спав,
Коли втрачав,
Проте не кохав,
Не кохав - кепкував
Слів на повітря
вдосталь шпурляв.
Пробачите? Ні?
Я б теж не пробачав,
Бо надто болі завдавав.
Грав - грав.
Кров випивав.
Сльози викликав,
Оману дарував.
Тепер я тікаю.
Куди - я не знаю.
До тебе прохаю,
Може і ні, бо
сам й не знаю,
граю-не граю,
реаль не уявляю.
А просто дурно
можливо кохаю.
***
Кава з любов'ю. (Нарис)
Чорна Кава. Lucky Strike,
Жалісний розчарування зойк.
Я так мріяв зробити з тобой,
Солодкої любові ковток.
Дві чашки, дві холодних ложки,
Дві терпких наших папіроски.
Розсипаний цукор і кава,
І ти таємнича й ласкава.
Лагідне торкання руки -
Такої ж холодной як і ти.
Розпалює залишки чуттів,
І губить за те, що полюбив.
Докуриш не до кінця й підеш...
К іншому; уваги не звернеш,
Недопита кава пахуча,
Й на чашці помада гнітюча.
Один. Дві чашки, дві ложки,
Докурені дві папіроски,
І ти, моя кохана, мила,
Ідеш до нього, так сміливо.
Я заварю ще одну каву;
Відріжу трохи шоколаду,
Додам до кави отрути,
Що сильніша за любові сполуки.
Витягну останню цигаркУ'
За тебе в Бога помолю...
Я Закурю, ковток зроблю
Й востаннє скажу: я тебе лю...
***
И улыбнуться, там где плакать... (Набросок)
И улыбнуться, там, где плакать.
Встать, идти, хоть нет пути.
Вот сейчас главная задача.
Надо жить, как ни крути!
Поднимусь я с голой земли
С мыслями только о тебе
Я не буду плакать, буду идти
Пытаясь жить, не умерев.
И пока ты действительно счастлива
Я буду радоваться тоже,
Я буду шагать хоть по грязи
И прокладывать путь я буду , все-же.
Я построю тут дорогу двойную
Сам иссякну без сил, упаду
Я буду смотреть на тебя, такую
Которую честно сердцем люблю.
И пойдешь по ней ты красиво
Весело шагая за руку с ним
Да, - не со мной, но ты счастлива
А он пускай будет навеки твоим!
И улыбнуться, там, где плакать.
Встать, идти, хоть нам не по пути.
Вот сейчас главная задача.
Надо жить, как ни крути!
***
Нарис 8
Граціозна як кішка ти і чарівна.
Як незаймані квіти на полі,
Як стрункії високі тополі,
Вабиш ти мене, царівна, красою.
І дивився б я на тебе завжди
Дасть Бог можливість - то присягаюсь:
Обіймав би тебе не спиняясь
Цілував би руки тендітні твої.
І будеш ти моєю навіки
І віддам своє серце тобі
Будем їсти з тобой цукерки "любві"
Тепер, це ти є бажання мої.
***
Нарис 6
О постривай-но, пані
Я напишу тобі "стішок":
Про те, як душа клекоче
І виє серце, як б'ється кров!
Як бачу тебе, твоюю постать
Як дурной стається голова
Що аж напитися я хочу
А води, крім тебе, більш нема!
І як думками я своїми граю
В ту дурну теорію любві
Де мрії не стануть реаллю
Де ти, це ти, проте не ми.
І сяду я за чорне піано
Та почну журливо іграть.
Пісню про тебе: щасливу
Про мене, живучого ніяк.
І палко буду натискать
І про тебе думку гадать
Я буду пісню то іграть
Та тебе я буду відчувать.
І полечу я в країну красиву,
де будем з тобою разом витать.
Ти віддаш мені все, себе щасливу
Щоб зойк щастя зміг я простогнать...
***
Звертання (Нарис)
Я звертаюся до всіх вас: діти і брати!
Обирайте вірний шлях в вашому житті!
Не звикайте до цигАрок, пива, алкоголю
А намагайтесь щасливо жити, в жіночій любові!
І не треба коштувати всяких нечистот
Бо наркотик се не щастя, се є тільки кров.
