БІХЕВІОРИЗМ

Біхевіоризм як педагогічна концепція був неймовірно популярний у XX ст. Сьогодні його частіше критикують, втім й досі використовують у психології та педагогіці. Варто зауважити, що часто це відбувається несвідомо. Біхевіористи стверджують, що людина подібна машині, що має певні патерни поведінки. Це означає, що нашу реакцію на зовнішні стимули можливо прогнозувати та регулювати. Втім, сьогодні загальновідомо, що у несподіваних ситуаціях людина частіше діє непередбачуваним чином. Але не все так просто! Гляньмо на те, як відбувається навчання у середньостатистичній школі. Вчителі мають навчальні плани на тиждень, місяць та рік. Це такий самий продукт біхевіористської традиції, як і установка, що батіг і пряник – найдієвіший спосіб мотивувати учнів. У такій системі хороша поведінка заохочується, а погана – карається. Це призводить до того, що у дорослому віці людина здатна працювати лише в умовах жорсткого контролю, адже подібні методи – це безрадісний спосіб дисциплінувати учнів. Біхевіоризм не має нічого спільного з розвитком творчих здібностей та самостійності дитини. Навпаки, учням пропонуються готові рецепти розв’язання нагальних проблем, а ще вчитель виконує роль наглядача.

ШКОЛИ САДБЕРІ ВЕЛЛІ

Школа Садбері Веллі – це місце, де немає класів, уроків, екзаменів, встановленого терміну навчання й поділу на молодшу, середню та старшу школу. Звісно ж, немає ніякої форми, змінки та нотацій за запізнення. Але що ж там є? Перш ніж відповісти на це питання, зануримось в історію. Перша така школа була заснована в американському місті Садбері в 1968 році. Перші пробні заняття відбулись влітку, якраз перед початком навчального року у вересні. Вочевидь, експеримент був успішний, адже сьогодні школи Садбері існують по всьому світу: не лише у США, але й у Японії, Голландії, Німеччині, Бельгії та інших країнах. Секрет успіху у демократичному підході та вірі у когнітивні та творчі здібності учнів. Вчителі виховують в дітях почуття відповідальності. Якщо ви вчитесь в такій школі, ви можете робити зі своїм часом усе, що вважаєте за потрібне. Звісно, ви можете вивчати фізику та алгебру, але також можна приготувати їжу, вирушити на риболовлю або ж піти кататись на велосипеді. Засновники та послідовники методики Садбері впевнені, що дитина, яка з дитинства звикла жити демократично, збереже цю звичку й у майбутньому.

СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МАРІЇ МОНТЕССОРІ

https://www.youtube.com/watch?time_continue=9&v=4_m6OIqYH4Q&feature=emb_logo

Педагог Марія Монтессорі – одна з перших жінок в Італії, котрі стали кандидатами наук у своїй галузі. Свою першу школу вона відкрила у Римі в 1907 році. Тамтешні традиції виховання та освіти припали до душі італійським дітям та їхнім батькам, тому педагог стала подорожувати по світу та поширювати свої ідеї. Все це призвело до того, що й сьогодні існують декілька тисяч шкіл Монтессорі у понад 100 країнах світу. Ця методика базується на трьох поняттях: вчитель, дитина, довкілля. Як стверджувала Марія Монтессорі, навчання – це природний процес, який пробуджує досвід дитини, а не лекції. У кожної людини з народження є природній потяг до знань, тож завдання вчителя полягає лише у створенні сприятливої атмосфери та підготовці навчальних матеріалів та інструментів. Монтессорі-методика допускає навчання різних за віком учнів в одній групі. Так, старші діти можуть навчати молодших, що також сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

ВАЛЬДОРФСЬКА МЕТОДИКА

https://www.youtube.com/watch?time_continue=4&v=tZmAX5adCl0&feature=emb_logo

Автор цієї методики – вчений Рудольф Штайнер з Австрії. На його думку, система освіти після Першої світової війни вимагала змін. Свої ідеї стосовно цього він висловлює у 1907 році в есе «Виховання дитини з позиції духовної науки». Вже через два роки Штайнер отримує запрошення виступити на сигаретній фабриці Вальдорф-Асторія в Штутгарті. Там вчений читав лекції для дітей працівників підприємства. Це посприяло появі Вальдорфської школи. Пізніше Штайнер відправляється в Оксфорд, де його ідеї були сприйняті з ентузіазмом і привели до відкриття таких шкіл в Британії. Сьогодні існують більше тисячі вальдорфських шкіл по всьому світу. Ця методика базується на розвитку творчих навичок, а не академічних. Вона заперечує необхідність оцінок та домашніх завдань. Крім того, в класах ви не знайдете комп’ютерів чи іншої електроніки, так само як і сучасних меблів. Навчання націлене на комплексне вивчення довкілля. Учні проводять багато часу на вулиці та активно використовують натуральні матеріали під час навчання: вовну, віск, пісок, деревину тощо. Як вважають послідовники цієї методики, навчання – це перш за все розвиток душі, тіла й духу дитини.

