Інфографіка Про деякі питання реагування на випадки булінгу 

       Нормативно-правова база

Закон України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" 

Конвенція про права дитини 

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18 грудня 2018 року № 2657- VIII" 

        Законом № 2657 вносяться зміни до таких законодавчих актів України:

Закон України "Про дошкільну освіту" від 11 липня 2001 року № 2628 - III;

 Закон України "Про професійну (професійно - технічну) освіту" від 10 лютого 1998 року № 651 - XIV;

Закон України "Про позашкільну освіту" від 22 червня 2000 року № 1841 - III;

Закон України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 року № 1556 - VII;

Закон України "Про освіту" від 5 вересня 2017 року № 2145 - VIII

 Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти"

Про заходи спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти

Інформаційні матеріали щодо створення безпечного середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок у 2019/2020 навчальному році

Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18.12.2018 № 2657 - VIII (лист МОН від 29.01.2019 № 1/19-881)

Методичний посібник "Кодекс безпечного освітнього середовища"

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ 

 Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки насильства, булінгу (цькування) в Опорному закладі загальної середньої освіти Розумівській школі Долинської сільської ради 

1. Учасники освітнього процесу у разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на насильство, булінг, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною/працівником закладу освіти або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини/працівника закладу освіти, можуть подати письмову заяву уповноваженій особі закладу освіти . Заява подається у письмовому вигляді на ім’я керівника освітнього закладу відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Право подати заяву мають здобувачі освіти, їх батьки, педагоги, інші учасники освітнього процесу. Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати: прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон; статус (постраждалий чи свідок булінгу); навести розгорнутий виклад фактів; інформацію  щодо джерела отримання інформації; тривалість; дата подання заяви та особистий підпис.

       2. Наказом по закладу освіти створюється Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, практичного психолога  школи, соціального педагога, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.

       3. Уповноважена особа закладу освіти у 3-денний період з моменту отримання заяви скликає засідання Комісії з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування).

      4. Уповноважена особа у разі виникнення підозри, або отримання заяви щодо насильства, булінгу, жорстокого поводження з дитиною/працівником закладу освіти або якщо є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших) проводить зустріч із особою, стосовно якої є інформація про жорстоке поводження, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки та надати емоційну підтримку; проявити інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і симпатію, постраждала особа має відчути, що її дійсно чують і розуміють. У процесі розмови, якщо особа підтверджує факт жорстокого поводження чи насильства щодо неї, уповноваженій особі необхідно з’ясувати терміни подій, які відбулися, та отримати їх опис.

      5. Комісія з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування) у 7-денний період з моменту отримання заяви проводить розслідування, з’ясовує всі обставини та за результатами розслідування приймає відповідне рішення та рекомендації. За підсумками роботи комісії складається протокол. 

      6. Для прийняття рішення та вжиття відповідних заходів реагування результати проведеного розслідування узагальнюються наказом по закладі освіти.    

      7. Якщо випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу. Результат  розслідування та рішення комісії доводиться керівником закладу до відома постраждалого. У випадку, якщо постраждалий не згодний з рішенням комісії, керівник закладу повідомляє про право звернутися із заявою до органів Національної поліції  України.

        8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.   

           9. Уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії, згідно з протоколом засідання комісії відповідає за виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування).

      10. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

      11. Не залежно від рішення комісії, керівник закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від нього.

Відповідно наказу Відділу освіти ,молоді та спорту Долинської сільської ради вд 23.11.2020р №245 ,з метою запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства,вивчення стану забезпечення в навальному закладі безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу просимо прийняти часть в  анкетуванні «Стан створення в закладі освіти середовища вільного від насильства та булінгу»в онлайн-режимі за посиланнями: 

для  учнів

для вчителів

для батьків

18 листопада – Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей досі залишається трагічною реальністю для всіх країн. Вони є серйозним порушенням прав дитини та мають довготривалі і руйнівні наслідки на все життя. Аби запобігти цим злочинам, сприяти кримінальному переслідуванню винних і захистити жертв насильства Рада Європи у 2015 році запровадила Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, який проходить 18 листопада.

