“Я повинен примусити вас повірити у любов, у життя…”
Рей Бредбері
Добрий день. Сьогодні ми з вами продовжимо працювати над твором Рея Бредбері "Усмішка". Проаналізуємо новелу. Охарактеризуємо Тома.
Ви уже прочитали новелу, тому ми з легкістю дамо відповіді на деякі запитання.
- Давайте з'ясуємо причини деградації людської цивілізації, зображеної в новелі. (Із твору Рея Бредбері ми дізнаємося, що йде 2061 рік, а можливо, й ні, бо люди втратили лік рокам. Мешканці міста в грубому брудному одязі. Навкруги — розбиті будівлі. «Міста — купи руїн, вгору — вниз, поля ночами світяться, радіоактивні...» Чому ж так трапилося? Грігсбі, один із героїв твору, так це пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа. «А усе ця зграя ідіотів, яка орудувала світом у минулому». Отже, людство стало заручником надмірного розвитку науки й техніки, а також жертвою нерозумної політики можновладців).
- Спробуємо схарактеризувати хлопчика Тома і висловити свої міркування з приводу того, чому він, на відміну від натовпу, не хотів нищити витвір мистецтва. (Том — сільський хлопчик, який, очевидно, із цікавості прийшов на одне із «свят» — знищення твору мистецтва, який нагадував людям минуле.Він ввічливий, допитливий, з почуттям власної гідності. Хлопчик завмер, побачивши картину. У нього пересохло в роті. Томові здалося, що жінка усміхається саме йому. Він, «відповідаючи на її погляд, відчував, як калатається його серце, а у вухах неначе лунала музика». І він сказав: «Вона гарна». Потім спитав, як її звати, і Грігсбі відповів: «Мона Ліза». Натовп поніс хлопчика до картини, і йому вдалося схопити шматок полотна з цього дивного, чарівного мистецького витвору. Коли вибрався із цієї «свистопляски», то притиснув до серця клаптик картини, боячись, щоб не відібрали й не спаплюжили. Швидко побіг додому, і потім, на самоті, щасливо глянув на те, що йому дісталося — усмішку. Можливо, що саме Том стане тим, про кого говорив один із черги: «Ось побачите: ще з'явиться тямовита людина, яка її (цивілізацію) підлатає. Запам'ятайте мої слова. Людина з душею»).
- В душі Тома тривала боротьба добра і зла. Яким був результат цієї боротьби?
Том, хоча й стоїть у черзі, щоб плюнути на "Джоконду", починає замислюватись над тим, навіщо плювати, навіщо знищувати все прекрасне, навіщо вбивати, руйнувати все навколо. У його душі зіткнулися добро і ненависть, усталені правила й суто особистісне, індивідуальне. Кульмінаційним моментом у духовному зростанні Тома був момент споглядання картини і - прозріння: "Вона гарна". Після цього він не може вже плювати й нищити. Він зберігає усмішку "Джоконди" як реліквію. Це - символ вічності мистецтва, духовної краси і водночас це символ морального перетворення, морального зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Людина знову стала людиною під впливом мистецтва.
Р.Бредбері назвав свій твір «Усмішка» і використав «Мону Лізу», а не іншу картину, розповідаючи про майбутнє.
– Як ви думаєте чому? (Картина «Мона Ліза» стала символом вічної краси.
Краса мистецтва має пробудити душу людини. Краса – відродження духовності ).
– Чому саме у хлопчика опинилася «Посмішка»? (Хлопчик є символом майбутнього. А краса, добро – Посмішка – врятує світ майбутнього).
– Що ще є символом майбутнього? (Ранок, який є надією на зміну на краще).
- Що ж треба робити , щоб передбачення Бредбері не збулося?
2. Складання пам’ятки для людства. (Ви можете запропонувати свою пам"ятку)
Орієнтовний зразок
Жити в мирі та дружбі, не воювати , задовольнятися своєю землею і не претендувати на інші.
Бути обережним з науково-технічними винаходами, щоб вони не зашкодили людству.
Любити красу, мистецтво, дбати про духовне здоров’я людей.