Робота театрального гуртка з 10.01.-13.01.23н.р.

Завдання на 10.01.23н.р.

Для вас батьки "Значення театралізованої діяльності в розвитку особистості дошкільника"

Театр - мистецтво прекрасне!

Воно облагороджує, виховує людину.

Той, хто любить театр по справжньому,

Завжди забирає з нього запас мудрості й доброти!

К. С. Станіславський

Дитинство кожного з нас проходить в світі рольових ігор, які допомагають дитині освоїти правила і закони дорослих людей. Ігри для дітей можна розглядати як імпровізовані театральні постановки, в яких лялька чи сама дитина має свої речі, іграшки, меблі, одяг і т.д. Дитині надається можливість побувати в ролі актора, режисера, декоратора і музиканта. Кожна дитина грає по-своєму, але всі вони копіюють у своїх іграх дорослих. По іграх і як в них грають діти можна уявити наше майбутнє суспільство. Тому особливого значення в дитячих освітніх установах можна і потрібно приділяти театралізованої діяльності, всім видам дитячого театру, які допоможуть сформувати правильну модель поведінки в сучасному світі, підвищити загальну культуру дитини, познайомити його з дитячою літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, правилами етикету, обрядами, традиціями. Любов до театру стає не тільки яскравим спогадом дитинства, а й відчуттям свята, проведеного разом з однолітками, батьками та педагогами в незвичайному чарівному світі.

Театралізована діяльність в дитячому саду - це хороша можливість розкриття творчого потенціалу дитини, виховання творчої спрямованості особистості. Діти вчаться помічати в навколишньому світі цікаві ідеї, втілювати їх, створювати свій художній образ персонажа, у них розвивається творча уява, асоціативне мислення, вміння бачити незвичайні моменти в буденному. Крім того, колективна театралізована діяльність спрямована на цілісне вплив на особистість дитини, її розкріпачення, залучення в дію, активізуючи при цьому всі наявні у нього можливості; на самостійну творчість; розвиток всіх провідних психічних процесів; сприяє самопізнанню, самовираженню особистості при досить високого ступеня свободи; створює умови для соціалізації дитини, посилюючи при цьому його адаптаційні здатності, коригує комунікативні відхилення; допомагає усвідомленню почуття задоволення, радості, значущості, що виникають в результаті виявлення прихованих талантів.

У сучасному суспільстві батьки прагнуть, якомога раніше навчити свою дитину читати, писати, вирішувати складні завдання, замість того, щоб прочитати книгу, включають диск з мультфільмами, замість спільних розвиваючих ігор купують комп'ютер. Батьки забувають про те, що перш за все потрібно навчити свою дитину захоплюватися і дивуватися, обурюватися і співпереживати. Як правило, такі діти не вміють зайняти себе у вільний час і на навколишній світ дивляться без подиву і особливого інтересу, як споживачі, а не як творці. У школі таким дітям психологи ставлять діагноз "недоігранной" тобто НЕ натренував свою фантазію й уяву в процесі гри. Я вважаю, що найкоротший шлях емоційного розкріпачення, зняття скутості через театралізовану гру.

Театралізована гра розвиває такі якості дітей:

1. Сприяє загальному розвитку (уява, пам'ять, спостережливість, фантазію, мислення).

2. Розвиває цікавість і допитливість.

3. Формує вольові риси характеру.

4. Розвиває виразність мови.

5. Сприяє творчому розвитку особистості.

Слово "творчість" в суспільному сенсі означає шукати, зображати щось таке, чого не зустрічалося раніше. Воно і зрозуміло, що в будь-якій сфері творчої діяльності - будь то малюнок, саморобка, обігрування ролі неможливо знайти два однакових продукту.

Театральна діяльність це найпоширеніший вид дитячої творчості, вона близька і зрозуміла дитині. Треба сказати, що театральна діяльність в дитячому садку присутній майже у всіх режимних моментах: зарядка, прогулянка, заняття, свята і розваги, рухливі і сюжетно-рольові ігри.

Театральна гра вважається різновидом сюжетно-рольової гри. Різниця між ними лише в тому, що в сюжетно-рольової грі діти відображають життєві ситуації, а в театралізованій беруть сюжети з літературних творів.

Театральна гра ділиться на 2 групи: режисерські або предметні ігри та ігри - драматизації. До режисерським ігор відносяться - настільний, тіньовий, ляльковий та інші види театрів. А в іграх-драматизація діти самі виконують ролі героїв казок.

Дуже важливий момент полягає в тому, що діти навіть старшого дошкільного віку в театралізовані ігри не грають самостійно. Тому педагог повинен направляти дітей і створювати необхідні умови.

