• • Мій край – моя історія жива

  • Олександр Поль – наш славетний земляк;

  • Степові аборигени;

  • Там де був курган;

  • Яка ти, річка Самоткань?

  • Як народилась наша залізниця?

  • Ми козацького роду;

  • Подвиг матроса-партизана Желєзняка; 

• Степом, степом падають солдати…

• Військовими плацдармами Дніпра;

• Партизанськими стежками П.І.Пальохи;

• Їх пам'ятають молодими ( подвиг

• вчителів району під час війни);

• Подвиг баби Сані;

• Таємниця чорної тополі;

• Вічний вогонь пам'яті;

• Пам'ятайте мою донечку;

• Вони загинули в Афганістані; 

Загін свого часу побував в Новомосковському лісі, в с. Капулівці на могилі легендарного Івана Сірка, в Петриківці. За цікаву пошукову роботу загін був нагороджений туристичною путівкою по маршруту Дніпропетровськ-Київ-Львів-Брест. Піонерська дружина школи виборола право називатися іменем Героя Радянського Союзу льотчика Дмитра Захаровича Тарасова, який на 5-й день війни повторив подвиг Гастелло. На подвір’ї школи споруджено стелу, а краєзнавчий загін був запрошений до 

Білорусії в м. Бихів з нагоди 43-ї річниці з дня створення полку, в якому служив Д.З.Тарасов. Перший похід „Військовими плацдармами Дніпра” загін юних краєзнавців здійснив у такому складі:

Антонова Ірина, Крисенко Людмила, Блохіна Інна, Кукса Ігор, Винокурова Олена, Тронько Михайло, Жилін Олексій, Турчин Лілія, Коваль Наталія, Шевчук Олег

Керували загоном: Ступіна Віра Миколаївна, Чирва Надія Йосипівна. 

Громадянська та Велика Вітчизняна війна

 Зібрано цікаві матеріали, оформлена діорама „Подвиг батареї Коваленко В.Н. на Бородаївському плацдармі”, солдатський куточок, де справжні шинель, каска, плащ-намет, гімнастерка, солдатська фляга. Є матеріали про підпілля та партизанські загони.

Вони загинули в Афганістані

 Четверо юнаків з Верхньодніпровського району загинули в Афганістані. Серед них і наш вільногірець Сергій Олійник. Матеріали зібрані про всіх героїв. 

Історія міста

 Нову залу відчинено до 60-річчя з Дня Перемоги. Експозиція присвячена історії нашого міста Вільногірська: перша вулиця, перші будинки, перший мешканець міста. На честь Вільногірська названо два корабля Азовського та Чорноморського пароплавства. В нашому місті є меморіальний комплекс Невідомому солдату, пам’ятник Т.Г.Шевченку, історія створення їх висвітлюється в цій експозиції. Знайшли своє відображення історії шкіл, дитячих садочків, учбових та культурних закладів, історія створення нашого музею, зарубіжні зв’язки та багато іншого цікавого та цінного матеріалу. 

Крім дітей до створення музею були причетні вчителі та батьки – Коваль Артем Васильович, Гребінь Володимир Захарович, Ліненко Ніна Георгіївна та Олександр Миколайович, Ступіни Віра Миколаївна та Іван Парфенович, Гапич Ольга Георгіївна, Сагуйченко Надія Микитівна, Коваленко Георгій Данилович, Овчаренко Микола Георгійович, Яцина Людмила Федорівна та багато інших. Незмінний ентузіаст і директор музею - Чирва Надія Йосипівна.

Пройшло 24 роки з дня відкриття музею. Не можна не погодитись зі словами Луначарського, що „музей – це грандіозна пам’ятна книга людства”. 

Музей дуже багато дає для пізнання історії ліцею, міста, краю, країни. Знання історії, в свою чергу, сприяють формуванню патріотичних почуттів. Музей вирішує і задачі естетичного виховання. Адже естетичні почуття пробуджують і стара солдатська сумка, і листи з фронту, і автограф великої людини, бо вони викликають емоції, які сприяють поглибленню духовного світу людини. Моральний досвід учні отримують, коли самі залучені до музейної діяльності. Пройшовши пішки дорогами війни, діти отримують ні з чим не зрівняні відчуття причетності до благородної, високої справи, значущості своєї праці. Музей виступає джерелом доповнення і поглиблення знань.