Тема тижня -" Весняні квіти".

Доброго дня, любі діти ! Доброго дня, шановні дорослі! Почнемо наше заняття з артикуляційних вправ.

Всі вправи виконувати 5 р., Млинчик, чашечку, вітрило утримувати на рахунок до 5.

Весна - чарівниця ступає по землі, даруючи людям свої подарунки.

А найкравивішим подарунком весни є квіти. Дарує вона їх людям не всі відразу. Квіти, які з'являються першими - називають першоцвітами. Найпершими з'являються підсніжники, проліски, крокуси.

Пропоную вам, малята, послухати віршики про перші весняні квіти.

Роздивимось їх краще.

Пограємо в гру."Відгадай квітку за кольором" (Мама називає колір, а дитина - весняну квітку такого кольору".

Білий - (підсніжник );

Жовтий - (крокуси, мати-й-мачуха);

Синій - (пролісок, барвінок);

Фіолетовий -( крокуси, медунка, сон-трава).

А тепер наші пальчики теж покажуть як розпускається квіточка.

Первоцвіти - неповторна краса нашої природи. Їх кількість у природі щороку зменшується. Майже всі вони занесені до Червоної книги. А це означає, що їх не можна зрівати.

Гра "Для чого потрібні квіти?" (закінчити речення)

Квіти потрібні для того, щоб...(ними милуватися).

Квіти потрібні для того, щоб...(вони прикрашали природу).

Квіти потрібні для того,щоб...(до них прилітали бджілки).

Квіти потрібні для того, щоб...(навколо був приємний аромат).

Настав час руханки!

Виконаємо наступні вправи:

За хорошу робоу - цікава гра!

На сьогодні все. До зустрічі!

Пропоную інформацію для батьків за посиланням:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2418128-akso-hoces-zberegti-pervocviti-sprobuj-hoca-bi-ne-kupuvati-ih.html

5 травня ( вівторок)

Доброго дня! Сьогодні будемо закріплювати звук та букву "М . Але спочатку - розминка для язичка.

Пальчиками граємо -мову розвиваємо!

Роздивіться картинки, назвіть усі предмети, зображені на них. Який звук стоїть на початку цих слів?

Так, на початку слів стоїть звук "М" Пригадаємо положення губок, зубів, язичка при вимові цього звука.

• Губки які?(зімкнуті, закриті)

• Зубки які?(трози відкриті)

• Язичок ? (вільно лежить)

• Спробуємо проспівати цей звук. Ниточка тягнеться чи рветься?

• Звук довгий чи короткий? (короткий)

• Голосок спить чи дзвенить? (дзвенить)

• То який звук "М"? (приголосний, твердий, дзвінкий).Може бути м'яким.

Спіймаємо оплеском цей звук серед інших приголосних.

П, К, М, Т, Ф, Ж, М, В, Ш, М, С, М, Д.

Визначити позицію звука "М" (на початку слова, в кінці слова) - миша, муха, дім.

Гра "Назви предмет"

Уважно роздивись малюнки.

Гра "Який? Яка? Які?"

Користуючись назвою картинки та кольором тіні, утвори пари слів за зразком:

-Зелений гном, рожеве мишеня і т.д.

Настав час нашої руханки!

Пригадаємо букву "М".

На що вона вам схожа?

Читаючи віршик дитині називайте букву звуком, коротко.

Пропоную вам подивитись відео про цю чудову букву "М"

А тепер проспіваємо разом з буковкою "М" та голосними наші пісеньки-склади.

На сьогодні все. Дякую вам за роботу. До зустрічі!

А для батьків пропоную консультацію на тему: Розвиток пам'яті у дітей дошкільного віку.

Особливості пам'яті дітей дошкільного віку

У дошкільному віці здатність дитини до запам’ятовування і відтворення інформації розвивається дуже інтенсивно. Аби дошкільники ліпше запам’ятовували певний матеріал, дорослі мають правильно опрацьовувати його з ними та створювати необхідні умови. А для цього необхідно досконало знати особливості розвитку дитячої пам’яті.

