Тема тижня : Праця навесні.

Вийшли вранці ми на ганок

І сказали: "Добрий ранок!"

Сонцю, полю і травичці,

Добрим людям, тихій річці!

Чимало є цікавих вправ, щоб наш язик слухняним став!

Діти, яка зараз пора року? Так, весна. Весна приносить не лише пробудження природи, а й весняні турботи.

Ось і наші пальчики збираються на роботу!

Старший встав - не лінувався,

Вказівний за ним піднявся,

І середній уже встав,

Підмізинний теж не спав.

Встав мізинчик:"Гей, брати!

на роботу треба йти!"

Діти по черзі розгинають пальці з кулака, починаючи з великого.

То які ж весняні клопоти у людей? Пропоную подивитись відео.

"Де що сіють і саджають навесні"

• На городі сіють овочі:моркву, буряки, огірки,квасолю, горох, редиску, гарбузи, кабачки.

• У полі сіють зерно: пшеницю, жито, кукурудзу, соняшник, гречку, овес, просо.

• У саду саджають фруктові дерева: яблуні, вишні, сливи. абрикоси, груші, персики,черешні.

• Ще в саду саджають ягідні кущі: смородину, малину, агрус.

А тепер пограємо

• Де сіють овочі?

• Які овочі сіють на городі?

• Де сіють зерно?

• Яке зерно сіють у полі?

• Де саджають фруктові дерева?

• Які фруктові дерева сажають у саду?

• Які ягідні кущі саджають у саду?

Настав час відпочити та порухатись !

Наступне завдання: із зображеного на картинці необхідно вибрати і назвати те, що необхідне для роботи у садах і на городах.

Робота за цією ж картинкою. Закріплення прийменників -над, -під.

• Що знаходиться над слоником?

• Що знаходиться під слоником?

• Що знаходиться над лопатою?

• Що знаходиться під фарбами?

• Що знаходиться над качалкою?

• Що знаходиться під качалкою?

Далі - порахуємо!

Одна лопата, дві лопати, три лопати, чотири лопати, п'ять лопат.

Одна тачка, дві тачки, три тачки, чотири тачки, п'ять тачок.

Один віник, два віники, три віники, чотири віники, п'ять віників.

Молодці, діти! А за ваші старання - цікава гра.

Дякую за роботу і діткам, і батькам!) До зустрічі!

А для батьків пропоную наступну консультацію:

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

«РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

Художня література – невичерпне джерело мудрості, знань, духовності, краси художнього слова для розвитку дитини дошкільного віку.

Для маленької дитини художня література й дитяча книжка є потужнім засобом емоційного розвитку, тому що спостерігаючи за виразом обличчя дорослого, який читає книгу, та розглядаючи ілюстрації, дитина намагається наслідувати вираз обличчя того, хто їй читає вірш, казку чи оповідання, копіює вираз обличчя персонажів літературних творів – показує як вони радіють, сумують, як дивуються.

Слухаючи літературні твори, дитина вчиться радіти, співчувати та сумувати. Отже вона не тільки знайомиться з різними емоційними станами людини, а й тренується відчувати та передавати свої почуття.

Твори художньої літератури розширюють кругозір дитини, розкривають таємниці природи, знайомлять її з подіями давно минулих часів, відкривають невідомі країни тощо. Оповідання та вірші про дітей вчать дошкільників взаємодіяти у колективі однолітків, ділитися іграшками, не ображати новачків.

Художня література та дитяча книжка є потужними засобами формування фонематичного слуху та правильної звуковимови, збагачення словника дитини, розвитку зв’язного молвення.

Художня література і усна народна творчість –важливе джерело розвитку дитячого мовлення. Художня література та усна народна творчість традиційно використовувалася у вітчизняній та зарубіжній педагогіці як могутній чинник виховання і освіти підростаючого покоління.

Виховна та художня цінність цього виду мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу, насамперед, мовних засобів виразності, адже мова літературного твору є найкращою, найвищою формою літературного мовлення, якому діти прагнуть наслідувати.

Живодайним джерелом розвитку художньої літератури є усна народна творчість.

Використання малих фольклорних форм є ефективним прийомом фонетичної компетентності. Це повторення за дорослим, з дорослим та самостійне індивідуальне відтворення малих фольклорних форм, хорове й індивідуальне заучування віршів із фрагментарним програванням сюжету.

Серед фольклорних жанрів чільне місце посідає казка, що слугує добрим матеріалом для театралізованої діяльності дітей, ігор-драматизацій, інсценування.

