«Сміх — сплеск емоцій. Він буває щасливим (неначе відчуття польоту), буває добрим, як сонячний промінець або весняний вітер, долонька дитини чи поцілунок коханого. Сміх може зцілити від душевного болю чи гнітючої самотності. Та він може також бути злим, «колючим», неначе лезо бритви чи колючки кактуса. Такий сміх, подібно до жмені льоду, примушує напружитись і втікати. А так хочеться, щоб він був подібний до веселих дзвіночків, а не до заупокійних дзвонів!..»

Повторення термінів із теорії літератури

Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою.

Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.

Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднано з його гострим осміюванням.

Сатирична розповідь — розповідь, у якій різко висміюються люди, людські вади, характери.

Антитеза — підкреслене протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, характерів.

Сарказм - їдка, викривальна насмішка.

Буфонада – комедійна манера гри актора, в якій використовуються засоби надмірного комізму, окарикатурення персонажів, ситуацій.

Для того, щоб ви зрозуміли, як ці засоби використовує Мольєр у творі "Міщанин-шляхтич", наводжу вам приклади:

гумор: пан Журден позичае гроші Доранту;

ipoнiя: пані Журден ipoнізує над глупотою свого чоловіка;

сарказм: пані Журден викриває шахрайство графа Доранта i маркізи Дорімени і виганяє їх із дому;

сатира: остання фраза Ков'єля на адресу пана Журдена;

буфонада: одягання пана Журдена, його навчання, поклони тощо.

Як ви розумієте назву комедії?(Уже у самій назві автор починає сміятися над Своїм головним героєм. Назва парадоксальна за своєю природою, адже ніякий міщанин ніколи не може стати шляхтичем. Це суперечить здоровому глузду,)

Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії? (Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших. Мольєр також весело сміється і з тих, хто дає себе піддурити, але комедіограф вірить у велику шляхетність людини. На його переконання, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.)

Використання Мольєром багатьох видів комічного дозволяє показати не тіль­ки різноманітність сміху в житті й літературі, але й більш глибоко викрити вади як окремих людей, так і суспільства в цілому. Завдяки цьому комедія актуальна й сьогодні. Адже в усі часи були люди, які намагалися видати себе не за тих, хто вони є насправді, соромилися свого походження, своїх батьків, прагнули до­сягти певної мети нечесними шляхами. Автор гнівно розвінчує такі приклади людської непорядності.

Для любителів театру

Пропоную вам (за бажанням) переглянути виставу "Міщанин-шляхтич" у виконанні учнів 8 класу.

Поміркуйте і дайте відповідь (усно)

Що викликає у вас сміх, коли ви читаєте про навчання Журдена?

Хіба це смішно, що людина вчиться?

На кого Журден хоче бути схожим? Чи варті його ідеали наслідування?

Чи можна назвати Журдена «зовсім темним», як казав учитель музики?

Хто з персонажів утілює здоровий глузд? Наведіть цитати, що розкривають ставлення цих людей до Журдена.

Хто допомагає відновити справедливість і сприяє шлюбу Клеонта з Люсіль, обдуривши Журдена? У чому тут виявляється позиція автора? На чиєму він боці?

Які риси класицистичної комедії втілені в п’‎єсі «Міщанин-шляхтич»?

У чому Мольєр був новатором?

Які традиції народного театру простежуються в комедії «Міщанин-шляхтич»?

Які два види комедії розробляв Мольєр? Чи наявні їхні риси у п’‎єсі? Доведіть свою думку прикладами.

З’‎ясуйте природу сміху Мольєра. Проти чого був спрямований цей сміх?

Повторіть визначення видів комічного, наведіть приклади та з’‎ясуйте їхні функції, спираючись на текст комедії (письмово).

Оскільки у нас сьогодні підсумковий урок за твором "Міщанин-шляхтич", то пропоную вам ще раз перевірити свої знання, написавши самостійну роботу. Бажаю успіху!!!