Пам'ять — це психічний процес зберігання, відтворення та за­бування інформації індивідом. Найточнішими асоціаціями, які ви­никають щодо поняття «пам'ять», є асоціації з магнітофоном, що відтворює звуки, відеокамерою або комп'ютерною системою, що укладають інформацію за певними схемами. Процес пам'яті охоплює кодування інформації, її зберігання та відтворення.

Особливості розвитку пам'яті

Аби зрозуміти своєрідність розвитку пам’яті, слід вирізняти її види, а також особливості становлення її довільності та формування точності.

Можна виокремити значну кількість видів пам'яті за різними ознаками, зокрема:

за предметом запам'ятовування —

• епізодична — інформація з рекламних роликів чи ого­лошень;

• семантична — певні поняття, правила, інструкції;

за характером психічної активності —

• образна;

• моторна;

• емоційна;

за вольовими зусиллями —

• мимовільна;

• довільна;

за тривалістю збереження інформації —

• сенсорна — ультракоротка (здатність запам'ятати від 12-ти до 16-ти елементів);

• оперативна — потрібна лише на час виконання пев­ної дії;

• тривала — необмежено довго зберігає інформацію;

за розумінням матеріалу, що запам'ятовується, —

• механічна — без розуміння сенсу;

• логічна — смислова.

Пам’ять дітей у дошкільному віці має мимовільний характер. До 5 – 7-річного віку діти не ставлять перед собою завдання спеціально запам'ятати певний матеріал, аби за потреби його відтворити. Діти молодшого і середнього дошкільного віку накопичують значний до­свід: тілесний, емоційний, соціальний, побутовий тощо. І цей досвід взаємодії зі світом забезпечується саме завдяки мимовільній пам’яті.

На третьому році життя діти, як правило, мають доволі великий обсяг і тривалість пам'яті, аби розповісти сон, переказати прослуха­ну казку, вивчати невеликі вірші та пісеньки. У нормі дитина цього віку може за фото або наживо розпізнавати місця та людей, яких уже бачила раніше; упізнавати за маршрутом кінцевий пункт (дитячий садок, дім бабусі тощо). У віці трьох років дитина пам’ятає біля тися­чі слів і користується ними. Іще більше слів та виразів здатна розу­міти, але поки що не відтворює їх.

Ближче до завершення дошкіль­ного віку — на шостому-сьомому році життя — у дитини починає фор­муватися довільна пам'ять. На почат­ку свого формування вона значно від­різняється від тієї, якою стає пізніше. Спочатку довільна пам’ять потрібна дитині для розв'язання певного за­вдання тут і зараз. Скажімо, під час конкретної діяльності вона відчу­ває потребу пригадати певні інструк­ції дорослого: пригадує, як дорос­лий показував спосіб налагодження улюбленої іграшки, навчав запуска­ти повітряного змія тощо. І лише згодом, здебільшого уже під час шкільного навчання або в останній рік підготовки до школи, у ди­тини виникає бажання цілеспрямовано запам’ятати і вивчи­ти щось із тієї причини, що пізніше ці знання можуть знадобитися. Тобто дитина починає використовувати довільну пам'ять, аби спростити розв’язання завдань у майбутньому.

Однією з особливостей пам'яті є її точність. З огляду на це ви­різняють ейдетичну та фотографічну пам’ять. Ці поняття не є то­тожними. Фотографічна пам'ять — це здатність з одного погля­ду охопити багато деталей складної картини (ситуації з великою кількістю інформації) і пізніше відтворити їх з високою точністю. Ейдетична пам’ять забезпечує стовідсоткову, абсолютну точність запам'ятовування та відтворення інформації. Така пам'ять тра­пляється доволі рідко, лише як вроджена особливість. Навіть за­вдяки найбільш наполегливим тренуванням досягти ейдетичного запам'ятовування неможливо. Натомість фотографічна пам'ять — менш рідкісна. За допомогою тренувань і сприятливих обставин кожна людина може досягти фотографічного запам’ятовування.

