2021-2022 навч. рік.

План роботи з 26.10-29.10.21н.р.

( вівторок, середа, п'ятниця)

26.10.

1.Методична робота - підібрати матеріал для новорічного свята для дітей середнього віку.

2.Підбір новорічних пісень для дітей середньогшо віку.

3. Підготувати бесіду для батьків.

4. Методична робота з журналами "Дошкільне виховання", "Джміль" та іншими.

27.10.

1.Підготувати відеоматеріал на тему "Ми- діти України".

2. Знайти казку "Зайчикова хатинка" у віршах і переробити її на новорічний лад для використання в новорічному сценарії для дітей старшого віку.

3. Підібрати рольові пісні за казкою.

29.10.

1. Методична робота для написання новорічного сценарія дітям молодшого віку.

2. Підбір новорічного музичного репертуару для дітей старшого віку.

3. Розробити рухи новорічних танців для дітей молодшого віку.

4. Робота в інтернеті.

«БАТЬКИ – ПЕРШІ ВЧИТЕЛІ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ»

Один з компонентів музичного слуху – вміння чисто, без фальші співати! Багато факторів залежить від того, чи співуча мама у дитини! Річ у тому, що слух розвивається одночасно з голосом! Якщо мама не співає разом з дитиною, то вона не навчиться цьому самостійно! Наспівуючи з матусею простеньку пісеньку, малюк інстинктивно прислуховується до маминого голосу: а чи співаю я так, як мамочка? Спочатку дитина інтонує, попадає в дві ноти, потім в три і т.д. В такі моменти дитина запам’ятовує, як працює голосовий апарат, як вірно дихати. Інколи дитина не співає, тому що не розуміє як потрібно брати дихання. Спів, для дитини, важка праця! Саме тому, важливо співати разом з вашою дитиною, адже під СD – програвач правильно володіти своїм голосовим апаратом не навчишся! Для спільного музикування потрібно правильно підбирати пісні, характерні віковим особливостям дитини. Так, трьохрічному малюку «дорослі» пісні не підійдуть, важкуваті для сприйняття та виконання! Для початку слід вибирати коротенькі поспівки, поки дитина не навчиться виконувати їх чисто (наприклад: Скаче жабка по доріжці, витягнувши свої ніжки; Я маленьке слоненя, люблю гратися щодня; Диби – диби – диби – ди)

Не слід забувати про те, що було б просто чудово пританцьовувати чи акомпанувати на справжніх чи саморобних інструментах: кубики, дерев’яні палички, пляшки з сипучими крупами ) Таким чином ритмічні рухи дають відчуття такту. Музикуйте, танцюйте, співайте з вашими дітками, адже саме ви стаєте основним прикладом наслідування для своїх дітей.

«ВПЛИВ МУЗИКИ НА ІНТЕЛЕКТ ДИТИНИ»

Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики, як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?

Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з’явившись на світ, має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо їх не розвивати.

На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього та кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.

Дослідники також відзначають тісний зв’язок лепету з ритмічними рухами. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.

Фізик Гордон Шивд з Каліфорнійського університету і психолог Френк Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуальному становленні дитини. За допомогою комп’ютерних технологій вони з’ясували, що музика впливає на розвиток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.

В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на три групи. Дітей першої групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, другої – робити на комп’ютері, третій – контрольній – групі ніяких спеціальних занять не проводили. Через пів року в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялась геометричним та фізичним уявленням. Виявилось, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи.

У дітей, що навчались працювати на комп’ютері, результати були на 28 % кращими від отриманих у контрольній групі.

На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим краще буде результат . Відомо , що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Музична освіта розвиває розум і почуття, зміцнює духовне й психічне здоров’я дитини, сприяє формуванню теплих, довірчих відносин у сім’ї між батьками і дітьми.

Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загально розвивальні можливості, може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття з нею корисними й цікавими.

Найперша порада дорослим:

Співайте! Якщо ви соромитесь свого співу, робіть це , коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте.

Краще співати – дитячі пісеньки, традиційний репертуар , який дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.

Виберіть пісню, яка вам до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.

Давайте дітям можливість слухати музику,привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.

Використовуйте різні види сприймання музики на слух:

• Пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;

• Частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє;

• Активне, коли дитина намагається виконувати ту, чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають не правильно.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!!

Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.

Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.

СПІВ ПО ЧЕРЗІ. Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.

ДОМАШНІЙ ТЕАТР. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.

НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.

Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.

ПЛАН РОБОТИ З 2.11. - 5.11.21 н.р.

2.11.

1. Підібрати та записати музику для індивідуальних пісень до казки "Зайчикова хатка"( Вовка, Зайця, Лисички, Ведмідя, Півника).

2. Знайти новорічну польку для дітей старшого віку.

3. Робота в інтернеті.

4. Бесіда "Музика у вашому домі".

3. 11.

1.Знайти новорічні пісні для дітей молодшого віку.

2.Танок цукерок для малюків.

3.Підібрати музичний репертуар до свята Св. Миколая.

5.11.

1. Знайти текстовий матеріал для Діда Мороза.

2. Підготувати для дітей старшого віку "Щедрівки".

«МУЗИКА У ВАШОМУ ДОМІ»

Шановні батьки! Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джереломдуховності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома. Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.

Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.

У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.

Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям надругому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Нерідко в дітей із церебральним паралічем характерні розлади емоційно-вольової збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванню, в інших – у вигляді загальмованості, сором’язливості. Тому завдання підбираються індивідуально.

Важливим елементом дітей першого – третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.

Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.

Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.

Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.

Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.

Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.

1. Пам’ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.

2. Починати слухання треба з маленьких творів.

Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся дозвуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з’ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.

3. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.

4. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф’єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.

5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.

6. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.

7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.

Полька для дітей середнього віку Полька для дітей молодшого віку

Новорічна пісня для дітей молодшого віку. Новорічна пісня для дітей старшого віку.