І горілкой од проблем не вийде тікати
Лише собі нові проблеми можна додати!
І отримуйте реяльний щасливий позитив
Якого досягайте без фальшивих приправ.
Цілуйтесь повільно, любіть довго, не спішіть
І кохайтесь пристрасно, взаємно, назавжди!
І ніколи не кажіть того, чого не знаєте
А Просто будьте відвертими з усіма
І не кляніться в том, чому самі не вірите
Просто віддавайтесь і вам будуть відданими!
А на останок - зайдіть до церкви, будь ласка
Свічку за здоров'я щиро поставте
В Бога не вірите - не примушу вірувать
Помоліться за усіх, надій само додасться.
Я звертаюся до всіх вас: діти і брати!
Обирайте вірний шлях в вашому житті!
Шлях любові - насолоди, пристрасті-кохання
А ні у якому разі шлях огидного п'яння!
Рими, на жаль, з темпом додержувався дуже погано, проте:
"В стихотвореньи может не быть рифмы
Иль неправильно построен слог.
Но стихотворение без смысла,
вот в чем неудачи может быть залог!"
***
Нарис 7 - Критика приймається більш охоче.
І ми з тобою закрутим роман
Що навкруги аж усі офігіють!
Ти, я, солодкий пахучий кальян!
Теплі зорі нам душу зігріють!
І буде в нас панувати любов,
Будем нею приємно ми гратись.
І не проллється нізащо в нас кров,
Ми будем щиро, щиро кохатись.
І будем ми щасливіші за усіх,
І нехай ніхто не розуміє!
Купа квітів коло твоїїх ніг,
І я із ними лежу біля.
І за руки ми будем триматись,
І нехай вони будуть тремтіти.
Граєш мною, прошу: можеш гратись
Я дозволяю кров мою пити...
***
Чорно-червоний.
Чорні шпалери, червоная стеля,
Білая кров, не душа а пустеля.
Любові нема, сиджу наодинці,
Сірі кросворди. Я вже втомився.
Так кожен день непомітно минає,
Відсутність чуттів в прірву вганяє.
В дурмані курю свою гірку цигарку ́,
Та думи мої лиш про тебе одну.
В школі чекаю на зустріч з тобою:
З такою ясною, із чарівною.
Погляд твій я невтомно шукаю,
Про посмішку твою в Бога благаю.
І усмішка та розмалює все зразу,
Та чорний стане яскравим відразу.
Білая кров вмить зачервоніє,
І cіри слова запламеніють.
Полетимо ми кудись із тобою
Де так красиво все вкрито росою
Чарівні де квіти барвіють на полі
І ми з тобою вдвох. І ми вже на волі.
Я не хочу звідти нікуди тікати
Тебе не хочу одну залишати
Не хочу до темних кімнат вертатись
Хочу тобою лиш я упиватись
***
Нарис 5
Таки можу я сказати "люблю",
Хоча тебе й добре-то не знаю.
Я душу свою тобі віддаю,
Сонце, я таки тебе кохаю.
Розбудила ти моїї чуття,
Примусила мене ти змінитись.
Та й ввела мене у забуття,
І по ночах починаєш снитись.
Вистачає твоєї усмішки,
Та на серці одразу легшає.
Секунду на тебе подивитись,
Та тіло моє струмом проймає.
І троянду червону тримаю,
Міцно-міцно, у тремтячих руках.
Коло себе тебе я уявляю,
Я на колінах! Я в твоїх ногах!
***
Мысли вслух. Как есть. Как чувствую. Ничего не скрываю.
Страстный поцелуй. Куча эмоций. Нежные покусы твоих губ. Красная Роза.
Объятия нежные, сладкие грезы. Ты. Я. Наедине. Далеко от всех. Никого.
Никто не мешает нашей с тобой прекрасной любви. И только падающий снег,
оседающий на ресницах белыми крошками, пытается нас остудить.
Не выйдет! Наши чувства невозможно остановить. Расстояния между нами пытается нас разъединить. Не выйдет! Любовь километрами на сломить!
Ты скоро уедешь и будешь от меня далеко. Не знаю, что делать, я хочу быть с тобой.