Чинники, що впливають на якість запам’ятовування:

• значення предмета запам'ятовування для дитини

• відповідність його до віку дитини

• логічність змісту

• емоційна забарвленість інформації

• ставлення дитини до дорослої особи, що ознайомлює її з матеріалом

• наявність чи відсутність стресу, який помітно знижує здатність до запам'ятовування та концентрації на матеріалі

Помилки дорослих під час розвитку пам'яті дітей

Коли дорослий просить дошкільника вивчити будь-що напам’ять, дитина не зовсім розуміє, про що йдеться. Це тому, що діти дошкільно­го віку ще не вміють користуватися своєю пам’яттю, точніше, не зна­ють, що можуть закарбувати інформацію в пам’яті. Дорослі можуть сприяти вивченню дитиною певної інформації напам’ять, пробуджую­чи її пізнавальний інтерес, зацікавлюючи предметом запам’ятовування і створюючи ситуації, у яких дитина чітко розумітиме, про що йдеться. Натомість вони часто припускаються поширених помилок.

Одна з найпоширеніших причин неуспішності дітей у математиці — невміння досліджувати послідовності. Діти їх сліпо заучують напам'ять, адже до цього їх спонукають дорослі.

Варто зауважити: якщо дитина в дошкільному віці заучує велику кількість віршів та історій про звірят, смішні ситуації, календарні події, членів родини, то це зовсім не привід для гордості, а швид­ше— сигнал батькам про те, що не варто бездумно користувати­ся застарілими навчальними прийомами. Важливо, спершу погово­рити з дитиною про зміст вірша, пояснити про що йдеться. Таким чином дорослі активізують усвідомлене запам'ятовування. Якщо ж дитині не роз'яснювати зміст і наполягати на вивченні великої кількості віршиків, найімовірніше, у школі дитина буде так само заучувати правила з української мови, формули з фізики та хімії чи таблицю множення без логічного їх обґрунтування. Таке меха­нічне запам'ятовування лише ускладнюватиме їх використання. Інша річ — віршики-римівки, лічилки чи асоціативні віршики на будь-які побутові теми. Завдяки таким матеріалам дитина вчить­ся «потрібного» запам'ятовування, що знадобиться у житті. Ще одна помилка, якої припускаються батьки, — тренування , пам’яті дитини в режимі «слухай-запам’ятай-повтори». Така «ме­тодика» запам’ятовування інформації призводить до пасивності дитини під час пізнання навколишнього світу. Неактивна позиція, незацікавленність у пізнанні і запам’ятовуванні нового — дуже не­бажані явища у дошкільному та молодшому шкільному віці, коли організм та психіка дитини максимально чутливі до новизни й коли формуються перші звички й навички самостіного пізнання світу. Під час навчання у школі пасивність запам’ятовування здебільшого зникає завдяки виникненню зовнішньої мотивації до успішного на­вчання у вигляді оцінювання, похвали тощо. Утім уже заучений тип запам’ятовування (пасивно-механічний) не має якісного розвивального ефекту.

Ближче до 10-го року життя діти стають уважнішими під час слухання нової інформації для її запам’ятовування та відтворення. Тоді як діти дошкільного і молодшого шкільного віку, як правило, менш уважні и демонструють погані результати. Утім це не означає, що в мо­лодшому віці пам’ять дітей гірша. Так, наприклад, більшість дітей детально мо­жуть відтворити сюжет казки на наступ­ний день після прослуховування.

Отже, пам'ять у дітей дошкільно­го віку не може бути поганою чи хоро­шою. Її ефективність залежить як від індивідуальних особливостей, так і від розвивальних впливів дорослих. Саме дошкільний період є найсприятливі­шим для того, аби грамотно розвивати пам'ять дитини. Тож завдання дорос­лих — зважаючи на індивідуальні особливості дитини, її вік, рівень розвитку, інтереси, добирати завдання і мнемотехніки, що якнай­ліпше сприятимуть тренуванню пам’яті й підвищенню мотивації до запам’ятовування нової корисної інформації.

Як оптимізувати процеси пам’яті у дітей дошкільного віку

• Маніпулюйте із предметом, назву якого та інформацію про який вивчає ди­тина. Важливо використовувати або справжній предмет, або муляж, що за розмірами однаковий зі справжнім. Демонстрування малюнків буде менш ефективним. Утім, якщо канал зорового сприймання у дитини розвинений ліпше, ніж тактильний, то ілюстрації цілком зможуть замінити моделі пред­метів.