  Проблема сексуального насильства над дітьми є проблемою прихованою. Надзвичайно важко встановити кількість потерпілих дітей. За оціночними даними Ради Європи кожна п'ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства. Часто засоби інформації висвітлюючи історії про дітей, які зазнали насильства, були викрадені чи навіть вбиті, описують злочинців-незнайомців, але важливо знати, що такі злочини не є типовими. Особи, які скоюють сексуальне насильство над дітьми, у 8 випадках із 10 (за даними NSPCC) зазвичай є добре знайомими людьми для дитини. Це можуть бути члени сім‘ї, друзі, сусіди. Деякі з них працюють на посадах, що передбачають постійний контакт з дітьми, деякі мають авторитетні позиції та користуються довірою і повагою серед інших дорослих. У випадку, коли агресор є близьким родичем, дитина може не розповідати про насильство аж допоки не стане дорослою. А може не розповісти ніколи.

В чому ж полягає суть проблеми ?

  Сексуальні посягання відносно дитини включають в себе форми як фізичного, так і психічного насильства. Поняття «інцест» використовується в тих випадках посягань, коли відбувається кровозмішення.

  До сексуального посягання відносять і сексуальну експансію щодо дітей та підлітків, наприклад використання їх в дитячій порнографії.

  Суть сексуальної травми :

        -  ненормальне сексуальне переживання;

       - сексуальні дії, в які втягуються діти і підлітки, що перебувають в положенні залежності, не дозрілі ще за своїм розвитком для повного усвідомлення ситуації і відповідно не можуть дати свою згоду на ці домагання;

        -  фізичні або психічні посягання на сексуальну недоторканність дитини;

        - переслідування з натяками на секс, виставлення напоказ їх статевих органів, сексуальні ласки, участь або присутність дитини при порнографічних фото або відео зйомках, участь його в акті онанізму або безпосередньо статевому акті .

Сексуальне насильство

  Не існує якихось особливих психічних симптомів, пов'язаних саме з сексуальним посяганням, але часто відзначаються депресія, спроби самогубства, інші форми саморуйнівної поведінки, вживання наркотиків, проституція, анорексія, булімія і т. д.

  Непрямі ознаки сексуального насильства

         - нічні кошмари, зміст яких завжди однаковий;

         - небажання згадувати і розповідати іншим про ці епізоди дитинства;

         - відчуття депресії, страху, виникнення шкідливих звичок. Ці симптоми характерні більше для  жінок, аніж  чоловіків, які піддавалися в дитинстві сексуальним зазіханням;

         -  розвиток у хлопчиків, що піддавалися насильству, невпевненості у своїй статевій приналежності, що під час дорослішання може привести до зайвої агресивності, за допомогою якої вони намагатимуться самоствердитися. В зрілому віці у них нерідкі проблеми в області сексуальних відносин – 20-50% з них самі скоюють розпусні дії відносно дітей.

Особливості відносин між учасниками

  У дитини склалися хороші відносини з такою людиною, він відчуває, що його люблять, і не уявляє, що з ним можуть так погано вчинити. Про багато випадків не заявляють (згідно з підрахунками, поліція дізнається лише про 10%).

  Вік жертв сексуального насильства

 Сексуальні посягання відносно дівчаток трапляються найчастіше в 8 - 11 років щодо хлопчиків трохи пізніше. При інцесті вони тривають  протягом кількох років.

  Шість груп ризику для дітей:

Діти жінок, з якими жорстоко поводяться вдома.

Діти жінок, які самі були жертвами жорстокого фізичного та / або сексуального поводження в дитинстві.

Онуки бабусь / дідусів, які здійснювали сексуальне посягання щодо своїх або чужих дітей.

Діти з сімей з неясними віковими межами між поколіннями і де батьки перебувають в жорсткій залежності один від одного.

Брати / сестри дитини, яку сексуально використовують.

Діти-інваліди з порушеннями розвитку або ще якось відрізняються від інших дітей.

  Діти, які пережили сексуальну травму:

         - відчувають, що це погано, намагаються передати суть того, що сталося словами,поведінкою;  

            - важко ідуть на контакт,потребують  особливої чуйності;

         - нічого не розповідають,  соромляться того, що сталося, відчувають страх, думають, що, можливо, вони одні з такими проблемами.; 

         - намагаються  обіграти  ситуацію, в яку потрапили: одні вважають, що душа відлітає з тіла, коли це трапляється,  інші переконують себе в тому, що це поганий сон,  треті - що все сталося не з ними, а з кимось іншим.