Телефонные разговоры нас не спасут, в них нету страсти, в них нету чувств.
Долго не прожить. Они будут все реже и исчезнут. Я тебя забуду, найду другую.
Буду с ней. Потом ты приедешь, встретишь меня, бывший страстный поцелуй станет обыденным, привычным. Мы с тобой все поймем. Улыбнемся тому, что было. Выпьем чашку кофе, вдвоем закурим и посмотрим друг другу в глаза. И кто знает, вдруг, в них зажжется искра. Это вряд ли, но может случиться. Тогда захочу я в твои губы впиться, страстно я тебя обниму, к себе нежно прижму, и на ушко тихонько шепну: "Я до сих пор тебя люблю!"
***
Думки вголос. Як є. Як відчуваю. Нічого не ховаю.
Ніч. І так само, як рік назад, як декілька місяців тому, стою я.
Але думаю я знову про тебе одну.
Темно навкруги, всі сплять, а вітер продовжує холодно повивать, в обличчя, з якого котиться сльоза, сльоза що не каже про любов, а що лише згадує минулі часи кохання.
І час минає, і вплив на мене впливає, а ти й досі така, як є: чиста, мила, прозора, красива, весела,вродлива! Така ж як і була, тоді, коли кохав, не змінилась. Ти й досі найкраща! А я віддаляюсь, холодію. Але й досі для мене ти найдорожча людина, важливіша за усіх! Ти єдина, чиє життя для мене коштовніше за власне...
***
Для всех задротов. (Набросок)
Ему уж сорок лет проходит
А он все смотрит порнофильмы
И все так же рукою бродит
В поздние часы эфира
До сих пор живет совсем один
И был всегда душой свободен
Девушек он вовсе не любил
Зато игрой своей доволен
Качает он своих героев
В том, глупом нереальном, мире
Где он есть король, и вождь
И правит роликом в эфире.
О жизни парень позабыл
Не видит он друзей, подруг
Ему теперь его компьютер
Самый лучший и хороший друг!
***
Ілюзійна Любов (Нарис) Критка приймається більш охоче =)
Залишились (Залишимось) ми з тобою на самоті,
Підпалив (підпалю) я свою облудну цигарку́.
Ми з тобою вже давно не поодинці,
Але не полонила ти ще душу мою.
Отруйний дим знов наповняє кімнату,
Ми з тобою вдихаємо його разо́́м.
Він - це смуток, і живе він в нашій хаті,
Та розвів він наші різні души, потайком.
Як не як, проте цигарка кінчається
На тебе востаннє грайливо подивлюсь
Та й попелом підлога покривається
Як символ того, що тобі не підкорюсь...
***
Розлука (нарис) (Критика приєматься більш охоче, ніж похвала)
Хоч ти й досі щиро всміхаєшся,
Не сяють моїї очі вже, мила
Сьогодні нам час розлучатися
Бо ти в мене, нажаль, не єдина.
Я не знаю, як тобі про це сказать,
Щоб попередити сльози твоїї й плач.
Я, тендітно обіймаю, щоб прошепотать:
"Пробач мене сонце, будь ласка, пробач".
І ти, не розуміючи, що стається,
Перепитуєш, чи дійсно так, як чула?
А може все це тобі лише здається,
Та може все ж таки погано розчула?
Ні. Я з журбою ще раз тобі повторяю,
Щоб розсіять навколо всі сумніви:
Ні, пані, я все ж таки вас не кохаю,
Ви мене правильно-таки почули.
***
Нарис 4
Дівчина в червоній сукні
з підпертою головою рукою
З поглядом пустой любові
Сидіть й просто грає мною!
Я навіть не знаю імені твойого
Як тебе звуть, та хто ти є
Я безнадійно милуюся тобою
Впадаючи в обман твоїх очей.
***
Нарис 3
Чому в житті стається так,
Що ти не можеш буть зі мною?
Ти найвродливіша, що я мав
Дівчина вроди чарівної!
Ти як світ сонця серед хмар
Як вогник щастя у ненасті.
Твоїї очі мене вводять в жар
Що аж світ навколо гасне.
***
Дякую тобі!
Дякую тобі, за те, що була зі мною ти!