• Порівнюйте, аналізуйте, визначайте подібності і відмінності між двома предметами. Завдання дорослого — за допомогою навідних запитань ске­рувати дитину до подальшого самостійного аналізування. Якщо дорослий самостійно проаналізує зв'язки між предметами, це значно зменшить ко­ристь від виконання завдання.

• Визначайте послідовності. Логічне мислення активізує процес запам'ято­вування. Це можуть бути завдання на простежування зв’язків між при­чиною і наслідком або між кількома фактами, тобто прості запитання на кшталт: «Коли встає сонце?», «Що відбувається після сильного дощу?» тощо.

• Навчайте формулювання самостійних висновків. Для цього доцільно пропо­нувати дитині розв’язати певне завдання, відшукати інформацію в тексті чи на зображенні, самостійно знайти відповідь на своє запитання.

• Розфарбовуйте, виділяйте шрифт, створюйте колажі, карти певних по­нять чи іншої інформації. Наприклад, аби дитина навчилася розрізняти свійських і диких тварин, можна запропонувати їй створити колаж із карти­нок, погрупувавши їх, тощо.

• Поєднуйте роботу різних каналів чуттєвого сприймання. Що більше аналі­заторів беруть участь у процесі запам'ятовування, то ефективнішим буде результат. Наприклад, співання розвивальної пісеньки з повторенням за до­рослим міміки, рухів тіла та рук, які відповідають змісту пісні. Така багато­стороння стимуляція має назву «багатосенсорне пізнання».

6 травня (середа)

Доброго дня! Як і завжди, займатись почнемо з артикуляційних вправ.

З пальчиками граємо - мову розвиваємо!

Сьогодні ми продовжуємо говорити про весняні квіти. Пропоную відгадати загадки.

Позмагайтесь з мамою: хто більше квітів зможе назвати.

Яка квітка зайва і чому?

(Зайва квітка - чорнобривець, тому що це не весняна квітка)

Пограємо в гру "Один - багато"

Настав час для нашої руханки.

Усміхається до нас весна квітами. А що ж потрібно квіточці, щоб вирости?

Яку ж будову має квіткова рослина?

У неї є:

• КОРІНЬ. З допомогою кореня рослина живиться - вбирає воду і корисні речовини з грунту.

• СТЕБЛО.По стеблу вода і поживні речовини піднімаються і росповсюджуються по всій рослині.

• ЛИСТОК. Листя ловить сонячне світло, яке необхідно для розвитку будь-якої рослини.

• КВІТКА. Не було б квітів, не було б плодів. А в плоді ховається насіння, з якого виросте потім нова квітка.

Гра " Покажи і назви частини квіткової рослини."

Пропоную вам подивитися відео про цю прекрасну, чудову, квітучу пору року - весну!

Дякую за роботу. До зустрічі!

7 травня (четвер)

Доброго дня! Сьогодні ми виконаємо з дітками наступні артикуляційні вправи:

Пальчиками граємо, мову розвиваємо!

Відгадайте загадку:

Послухайте казочку про чудове перетворення кульбабки.

На одній лісовій галявині росла собі маленька жовта Кульбабка. До Кульбабки за смачним нектаром прилітали різні комашки: метелики, бджілки, джмелики. І Кульбабці дуже подобалось дивитися як вони літають високо в небі. „Ось би мені так колись політати, високо-високо, як метелик...” мріяла собі Кульбабка. А її сестрички квіточки тільки з неї сміялися: „Як же ти полетиш? Ти ж квітка, ми квіти не ходимо і не літаємо, а ростем, міцно тримаємось корінням до землі”. Та кульбабка не зважала і продовжувала мріяти...

А чутки про дивну мрію Кульбабки дійшли до лісової Феї. І лісова фея вирішила здійснити мрію кульбабки. Фея прилетіла до кульбабки, сіла на її ніжні жовті пелюсточки і запитала: „Чи це правда, Кульбабко, що ти мрієш літати?”. „Правда, – несміливо відповіла квіточка, – це моя найбільша мрія”. „Я можу здійснити твою мрію, – сказала лісова Фея, – але для того, щоб полетіти тобі доведеться спочатку померти...”. „Померти? Як це померти?”, здивувалась кульбабка. А лісова фея пояснила: „Твій гарний жовтий зів’яне, засохне, але на його місці розквітне нова квітка, біла і пухнаста, як твоя душа.” Кульбабка задумалась на хвилинку, а тоді відповіла: „Добре, я згідна”.

