РОБОТА З БАТЬКАМИ
Музика в житті малюків
Консультація для батьків дітей раннього та молодшого дошкільного віку
У дитини одним із перших формується слуховий аналізатор, тож музика найраніше серед усіх видів мистецтв стає доступною для сприйняття дитини. Приємні, злагоджені звуки потрібні для гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку дитини і у лоні матері, і після народження. Вони сприятливо діють на настрій дитини, викликають у неї відчуття задоволення.
Благодатні звуки
Медики стверджують, що нестача у житті сучасних дітей благодатних звуків викликає хвороби. Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів та багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися на гул реактивних літаків, гуркотіння автомобілів та побутової техніки. Дитина частіше чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізору, ніж ніжний спів матері. Прикро, але батьки зазвичай не надають цьому значення, вони просто не знають, що благодатні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні.
Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповільнювати роботу серця та дихання, нормалізувати артеріальний тиск, підвищувати рівень ендорфіну (речовини, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.
Музика має потужний психологічний вплив на людину. З огляду на це важливо звернути увагу, яку музику слухають батьки та їхні діти. Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину — і дорослого, і дитину — стану врівноваженості, спокою, а за певних умов, наприклад, на рок-концертах, спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперактивним, розгальмованим дітям зі слабким контролем — вона підсилює негативні прояви у їхній поведінці.
Спокійна музика дарує відчуття радості, любові; здатна гармонізувати емоційний стан і дорослого, і маленького слухача. Таку музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, батьки можуть увімкнути спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику та попросити дитину заплющити очі, уявити себе в лісі, на березі моря, у саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає позитивні емоції. Потрібно звернути увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Музика має потужний психологічний вплив на людину. З огляду на це важливо звернути увагу, яку музику слухають батьки та їхні діти. Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину — і дорослого, і дитину — стану врівноваженості, спокою, а за певних умов, наприклад, на рок-концертах, спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперактивним, розгальмованим дітям зі слабким контролем — вона підсилює негативні прояви у їхній поведінці.
Спокійна музика дарує відчуття радості, любові; здатна гармонізувати емоційний стан і дорослого, і маленького слухача. Таку музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, батьки можуть увімкнути спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику та попросити дитину заплющити очі, уявити себе в лісі, на березі моря, у саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає позитивні емоції. Потрібно звернути увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Музика має потужний психологічний вплив на людину. З огляду на це важливо звернути увагу, яку музику слухають батьки та їхні діти. Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину — і дорослого, і дитину — стану врівноваженості, спокою, а за певних умов, наприклад, на рок-концертах, спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперактивним, розгальмованим дітям зі слабким контролем — вона підсилює негативні прояви у їхній поведінці.
Спокійна музика дарує відчуття радості, любові; здатна гармонізувати емоційний стан і дорослого, і маленького слухача. Таку музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, батьки можуть увімкнути спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику та попросити дитину заплющити очі, уявити себе в лісі, на березі моря, у саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає позитивні емоції. Потрібно звернути увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Інтонація мовлення
Інтонація мовлення людини також надзвичайно потужно впливає на свідомість: і того, хто сприймає це мовлення, і того, хто, власне, говорить. Внутрішній стан, думки, ставлення до світу ми втілюємо в інтонації свого мовлення. А те, що ми говоримо, і як це вимовляємо відповідно накладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не цінують як особистість. Натомість навіть відмова, виголошена дитині спокійним, м'яким, немов співчуваючим голосом, допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.
Домашні музичні заняття
Усі чинники, про які йшлося, певною мірою впливають на розвиток власне музичних здібностей дитини. Батькам слід знати, що музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, проте якщо ви не помічаєте особливих їхніх проявів — однозначні висновки про їх відсутність теж не варто робити. Лише систематична турбота батьків про прилучення дитини до музики зможуть закласти в ній «ядро» музичності. Для цього батькам потрібно набратися терпіння. Раджу приділяти музичному розвитку дитини хоча б 3-5 хвилин на день, і результат не забариться.
Нагадаю про те, що найважливіше завдання для дорослих — навчити дитину уважно слухати музику. Окрім того, потрібно дбати й про розвиток у дитини співочих навичок, уміння ритмічно рухатися під музику.