Ідеальна умова театральна студія, але можна використовувати для театральних занять групову кімнату. Важливе значення має наявність музики, театральних масок та костюмів. Процес театральних занять будується на основі розвиваючих методик і являє собою систему творчих ігор та етюдів, спрямованих на розвиток психомоторних і естетичних здібностей дітей. Якщо гра для дитини - це спосіб існування, спосіб пізнання і освоєння навколишнього світу, то театральна гра - це крок до мистецтва, початок художньої діяльності, розвиток творчих здібностей дитини.

Театралізовані заняття в дитячому садку можуть ділитися на чотири розділи:

Ритмопластика - включає в себе ритмічні, музичні і пластичні ігри для розвитку рухових здібностей дітей. Ритмопластика розвиває в дитині відчуття гармонії свого тіла з навколишнім світом.

Культура і техніка мовлення - В цей розділ входять ігри та вправи спрямовані на розвиток дихання, мовленнєвого апарату. Вправи на розвиток дикції, артикуляції та інтонації. Завдання на твір невеликих казок.

Театральна гра - Цей розділ покликаний розвинути у дитини здатність творчо ставитися до будь-якої справи, вміти спілкуватися з однолітками і дорослими людьми в різних життєвих ситуаціях.

Основи театральної культури - В цьому розділі відбувається знайомство з видами театру, з культурою поведінки в театрі, театральними професіями.

Значення і специфіка театрального мистецтва полягають в одномоментности співпереживання, пізнавальності, емоційності, комунікативності, живому впливі художнього образу на особистість. Театр - один з найдемократичніших і доступних видів мистецтва для дітей, він дозволяє вирішити багато актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов'язані з:

• художньою освітою і вихованням дітей;

• формуванням естетичного смаку;

• моральним вихованням;

• розвитком комунікативних якостей особистості (навчанням вербальним і невербальним видам спілкування);

• вихованням волі, розвитком пам'яті, уяви, ініціативності, фантазії, мови (діалогу і монологу);

• створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруженості, рішенням конфліктних ситуацій через гру.

Розглянемо компоненти театралізованої гри і специфіку її використання в роботі з розвитку дошкільнят. Перш за все, це її неоціненна роль в естетичному розвитку дітей. У процесі сприйняття художнього твору у дітей формується особливий вид пізнання у формі емоційних образів.

При грамотному керівництві у дітей формуються уявлення про роботу артистів, режисера, театрального художника, диригента. Діти усвідомлюють, що спектакль готує творчий колектив, а театр дарує радість і творцям, і глядачам, що пізніше послужить основою для формування узагальненого уявлення про призначення мистецтва в житті суспільства. У певний момент естетичне сприйняття дає поштовх розвитку пізнавальної діяльності дитини, оскільки художній твір не тільки знайомить його з новими явищами, розширює коло його уявлень, але і дозволяє йому виділити істотне, характерне в предметі, зрозуміти художній образ. Естетичне сприйняття дітей не зводиться до пасивної констатації фактів. Дошкільнику доступна внутрішня активність співпереживання, здатність подумки діяти в уявних обставинах. Старші дошкільнята здатні розуміти внутрішній світ персонажів і їх суперечливий характер. Це відкриває перспективи використання театралізованої гри в моральному розвитку дітей.

Однією з основних форм організації досвіду дитини є «проживання» їм різних ситуацій, вираз свого ставлення до них, виявлення і позначення їх сенсу в символічній формі. Театралізована гра є саме такою формою «проживання». Дослідники виділяють дві групи здібностей, важливих для розвитку дітей: моделювання та символізацію. В основі розвитку пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку лежать дії наочного моделювання. До першого типу таких дій відносяться дії заміщення. Ігрове вживання предметів (заміщення) - найважливіша характеристика театралізованої гри. Основу гри становить створення уявних, уявних ситуацій.

Особливість гри полягає в тому, що вона являє собою уяву в наочно-дієвої формі: дитина, використовуючи один предмет в якості заступників реальних предметів, здійснює символізацію, т. Е. Відбувається диференціація означаємого і що означає і народження символу.

У грі дітей молодшого віку заступник зберігає схожість з модельований об'єктом за зовнішніми ознаками, для дітей п'яти-шести років заступники стають все більш умовними, символічними.

Розвиток у дитини здібності до успішного розв'язання проблемних ситуацій в театралізованій грі за рахунок емоційно-особистісної та вміння побачити, проаналізувати, продраматізіровать ситуацію з позицій різних персонажів, виділити нові властивості та умови її дозволу, підвищує ступінь соціальної компетентності дитини. Слідування ролі і тексту театралізованої гри, взаємоконтроль учасників сприяють формуванню довільної поведінки. У грі сенсомоторні функції, пам'ять набувають якість довільності. Сенс діяльності, емоційність і «життєвість» художніх творів справляють істотний вплив на поведінку дитини.