І справді ще до вечора гарна жовта квітка зів’яла, але наступного дня кульбабка розквітнула новою квіткою: кругленькою, білою і пухнастою. А коли подув легенький вітерець, Кульбабка полетіла маленькими пушинками „Ой як гарно, я лечу-у-у-у...”, тішилась кульбабка, джмелі і метелики тільки дивувались. А там де падали білі пухнастики виростали нові кульбабки, які вміли літати.

• Що за квітка росла на лісовій галявині?

• Хто прилітав до кульбабки за смачним нектаром?

• Про що мріяла кульбабка?

• Хто вирішив здійснити мрію кульбабки?

• Що спочатку довелось зробити кульбабці, щоб її мрія здійснилась?

• Якою стала кульбабка на ранок?

• Чи здійснилась мрія кульбабки?

• Що віростало там, де падали білі пухнастики?

Бажано, щоб дитина відповідала на питання повними реченнями. (Мама їй у цьому допомагає)

Після повторного прочитування дитина пробує переказати казочку.(Мама допомагає навідними питаннями).

Пригадаємо будову квіткової рослини.

Ось так, завдяки насінню - тим самим пухнастикам з'являються цілі галявини кульбабок!

Час для нашої руханки!

Вправа "Закінчи речення" Пограємо зі словом "кульбабка".

На галявині росте ...(кульбабка);

Взимку немає (чого?) ...(кульбабки);

Діти раді (чому?) ... (кульбабці);

Бджілка сіла (на що?) ... (на кульбабку);

Дівчинка милується (чим?) ...(кульбабкою);

Діти дивляться казку про що? ...(про кульбабку).

Пропоную вам подивитись чудову казочку про кульбабку.

А тепер спробуємо вивчити віршик про квіточку.

Дякую за роботу! До зустрічі!

Шановні батьки, для вас сьогодні консультація: "Дихаємо правильно, легко розмовляємо"

Тема: «Дихаємо правильно - легко розмовляємо»

Дихання, яке з'являється в момент вимовляння звуків, слів, фраз і бере безпосередню участь у їх утворенні, особливе. Воно називається мовленнєвим. Чітка звуковимова, красива дикція неможливі без добре розвинутого мовленнєвого дихання.

Доведено, що артикуляційний, дихальний та голосовий апарати постійно координуються у процесі мовлення, працюють синхронно. Існує пряма залежність організації мовленнєвого дихання від змісту висловлювання та інтонаційного характеру мовлення. Вдих під час мовлення — короткий, легкий, відбувається або після закінчення фрази, або між смисловими групами слів. Видих — тривалий, плавний (у співвідношенні 1:10, 1:15). Перед початком мовлення зазвичай робиться глибокий і більш швидкий, ніж у спокої і вдих. Він здійснюється через ніс і рот, а мовленнєвий видих іде тільки через рот. Видих продовжується настільки, наскільки необхідне звучання голосу під час безперервного вимовляння певної частини висловлювання. Мовленнєве дихання починає розвиватися у дитини одночасно з розвитком мовленнєвої функції й завершується до 10 років.

Часто буває, що діти мають ослаблений вдих і видих. Тоді вони розмовляють тихо, а якщо видих недостатньо плавний, мовлення стає уривчастим. Нерівномірний розподіл повітря під час вимовляння фрази викликає зупинки, добирання повітря в середині слова, а при поспішному вимовлянні фраз під час видиху може бути захлинання. Раціональний спосіб витрачання повітряного струменя має велике значення для утворення чітких, виразних звуків, для вільного звучання голосу по висоті, переходу від тихого до гучного мовлення і навпаки, тому дуже важливо вчасно допомогти дитині оволодіти навичками правильного дихання у процесі мовлення.

Мовленнєве дихання вважається недосконалим, якщо спостерігається:

• надмірно великий вдих;

• короткий або слабкий видих;

• недостатня плавність видиху;

• мовлення під час вдиху;

• несвоєчасне добирання повітря;

• прискорений темп дихання.