Більшість батьків не мають музичної освіти, та це й не обов'язково. Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють у дитячому садку. Крім того, на домашніх музичних заняттях є можливість ознайомлювати дітей з новими музичними творами, які знають батьки. Але потрібно зважити на те, що ці твори мають бути зрозумілими дітям.
Дитина дуже емоційно реагує на голос і рухи своїх батьків, із задоволенням наслідує їх. Збагатити уяву дитини про звукову палітру музики допоможуть також різноманітні музичні інструменти (наприклад, бубон, барабан, трикутник). З часом батьки зможуть укомплектувати оригінальний домашній оркестр із простих музичних інструментів; влаштувати імпровізований виступ такого оркестру перед гостями та родичами, або навіть залучити і їх до спільного музикування. Така творчість принесе неабияке задоволення насамперед дитині.
Усі батьки хочуть угледіти у своїй дитині хоча б маленький паросток майбутньої талановитої особистості. Крім того, усі хочуть бачити свою дитину доброю, чуйною, такою, що розуміє і цінує красу навколишнього світу. Ці чудові людські риси можна виховати за допомогою мистецтва. Тож раджу батькам не втрачати дорогоцінного часу і почати сіяти зернини творчості у своїх дітях уже з раннього віку. З музикою робити це — суцільне задоволення!
Шановні батьки!
Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею!
Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності та продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома. Прихильники раннього виховання мистецтвом рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.
Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи (шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок), пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся, що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.
У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чутливість, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку цих здібностей лежить слухання, розрізнення та відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили.
Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені в програму музично–дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на засвоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти, а потім відгадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання.
Для дітей третього року життя музично–дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи вибираються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини.
Важливим для дітей першого – третього років життя є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з цим залучають до музики показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.
Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику. Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів. Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи її зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.
Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва, допоможуть Вам і Вашій дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.
1. Пам'ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажання слухати! Треба вчитися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.
2. Починати слухання треба з маленьких творів. Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з'ясувати, як роблять вони виразним виконання музичного твору.
3. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.
4. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.
5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.
6. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.
7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.
Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.
Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою!
Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори як «Пори року» П. Чайковського та А. Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по-своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок.
Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір. Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші.
З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. В решті-решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!
Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику (ф-но, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти і ваша дитина (сопілка, барабан, металофон). До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається!
Музикуйте і експериментуйте!
Один з компонентів музичного слуху – вміння чисто, без фальші співати!
Багато факторів залежить від того, чи співуча мама у дитини! Річ у тому, що слух розвивається одночасно з голосом! Якщо мама не співає разом з дитиною, то вона не навчиться цьому самостійно! Наспівуючи з матусею простеньку пісеньку, малюк інстинктивно прислуховується до маминого голосу: а чи співаю я так, як мамочка?
Спочатку дитина інтонує, попадає в дві ноти, потім в три і т.д. В такі моменти дитина запам’ятовує, як працює голосовий апарат, як вірно дихати. Інколи дитина не співає, тому що не розуміє як потрібно брати дихання.
Спів, для дитини, важка праця! Саме тому, важливо співати разом з вашою дитиною, адже під СD – програвач правильно володіти своїм голосовим апаратом не навчишся!
Для спільного музикування потрібно правильно підбирати пісні, характерні віковим особливостям дитини. Так, трьохрічному малюку «дорослі» пісні не підійдуть, вони важкуваті для сприйняття та виконання! Для початку слід вибирати коротенькі поспівки, поки дитина не навчиться виконувати їх чисто (наприклад: Скаче жабка по доріжці, витягнувши свої ніжки; Я маленьке слоненя, люблю гратися щодня; Диби – диби – диби – ди).
Не слід забувати про те, що було б просто чудово пританцьовувати чи акомпанувати на справжніх чи саморобних музичних інструментах: кубики, дерев’яні палички, пляшки з сипучими крупами. Таким чином ритмічні рухи дають відчуття такту.
Музикуйте! Танцюйте! Співайте з вашими дітками!
Адже саме ви стаєте основним прикладом наслідування
для своїх дітей!