Генрі Вордсворт Лонгфелло – один з найвідоміших у світі американських поетів, і світову славу йому принесла саме «Пісня про Гайавату». Викладач, професор, поет, Лонгфелло добре знав європейську культуру, досліджував італійську, іспанську, французьку поезію, написав підручники з французької й італійської граматики. Він став відомим у своїй країні після написання вірша «Битва біля Ловелз-Понд» на історичну подію – битву з індіанцями на початку 18 ст..

Після заселення Північноамериканського континенту європейськими народами становище корінного населення стало складним, поступово представники білої раси витісняли індіанців на окраїнні землі. Напевно, ви бачили фільми про боротьбу індіанців за свою свободу? Про це можна прочитати й у романах Фенімора Купера.

Лонгфелло звернувся до героїчних міфів і легенд, що існували в усних переказах, а також використав записи відомого етнографа Скулкрафта, який багато років прожив серед оджибуеїв. Зразком поетичної форми для Лонгфелло став скандинавський епос «Калевала», яким він захопився під час подорожі Європою.

Історія написання твору "Пісня про Гайявату" - експрес урок

Поет обрав для свого переказу популярну в романтиків форму поеми.

Поема – це ліричний, епічний або ліро-епічний твір з ліричним або оповідним сюжетом, у якому зображені значні події й яскраві характери.

Для Лонгфелло було важливим показати славну історію й багату культуру індіанських народів, бажання відтворити вже майже зниклий світ американської старовини, тому він обрав велику поетичну форму. Намагаючись передати дух давньої індіанської культури, Лонгфелло не використовував риму.

«Пісня про Гайавату» стала популярною в усьому світі, була перекладена багатьма мовами, включаючи російську й українську. Першим здійснив її переклад Панас Мирний, він використовував російський переклад Івана Буніна. А 1912 року свій переклад у «Літературно-науковому віснику» видав О. Олесь.

Прослухайте поему "Люлька згоди". Аудіокнига.

«ПІСНЯ ПРО ГАЙЯВАТУ» АНАЛІЗ

Жанр: епічна поема.

Лонгфелло творчо переосмислив давні перекази, наситив новими образами, символами, опоетизував. І його поема — це поетичний переказ індіанських міфів, самостійний літературний твір, який слугує даниною пам’яті предків, написаний з метою збереження тієї «золотої нитки», що зв’язує різні покоління.

Головна думка поеми — заклик до єднання і припинення племінних чвар.

Національні традиції та звичаї. Розфарбовування індіанців у яскраві фарби перед боєм; традицію викурювати люльку згоди на знак установлення миру. Опис індіанських звичаїв, традицій, одягу вносить у текст поеми неповторний національний колорит.

Образ Великого Духа Гітчі-Маніту. За віруваннями індіанців, він створив усе живе на землі й послав до людей Гайавату, ім’я якого означає «пророк», «учитель».

Мета Гітчі-Маніту — припинити сварки. Він не тільки виконує місію миротворця, а ще і вчить людей жити у мирі

Епітети: могучий, милосердний;

Гіперболи: проводить путь річці, одламав рукою камінь, від подиху гойдаються віти.

Головні риси характеру Гітчі-Маніту: розум, мудрість, урівноваженість, гуманізм, сила, мужність.

Прийом протиставлення (контрасту), або антитези: Сила — безсилля, згода — ворожнеча, мудрий творець — нерозумні діти. Антитеза дає можливість підкреслити спокій, розум Гітчі-Маніту і войовничість, агресивність індіанців. Вислів «люлька згоди», «викурити люльку згоди» — означає помиритися, укласти мир. Слугує визначенням миру, дружби, злагоди у стосунках між людьми.

Маю надію поданий матеріал допоміг вам краще зрозуміти твір.

Пропоную перевірити свої знання, виконавши самостійну роботу.

Самостійна робота складається з 8 тестів і 4 запитань, які потребують короткої відповіді.

Оцінку ви побачити тільки за тести, а загальну оцінку я повідомлю особисто кожному, після опрацювання коротких відповідей.