Система спеціальних дихальних вправ дозволяє дітям засвоїти правила плавного мовленнєвого висловлювання, допомагає нормалізувати голос, інтонаційну виразність мовлення. Під час виконання з дітьми вправ для виховання правильного мовленнєвого дихання слід звернути увагу на те, щоб м'язи плечового поясу, шиї, обличчя були ненапружені;

• щоки не надувалися;

• тривалість видиху була помірною;

• дитина не втомлювалася.

Робота за «картками» передбачає виконання різнопланових вправ для нормалізації та розвитку мовленнєвого дихання.

Вправи з рухами — важливі для розвитку координації рухів із диханням, для організації правильного вдиху і видиху, зміцнення дихального апарату, розвитку сили та рухливості дихальної мускулатури.

Вправи з вимовлянням звуків дають можливість навчити дітей утворювати тривалий та економний видих, нормалізувати мовленнєве дихання під час подовженого вимовляння голосних звуків або багаторазового вимовляння приголосних на одному видиху.

Вправи-звуконаслідування ґрунтуються на тому, що характер мовленнєвого дихання змінюється в залежності від гучності, інтонаційної та ритмічної структури мовлення, і з цього погляду є дуже цікавими та корисними. Вони допомагають дітям відпрацювати не тільки плавність і тривалість мовленнєвого видиху, а також вчать відтворювати силою та висотою голосу «розмови» різних тварин і птахів, імітувати їхню поведінку, дії. У цьому випадку звуки вимовляються якомога довше, поки вистачає повітря. Звернімо увагу, що під час виконання вправ-звуконаслідувань необхідно, щоб інтенсивно працювали руки, імітуючи рухи та дії тварин. Відомо, що рухи рук чудово активізують увесь організм, а особливо стимулюють дихання.

Важливо також виховувати в дітей уміння вимовляти невеликі фрази на одному видиху через наслідування, мовлення дорослих. Слід звертати увагу, також на рівний розподіл видиху протягом вимовляння фрази, кожне слово вимовляти чітко від початку до кінця. Тривалість видиху в процесі тренування слід поступово збільшувати.

Послідовне, систематичне виконання дихальних вправ допоможе:

• диференціювати носовий та ротовий вдих та видих;

• виробити тривалий, плавний ротовий видих;

• диференціювати силу і тривалість видиху;

• розвивати вміння змінювати силу, напруженість повітряного струменя;

• виховувати вміння сполучати вимову звука з початком видиху;

• учити дітей на одному видиху вимовляти фразу з 4—5 слів.

Цікаві віршовані тексти та малюнки викличуть у малюків жвавий інтерес, зроблять заняття веселими, знімуть зайве напруження. А спеціальні завдання разом із тим сприятимуть розвитку:

• інтонаційної виразності мовлення;

• сили та висоти голосу;

• координації рухів;

• артикуляційної моторики;

• міміки;

• дрібної моторики пальців рук.

Як розвивати мовленнєве дихання в домашніх умовах

• Вступний коментар до кожної дихальної вправи допоможе зацікавити дитину, психологічно її настроїти на виконання певної дихальної вправи. Виразно прочитайте його.

• Тексти віршів, створені для виконання дихальних вправ, легко сприймаються та запам'ятовуються дітьми. Виразно прочитайте вірш. З'ясуйте, як дитина зрозуміла текст, запропонуйте переказати зміст. Це важливо для розвитку слухо-мовленнєвої пам'яті.

• Малюнки-ілюстрації допоможуть краще сприйняти й запам'ятати вірші. Розгляньте малюнок, разом із дитиною, знайдіть рядки у тексті, що відповідають зображеному на малюнках, запропонуйте вимовити рядки вірша на одному видиху. Можна скласти коротку розповідь за малюнком. Це сприятиме розвиткові мовлення та зорової пам'яті.

• Звуконаслідувальні та голосові вправи передбачають розвиток сили та висоти голосу, інтонаційну виразність мовлення. Запропонуйте зіграти роль одного з персонажів, передати інтонацією, мімікою, рухами його характер, поведінку.

