ВІТЧИЗНЯНА ОСВІТА НА ШЛЯХУ ДО РЕВОЛЮЦІЇ 4.0 АБО ПРО ТРЕНД BYOD У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Сообщение без заголовка
Post date: Mar 15, 2017 3:32:37 PM
Сучасний шлях цивілізаційного поступу, осмислений через концепт революції 4.0, - це, наразі, те, що покладається в основу окреслення перспектив розвитку всіх сфер і інституцій, і, відтак, визначає набір must have для кожного професіонала.
Для освітянина, не зважаючи на перебіг його діяльності чи в аудиторіях освітнього закладу чи в просторі неформальної освіти, основоположним у переліку такого must have постає використання в навчальному процесі власного мобільного пристрою.
Абревіатура BYOD (bring your own device) – "візьми свій власний пристрій на роботу"- це вже не лише модний тренд,
але технологічне підґрунтя інноваційного розвитку освіти.
Суб’єктивними чинниками гальмування інновацій, пов'язаних із BYOD, виступають особистісні і професійні особливості суб’єктів навчання, насамперед:
- недостатня підготовленість до освоєння нового досвіду;
- відсутність у них потужних стимулів для цього.
З боку освітнього менеджменту уповільнення інновацій іноді зумовлене неможливістю:
- забезпечити необхідні ресурси;
- відсутністю значного комерційного ефекту від неї.
Інновації, змикнені з трендом BYOD, можуть бути:
- самостійними, не пов’язаними з іншими нововведеннями;
- складником трансформацій у ретрансляції знання.
- Оскільки інновації у викладанні постають складником інновацій у навчанні, то саме готовність викладача до: а) використання викладачем нових засобів навчання, техніки, технологій; б) впровадження навчальних продуктів із новими властивостями; в) зміни в організації навчання і його матеріально-технічному забезпеченні — окреслюють його готовність до підтримки тренду BYOD.
Раніше ми вже зазначали, шо під основним ефектом від інновацій у викладанні слід розуміти:
- зростання якості викладання при зниженні його трудомісткості;
- вивільнення часових, матеріальних ресурсів, здоров’я, ін.;
- покращання умов для взаємодії із студентами тощо.
Процес формування компетентності провайдера освіти має забезпечувати надбання ним досвіду розв’язувати проблеми:
- інформаційної безпеки в інформаційно-освітньому середовищі BYOD, що передбачає його обізнаність із технологіями і інструментами реалізації стратегії BYOD в освіті, вимогами щодо захисту особистості, інформації і навчального процесу;
- стандартизації е-навчання, зокрема переваг і недоліків, що породжені нею;
- впровадження інновацій у підготовку і атестацію педагогічних, науково-педагогічних кадрів.
Працюючи на випередження, викладач мусить дбати про підготовленість до викладання за таких умов вже зараз.
Формуванню готовності викладача до роботи над е-методичним забезпеченням може завадити лише упереджене ставлення до впровадження ІКТ загалом і BYOD зокрема, виявленням котрого є:
- впевненість у тому, що застосування традиційних методів, методик і засобів навчання забезпечує достатній рівень викладання;
- установка на нівелювання значущості процесів інформатизації в освіті;
- ставлення до процесів інформатизації як до mainstream, вважаючи їх тимчасовими, лише даниною моді в освіті;
- небажання опановувати новий поняттєво-термінологічний апарат;
- зведення процесів інформатизації до зусиль окремих посадових осіб.
Таке ставлення не може бути визнано переконливими підставами для ігнорування тренду BYOD і ширше - запровадження ІКТ у навчальному процесі.
Наведемо приклад деяких навчальних продуктів, котрі мають бути широко використані в навчальному процесі, проте, наразі, є, скоріш, фрагментарним і ситуативним.
Робочий підручник - це навчально-методичний посібник, у якому викладено навчальний матеріал у рамках модуля відповідної дисципліни і який призначений для самостійного вивчення та підготовки до занять по модулю. Одночасно підручник служить робочим зошитом, у якому студент робить нотатки, виконує домашні завдання. Оглядова лекція представлена у форматі відеофільму, котрий самостійно переглядають, приступаючи до вивчення дисципліни. Слайд-лекція – це наочне слайд-шоу, супроводжуване звуковим рядом; вона може бути присвячена розгляду окремої проблеми, теми або розділу навчальної дисципліни. Логічна схема - це комп'ютерна програма, в якій користувачеві поставлено завдання схематизувати викладений у підручнику матеріал. Програма надає перелік блоків, що містять основні поняття теми. З них необхідно скласти блок-схему, встановлюючи за допомогою стрілок логічні зв'язки між ними. Тест-тренінг - комп'ютерна програма, призначена для закріплення базових знань студента в межах модуля і підготовки до модульного тестування. У процесі роботи з програмою користувачеві пропонують ряд завдань різних типів, які необхідно виконати за встановлений програмою час. Електронний іспит – це комп'ютерна програма, яку використовують при проведенні контрольних занять (передекзаменаційного й екзаменаційного тестувань, тестування залишкових знань, тощо). Глосарний тренінг є комп'ютерною програмою, яка здійснює тренаж і контроль засвоєння студентом знань, наведених у глосарії робочого підручника (поняття, факти, персоналії, дати, тощо). Модульний тест - комп'ютерна програма, призначена для контролю базових знань студента в межах окремого модуля. У процесі роботи з програмою користувачеві пропонується ряд завдань різних типів, які необхідно виконати за встановлений програмою час. Питання вибираються випадковим способом з усього масиву завдань.
Бути готовим до освітньої діяльності в умовах революції 4.0 — це підтримувати впровадження
е-навчальних видань,
гіпертекстових лекцій,
гіпертекстових каталогів, е- навчальних модулів, е-текстів,
системи дистанційного навчання,
тренажерів для відпрацювання умінь і навичок, інтернет-технологій,
комп’ютерних дидактичних засобів, зокрема, ігрових, засобів імітаційного моделювання, прикладних програм майбутньої фахової діяльності, системи автоматизації практичних, лабораторних робіт,
експериментальних досліджень тощо.