Оскільки театралізована гра будується за заздалегідь визначеним сценарієм, в тому числі і заснованому на художньому творі, виділимо відмінність сюжету і змісту гри. Сюжет - це та сфера дійсності, яка визначена автором тексту і моделюється, відтворюється в театралізованій грі. Зміст гри - те, що саме відтворюється в сюжеті, т. Е. Моделювання соціальних відносин і ситуацій в навколишньому природному світі. Вченими розроблені тести і критерії визначення рівня розвитку театрально-ігрових умінь і навичок дітей, які представлені в програмах дошкільного виховання («Дитинство», «Розвиток» і ін.); сформульовані параметри діагностики та розвитку емоційної сфери у дітей в процесі спеціально організованого спілкування з використанням ігор-драматизації. Розроблено варіанти включення театралізованих ігор в інші види дитячої діяльності, наприклад, виявлено взаємозв'язок образотворчої і театрально-ігрової діяльності в естетичному вихованні дітей: по-перше, в оформленні декорацій, по-друге, у взаємовпливі на виникнення образів. У першому випадку ізодеятельностью є одним зі складових компонентів театралізованої гри, в ході якої оформляється предметно-ігрове середовище. У другому випадку педагоги і психологи бачать витоки дитячого образотворчого творчості в ігровій діяльності, у тому числі в грі-драматизації. Театралізовані ігри включаються і в процес оволодіння вирішенням завдань, наприклад, задач-драматизаций, в яких розкривається математичний зміст. Театралізована гра використовується на заняттях з розвитку мовлення дітей, побудованих на основі творів художньої літератури, де процес сприйняття літературного тексту розглядається як специфічне спілкування.

Велике значення для розвитку дітей має «особиста дистанція», мовні і немовні компоненти при опосередкованому спілкуванні: міміка, жести, «контакт очей». Водночас сучасний розвиток техніки дозволяє використовувати різні засоби навчання для знайомства з художніми творами, які потім можна театралізувати.

Робота з батьками:

У віці 3-4 років діти дуже люблять вчитися, вони ще не можуть оцінювати свої дії і з задоволенням приймають і слідують будь-яким рекомендаціям дорослих людей, особливо своїх батьків.

Пройде ще трохи часу, і діти будуть сприймати в штики будь рада. І якщо в цьому віці між дітьми і батьками виникне взаєморозуміння, то воно збережеться на довгі роки і багато в чому полегшить труднощі шкільного життя. Ось чому слід переконати батьків не упустити шанс, допомогти своїй дитині розвиватися всебічно.

Для досягнення цієї мети пропонується план по роботі з батьками. До нього увійшли: папки-пересування, виступи на батьківських зборах, індивідуальні бесіди, участь у різних конкурсах, спільні спектаклі.

Папки-пересування Матеріал для них збирається поступово, формується по темам. Батьки можуть брати на час папки додому і з задоволенням знайомитися з матеріалом.

Виступи на батьківських зборах. Незадовго до батьківських зборів можна провести анкетування батьків. В анкеті зазначаються кілька тим, з яких батьки вибирають найбільш хвилюючі їх в даний момент. Потім на зборах постаратися в доступній формі, використовуючи ілюстрації, фотографії, показ уривків з вистав донести до батьків необхідну інформацію.

Індивідуальні бесіди. В індивідуальних бесідах пояснювати батькам, чому саме цю роль у виставі або на ранку буде грати його дитина, які якості характеру у героя. Необхідно не тільки зберегти зацікавленість батьків до театральної діяльності, а й залучити їх до вирішення нових завдань, пов'язаних з роботою дитини над роллю, виготовлення костюмів, декорацій і т.д.

Творчі конкурси. Що може бути краще, коли дитина разом з мамою чи татом робить своїми руками театральну іграшку, проявляючи свою творчість, фантазію та вміння. Таке спільне творчість зближує батьків з дітьми. Згодом дитина дуже пишатися своєю роботою, розповідає про неї з особливим захопленням і захопленням.

Очевидно, що в майбутньому не кожна дитина стане актором. Але в будь-якій справі йому допоможуть творча активність і розвинену уяву, які не виникають самі по собі, а їх необхідно розвивати.

Таким чином, заняття театральною діяльністю з дітьми не тільки розвивають психічні функції особистості дитини, художні здібності, але і загальнолюдську універсальну здатність до міжособистісної взаємодії, творчості в будь-якій області. До того ж дитину театралізована вистава - це хороша можливість хоча б ненадовго стати героєм, повірити в себе, почути перші в своєму житті оплески.

Завдання на 11.01.

Завдання на 13.01. " Казочка про зайчика і зиму."