МЕТОД ХАРКНЕССА

https://www.youtube.com/watch?v=189Miz-C6sU&feature=emb_logo

Нафтовий магнат і філантроп Едвард Харкнесс в першій половині XX століття запропонував переглянути звичний спосіб розташування парт в навчальному класі. Як виявилось, учням зовсім не обов’язково дихати один одному в спини, а вчитель не повинен увесь час проводити біля дошки. Так з’явився метод Харкнесса, що передбачає обов’язкову наявність овального стола, за яким сидять учні та вчитель. Ця методика активно використовується у багатьох британських і американських школах. Найкраще цей метод працює при вивченні гуманітарних наук у невеликих групах до 15 чоловік. Основна перевага методу Харкнесса – можливість вільно дискутувати. Завдання вчителя при цьому – м’яко направляти плин бесіди, пропонуючи нові теми для обговорення. Кожен може висловити свою думку, і вона буде почута без засудження. В такій атмосфері напрочуд важко лишатись пасивним слухачем! Зате у дітей з’являється реальний привід розвивати критичне мислення та вміння відстоювати свою точку зору. Учитель же, замість людини, що передає свої знання, перетворюється в модератора навчального процесу.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=oCvehUlUr0U&feature=emb_logo

Прямо зараз українська система освіти зазнає змін. Тепер навчання базується на свободі творчості дитині. Реформи в педагогіці призвели до відсутності домашнього завдання й батьківських зборів, замість яких – індивідуальні зустрічі вчителя з батьками. Поки це стосується лише молодшої школи, але вже у 2022 році планують реформувати й базову середню освіту. Нова українська школа – це місце, у якому дитині буде приємно й безпечно перебувати. Учень має зайти й вийти зі школи здоровим та неушкодженим. Зараз цьому приділяється величезна увага. Також тепер у кожної дитини буде особиста парта, яку легко скласти та перенести в інше місце. Відтепер вчителі зобов’язані враховувати особистісні якості, інтереси та потреби кожної дитини. Активно вивчаються іноземні мови та сучасні технології. Важливою стає екологічна грамотність та звичка вести здоровий спосіб життя. Також дітей вчать генерувати власні ідеї та сміливо втілювати їх в життя. Відтепер заохочується не лише розуміння власної національної ідентичності, але й прищеплюється почуття поваги до інших культур. В результаті отримуємо особистість, що критично мислить та з повагою ставиться до інших. Випускник нової української школи – це також інноватор, який прагне змінити навколишній світ та готовий вчитись протягом усього життя.

ВИСНОВКИ

Відзначимо, що кожна з перерахованих вище систем має свої переваги та недоліки. Там, де одній не вистачає свободи, іншій точно не завадила би крапля дисциплінованості. Але одне добре: ми живемо у час альтернативних рішень, коли все більше педагогів визнають унікальність кожної дитини. А навчання базується на любові та повазі до її потреб.

Стрімка діджиталізація нашого світу, поява нових професій і методів навчання призвели до того, що традиційна система освіти почала трансформуватися. Те, що було актуально 15-20 років тому, більше не працює, а інформація, викладена в підручниках, не цікава сучасним дітям. Портал MDReducation опублікував список трендів, які будуть характеризувати освіту в найближчі роки.

Штучний інтелект (ШI)

За оцінками експертів, використання штучного інтелекту в найближчі кілька років зросте на 50%. ШІ дозволяє комп’ютерним системам виконувати завдання, які раніше потребували втручання людей, наприклад, розпізнавання мови або переклад текстів. Системи на базі ШІ вже використовуються для змішаного та персоналізованого навчання і допомагають уникнути переповнених аудиторій. Ці можливості ШІ дозволять трансформувати систему освіти в майбутньому і частково вирішити проблему нестачі викладачів.

Віртуальна реальність

Магія віртуальної реальності полягає в тому, що вона створює новий світ й усуває такі обмеження, як стіни класу. Уявіть собі урок історії, під час якого учні можуть опинитися у XVIII столітті, або урок біології на Галапагоських островах. Віртуальна реальність дає можливість відтворити будь-які декорації, які, безперечно, сприяють глибшому зануренню дітей у новий матеріал і кращому запам’ятовуванню. Потенціал цієї технології у сфері освіти безмежний.

Гейміфікація

Прогресивні вчителі давно зрозуміли, що гаджети не потрібно забороняти використовувати на уроках, їх, навпаки, варто застосовувати у навчанні. Так з’явилася нова методика — гейміфікація (від англ. game — “гра”). Вона передбачає використання ігрових елементів у процесі навчання з метою підвищення його ефективності. “Гравець” опановує новий матеріал, аби отримати якомога більше балів і пройти наступний рівень. Така методика допомагає впроваджувати елемент задоволення й зацікавити учнів.

Психологічне здоров’я

Сьогодні чимало людей страждає від стресу. Поведінкові й емоційні розлади, такі як панічні атаки, тривожність і депресія, діагностують не лише у дорослих, але й у дітей. Саме тому школи почали прискіпливіше слідкувати за настроєм учнів і, зокрема, практикувати метод усвідомленості. У Великобританії, наприклад, на початку цього року в 370 школах провели Тиждень психічного здоров’я, під час якого дітям пояснювали, як правильно розслаблятися і боротися зі стресом. Спеціалісти кажуть, що в майбутньому медитації та дихальні вправи стануть невід’ємною частиною процесу навчання.

Відновне правосуддя

Традиційно, коли учень порушує дисципліну, педагоги одразу застосовують до нього покарання. Однак сьогодні дедалі більше шкіл вдаються до іншого підходу — відновного правосуддя. Така практика передбачає діалог між усіма учасниками інциденту: учнем, вчителями, адміністрацією та жертвою (якщо така є). Це робиться для того, щоб з’ясувати всі обставини прикрого випадку і разом прийняти рішення про те, як усунути його наслідки. Цей підхід допомагає дитині зрозуміти, навіщо потрібні правила і до чого призводить їх порушення.