Щоб навчити дошкільнят розрізняти інтонаційне забарвлення мовлення залежно від мети сказаного (запитання, обурення, захоплення, повідомлення), від характеру казкових героїв, особливостей їхньої поведінки ( добрий, турботливий, вайлуватий, плаксивий, боязкий, підступний, улесливий. Злий тощо), доцільно пропонувати такі вправи, які готують до ігор-драматизацій і дають повне цілісне уявлення про конкретний персонаж.

Наприклад:

· Відтворити ситуацію та діалоги персонажів, зображених на малюнку;

· Відтворити мовленнєві особливості, характер певного персонажа;

· Програючи фрагмент казкового сюжету, використати інтонаційне забарвлення, яке позитивно характеризує персонажів ( привітність, вдячність, жаль, жарт, готовність допомогти, співчуття);

· Програючи фрагмент казкового сюжету, використати інтонаційне забарвлення, яке негативно характеризує персонажів (роздратування, байдужість, нехтування, зверхність, вередливість, глузування, ігнорування, висміювання).

Подальша робота щодо розвитку здатності дошкільників доречно й адекватно володіти інтонаційним забарвленням знайде своє місце не лише в іграх-драматизаціях, а й у мовленнєво-комунікативній діяльності різних змістових ліній.

Народні казки стимулюють художньо-мовленнєву діяльність дитини, збагачують її мовлення словами, взятими із усної народної творчості, сприяють оволодінню граматично впорядкованим зв’язним мовленням, спонукають дитину до влласної творчості.

У навчально-методичному посібнику до Базової програми «Я у Світі» - «Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників» А .Гончаренко надає приклад мовленнєвої роботи з казкою, яка проводиться зі старшими дошкільниками.

Пори року в казках

Сюжет багатьох казок вибудовується в чітко означений сезон або містить певні ознаки-загадки, на що дитина не відразу звертає увагу.Пригадавши з дітьми кілька казок, можна запропонувати їм знайти ті, де є зима чи літо, осінь чи весна, й аргументовано підтвердити своє припущення.

Пора року причаїлася або мандрує по всій казці, треба лише прислухатися й знайти згадку про неї або хача б натяк. Коли пеагог або хтось з дітей відтворить цей фрагмент-загадку, доцільними будуть такі завдання: пригадати назву казки та відповідну частину сюжету, визначити сезон і подати щодо нього переконливі факти, ознаки, прояви.

Тут знадобляться також народні прикмети, прислів’я, приказки, вірші про природу, власний досвід, спостереження дитини зха прогностичною поведінкою тварин, рослин тощо. Тож цілісна аргументована відповідь стане розповіддю.

У яких казках оселилося літо?

* «Пішов зайчик, сів під дубком та й знову плаче. Аж лізе Рак-неборак…» («Коза-Дереза»);

* «Наївшись досхочу, вовк пішов, простягся на зеленому лужку під деревом і заснув». («Про Вовка і семеро козенят»);

* «От дідова дочка закотила рукава, обполола і пісочком присипала яблуньку; яблунька подякувала , а дівчина пішла своєю дорогою». («Дідова дочка і бабина дочка»);

* «Лисиця шмигнула і помчала щодуху, аж курява встала». («Журавель і Лисиця»);

* «А кабан лежав близько біля столу у хмизу та якось комар укусив його за хвіст, а він так хвостом і крутнув. Кіт же думав, що то миша, та кабана за хвіст». («Пан Коцький»);

* «А бичок доти стояв на сонці, доки не розтанув». («Солом’яний бичок”)

З чого помітно, що в цих казках причаїлася осінь?

* «Ось якось підмітав Півник у дворі та й знайшов пшеничний колосок». («Півник і двоє мишенят»);

* «Коли ж летить каченят табуночок…» («Кривенька качечка»);

* «А незабаром зайчик приніс дідові капусти, стрічок, сережок, намиста доброго… І дід радий і баба рада». («Солом’яний бичок”)

Де в цих казках відпочиває зима?

· «Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку…». («Рукавичка»)

· «Каже Лисичка Вовкові: «Ходімо на річку та знайдемо ополонку, то ти сядь над ополонкою, хвіст всунь в ополонку, сиди та й говори «Ловись ,рибко, маленька і велика». («Про Лисичку-сестричку і Вовка»)

· «Була у Зайчика хатка луб’яна, а у Лисички – льодяна». («Зайчикові хатка»)

Як у цих казках господарює весна?