Танок "Чупа чупсів" для дітей молодшого віку". Пісні для прослуховування вдома до свята Св. Моколая.

ПЛАН РОБОТИ з 9.11. - 12.11.21р.

9.11.

1. Слухання музики для дітей середнього віку.

2. Танцювальні рухи для дітей середнього віку.

3. Бесіда для батьків "Яку користь приносять дітям уроки танцю".

10.11

1. Музично-дидактичні ігри для дітей молодшого віку.

2. Танцювальні рухи для дітей молодшоговіку.

3. Практична робота. Удосконавлювання гри на музичному інструменті.

12.11.

1. Підготувати заняття "Три кіти музики". Ознайомлення з жанрами музики.

2.Знайти казку про музичні інструменти (ознайомлення дітей з муз. інстр.) "Хто головний в оркестрі".

Музично – ритмічні рухи

Четвертий рік життя

П’ятий рік життя

1.Виявляє бажання рухатися під музику. 2.Наслідує рухи за дорослим відповідно темпу та метро ритму муз. супроводу. 3.Змінює рухи відповідно зміні контрастних частин у музичному творі. 4.Володіє технікою наслідування за дорослим музично-ритмічних рухів: а) «Пружинка»; б) «Тарілочки»; в) «Синхронні змахи» обома руками над головою; г) «Плескання в долоні»; д) «Ліхтарики» зі зміною положення рук (вгору, до низу). е) «Гойдалка» ; є) «Кружляння у «Човнику» в парі»; ж) вправа «Ку-ку»(нахил вперед з розведенням рук в боки); з) вправа «Ну-ну-ну»; і) вправа «Ніжка на п’ятку»; к) вправа «Гуцулочка»; л) «Підстриби» на обох ногах; м) «Крок у бік»; н) «Уклін» (запрошення на танець); о) «Марширування» за направляючим; п) вправа «Чунга-Чанга» (подвійні нахили зі згинанням колін праворуч – ліворуч з триманням розкритих долоней на рівні обличчя); р) побудова кола.

1.Ритмічно і виразно рухається, відповідно до темпу та характеру музики. 2.Самостійно реагує зміною рухів на зміну темпу, динаміки, регістру. 3.Рухається без напруження рук та ніг. 4.Володіє достатнім для свого віку обсягом рухів: а)«Пружинка» з повертанням тулуба праворуч та ліворуч; б)«Тарілочки» з широкою амплітудою; в) «Побудова кола», хода по колу; г) «Плескання в долоні» відповідно пульсу музичного супроводу; д) «Ліхтарики» зі зміною положення рук (вгору, до низу, праворуч, ліворуч). е) «Легкий біг на носочках»; є) «Крокування в бік у «Човнику» в парі»; ж) «Кружляння навколо себе»; з)вправа «Ну-ну-ну» з нахилом вперед; і) вправа «Колупалочка»; к)вправа «Конячка» з просуванням вперед; л) «Підстриби» з просуванням вперед; м)«Уклін хлопчика», «Уклін дівчинки»; н)побудова колони, побудова шеренги; о)«Марширування», перебудова у 3 колони за допомогою орієнтирів; п) ) перебудова з 3 колон у одну.

Навчання танцям сприяє розвитку творчості та допомагає дитині розвивати любов до мистецтва, говорять Дмитро та Галина Кайгородови – засновники початкової школи та дитячого садочка Кияночка, що розташаваний по вулиці Борщагівська, 204-г, та також у житловому комплексі “Ліпинка”.»

Танець, це своєрідна форма для розкриття себе як особистості. Знайомлячись зі світом хореографії у ранньому віці, діти набувають здатність знаходити конструктивний вихід для їхньої творчості та позитивну сторону самовираження. Процес вдосконалення творчості у дитинстві допоможе їм у старшому віці.

Танець покращує успішність

Як показують вивчення, діти, які відвідують уроки танців, як правило, більш продуктивні у шкільних занняттях. Завдяки дисципліні і увазі, яку вимагає танець, у школярів помітно поліпшується успішність.

До того ж заняття танцями допомагають зміцнити освітні дисціплини, наприклад вміння рахувати. Діти також вчаться розрізняти праве від лівого та швидке від повільного.

Танець підвищує самооцінку

Під час уроків танцю, дитина отримує краще розуміння свого тіла, відчуває “народженя рухів”. Діти з хореографічною підготовкою, як правило, не відчувають незручностей стосовно свого тіла, та більш впевнені в собі

Щоб танцювати на сцені перед публікою треба мати неабияку відвагу і впевненість у собі, як раз танець і сприяє стимулюванню цих чудових якостей.

Танець також допомагає виховати позитивне ставлення. Педагоги з хореографії у ШДС Кияночка, це досвідчені кваліфіковані фахівці, більшість з яких є викладачами Хореографічного Коледжу. Саме вони створюють сприятливе середовище, яке допомагає перетворити кожний урок танців на позитивний, творчий досвід.

Танець сприяє формуванню особистості

Уроки танців є прекрасним місцем для дітей, щоб завести нових друзів. З кожним роком, діти вчаться вдосконалювати свої комунікативні та соціальні навички взаємодіючи з іншими танцюристами у своєму класі.

Вони також вчаться працювати разом, як команда. З часом, учні навчаються співпрацювати і довіряти один одному. Зазвичай діти, що займаються разом стають друзями на все життя.

Якщо ваша дитина боїться виступати на публіці або соромиться, заняття танцями допоможуть позбутися цих страхів і допомогти дитині відчувати себе більш впевнено.

Танець заохочує до активного способу життя

У сучасному технологічному світі, для дітей стає життєво необхідним розпочати фізично активний спосіб життя, якомого раніше.

Танець, це ідеальний та веселий спосіб, для підтримки фізичної активності дітей. На наших заняттях діти покращують свою гнучкість, діапазон рухів, витривалість та силу. Рухи в танці також допомагають покращити рівновагу, координацію і поставу.