• Слід пам'ятати, що надмірне виконання дихальних вправ може призвести до легкого запаморочення, достатньо виконати 2—3 вправи.

Дітям завжди потрібен добрий, веселий, розумний старший друг, і тут багато чого залежить від дорослих, від їхньої творчої участі, щирого зацікавлення, фантазії, почуття гумору, від бажання допомогти малюкам досягти успіху.

Тренінг з батьками.

КАША

Чи спостерігали ви, як кипить на плиті каша: пихкає, ніби сердиться, що про неї забули. Вона турбується, хвилюється, що ось-ось пригорить, ніби просить про допомогу, бо її так люблять діти і вже чекають на неї. І коли нарешті згасає під каструлею вогонь, каша заспокоюється, затихає, інколи злегка зітхаючи.

Передайте це рухами, інтонацією.

Каша на плиті кипить

І стурбовано пихтить:

- Пф-пф!

Я не хочу пригоріти,

Дуже люблять мене діти.

Пф-пф! Пф-пф!

Де це кухар забарився?

Мабуть, вже і борщ зварився!

Пф-пф! Пф-пф! Пф-пф!

— Чую, кашко, тебе, чую,

— Зараз я тебе врятую!

— Пф-пф!

Мета вправ. Виховувати вміння змінювати напруженість повітряного струменя; розвивати силу та висоту голосу, інтонаційну виразність мовлення, координацію рухів.

Вправа «Каша кипить»

Вдих через ніс — затримка дихання — кілька коротких видихів із вимовлянням: «Пф-пф!» (спочатку стурбовано, потім занепокоєно, обурено, полегшено, задоволено).

Вправа «Чайник свистить»

Глибокий вдих через рот — затримка дихання — видих: «С-с-с-с-с».

Вправа «Дмухання через соломинку»

Глибокий тривалий вдих — затримка дихання — тривалий сильний видих (через уявну соломинку).

КАРЛСОН

Хто не знає Карлсона, кумедного товстунця, із чудовим моторчиком за спиною? Карлсон живе на даху, але йому добре відомо, що відбувається в будинку, особливо на кухні, бо любить поласувати чим-небудь смачненьким. Ось і зараз він відчув надзвичайно апетитні запахи та відразу ж поспішив у гості до свого друга Малюка. А там готуються до свята: Малюкові виповнюється сім років, отже, і торт буде із сімома свічками. На думку Карлсона, краще б, звичайно, було сім тортів, але все одно Карлсон дуже задоволений: скільки ласощів!

У Карлсона, у Карлсона

Настрій пречудовий!

Почув він запах на даху:

Вже кексики готові,

І смажаться млинці,

Печуться пиріжки.

Всього потроху з'їсть він

Зараз залюбки.

А тортик, мабуть, на столі

Вже на гостей чекає.

Такі смачні оці торти,

То хто ж цього не знає?!

Скажіть, для чого тортик нам

Із сімома свічками?

То краще ж мати сім тортів,

Поласували б з вами.

На Карлсона, на Карлсона

Чекає друг давно,

Відчинено, відчинено

Для Карлсона вікно.

Р-р-ррр, р-р-ррр.

Мета вправ. Розвивати тривалий видих із вимовлянням звуків, інтонаційну виразність мовлення, міміку; закріплювати правильну вимову звука [р].

Вправа «Пахощі»

Повільний глибокий вдих через ніс — затримка дихання (діти ніби відгадують запах) — плавний тривалий видих через рот.

Вправа «Іменинний торт»

Глибокий вдих через ніс — затримка дихання — сильний спрямований видих: «Ф-ф-фу-у-уу» (задути всі свічки одночасно).

Вправа «Гарячий чай»

Вдих — затримка дихання — 2—3 короткі видихи: «Ф-ф-ф».

Вправа «Заведи мотор»

Глибокий вдих через ніс — затримка дихання — енергійний видих із вимовлянням: «Р-р-ррр, р-р-ррр».

НА СТАВКУ

Увага, увага! Сьогодні відбуваються змагання з водних видів спорту серед жабок. Із різних країн прибули спортсмени. Хто плаває найшвидше і найдальше, хто пірнає найглибше, хто виконує найскладніші стрибки у воду?

