Медіаграмотні українці або звіт про тренінги АКМЕ
Post date: Mar 12, 2016 8:44:54 AM
Тренінги з медіаграмотності проводилися впродовж січня-лютого 2016 р. у Києві і Запоріжжі. Ще на початку грудня було вирішено, що основна робота з проведення тренінгів для студентської молоді припадатиме на другу половину січня, оскільки грудень – час зимової сесії, а перша половина січня – канікули. Непередбачувана ситуація, що виникла через епідемію грипу, трохи змінила, наперед узгоджений з адміністрацією навчальних закладів, розклад тренінгів. Так, на початок лютого було перенесено тренінги, заплановані на останній тиждень січня.
Проте найбільші труднощі підчас проведення тренінгу були пов’язані з відсутністю мультимедійного проектору і просторих аудиторій. Доводилося переглядати відео або з ноутбука, або скидати на пошту учасникам під час перерви. Невеликі аудиторії, надані для проведення тренінгу, ускладнювали розміщення учасників тренінгу під час групової роботи.
Особливо відмітимо тренінг для вихователів студентських гуртожитків Запоріжжя. Наша пропозиція щодо проведення такого тренінгу зразу ж знайшла підтримку у завідувачки гуртожитком КВНЗ «ЗПК» ЗОР. Невелика кількість учасників (5 осіб) уможливила проведення додаткової роботи - ознайомлення вихователів зі структурою і змістом посібника для тренерів, обговорення засадничих принципів проведення таких тренінгів, особливості добору учасників тощо.
Тренінги, учасниками яких була студентська молодь, проходили дуже жваво; більша частина всього часу, відведеного на тренінг, присвячувалася обговоренню нового досвіду і перспектив його застосування у повсякденні.
Емоційний фон занять був різноманітним і коливався від радісного захоплення під час практичних завдань до сумного і пригніченого під час перегляду окремих відеоматеріалів.
Додаткові тренінги було проведено для педагогічного колективу школи естетичного виховання м. Києва. Середній вік учасників – 50+ (40+ - 2 осіб, 50+ - 6, 60+ - 2, 70+ - 2), кількість – 15 осіб. Ці тренінги ми назвали «Як відрізнити правду від неправди?». Перші ускладнення виникли на самому початку заняття – при заповненні відомостей про учасників. Частина викладачі або не пам’ятали свій e-mail, або його не мали, або відмовлялися його повідомляти, аргументуючи тим, що не хочуть отримувати ніяких повідомлень. Пояснення, що ніякі повідомлення не будуть надсилатися, не змінили думку. До того ж, після питання однієї з учасниць з приводу того, чи обов’язково повідомляти свій номер телефону, на яке, звісно, ми відповіли, що ми не наполягаємо на цьому і це кожен має зробити за своїм бажанням, значна частина її колег передумала залишати відомості про себе. Така ж ситуація виникла й під час фотографування: коли ми проінформували, що фотографувати будемо за згоди учасників, то зразу почули, що бажано, аби жодного фото не було зроблено. Анкети заповнювалися дуже повільно; практичні вправи, які потребували групової роботи, сприймалися негативно через те, треба було пересідати на інші місця. Перебільшення старшими колегами значущості власного досвіду, власних думок і позицій позначалося негативно на молодших: вони переставали висловлювати відмінні судження, уникаючи невдоволення «метрів». Оскільки не було зроблено жодного фото, список виявився заповненим наполовину, в анкетах нема відповідей на всі питання, то ми вирішили лише прийняти до відома особливості проведення і результатів тренінгу, але не надсилати організаторам.
Ольга Жорнова
Олена Жорнова