В танці, в значній мірі, зосереджується увага на правильному положенні тіла та на уміння виконувати плавні рухи. Не дивно, що танець використовується для підготовки спортсменів таких популярних видів спорту як футбол та баскетбол.

Танець допомагає покращити поведінку

Навчання танцю, це навичка, яка вимагає підвищеної уваги, дисципліни і координації. Деякі батьки вважають, що заняття танцями допомагають вирішити таку проблему, як гіперактивність.

Якщо уроки хореографії для 3- 5 річних не такі строгі стосовно порядку, то вже на заняттях для старших дітей вимагають більше уваги, самовіддачі і дисципліни.

Мистецтво танцю, як правило, має заспокійливий вплив на дітей, а також допомагає їм випустити накопичену енергію.

Танець, це задоволення!

Це, мабуть, найбільша перевага танців. Всі діти люблять танцювати, бо це весело. Такі заняття дозволяють їм залишатися активними у веселій і захоплюючій формі. Весь цей час, навіть не усвідомлюючи цього, ваша дитина розвиває важливі соціальні і емоційні навички.

Вдосконалюючись у хореографії, дитина може вивчити різні напрямки танців і, у процесі, завести нових друзів.

28.«Подумай і відгадай».

Мета: Розвивати в дітей уявлення про музичні регістри (високий, середній, низький)

Матеріал: Картки із зображенням ведмедя, зайчика, пташки.

Методика проведення гри: діти слухають музику, впізнають її і показують відповідну картку.

Наприклад, після виконання пісні «Ведмедь»

Ребікова діти піднімають картку із зображенням

ведмедя.

29.«Як тебе звати?».

Мета: Розвивати музичний слух . почуття ритму.

Матеріал: бубен.

Методика проведення гри: Музичний керівник

тримає у руках бубен, підходить до кожної дитини

і запитує :як тебе звати? Дитина вдаряє по бубну

стільки разів скільки складів у її імені одночасно промовляючи його.

30.«Лялька крокує і бігає».

Мета: Вчити швидко реагувати на зміну у тривалості музики. Розвивати музичний слух , увагу.

Матеріал: Лялька.

Методика проведення гри: музичний керівник дає

дитині ляльку і співає один з куплетів пісні.

Дитина під спів гойдає ляльку.

Потім виконується

музика маршу чи бігу , і лялька на руках

дитини «Крокує», чи «бігає», або дитина

з лялькою на руках крокує чи бігає.

Музичний керівник увесь час змінює

послідовність куплетів.

31. « Потяг»

Мета: вчити дітей відтворювати характерні особливості певного образу

Методика проведення гри: Запропонуйте дитині – ведучому зімітувати рух потяга – дрібно переставляти

ного, повільно пересуваючись по колу.

Вкінці руху можна використати жест машиніста,

який сигналить і сказати «ту –ту!». За таким самим принципом потрібно зімітувати різні образи.

Перед тим як давати дитині завдання – не просто

назвати образ, який треба відтворити, а потрібно

дати коротку розповідь – інструкцію. Дитина не

повина говорити під час гри, а лише хитати головою,

тим самим показуючи чи інші діти відгадали даний

образ. Щоб ускладнити завдання можна запропону

вати дитині – ведучому показати різний настрій одного й того самого персонажу.

32. « Танцювальна хустинка»

Мета: відображати в рухах хустинок – ляльок характер музичного твору

Обладнання:носові хустинки для кожної дитини,

записи музичних творів.

Методика проведення гри: виготовити разом з

дітьми з носових хустинок ляльки– танцюристи та потанцювати. Починати з повільних

мелодій, щоб діти навчилися утримувати хустинку.

Потрібно вчити дітей прислухатися до музики і

відображати у рухах характер та настрій музичного

твору. Слід виховувати культуру поведінки

«ляльководів», коли хустинки- ляльки

танцюватимуть поруч.

33. « Перетворення»

Мета: розвивати музичну творчість

Обладнання: маски – шапочки, записи музичних творів. Методика проведення гри: Запропонувати дітям

відвідати незвичайну дискотеку, на якій можуть

танцювати звірі, птахи, іграшки тощо. Розподілити

ролі, одягнути відповідні маски. Під музичний супровід

діти виконують рухи, які характеризують певного персонажа. Можна запропонувати обмінятися

масками і пограти ще раз. Після танку похвалити дітей,

чиї рухи були найбільш точними.

34. « Шумимо та бавимося»

Мета: зацікавити дітей грою, вчити порівнювати

з допомогою дорослого звуки навколишнього

середовища та саморобні музичні інструменти.

Обладнання: матеріали, за допомогою яких можна

пошуміти: пластикові пляшки з різним наповненням, целофан, фольга, папір, деревяні предмети…

Методика проведення гри: запропонувати дітям

розглянути запропоновані матеріали, дослідити їх властивості, спробувати пограти на незвичних

інструментах, поміркувати на що схоже звучання

того чи іншого незвичного інструмента. Спочатку

слід дати дітям можливість задовольнити

інтерес до матеріалів, нашумітися ними.

Пізніше- вчитися грати на цих інструментах в оркестрі.

35. « Наш веселий оркестр»

Мета: залучати дітей до загального музикування,

зацікавити грою на музичних інструментах,

сворити гарний настрій.

Обладнання: дитячі музичні інструменти (шумові, саморобні).

Методика проведення гри: Спочатку запропонувати

дітям послухати мелодію та разом з дорослим

дібрати інструменти, якими можна підігрувати.

Слідкувати за тим, щоб діти починали та закінчували

«гру» разом з музикою.

36."Веселий концерт"

Мета: визначити навички дітей співати в ансамблі,

не відстаючи й не випереджаючи один одного.

