Згідно з п. 1 статті 55 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на:

• захист професійної честі, гідності;

• вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

• ідивідуальну педагогічну діяльність;

• участь у громадському самоврядуванні;

• користування подовженою оплачуваною відпусткою;

• підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку;

• забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального й кооперативного будівництва;

• придбання для працюючих у сільській місцевості основних продуктів харчування за цінами, установленими для працівників сільського господарства;

• одержання службового житла.

Відповідно до п. 1 статті 56 закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:

• постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

• забезпечувати умови для засвоєння вихованцями, учнями, студентами, слухачами навчальних програм на рівні обов'язкових вимог до змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку здібностей дітей, учнів, студентів;

• настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі - правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбності, поміркованості, інших доброчинностей;

• виховувати в дітей та молоді повагу до батьків, жінок, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного й соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни;

• готувати учнів і студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

• додержуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента;

• захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичками.

У статті 23 Конституції України йдеться, що кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права та свободи інших людей, і має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

У cтатті 28 закону України «Про загальну середню освіту» зазначено, що права та обов'язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України [254к/96-ВР], законом України «Про освіту», Кодексом законів про працю України [322-08], цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Право на відпустку

 Відпустки - це найбільший за обсягом час відпочинку. Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою як одним із видів відпочинку, регулюються Конституцією України, законом України "Про відпустки", Кодексом законів про працю України, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

  Відповідно до статті 2 закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також працюють за трудовою угодою фізичної особи.

   Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього закону.

Види відпусток

 Статтею 4 закону України «Про відпустки» установлені такі види відпусток:

• щорічні відпустки - основна відпустка (стаття 6); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

• додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15);

• творча відпустка (стаття 16);

• соціальні відпустки - відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19);

• відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Право на щорічну основну відпустку педагогічного працівника

    Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. право керівних, педагогічних, науково-педагогічних (окрім тих, які працюють у навчальних закладах і навчальних (педагогічних) частинах (підрозділах) інших установах і закладах) і наукових працівників на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі (абзац перший пункту 2 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

    За другий і наступні роки роботи відпустка надається згідно із графіками, які затверджуються власником установи або вповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший і наступні роки надається в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

   За бажанням керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників і наукових працівників частина щорічної основної відпустки, якщо вона надається за 1996-1997 і наступні робочі роки, замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою. При цьому тривалість наданої працівнику щорічної основної відпустки не повинна бути менше, ніж 24 календарних дні (пункт 5 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

Графік надання відпусток педагогічним працівникам

    Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів, які перенесено на осінь (абзац третій пункту 2 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

    Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів у разі необхідності санаторно-курортного лікування щорічна основна відпустка або її частина може надаватись протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором (абзац четвертий пункту 2 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

   Особам, які працюють в установі на умовах неповного робочого часу, у тому числі особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надається щорічна основна відпустка повної тривалості.

Відкликання працівників зі щорічної відпустки

   Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. за згодою працівника допускається відкликання працівників зі щорічної відпустки в разі, якщо це необхідно, для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства і в інших випадках, передбачених законодавством.

   Тривалість щорічної основної відпустки працівників середніх навчальних закладів, навчальних закладів для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації

   Відповідно до частини шостої статті 6 закону України «Про відпустки» Кабінет Міністрів України постановив затвердити порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56-ти календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам і науковим працівникам.

    У додатку про порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56-ти календарних днів визначено тривалість щорічної основної відпустки працівників середніх навчальних закладів, навчальних закладів для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, становить:

• директор - 56;

• заступник директора з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої роботи - 56;

• акомпаніатор - 28;

• вихователь (окрім вихователів інтернатів при школах) - 56;

• вихователь інтернату при школі - 42;

• учителі (усіх спеціальностей) - 56;

• інструктор слухового кабінету - 56;

• інструктор із праці - 56;

• інструктор із фізкультури середніх навчальних закладів - 28;

• інструктор із фізкультури в навчальних закладах для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, - 56;

• керівник гуртка, студії, секції, інших форм гурткової роботи в середніх навчальних закладах - 42;

• керівник гуртка, студії, секції, інших форм гурткової роботи в навчальних закладах для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, - 56;

• майстер виробничого навчання - 42;

• педагог-організатор - 56;

• перекладач-дактилолог - 42;

• помічник директора з режиму - 30;

• практичний психолог - 56;

• соціальний педагог - 56

• старший вожатий - 56;

• старший вихователь - 56;

• старший черговий із режиму - 30;

• черговий із режиму - 30.

Нарахування відпускних

 Відповідно до пункту 86 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти обчислення середнього заробітку для оплати щорічних відпусток викладачів проводиться з розрахунку їх заробітної плати (у діючому порядку його обчислення) за даний навчальний рік (включаючи доплати та надбавки, оплату за години, що виконані понад установлене річне навантаження, середній заробіток, що зберігається за діючим законодавством), а також допомоги з приводу тимчасової непрацездатності.

 Підрахунок заробітку для оплати відпустки проводиться в такому порядку: загальна сума заробітної плати, нарахована викладачу за відпрацьовані місяці навчального року, які передують місяцю виходу у відпустку, ділиться на кількість цих місяців, отриманий середній місячний заробіток ділиться на 25,4 (середньомісячна кількість робочих днів) і потім середній денний заробіток помножується на кількість днів відпустки.

 При використанні викладачем щорічної відпустки за минулий навчальний рік протягом поточного навчального року обчислення оплати за відпустку проводиться на загальних підставах із розрахунку за 10 місяців, що передують місяцю виходу у відпустку.

 При наданні додаткових відпусток, за які за діючим законодавством заробітна плата зберігається частково або її збереження не передбачене, зазначені періоди та відповідні суми з розрахунку виключаються. Якщо викладач виконує педагогічну роботу в середньому спеціальному закладі й на курсах із підготовки до вступу в технікум, розрахунки за відпустку проводяться в такому ж порядку по кожній роботі окремо.

У разі звільнення

 Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. у разі звільнення керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників і наукових працівники їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки (абзац перший пункту 6 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 289 (289-2001-п) від 28.03.2001 р.).

 У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників навчальних закладів і навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, які до звільнення пропрацювали не менше ніж 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку її повної тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менше ніж 10 місяців, пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дні за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).