Звичайно, у змаганнях переможе той, хто довго та ретельно тренувався і дуже добре навчився дихати під час плавання й пірнання. Усі перемоги попереду. Змагання розпочинаються!

Чули новину таку,

Що у нашому ставку

Відбуваються змагання

З плавання й пірнання.

— Хто ж там буде виступати?

— Ну, звичайно, жабенята!

Знаменитий жабчик Джон,

Він з пірнання чемпіон.

У запливі на сто метрів

Виступає жабка Кетрі!

А з фігурного стрибання —

Всім відома жабка Маня.

Подивіться — всі готові,

Настрій бойовий, чудовий.

Всі уже стоять на старті,

Що ж, змагання — то не жарти!

Мета вправ. Відпрацьовувати вміння диференціювати носовий і ротовий вдих та видих, координацію рухів, їхню узгодженість зі словесним супроводом.

Вправа «Плавання»

Глибокий вдих через рот — затримка дихання — видих через ніс (діти рухами імітують плавання).

Вправа «Пірнання»

Стати прямо, ноги разом, розвести руки в сторони.

Глибокий вдих через рот — затримка дихання — повільний видих через ніс (обхопивши себе руками і присідаючи, діти «опускаються під воду»).

Вправа «Веселий свисток»

Глибокий вдих через ніс — затримка дихання — видих із тривалим вимовлянням: «С-с-с-ссс».

8 травня (п'ятниця)

Доброго дня!Сьогодні працюємо по автоматизації звуків. Але спочатку - розминка для язичка.

Назвати картинки, в яких є звук "Р" -завдання для Софійки Т.

Відібрати картинки зі звуком "Р" З кожним з них придумати речення. - Софійка Т.

Автоматизація звука "Р" у словах - Злата.

Відібрати та назвати слова зі звуком "Ш", скласти з ними речення. - Софійка Г., Софійка Т., Владік.

Автоматизація звука "Ш" в чистомовках.

Автоматизація звука [Ш] у чистомовках

Ша, ша, ша — співає душа.

Ша, ша, ша — ми ловимо лоша.

Ша, ша, ша — поскакало в ліс лоша.

Ша, ша, ша — наша Маша хороша.

Ші, ші, ші — любимо біляші.

Ше, ше, ше — я пишу хороше.

Шо, шо, шо — влітку добре.

Шу, шу, шу — я приклад запишу.

Шу, шу, шу — я шапку ношу.

Шу, шу, шу — я у зошиті пишу.

Шу, шу, шу — я сіно кошу.

Шу, шу, шу — шишок натрушу.

Шу, шу, шу — букви напишу.

Аш, аш, аш — у мене гуаш.

Иш, иш, иш— у небо полетиш.

Иш, иш, иш— прилетиш в Париж.

Уш, уш, уш— приймаю душ.

Уш, уш, уш— у флаконі туш.

Шом, шом, шом— одягни шолом.

Шол, шол, шол— подай мені шомпол.

Шер, шер, шер— їде додому шофер.

Шок, шок, шок— Маша вдягла фартушок.

Шал, шал, шал— біля мене штурвал.

Шур, шур, шур— їде штукатур.

Шур, шур, шур— тягну довгий шнур.

Шах, шах, шах— я вийшов на шлях.

Шар, шар, шар— гуляє школяр.

Оше, оше, оше— вимовляю хороше.

Автоматизація звука "Л" у словах. Владік, Софійка Т., Назар.

Автоматизація звука "Л*" у словах (Матвійко)

Промовляти на видиху речення:

Дівчинка грається лялькою.

Метелик літає над квіткою.

У лісі багато малини.

На клумбі тюльпани.

Чапля ходить по болоту.

Льоня знайшов ключ.

На стелі висить люстра.

Малюк котить кулю.

Автоматизація звука "Ч" у словах. (Марк)

Наступна гра для всіх діток для розвитку пам'яті.

Шановні батьки! Я щиро дякую вам за співпрацю. Нашу дистанційну роботу ми вимушені припинити. Будемо сподіватись, що цей карантин не триватиме вічність) і ми скоро зустрінемось з вами та нашими дітками. До зустрічі!