Методика проведення гри. Педагог поділяє

дітей на невеликі групи та пропонує провести концерт. Кожна група дітей виконує знайому пісню з музичним супроводом чи виконує знайомий танок.

‹

Відмін­ність музично-дидактичних ігор від інших ігор полягає у тому, що дитина у цікавій, доступній для неї формі має почути, розрізнити, порівняти особливості музики і скерувати свої дії відповідно до цього. Музично-дидактична гра -це гра в якій поєднуються усі види музичної діяльності: спів, слухання музики, гра на музичних інструментах, рух під музику. У даному матеріалі використані ігри з різних ресурсів , оформлені у картотеку для зручного використання.

ПЕРЕГЛЯД

МАТЕРІАЛУ

Отримати код

1." Сонечко і дощик"

Мета: виявляти вміння дітей сприймати та розрізняти різний характер музики.

Обладнання: картки із зображенням сонечка -"весела" музика і хмаринки - " сумна" музика. Методика проведення гри: Дітям роздають

по дві картки із зображенням "сумної"

хмаринки та " веселого" сонечка.

Діти слухають музичний твір, візначають характер музики (веселий або сумний), піднімають картку, що відповідає характеру музики

2. « Голосно – тихо»

Мета: Навчити розрізняти динамічні відтінки музики.

Методика проведення гри: Діти слухають музичний

твір, показуючи відповідними

рухами динаміку музики ( тихо – вдаряють пальчиком об пальчик; голосно

– плескають в долоні.

3. « Сова та зозуля»

Мета: розвивати уміння розрізняти та відтворювати звуки різної висоти.

Обладнання: ілюстрація «Дерево», картонні фігурки персонажів: Сова та Зозуля.

Методика проведення гри: 1 етап. Музичний керівник розповідає дітям, що у лісі живуть різні птахи, зокрема Сова та Зозуля. Діти на ілюстрації визначають, де знаходиться Сова. Музичний керівник демонструє низький голос Сови: «у-у-у» (звуконаслідування на низьких звуках). Потім педагог розповідає про Зозулю, що ця пташка має високий голос: «ку-ку» (звуконаслідування на високих звуках). Музичний керівник запитує дітей, на яку гілочку дерева має сісти Зозуля: верхню чи нижню? (відповіді) 2 етап. Музичний керівник ділить дітей на дві групи і пропонує погратися: першій групі «перетворитися» на совенят, другій – на зозуленят. Пояснює правила гри:

якщо совенят кликатиме Сова, треба присісти і

відповідати їй на низьких звуках «у-у-у», а якщо зозуленят кликатиме

Зозуля, треба піднятися на носочки і відповідати їй на високих звуках «ку-ку».

4. « Відгадай на чому граю?»

Мета: Вчити дітей розрізняти тембри

дитячих музичних інструментів.

Матеріал: музичні інструменти: дзвіночки ,

бубни, барабан, дудочки.

Методика проведення гри: діти на стільчиках

сидять , тримаючи в руках брязкальце,

барабани, дудки.Музичний керівник співає

пісню ,

діти уважно слухають :коли співається

про дзвіночки , діти , що тримають

у руках дзвіночки дзвенять ними, якщо

співається про барабани – діти ,

що тримають барабани , грають на них і т. д.

5. « Їжачок»

Мета: Вчити дітей виконувати рухи під музику, відображаючи в них рити і темп музики, її зміну,

початок та кінець, виразно передавати характерні особливості поведінки різних образів.Формувати музично – рухові, співочі, виконавські вміння в музичній діяльності. Розвивати загальну музикальність.

Обладнання: костюм «їжачка», пісенний матеріал

« Ми у лісі були» муз. В. Задорожньої , сл.. Н. Вересокіної. Методика проведення гри: діти стоять у колі,

тримаючись за руки, ведуть хоровод. Дитина –

«їжачок» - у центрі кола. Діти йдуть по колу,

співаючи пісню. Показують обома руками на «їжачка», тупочуть ніжками разом з їжачком, плескають

у долоні, пружинять ніжки, присідають,

«згортаються в клубочок» (прихиляють голову до колін), тікають від «їжачка», а «їжак» їх легенько штовхає

боком, ніби коле своїми голочками.

Діти: Ми у лісі були, їжачка там знайшли,

Їжачок тупоче ,веселитись хоче.

Туди – сюди повернувся, щей в клубочок згорнувся.

Ведуча: Розсипайся коло, бо «їжак» поколе!

6. « На якому інструменті грає

клоун Бім – Бом?»

Мета: розвивати вміння у дітей розрізняти тембр різних музичних інструментів. Розвивати у дітей

слухову увагу, пам'ять.

Обладнання: картки, на яких зображені інструменти;

дитячі музичні інструменти, іграшка.

Методика проведення гри: музичний керівник

розповідає, що Клоун Бім – Бом вчиться грати

на музичних інструментах, яле забуває, який із них як звучить і як називається. Треба допомогти клоуну. На наступному занятті дитина – ведуча піднімає картку із зображенням інструментів,усі хором кажуть назву інструмента, згодом грають на ньому.

8. « Чарівна торбинка»

( 1 варіант)

Мета: виявляти вміння дітей порівнювати музичні звуки за висотою і тембром звучання та зіставляти їх зі звуками навколишнього середовища.

Обладнання: невелика кольорова торбинка, музичні

інструменти (барабан, бубон, металофон, дзвіночок,

брязкальце).

Методика проведення гри: Музичний керівник із чарівної торбинки дістає будь – який музичний інструмент, грає на

ньому й запитує дитину: « Що нагадує цей музичний звук?

(Наприклад: Барабан – Грім чи спів пташок?; Бубон –

шурхіт листя чи грім?; Металофон – Дощик чи вітер?)

( 2 варіант)

Мета: виявити вміння дітей зіставляти звуки музики зі

звуками навколишнього середовища.