· «Поприходили сини увечері додому та й кажуть матері:

«Весь день орали, а ви нам не прислали обідати”. («Котигорошко»)

Окрім використання казкового жанру, варто вдаватися й до інших фольклорних форм і будувати, спираючись на розуміння та знання дітьми природи рідного краю, тематичні фрагменти міні-занять, що сприятимуть розвитку мовленнєвої компетентності.

Орієнтовані запитання (За методикою Н.Гавриш):

· У яких казках гуляє і веселиться весна (літо, осінь, зима)?

· По яких піснях мандрує, співаючи весна (літо, осінь, зима)?

· У яких віршах заховалася весна (літо, осінь, зима)?

· У яких народних прикметах знайдемо весну (літо, осінь, зиму)?

Подібні вправи-завдання готують дошкільників до складання цілісних логічних розповідей.

Ефективним методом оволодіння комунікативно-мовленнєвими діями є ігри за сюжетом літературних творів. Завдяки рольовим перевтіленням діти вправляються у веденні варіативних діалогів. Процес підготовки до програвання цілісного сюжету поступовий, тривалий, індивідуальний.

Використовуючи фольклорні діалоги, дитина вчиться почергово з партнером відтворювати сюжет, не позбавлений інтонаційних відтінків, динаміки, мімічних проявів, зміни сили голосу, темпу мовлення.

У грі-драматизації, де дітям добре знайомі сюжет, пісеньки, повтори, більшість реплік, не обов’язково дослівно відтворювати текст. При бажанні можна імпровізувати. До програвання цілісної гри-драматизації дітей готує епізодичне програвання діалогів, що переходить в ігрове вправляння у зміні темпу мовлення, інтонації, у тональному оформленні голосів персонажів.

28 квітня (вівторок)

Весняний день - рік годує!

Сонечко встало,

Іде новий день.

Малята й дорослі,

Усім:"Добрий день!"

Сьогодні ми продовжуємо говорити про працю людей навесні".Але спочатку - працює наш язичок!

Чимало є цікавих вправ, щоб наш язик слухняним став!

Пальчиками будемо грати, нашу мову розвивати!

Послухайте віршика (мама читає дитині)

Зранку я візьму лопатку

І скопаю гарно грядку.

Грабельки я, друзі, маю:

Ними землю розрівняю.

А сапою я ось так

Рівний пропишу рівчак,

Я вже сіяти умію,

Нахилюся та й посію

Моркву, кріп та буряки -

Засіваю всі грядки.

Притовпчу земельку вправно

Хай росте усе на славу!

-Чим копають землю? (Землю копають лопатою)

-Чим її розрівнюють? (Розрівнюють землю граблями)

Чим роблять рівчачок, щоб сіяти?(Рівчачок роблять сапою)

Звичайно, це стосується лише невеликих ділянок землі.

Є таке прислів'я:"Весняний день рік годує". Тому і на городах, і в полях, і в садах кипить робота.Люди розуміють, що весна рік годує. Вони намагаються не пропустити жодного дня: пророщують насіння, готують землю до посіву. Сіють овес, ячмінь, просо та інші культури. На городах сіють кріп, петрушку, моркву, буряк. Саджають картоплю.

А трохи пізніше висаджують на городи розсаду. Подивіться, як діти висаджують розсаду помідорів.

А тепер - гра "Закінчи речення"

Щоб город перекопати, беремо до рук -( лопати).

Потім у велику грядку висіваємо - (зернятка).

Буде сонце і тепло, щоб зернятко( проросло).

А чому рослина сходить? Бо корінчики пьють (воду).

Настав час для нашої руханки!

Вправа "Скажи ласкаво"

Земля - земелька,

Трактор - тракторець,

Поле - полечко.

Дощ - дощик.

Вітер - вітерець.

Насіння - насіннячко.

Виїжджають трактористи у поля й орють землю. А машина - сіялка розсипає золоті зерна пшениці. Радіють люди - вони чекають гарного врожаю.

• Що допомагає людям у весняно - польових роботах?

• Що навесні роблять трактори в полі? (Переорюють землю, готують її до посіву)

• Чим переорюється земля? (Плугом)

• Яким він має бутидля того, щоб йому вдалося добре обробити землю? (Важким, металевим, гострим.)

