Дехто вважає, що прочитати художню книжку або подивитися кінофільм за її мотивами — це те саме. Насправді, читаючи книжку, людина активно використовує процеси мислення, замислюється над прочитаним, домальовує в уяві картини, що виникли зі словесних образів. Перегляд кінофільму, телепередачі дозволяє лише пасивно спостерігати, споживати готовий продукт — як його уявили режисери-постановники, артисти, оператори й навіть політики. Тому таке інфантильне споживання поступово спричиняє бездуховність, пасивність, байдужість і, зрештою, залежність від усіх тих, хто замовляє подібну продукцію. Прозріння, як у творі Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом», буває гірким, а інколи має навіть дуже сумні наслідки для особистості та суспільства.

"На слух час, як вода, що тече в темній печері, як шарудіння землі, що сиплеться на кришку порожнього ящика, як голоси, що кличуть, як дощ. Якщо ви прислухаєтеся, ви теж почуєте це".

До всього, про що говорить автор у своєму романі "451º за Фаренгейтом", слід прислухатись нам, нині живущим, бо завтра може бути запізно. Фантастика може стати реальністю. Роман має глибокий повчальний зміст, і тому вартий уваги.

Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з майстром фантастики і основоположником багатьох традицій цього жанру Реєм Дугласом Бредбері, який прожив майже 92 роки, а також зупинимося на його фантастичній антиутопії "451º за Фаренгейтом".

Цікаве про роман Рея Бредбері «451 по Фаренгейту»

Роман був екранізований в 1966 році. У 1984 році в рамках телеальманаха «Цей фантастичний світ» був знятий телеспектакль «Знак саламандри», створений за мотивами роману Бредбері і розповіді Едварда Людвіга (Edward William Ludwig) «Маленький злочинець». З 2007 року в Санкт-петербурзькому театрі «Ювента» демонструється вистава «Симфонія вогню», поставлена за мотивами роману. Ідея Р. Бредбері була використана при створенні фільму «Еквілібріум». У 2011 група Арія в своєму альбомі Фенікс за мотивами роману випускає композицію «Симфонія вогню». Пісня «Симфонія Вогню» - це не повість. У ній не ставилося завдання переказати в віршах і покласти на музику зміст всієї книги, хоча описується перша частина, де герой був пожежним і відчував задоволення від знищення, та ж частина, де розповідається про душевні муки героя, де він кидає виклик бездумному, тоталітарному суспільству, рабом якого він був, залишається майже незачепленою.

«Однією з наших цілей - відзначають автори пісні Володимир Холстінін, Ігор Лобанов - було, наприклад, показати, що ті, хто спалюють книги або публікують списки забороненої літератури можуть виглядати і страшно, і як безумці ...")

У романі зображено майбутнє споживацьке суспільство, де панує тоталітаризм і майже повний контроль над ним. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання і переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають слідкувати пожежники. Після того, як будинки почали будувати вогнетривкими, завданням пожежників стало: негайно виїжджати на сигнал тривоги, швидко розпалювати вогонь і спалювати усе дотла, потім негайно повертатися до пожежної станції, щоб бути напоготові до нових сигналів тривоги.

Бредбері малює нам світ, люди якого втрачають зв'язок не тільки з накопиченою предками інтелектуальною спадщиною, а й з природою, один з одним. Вони вічно кудись біжать, не розмовляючи про свої думки та почуття, говорять тільки про матеріальні цінності... Стіни їхніх будинків - кінескопи, що дозволяють безперервно дивитися безглузді серіали та телепередачі, а також спілкуватися в аналогу «скайпу» з ріднею та друзями. Буквально так - надягаючи навушники! Дозвольте нагадати, що ця книга, була написана більше 60 років тому.

Життя людей спрощено до межі - воно повністю складається тільки з розваг. Навіть похорони скасовані, щоб нікого не турбувати - трупи людей кремуються за лічені хвилини.

Автор добре розуміє значення технічних досягнень для життя людства, але застерігає: майбутнє може нести лихо. Потрібно протистояти небезпеці. Байдужість до прекрасного — шлях деградації суспільства. Наше майбутнє залежить від нас. Бредбері також добре бачить і майбутнє технократичної цивілізації — її позитивні й негативні сторони.

Евристична бесіда

Де відбуваються події роману? (У недалекому майбутньому в США.)

♦ Що сталося з суспільством? Чому воно прийшло до такого фіналу? (Люди перестали думати, читати, спілкуватися. Перестали цінувати родину, дітей, навіть власне життя. Вони працюють, розважаються, ганяють на супершвидких автомобілях по місту, коли їм ставало сумно. Нікому немає діла до того, що в країні йде війна.)

♦ Чому книжки спричиняють таку ненависть, чому їх бояться? («Вони показують нам пори на обличчі життя».)

- Назвіть сучасні технічні винаходи, появу яких свого часу передбачив Бредбері. (Навушники для пересічних користувачів.)

- Як би ви реагували на змальовану письменником фантастичну ситуацію щодо книг, телебачення, якби це справді сталося? (Усно)

- Як ці картини перегукуються з нашим часом? Яку небезпеку це може становити?

Постановка та розв'язання проблемного питання (відповідати усно)

- Наскільки особисто ви здатні протистояти загальноприйнятій думці, поведінці, способу життя?

- Яку книгу ви б запам’ятали, щоб передати нащадкам?

— Акцент у словосполученні наукова фантастика щодо творів Р. Д. Бредбері припадає на слово наукова, тому що з технічної точки зору його твори цілком відповідають справжнім науковим розробкам і перспективним напрямкам розвитку науки й техніки. Оскільки письменник прожив досить довге життя, то мав можливість перевірити хоча б недовгострокові свої передбачення. І вони дійсно справджуються! Позитивне — з’явилися навушники для широкого загалу користувачів, пласкі великі телевізори (плазми), банкомати тощо. Негативне — частина нашого суспільства, на жаль, справді занедбала читання художніх книжок, надає перевагу іграм, віртуальному спілкуванню, телевізору та бездумному, беззмістовному витрачанню часу, задоволенню своїх матеріальних потреб. Тому застереження письменника звучить сьогодні як ніколи актуально. Автор щиро сподівався, що справжнє мистецтво вплине на розвиток духовності людей: людство читатиме книги, відвідуватиме музеї та художні галереї, спілкуватиметься й дискутуватиме з нагальних питань. Пам’ятаймо про його сподівання і ми, адже заповіт Бредбері — шлях до збереження Людини в людині.

Отже, прочитаний твір навіває сумний настрій. Не хочеться розділити ситуацію з нашими героями . Ми хочемо жити в демократичному суспільстві, вільно ходити вулицями ,читати книжки, милуватися природою ,спілкуватися з рідними та однолітками, радіти життю і почувати себе щасливими.

Домашнє завдання.

Для всіх: дочитати роман Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» до кінця; уміти аналізувати твір.