Обладнання: кольорова торбинка, іграшки – тварини

(ведмідь, зайчик, лисичка, горобчик, півник).

Музичний репертуар: « Зайчик», муз. Ю. Рожавської; «Ведмедик», муз. Я. Сидельникова; « Півник», « Горобчик»,

муз. В. Герчик або на вибір музичного керівника.

Методика проведення гри: Музичний керівник звертає

увагу дітей на чарівну торбину, в якій заховалась якась т

варинка. Щоб дізнатися, хто сховався, треба послухати

музику і відгадати. Дитина, яка впізнала про кого або чия пісенька лунала, знаходить тваринку на дотик у торбинці.

При повторному виконанні мелодії музичник керівник

спонукає дитину до підспівування та імітації, образних

рухів, міміки, жестів героя.

7. « Музичний годинник»

Мета: закріпити знання дітей щодо різних видів

музичної діяльності; розвивати музичний слух та

естетичний смак, уявлення про різний характер

музики,; виховувати стійкий інтерес до музичних

занять.

Обладнання: картонний годинник з кишеньками та

пересувною стрілкою, набір карток із тем музичних

творів (спів, слух. муз., інструменти тощо)

Методика проведення гри: Музичний керівник

вкладає у кишеньки на годиннику картки із

сюжетними малюнками до програмових творів,

які вивчали на попередніх заняттях, і звертається до

дітей: « Перед вами музичний годинник. Але його стрілка

не рухатиметься, доки ви їй не допоможете. Для цього

маєте прослухати уривок з музичної п’єси, і пересунути

стрілку на ту картинку, яка відповідає прослуханому

твору». Після прослуховування хтось з діте підходить

до годинника і пересуває стрілку на відповідну картинку. Музичний керівник запитує дітей чи правильно стала

стрілка. Разом визначають характер, динаміку, темп твору. Аналогічно вставляються картинки до відомих

пісень,

де діти впізнають їх за мелодією, чи зображення

музичних інструментів, які впізнають за звучанням і

відповідно співають відомі пісні хором, підгрупами, індивідуально, або ж грають на музичних інструментах

по

черзі чи в оркестрі

9. " Лялька танцює і співає"

Мета: виявити вміння дітей розрізняти музику за

темпом ( швидка чи повільна), динамікою

(голосна чи тиха).

Обладнання: лялька - іграшка.

Музичний матеріал: " Колискова", муз Я. Степового; "Гопак", муз. Я. Степового або на вибір педагога.

Методика проведення гри. Дітям роздають іграшки - ляльки. Лунає музика. Якщо вона тиха, повільна,

спокійна, лагідна - діти колишуть ляльку, а якщо

швидка, гучна, весела, бадьора - діти танцюють

із нею.

10.Вправа з дзвониками

(муз. З. Хорошко)

Мета: виявити навички дітей відображати в рухах

динамічні зміни в музиці (гучно, тихо).

Обладнання: дзвоники за кількістю дітей.

Методика проведення вправи – гри: Діти стоять

у колі обличчям до центру, в правій руці - дзвоник.

Педагог пропонує дітям уважно послухати музику.

На першу частину музики (тиха) - діти легко дзвонять

у дзвоник у такт музики, на другу частину музики

(голосно) - піднімають дзвоник високо над головою,

гучно дзвонять.

11. "Хто у гості прийшов?"

Мета: виявити вміння дітей співати природним

голосом доступні за змістом пісні різного характеру в діапазоні "ре-ля", чітко вимовляти слова.

Обладнання: іграшки "котик" та "півник". Музичний репертуар: українська народна пісня "Котику сіренький", пісня "Півник", муз. В. Вітліна, сл. А. Пассової.

Методика проведення гри. Педагог запрошує дітей подивитися, хто до них у гості прийшов. Коли

вітаються з котиком - звучить мелодія пісеньки

"Котику сіренький", коли з півником - мелодія пісні "Півник".

Педагог розповідає дітям, що тваринки прийшли

послухати про себе пісеньки. До кого доторкнеться тваринка, треба заспівати пісеньку про цю тваринку.

12. "Впізнай та заспівай пісеньку"

Мета: перевірити вміння дітей упізнавати знайомі

пісеньки та передавати у співах мелодію.

Методика проведення гри:

1 етап. Педагог пропонує дитині прослухати по черзі декілька

знайомих мелодій пісень.

Дитині необхідно згадати назву музичного

твору або якусь фразу з пісні.

II етап. Педагог пропонує дитині проспівати

знайому пісню за музичними фразами, виявляючи особливості вокальних навичок співати без

напруження, протяжно, не поспішаючи, виразно

вимовляючи слова.

13. Вправа- гра "Дятел"

(сл. А. Фаткіна. муз. Н. Леві)

Мета: визначити навички дітей розрізняти та

відтворювати ритм музичної мелодії.

Методика проведення вправи: педагог співає пісню "Дятел", діти уважно слухають. Потім ще раз проспівує,

як "стукав" дятел, а діти індивідуально за ним

повторюють оплесками чи постукуванням, передаючи ритмічний рисунок мелодії.

Можна ускладнювати завдання. Педагог пропонує відтворити за зразком та іншою мелодією інші

найпростіші ритми оплесками чи постукуванням, ніби дятел.

14. "Бігаємо-крокуємо-стрибаємо"

Мета: виявити вміння дітей рухатися відповідно до контрастних змін у музичному супроводі, ритмічно марширувати (спокійно, весело, бадьоро), бігати (весело, легко, дрібно), підстрибувати (як м'ячик).

Методика проведення гри. Педагог пропонує дітям уважно послухати музику та відповідно до її характеру виконувати рухи. Під музичний фраґмент маршу дітям треба енергійно крокувати у вільному напрямку, не штовхаючи один одного. Під веселу музику -легко

й дрібно бігати на носочках, під веселий, грайливий музичний фраґмент - підстрибувати як м'ячик. Завдання повторюють декілька разів.