• Що за плугом причіплене до трактора? (Борона, яка вирівнює і розпушує землю)

• Що йде після трактора? (Сівалка)

За хорошу роботу для вас, малята, гра "Знайди пару"

А для батьків пропоную консультацію на тему: "Мовленнєве дихання - основа мовленнєвого розвитку дитини"

Мовленнєве дихання – основа мовленнєвого розвитку дитини

Для формування повноцінного мовлення у дітей важливе значення має постановка правильного мовленнєвого дихання. Плавне мовленнєве дихання формується на основі фізіологічного дихання. У деяких дітей можуть спостерігатися порушення правильного фізіологічного дихання, тобто недостатнє збагачення легких киснем. Тому так важливо навчити дитину дихати правильно.

У процесі повноцінного фізіологічного дихання здійснюється профілактика нежиті і респіраторних захворювань, адже саме в носовій порожнині повітря стає вологим або, навпаки, сухим. Воно охолоджується або зігрівається, очищується від пилу, який залишається на маленьких ворсинках носових пазух. Одночасно з цим подразнюються рецептори регуляції активності і кровообігу головного мозку, порушення роботи яких дуже часто призводять до появи підвищеної тривожності, пригніченості, розладів сну.

Роботу з формування правильного мовленнєвого дихання слід починати з вироблення в дитини уміння виконувати різні види вдихів і видихів, а також їх комбінацій. Наприклад, глибокий вдих і видих через ніс, потім через рот, чергувати вдих носом і видих ротом, вдих і видих через одну ніздрю. Коли глибокий вдих і видих вже засвоєні, можна переходити до вироблення у дитини вміння здійснювати короткий легкий вдих і тривалий плавний видих.

Під час прогулянок на свіжому повітрі варто пропонувати малюкам повільно вдихати носом і ще повільніше видихати, обов'язково контролюючи правильність виконання. Видих повинен бути в півтора-два рази довшим, ніж вдих. Його краще прив'язати до кроків (вдих – 2-3 кроки, видих – 3-5 кроків). Особливо важливий такий спосіб дихання при швидкій ходьбі і повільному бігу.

Під час занять дуже важливо звертати увагу на положення живота і плечей. На вдиху слід стежити, щоб живіт піднімався («Надуй кульку»), а на видиху – опускався («Кулька лопнула»). Плечі при цьому – нерухомі, і на вдиху не повинні підніматися сильно вгору. Варто вказати дитині, щоб перед кожним новим вдихом вона робила невеликі паузи і тільки потім, на видиху, починала говорити. Це допоможе попередити виникнення і знімає можливе психоемоційне напруження мовлення.

Виконання спеціальних логопедичних дихальних вправ дозволяє не тільки вдосконалити мовленнєве дихання, але й допоможе виробити плавний видих через рот (2-4 секунди) з поступовим збільшенням його тривалості до 6-8 секунд. Надування повітряних куль, пускання мильних бульбашок, гра на дитячих музичних інструментах (губній гармошці, сопілці, трубі) зроблять заняття цікавими, різноманітними й ефективними.

Логопедичні вправи для розвитку мовленнєвого дихання

Для вдосконалення мовленнєвого дихання можна використовувати нижче запропоновані вправи.

Вправа «Соня»

Покажіть дитині картинку із зображенням ведмедя, який спить у барлогу. Поясніть слово «барліг» і продемонструйте дихання животом, запропонувавши малюку повторити за вами. Дитина повинна імітувати рівне, глибоке дихання ведмедя, для контролю поклавши руку собі на живіт.

Вправа «Фонтанчик кита»

Покажіть дитині картинку із зображенням кита, який випускає фонтан. Поясніть значення слова «фонтан», а після продемонструйте, як саме повинен дихати кит для того, щоб з'явився такий гарний фонтан – зробіть глибокий вдих ротом, видихніть з силою через ніс. Запропонуйте малюкові подихати так, як кит.

Вправа «Пір'ячко»

Приготуйте коробку з пір'їнками, поставте її на стіл і запропонуйте дитині подути на пір'я губами, складеними в дудочку. При цьому слід стежити за тим, щоб губи малюка не напружувалися, плечі не піднімалися, щоки не роздувати.

Вправа «Сніжинка»

Для виконання цієї вправи потрібно вирізати з паперу сніжинку, покласти дитині на долоньку і губами, складеними в дудочку, здути її з долоні на підлогу.

Вправа «Пливи, пливи, кораблик»

Приготуйте ємність з водою. Кораблик можна виготовити з паперу, а можна зробити корковий кораблик з паперовими вітрилами. Поясніть дитині значення слова «парус» і опустіть кораблик на воду. Нехай малюк дме на кораблик так, щоб він міг рухатися. Зверніть увагу дитини на те, що коли вона перестає дути, кораблик зупиняється. Можна також запускати кораблик під час прийняття ванни.