Дякую тобі, що другом моїїм щирим ти була!
Що, незаважаючи на сварку, не бажала зла!
Дякую тобі, що мені навчення про життя дала !
Дякую за те, що стала сенсом мого буття!
Дякую за те, що я тебе так сильно покохав!
Що кожень день вставав, тебе я відчував
Та чув в думках твоїї чарівні слова.
Дякую за теє, що тепер я знаю, що таке любов
Що є дружба, що є пристрасть, що щастя ковток.
Дякую я Богові, що тебе я пострічав!
Бо ти найкраща, що колись я мав!
***
Нарис 2
Я кохаю тебе, сонце!
Моя любов нікуди не пішла!
Я побачив тебе, мила
І струмом знов пробилася душа!
Я знов відчув твій запах
Я знов побачив губи
Що збуджує мене відразу
Що зводять мене з глузду.
І знову мріями пустими
Жить серце починає.
Знову мріє по-дурному
Що ти мене покохаєш.
Ех, ти, моя омана!
Коли ж я знову буду жити!
Коли ж я тебе позабуду...
Коли ж я вийду з тих ілюзій
***
Пам'яті Віктора Цоя. (нарис)
Тебе ми завжди будем пам'ятати.
Зостався ти серед нас назавжди!
Ім'я твоє ми вічно будем прославляти!
Цой Жив та буде вічно живий!
Твої вірші, твої могутні пісні
Що суто й жорстоко підкреслюють правди.
Ми будем завжди напам'ять вивчати,
І тихенько тремтячи співати.
Будем малювати ми на стінах "Кіно"
Зоставлять недопалені там цигарки
У знак пам'яті, ми вип'єм по сто:
"Цой Жив та буде вічно живий".
"И мы знаем, что так было всегда,
Что судьбою больше любим,
Кто живет по законам другим
И кому умирать молодым".
Ты жил по законам другим
Ты в песнях открывал нам глаза
Ты всегда будешь нами любим
Напишем "Цой жив"; "Кино навсегда".
***
Нарис 1
Зачарований я чарами твоїми
Ставлю під сумнів буття:
Чи то має вітер осінній
Розпалювать мої почуття.
Чи то маю віддатись тобі
Так щиро повірив(ши) в любов
Зняв(ши) всі яскраві маски
Щоб почуттями гратися знов?
Так, звісно маю, моя кохана
Пробач, що зразу не сказав
Я люблю тебе, я твій підданий
Я глузд увесь тобі віддав.
***
Увага: цей твір захищено авторськими правами. Публікація де-небудь без вказання прізвища автора заборонена.
Тьмяні. Ілюзійні. Не.
Темно. Вечір. Мрійні зірки.
Ти. Я. Любовні думки.
Тиша. Нікого. Тільки ми.
Холодно. Вітер. Яскраві зірки.
Спекотні. Грайливі. Наши думки.
Пристрасть. Похіть. В екстазі ми.
Ніжність. Обійми. Красиві зірки.
Поцілунки. Слова. Щасливі думки.
Любов. Кохання. Разом ми.
***
Увага: цей твір захищено авторськими правами. Публікація де-небудь без вказання прізвища автора заборонена.
***Рояль***
Бетховен - Лунная Соната
5:43
Рояль. Чорно-біла клавіатура.
Чорно-біла табулатура.
Чорно-білий смокінг гравця
Чорно-білий настрій творця
Чорно-біла пальчатка на руці
Холоднокровно торкається клавіші "сі".
Литися починає музика всюди
Така ж холодна, як і самі люди
Ллється серед натовпу жалюгідних
чорно-білих бідолашних людей,
Які не живуть, які не кохають
а просто існують та повільно вмирають.
Чорно-білій тьмяний годинник
Відстукує твердо стрілками в такт
Без слів підганяючи нас жити,
Не даючи нам зробити щось, не за так.
Відступитись від чорно-білих реялій
Не можем, жити почати не можем ніяк.
Кров кохання по вулицях тече
Вмирає в нації почуття отсе
Люди темніють, люди чорніють
Люди ані хвилинки не мріють
Люди не вірять більше в любов
Люди оминають своє щастя повз
Рояль. Чорно-червона клавіатура.