.

15. "Рухатись — відпочивати"

Мета: виявити вміння дітей рухатися відповідно

до контрастних змін у музичному супроводі (марширування, біг, підстрибування).

Методика проведення гри. Педагог пропонує

дітям уважно послухати музику та відповідно до її характеру виконувати рухи. Звучить музичний

фраґмент маршу - діти енергійно крокують, на с

покійну музику - діти присідають навпочіпки й п

ідкладають долоні під щічку, відпочивають. Коли

звучить весела, легка музика — діти весело, легко

біжать на носочках один за одним, знову звучить

спокійна музика - діти відпочивають. Потім лунає

грайлива

музика - діти підстрибують на місці.

Гру повторюють декілька разів.

16. "Стрибунці" (муз. М. Сатуліної)

Мета: виявити вміння дітей рухатися відповідно

до контраст-них змін у музичному супроводі.

Методика проведення гри. До початку гри на підлозі музичний керівник розкладає листя, потім пропонує

дітям

погуляти на "галявинці", слухаючи музику. На першу частину музики - діти-стрибунці скачуть по

галявинці, на другу частину (накрапає дощик) -діти піднімають

листочки та накриваються ними, як парасолькою,

й весело дріботять ніжками, поки не залунає інша

музична фраза.

17. "Пташки літають"(муз. Г. Фріда)

Мета: виявити вміння дітей відчувати початок та кінець музики, відображати це в рухах; бігати невеличкими групами в різних напрямках та вказаному напрямку під легку, жваву музику.

Обладнання: два обручі-"хатинки", емблеми або

шапочки пташок.

Методика проведення гри. Діти-"пташки"

розміщуються у двох "хатинках". Педагог нагадує

дітям

про те, що пташки літають легко, нечутно, тому треба

бігти навшпиньках, легко піднімаючи та опус¬каючи

руки — "пташки змахують крилами". Як тільки з

алунала музика, діти вибігають зі своєї хатинки та

вільно рухаються по залі. Коли музика перестає

звучати, діти присідають. Знову лунає музика – діти

вільно рухаються по залі. Музика закінчується - діти

біжать до своїх "хатинок

18. Гра з кольоровими хусточками (українська народна мелодія

Мета: перевірити вміння дітей передавати характер

танцю рухами (танцювальний біг, каблучок, притупи, розведення рук, змахування хусточкою, разом із

дорослими кружляння в колі).

Обладнання: різноколірні хусточки (за кількістю дітей). Методика проведення гри. Педагог пропонує д

ітям (гру проводять з невеликою кількістю дітей)

взяти в руки хусточки. Потім педагог змахує

хусточкою

і співом кличе дітей стати в коло: Усі в коло скоріш

біжіть, Хусточки ви покажіть. Хусточками помахаємо, Потанцюємо, заспіваємо.Вихователь під музику

показує танцювальні рухи, а діти повторюють.

19. «Де мої дітки?».

Мета: вчити дітей розрізняти звуки по висоті (ре-ля).

Обладнання: Картки великі із зображенням

тварин і маленькі із зображенням малят тварин.

Методика проведення гри: діти сидять півколом,

у кожного по одній картці із зображенням малят.

Діти слухають чия мама гукає своїх малят. В кого

відповідна картка, той відповідає і показує картку.

20. «Пташка і пташенята»

Мета: вчити дітей на слух розрізняти висоту

звуків в межах ч.8.

Обладнання: Сходинки, металофон, 3-4 великі

пташки, 3-4 пташеняти)

Методика проведення гри: У кожної дитини по

іграшці . Музичний керівник грає на

металофоні низькі звуки і високі.

Наприклад «до» 2 октави.

Діти ставлять пташенятко на верхню сходинку

«до», «до»1 октави- пташку на нижню.

21.«Чия хатка»

Мета: Вчити розрізняти звуки по висоті в межах

«ре-ля». Розвивати муз. слух, пам'ять. Виховувати

зосередженість.

Матеріал: Шапочки кошенят і кішок.

Методика проведення гри: у кімнаті розставлені

стільці (на великій відстані один від одного). Кілька

малюків ховаються за ними. Це «Киці» і «кошенята».

Дитина, ім’я якої назвав музичний керівник

проходить вздовж стільців, стукає по будь-якому

з них і запитує : «Хто в хатці живе?». Той хто

сидить за стільчиком відповідає, нявкає низьким

чи високим голосом, залежно від того, кого він

удає («Кицю», чи «Кошенятко»). Якщо дитина

відгадала, вона йде в хатинку. Гра повторюється.

22.«Хто мешкає у будиночку?».

Мета: Вчити дітей визначати регістр звучання музичної фрази(високий, низький)

Матеріал: Будиночок 2-ох поверховий. Має на

1 поверсі великі вікна, де вставляються зображення дорослих тварин, людей. Має на 2 поверсі

маленькі вікна, де вставляються зображення маленьких тварин, дітей.

Методика проведення гри: музичний керівник роздає

дітям по одній картці , на якій зображені маленькі

тваринки або дорослі. Звучить музика в високому

регістрі, діти розташовують зображення на 2 поверсі будиночка.

Діти допомагають звірятам знайти своє помешкання. Звучить музика в низькому регістрі, діти розташовують зображення внизу, на 1 поверсі.

23.«Чий дзвіночок».

Мета : Ознайомити дітей з великим і маленьким дзвіночком(низьке та високе звучання).

Матеріал: Великий і маленький дзвіночки

Методика проведення гри: музичний керівник

показує дзвоники, діти визначають високе та низьке звучання.

24. «Тихі – голосні дзвіночки».

Мета: Вчити розрізняти і відтворювати силу звуку.

Матеріал: Маленькі дзвіночки.

Методика проведення гри: діти сидять на стільчиках, тримаючи в руках брязкальця. Музичний керівник

показує,як можна тихенько й голосно грати.