Вправа «Зігріємо ручки»

Запропонуйте дитині скласти долоньки разом, вдихнути повітря через ніс і видихнути в долоні, промовляючи звук [х].

Не варто обмежуватися запропонованими вправами. Пропонуємо більш розгорнутий комплекс логопедичних вправ для розвитку мовленнєвого дихання. Підключайте фантазію, намагайтеся залучити малюка в гру. Адже розвиваючи мовленнєве дихання, ви робите неоціненний внесок у мовленнєвий розвиток дитини.

29 квітня (середа)

Доброго дня! Сьогодні будемо закріплювати звук та букву "К"

Але спочатку потренуємо наші язички.

Пальчиками граємо - мову розвиваємо!

Відгадайте загадку:

Шерсть гладенька і м'якенька,

Спинка гнеться, хвостик в"ється ,

Тільки лапки - цап-царапки!

Так, правильно! Це - котик.

Який звук стойть на початку слова та в кінці слова "котик"? Правильно, звук "К".

Подивіться у люстерко і пригадайте положення губок, зубів та язичка.

• Губки які? (відкриті)

• Зубки які? (відкриті)

• Язичок який? (Як гірка, глибоко в горлечку піднімається спинка язичка)

• Спробуємо проспівати цей звук. Ниточка тягнеться чи рветься?

• То це голосний чи приголосний звук? Так, це - приголосний звук.

• Голосок співає чи спить? Так, спить. Цей звук - глухий.

Вправа "Спіймай оплеском звук серед приголосних"

Н, М,К,П,В,К,Ж,Ф,К,Т,К.

А тепер розглянемо картинки і назвемо слова, в яких є звук "К"

Наш котик привів із собою друзів. Склади речення "З ким дружить котик?" ( Котик дружить з кроликом. і т.д.)

Тепер пригадаємо букву "К". Чим же звук відрізняється від букви?

На що ж схожа ця буква? ( відповідь дитини)

Читаючи цей віршик, букву називати звуком, коротко.

1. Роздивіться гарненько велику та маленьку букву "К". Зробіть таку ж з пластиліну, з паперових смужечок.

А тепер - час руханки!

Ще поспіваємо пісеньки з нашими голосними.

Гра "Хто скільки слів запам'ятав?" (Мама читає віршик, дитина після цього називає слова зі звуком "К" Можна прочитати два рази)

На сьогодні все. До зустрічі!

30 квітня (четвер)

Хто дбає, той і має!

Щоб нам гарно розмовляти, вправи зробимо, малята!

У ліску над річкою в зайчика є хатка,

Біля хатки в сірого невеличка грядка.

Не сидиться зайчику навесні у хатці,

Поспішає, трудиться на маленькій грядці.

Робить, робить сапкою він грядочки густо,

Гарна ж буде в зайчика морква і капуста!

Кожен дбайливий господар знає, що навесні кожна хвилина дорога. Лінуватися немає коли. Недарма говорять: "Що посієш, те й пожнеш"

Послухаємо та відгадаємо загадки про знаряддя праці.

Про які знаряддя праці йшлося? Які з них не підходять для робіт у полі, городі та в саду?

Вправа "Що зайве?"

На город беруть :лопату, граблі, вила, голку.(зайва голка)

На городі сіють; моркву, буряки, картоплю, огірки (зайва - картопля, тому що її саджають)

У квітнику висаджують: тюльпани, моркву, троянди, ромашки. (зайва морква, тому що її сіють на городі)

Настав час попрацювати й нашим пальчикам.

Пропоную пограти в гру "Що для чого потрібно?"(Дітки відповідають повним реченням)

Тепер пограємо у гру "Один - багато"

Трактор -багато тракторів.

Сівалка - багато сівалок.

Лопата - багато лопат.

Сапка - багато сапок.

Лійка - багато лійок.

Тачка - багато тачок.

Настав час нашої руханки!

Засіються хлібами поля, сонечко посилатиме свої теплі промінчики, дощик щедро поливатиме іх і з'явиться золоте колосся. І кожен колосок - це результат невтомної праці людей!

І я пропоную вам, діти, подивитись казку "Колосок"

• Як звали мишенят?

• Як ви думаєте, чому їх так звали?

• Що знайшов півник?

• Що робили мишенята весь час, поки півник працював?

• Які були мишенята?

• Чи справедливо вчинив півник?

Та я думаю, що мишенята вже все зрозуміли. І тепер вони завжди будуть допомагати Півникові. Тому що праця - годує, а лінь - псує!

Дякую за роботу, до побачення!