Чорно-червона табулатура.
Чорно-червоний смокінг гравця
Чорно-червоний настрій творця
Червона од крові-любові пальчатка на руці
Палко натискає клавішу "сі".
***
***Впадаю та Благаю***
Мила моя, впадаю до тебе на коліна,
Кохаю тебе всеїм серцем, моя дівчина.
Твоя яскрава посмішка мене зачарувала
Твоя прекрасна постать серце забрала.
Любов до тебе мене всього охопила
Мозок заграла, душу оповила.
Я зроблю для тебе всеє, що ти хочеш,
Тільки не ховай од мене свої очі
Вони для мене, як надія в радість
Як шлях до щастя, як шанс не впасти,
не впасти в прірву жахливу,
Як шанс прожити життя щасливо!
Сонце моє, я тебе до безтями кохаю
Я в тебе на колінах щиро благаю:
Будь зі мною, дай мені ковтки щастя
Виведи своєю постаттю мене з ненастя
Не кидай мене напризволяще долі
Дай мені насолоджуватися тобою!
Але, якщо не хочеш буть зі мною,
То прошу, не тікай, не лишай одного,
Мені без тебе всеє життя тужити!
Бо не можу я тепер без тебе жити,
Моє серце у духовному болоті зав'яне
Захлинеться, та й не стане...
життя мойого.
***
***Forever***
You always was near me
But i didn't you see.
You always was great
But i didn't pulsate.
You always was cool,
But i was stupid fool.
But one moment i had seen your eyes,
They was brilliant.
One moment i had seen your smile,
It was beautifully.
One day I have fallen in love with you
Fallen in love, all heart, forever.
I only want to be happy
Happy only with you .
I only want to know, that you love me,
love me, like i love you.
I only want to be with you
to be with you... Forever!.
***
***Я люблю тебя и буду всегда обожать***
Я смотрю на твоё лицо,
Я хочу руками его обнять,
Я хочу держать тебя крепко, нежно,
И губами страстно целовать.
Я смотрю в твои зеленые глаза
Я понимаю, не любишь ты меня
Я понимаю, не будешь ты со мною
Но, помни, ты всегда любима мною!
Я согласен окунуться в иллюзию
Я могу поверить что ты меня любишь
Да хоть бы без любви со мной встречалась
Чтобы душа моя хоть ложно удовлетворялась.
Я хочу проводить с тобою время,
Я готов исполнить все твои веленья
Я готов всю жизнь тебе отдать,
Лишь бы счастливой помочь тебе стать.
Я смотрю на твоё лицо,
Я хочу руками его нежно обнять,
Я хочу взглянуть тебе в глаза и сказать:
Я люблю тебя и буду всегда обожать.
***
***Пам'ята***
Пам'ята, як файно вдвох нам було?
Як дихали одним диханням.
Пам'ята, як щасливі ми були?
Як жили ми в коханні.
Пам'ята, як пристрасть оволодівала тілом?
Що ти аж емоціями не володіла?
От я пам'ятаю твої солодки губи,
Смак яких я відчував.
Я пам'ята, твої прекрасні груди,
Які я палко цілував.
Я пам'ята твою прекрасну постать,
Яку так сильно покохав...
Чому забула ти, як ми кохали вдвох?
Як кожен день був в нас щасливий.
Куди поділа ти свою любов?
Якою, як здавалось, володіли .
Куди поділась ти? Куди тікаєш?
Повернись, кохаю, і ти се знаєш...
***
***Хочеться***
Її щаслива посмішка, її чарівний зір
Впадає в душу глибоко мені.
Мучає зсередини, серце роздирає
Але, водночас щастям мене наповняє.
Її прекрасна постать, її чарівне тіло
Роблять мене, коли я її бачу, щасливим.
Хочеться їй дарувати радість і тепло
Що виходить з серця мойого.
Хочеться бути з нею, бути завждИ
Хочеться дарувати їй до щастя квитки,
Хочеться насолоджуватися їїї губами
Хочеться,цілувати її до безтями, але:
Кохання в мене невзаємне,
якеє тільки бісу приємне...
Мені ж, невзаємне кохання,
дарує тільки оттії страждання...
***