Педагог співає : 1-8 такти пісні малята тихо

дзвенять, на 9-16 такти голосно.

Музичний керівник увесь час змінює послідовність

куплетів.

25.«Як співають скрипки»

Мета: Розвивати логічне, образне мислення, увагу ,

пам'ять.

Матеріал: маленькі картки із зображенням музичних інструментів, фішки, медалі «Знайко».

Методика проведення гри: розучити з дітьми, як

звучать музичні інструменти: скрипка – ті-лі-лі!,

барабан: тра-та-та!, шумові: ш-ш-ш, сопілка:

ду-ду-ду, пісня: ля-ля-ля.

Музичний керівник починає грати на музичному інструменті, діти впізнають його , починають

підспівувати відповідні звуки. На картках вірно

закривають фішкою впізнаний інструмент.

26. «Брязкальця»

Мета: Вчити дітей розрізняти динамічні

Відтінки голосно-тихо)

Матеріал: Брязкальця.

Методика проведення гри: музичний керівник

грає п’єсу, діти виконують рухи: під тиху

музику – діти тримають брязкальця перед собою, під голосну музику - діти «грають» брязкальцями угорі.

27.«Кого зустрів Колобок?».

Мета: Розвивати уявлення про регістри

(високий, середній, низький)

Матеріал: Персонажі із казки «Колобок».

Методика проведення гри: діти пригадують

персонажів з казки«Колобок». Слухають музичні

п’єси ,

що характеризують персонажів. «Заєць» високий

регістр. «Лисиця» - середній, «Вовк»- низький,

«Ведмідь» - дуже низький.

28.«Подумай і відгадай».

Мета: Розвивати в дітей уявлення про музичні регістри (високий, середній, низький)

Матеріал: Картки із зображенням ведмедя, зайчика, пташки.

Методика проведення гри: діти слухають музику, впізнають її і показують відповідну картку.

Наприклад, після виконання пісні «Ведмедь»

Ребікова діти піднімають картку із зображенням

ведмедя.

29.«Як тебе звати?».

Мета: Розвивати музичний слух . почуття ритму.

Матеріал: бубен.

Методика проведення гри: Музичний керівник

тримає у руках бубен, підходить до кожної дитини

і запитує :як тебе звати? Дитина вдаряє по бубну

стільки разів скільки складів у її імені одночасно промовляючи його.

30.«Лялька крокує і бігає».

Мета: Вчити швидко реагувати на зміну у тривалості музики. Розвивати музичний слух , увагу.

Матеріал: Лялька.

Методика проведення гри: музичний керівник дає

дитині ляльку і співає один з куплетів пісні.

Дитина під спів гойдає ляльку.

Потім виконується

музика маршу чи бігу , і лялька на руках

дитини «Крокує», чи «бігає», або дитина

з лялькою на руках крокує чи бігає.

Музичний керівник увесь час змінює

послідовність куплетів.

31. « Потяг»

Мета: вчити дітей відтворювати характерні особливості певного образу

Методика проведення гри: Запропонуйте дитині – ведучому зімітувати рух потяга – дрібно переставляти

ного, повільно пересуваючись по колу.

Вкінці руху можна використати жест машиніста,

який сигналить і сказати «ту –ту!». За таким самим принципом потрібно зімітувати різні образи.

Перед тим як давати дитині завдання – не просто

назвати образ, який треба відтворити, а потрібно

дати коротку розповідь – інструкцію. Дитина не

повина говорити під час гри, а лише хитати головою,

тим самим показуючи чи інші діти відгадали даний

образ. Щоб ускладнити завдання можна запропону

вати дитині – ведучому показати різний настрій одного й того самого персонажу.

32. « Танцювальна хустинка»

Мета: відображати в рухах хустинок – ляльок характер музичного твору

Обладнання:носові хустинки для кожної дитини,

записи музичних творів.

Методика проведення гри: виготовити разом з

дітьми з носових хустинок ляльки– танцюристи та потанцювати. Починати з повільних

мелодій, щоб діти навчилися утримувати хустинку.

Потрібно вчити дітей прислухатися до музики і

відображати у рухах характер та настрій музичного

твору. Слід виховувати культуру поведінки

«ляльководів», коли хустинки- ляльки

танцюватимуть поруч.

33. « Перетворення»

Мета: розвивати музичну творчість

Обладнання: маски – шапочки, записи музичних творів. Методика проведення гри: Запропонувати дітям

відвідати незвичайну дискотеку, на якій можуть

танцювати звірі, птахи, іграшки тощо. Розподілити

ролі, одягнути відповідні маски. Під музичний супровід

діти виконують рухи, які характеризують певного персонажа. Можна запропонувати обмінятися

масками і пограти ще раз. Після танку похвалити дітей,

чиї рухи були найбільш точними.

34. « Шумимо та бавимося»

Мета: зацікавити дітей грою, вчити порівнювати

з допомогою дорослого звуки навколишнього

середовища та саморобні музичні інструменти.

Обладнання: матеріали, за допомогою яких можна

пошуміти: пластикові пляшки з різним наповненням, целофан, фольга, папір, деревяні предмети…

Методика проведення гри: запропонувати дітям

розглянути запропоновані матеріали, дослідити їх властивості, спробувати пограти на незвичних

інструментах, поміркувати на що схоже звучання

того чи іншого незвичного інструмента. Спочатку

слід дати дітям можливість задовольнити

інтерес до матеріалів, нашумітися ними.

Пізніше- вчитися грати на цих інструментах в оркестрі.

35. « Наш веселий оркестр»

Мета: залучати дітей до загального музикування,

зацікавити грою на музичних інструментах,

сворити гарний настрій.

Обладнання: дитячі музичні інструменти (шумові, саморобні).

Методика проведення гри: Спочатку запропонувати

дітям послухати мелодію та разом з дорослим

дібрати інструменти, якими можна підігрувати.

