Embedded Files
«Живіть у мирі й радості. У тяжкі часи допомагайте одне одному. Допомагайте знедоленим і пам’ятайте моє ім’я — Шолом-Алейхем — мир вам!»
«Живіть у мирі й радості. У тяжкі часи допомагайте одне одному. Допомагайте знедоленим і пам’ятайте моє ім’я — Шолом-Алейхем — мир вам!»
Головні теми повісті «Тев’є-молочар» — тема історичного зламу, який пройшов через долю людини і життя єврейського народу на межі XIX—XX століть, а також традиційна для літератури
Головні теми повісті «Тев’є-молочар» — тема історичного зламу, який пройшов через долю людини і життя єврейського народу на межі XIX—XX століть, а також традиційна для літератури
ХІХ століття тема «маленької людини». Тев’є успадкував типові риси «маленької людини»: низьке походження і становище в суспільстві, доброту, нездатність до злих учинків. На уроці ми деталь-
ХІХ століття тема «маленької людини». Тев’є успадкував типові риси «маленької людини»: низьке походження і становище в суспільстві, доброту, нездатність до злих учинків. На уроці ми деталь-
ніше схарактеризуємо цього героя, розглянемо його в системі інших образів твору, спробуємо розкрити таємницю привабливості Тев’є.
ніше схарактеризуємо цього героя, розглянемо його в системі інших образів твору, спробуємо розкрити таємницю привабливості Тев’є.
Сам письменник вважав Тев’є найулюбленішим із-поміж створених ним літературних типів. Простакуватий і шляхетний Тев’є розуміє людей, тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і не грішить проти совісті. Працьовитий і бідний чоловік звик тяжко здобувати щоденний хліб, не схилятися перед труднощами, нестатками, кривдами.
Сам письменник вважав Тев’є найулюбленішим із-поміж створених ним літературних типів. Простакуватий і шляхетний Тев’є розуміє людей, тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і не грішить проти совісті. Працьовитий і бідний чоловік звик тяжко здобувати щоденний хліб, не схилятися перед труднощами, нестатками, кривдами.
У нього велика родина — п’ятеро працьовитих і розумних доньок, долі яких склалися по-різному. Найстарша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю з нелюбом,— заможним м’ясником Лейзер-Волфом, одружується із бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Дочка Годл закохалась у революціонера та вирушила з ним на заслання до Сибіру. А Хава, порушивши всі традиції, вийшла заміж за неєврея, писаря Федька Ґалаґана, і прийняла християнство. Із цього приводу Тев’є міркує так: «Що таке єврей і неєврей?.. І чому господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»1 Трагічно склалася доля й дочки Шпринци. Вона закохалася в багатого, але нікчемного Арончика, та, вражена його блюзнірством і зрадництвом, вкоротила собі віку — втопилася. Нещасливо живе й сумирна Бейлка. Вона виходить заміж за багатого нелюба, аби забезпечити батькові старість. Життя не щадить Тев’є і його дочок: помирає його дружина, а на завершення тяжких поневірянь усіх євреїв за царським наказом виселяють із рідного села за «межу осілості». Разом із батьком та Цейтл у добровільне 1 вигнання збирається також Хава. Вигнаний зі свого дому, з торбиною за плечима, Тев’є готовий вирушити в путь. Він не зломлений і досі вірить у життя. Йому потрібно йти — онуки вже чекають, виглядають діда. «Діти і діти дітей — це ж неабищо!» — каже великий трудар і життєлюб Тев’є.
У нього велика родина — п’ятеро працьовитих і розумних доньок, долі яких склалися по-різному. Найстарша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю з нелюбом,— заможним м’ясником Лейзер-Волфом, одружується із бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Дочка Годл закохалась у революціонера та вирушила з ним на заслання до Сибіру. А Хава, порушивши всі традиції, вийшла заміж за неєврея, писаря Федька Ґалаґана, і прийняла християнство. Із цього приводу Тев’є міркує так: «Що таке єврей і неєврей?.. І чому господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»1 Трагічно склалася доля й дочки Шпринци. Вона закохалася в багатого, але нікчемного Арончика, та, вражена його блюзнірством і зрадництвом, вкоротила собі віку — втопилася. Нещасливо живе й сумирна Бейлка. Вона виходить заміж за багатого нелюба, аби забезпечити батькові старість. Життя не щадить Тев’є і його дочок: помирає його дружина, а на завершення тяжких поневірянь усіх євреїв за царським наказом виселяють із рідного села за «межу осілості». Разом із батьком та Цейтл у добровільне 1 вигнання збирається також Хава. Вигнаний зі свого дому, з торбиною за плечима, Тев’є готовий вирушити в путь. Він не зломлений і досі вірить у життя. Йому потрібно йти — онуки вже чекають, виглядають діда. «Діти і діти дітей — це ж неабищо!» — каже великий трудар і життєлюб Тев’є.
Отож, для вас характеристика окремих образів
Отож, для вас характеристика окремих образів
Цитатна характеристика Тев'є
Цитатна характеристика Тев'є
Висловлювання Риси характеру
Висловлювання Риси характеру
«Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?..
А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони
такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»
Схильність до аналізування, філософських роздумів
««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були»
Розуміння справжніх цінностей у житті людини
«У нього дуже порядний батько, а дід... був неабиякою людиною, дні і ночі
сидів над книгами, дарма що сліпий, і вивчав Тору»
Поважає вченість, порядність; цінує родинні зв’язки
«Гроші, братику, треба... заробити кривавим потом, мозолі натерти!»
Чесний, розуміє, що тільки наполегливою працею можна здобути добробут
«Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно»
Мудрий, розуміє свої помилки, самокритичний, картає себе за
довірливість і прагнення «легкого хліба»
«Головне — людина, тобто щоб людина була людиною» Гуманіст
«Дурниці... їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців»
розуміє значення духовності
«Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити
на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії,
мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’їдатися
смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами?
Хіба я не така ж людина, як вони?»
Має почуття справедливості
«Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що поберуться?»
Дещо консервативний, дотримується традицій
минувшини, коли батьки вирішували долю дорослих
доньок; не розуміє, як це молоді самі дійшли згоди
«Ось послухайте, як Тев’є викручується зі скрутного становища»
Кмітливий і хитрий, не хоче засмучувати дружину, тому придумує
сон про те, що предки самі назвали нареченого для Цейтл
Оскільки ми з вами завершили вивчення твору "Тев"є-молочар", то пропоную вам перевірити свої знання, виконавши тест (домашнє завдання).
Оскільки ми з вами завершили вивчення твору "Тев"є-молочар", то пропоную вам перевірити свої знання, виконавши тест (домашнє завдання).
Page updated
Google Sites
Report abuse