Слідкувати за тим, щоб діти починали та закінчували

«гру» разом з музикою.

36."Веселий концерт"

Мета: визначити навички дітей співати в ансамблі,

не відстаючи й не випереджаючи один одного.

Методика проведення гри. Педагог поділяє

дітей на невеликі групи та пропонує провести концерт. Кожна група дітей виконує знайому пісню з музичним супроводом чи виконує знайомий танок.

‹

Навчання музичних рухів дітей третього року життя На третьому році життя в зв’язку із загальним фізичним розвитком дітей їхні рухи під музику стають впевненішими, проте ще не досить узгодженими. Емоційна реакція дітей на музику визначається за допомоги міміки, жестів. Рухи дітей ще не зовсім чіткі й часто неузгоджені з музикою. Передаючи загальний характер руху (біг, ходьба), вони ще не вміють разом з музикою розпочинати і закінчувати рухи, відзначати метричну пульсацію ходьби й бігу. Згідно програми, педагог має навчити дітей: узгоджених рухів під музику, рухатися відповідно до яскраво вираженого характеру музичного твору; учити ритмічно рухатися з предметами (струшувати брязкальцем, дзвіночком, ударяти в бубон); відзначати зміною рухів двочастинну форму п’єси, початок і закінчення її, силу звучання (голосно, тихо); Музично-ритмічний репертуар: базується на використанні ігор, хороводів, таночків. У репертуар додаються ігрові вправи, в яких дорослий навчає дитину основних рухів ""Весело пострибаємо", муз. О. Гнєсіної, "Ходимо-бігаємо", муз. О. Тілічєєвої, "Веселий марш", муз. І. Кишка, "Ми йдемо", муз Р. Рустамова. В іграх діти відтворюють в музично-ритмічних рухах образи птахів і тварин "Дожени зайчика", муз. О. Тілічєєвої, "Курочка", муз. Ф. Колесси тощо. Методи та прийоми. Ігри й танці, з якими знайомлять дітей, включають в себе уміння рухатися по колу, взявшись за руки, парами. Ігри під музику допомагають дитині засвоїти деякі образноімітаційні рухи, передаючи музично-ігровий образ ("зайчики", 158 Теорія та методика музичного виховання дітей дошкільного віку "ведмежата", "пташечки" і т. ін.). Педагог повинен звертати увагу дітей на те, що під одну музику можна танцювати, під іншу – ходити, даючи їм можливість самостійно це розрізняти (наприклад, виконує марш і танець, діти повинні самі змінити характер рухів). Танцювальні рухи в цій групі також ускладнюються: потрібно вміти одночасно плескати в долоні і тупати ногами, похитуватися з ноги на ногу, напівприсідати. Реагуючи на музику танцювального характеру, діти навчаються плескати в долоні, махати рукою, пританцьовувати, емоційно відгукуватися на ігрові дії вихователя [47, с. 144]. Навчання музичних рухів дітей четвертого року життя У II-й молодшій групі обсяг музично-ритмічних та рухових навичок розширюється. Діти можуть уже виконувати більш конкретні завдання. У музиці рухливішого характеру вони розрізняють марш і танець та відповідно рухаються (ходять, бігають, стрибають), відзначаючи рухами зміну сили звучання (голосно, тихо) і темпу (помірний, швидкий). Діти цього віку відчувають зміну контрастних частин музики, можуть виконати невеличкі музичні завдання. Проте, вони ще погано орієнтуються в просторі. Програма з музично-ритмічного виховання включає в себе наступні завдання, відповідно до яких діти повинні оволодіти уміннями: починати і закінчувати рух одночасно з музикою; виконувати основні рухи (крокування, біг, стрибки); виконувати гімнастичні вправи (зі стрічками, прапорцями, хусточками); узгоджувати свої рухи з характером музики (бадьорий, спокійний), регістровими змінами (високо, низько), темпом (швидко, повільно), динамікою (голосно, тихо); своєчасно змінювати рухи під час виконання танцю двочастинної форми; рухатися ритмічно на 2/4 та 4/4, правильно відображаючи ритм і темп музики, її початок та зміну; Музично-ритмічний репертуар. Музика для проведення музичноритмічної роботи з дітьми має бути більш яскравою та виразною за формою, легкою для сприйняття і запам’ятовування. Використовуються різні види рухів з предметами "Гра з брязкальцями", муз. М. Римського-Корсакова, "Бавимось зі дзвониками", муз. З. Хорошко, "Танець Розділ ІІ. Види музичної діяльності дітей 159 з листочками", на муз. К. Стеценка тощо. Для опанування умінь рухового орієнтування у просторі можна використовувати твори "Зробимо коло", муз. В. Верховинця, сл. народні, "Пройдемо у ворітця", муз Е. Парлова, Т. Ломової. Під прослухані попередньо танцювальні мелодії гопачка, козачка, польки діти передають їх жвавий характер в оплесках, плесканнях по колінах, присіданнях тощо. Методи та прийоми. Музичним керівником проводиться робота, спрямована на розвиток уваги дитини до початку й закінчення музичного твору з використанням при цьому рухів: гімнастичних, танцювальних, образних. Добиваючись виразності виконання, педагог постійно стежить за тим, щоб ходьба була ритмічна, постава, координація рухів рук і ніг – правильна, біг – не з "човганням", стрибки на обох ногах – легкі. Поступово діти збагачуються різноманітними танцювальними та образними рухами, які дають їм змогу повніше передавати характер музики, вчаться притупувати почергово кожною ногою, рухати кистями рук, крутитися по одному, парами, можуть інсценувати нескладні пісні, поспівки, виконуючи під музику дії. Розвиткові рухів допомагають вправи під музику з використанням прапорців (помахування), хустинок (плавні рухи), брязкалець (піднімати, опускати, ховати).