  Синдром пристосування

 Реакції  дітей на сексуальну травму об'єднали в так званий синдром пристосування. Дитина розуміє, що сексуальний контакт повинен триматися в таємниці, що вона безпорадна по відношенню до дорослого. Не отримуючи своєчасно допомоги, дитина змушена змиритися з подальшими посяганнями. Якщо дитина через тривалий час розповість про ситуацію близьким або властям, велика ймовірність, що їй не повірять. В такому випадку вона найчастіше бере свої слова назад, що також розглядається, як підтвердження обману.

  Симптоми залежать насамперед від віку дитини, рівня розвитку, відносин з кривдником, типу сексуальних дій, їх тривалості. Формується «синдром постсексуальної дії» - у дитини можуть бути які завгодно порушення поведінки.

  Симптоми після сексуального насильства

  У молодших школярів часто спостерігається регресивний стан  поведінки, наприклад, вони можуть почати мочитися в ліжко, смоктати палець. У них може виникнути страх перед чоловіками.

  Вони можуть стати примхливими, боятися темряви, відмовлятися спати на самоті. У деяких проявляється надмірний інтерес до сексу, сексуальних ігор, що може призвести до того, що їм не дозволять грати з іншими дітьми.

 Однак слід нагадати, що підвищений сексуальний інтерес можуть проявляти і деякі діти з психічними порушеннями, наприклад з аутизмом, розумовою відсталістю, біполярним розладом, психозом!

  У школярів середніх класів, які пережили сексуальне насильство, спостерігається зниження концентрації уваги і, як наслідок, успішності . У них також можуть бути порушення сну, нічні кошмари, фобії. У них часто виявляються і такі психосоматичні симптоми, як біль у животі, в горлі, головний біль.

  Почуття  сорому і страх показати своє тіло, може призвести до відмови від участі в заняттях спортом або обстеження у шкільного лікаря. Через цей страх діти відгороджуються від товаришів.  

  Підлітки, які не наважуються розповісти про все це, втрачають віру в себе.  Можуть проявлятися саморуйнівна поведінка,  шкідливі звички.

  Сексуальні посягання вважаються найчастішою причиною того, що дівчатка тікають з дому.

  Багато  з них потім займаються проституцією. З опитувань повій з'ясовується, що  70-100% з них піддалися сексуальному насильству в дитинстві. Для деяких дівчат це був єдиний спосіб отримати тепло і увагу.

  Проте, бувають інші реакції : блокування своїх почуттів, заглиблення у депресію, що часто призводить до самогубства. Деякі дівчатка-підлітки відмовляються адекватно сприймати своє тіло, відхиляють все, що пов'язано з сексом, сильно худнуть або товстіють, щоб приховати жіночі форми. Трапляються істеричні реакції - непритомність, паралічі.

  Часто підлітки, щоб зробити психічну біль відчутною, наносять собі каліцтва, кусають себе, щипають. У хлопчиків, які пережили сексуальне насильство, як показують досвід і проведені дослідження, найчастіше спостерігається реакція у вигляді ексгібіціонізму, сексуально зухвалої поведінки до і в період статевого дозрівання.

  Причини формування тяжкості симптомів:

        - тривалість насильства;

        - відношення між дитиною і насильником;

        - наявність в насильстві агресивності;

        - вік винуватця.

  Вважається, що ті, хто відчуває посягання в родині, реагують найсильніше – 5% з них мають постійні проблеми. Ті, хто піддаються нападкам з боку людей, не набагато старших , реагують не так сильно, як у випадку, якщо це людина віком батьків.

Фізичні ознаки насильства

  Це може бути: набряк, припухлість статевих органів, через що дитині важко сидіти; свербіж; синці, пошкодження статевих органів, кровотечі; дрібні тріщини навколо ануса, що можна побачити у жертв інцесту, які піддавалися цьому тривалий час.

  Можна також побачити кондиломи -  захворювання, яке у дорослих передається статевим шляхом.  Кондиломи статевих органів у дітей в більшості випадків дають привід до ретельного з'ясування можливого сексуального посягання. За допомогою аналізів можна виявити сперму, інфекції (гонорею і хламідіоз).

Особливості ґвалтівників

  Винуватці  насильства вибудовують сильний психологічний захист -  навіть собі не зізнаються в тому, що скоїли якесь посягання.

  Кожен визнає вину частково, заперечуючи бажання і те, що був ініціатором, відхиляє деякі скарги або тип посягання і не вважає, що все це шкодило дитині. Такі люди часто стверджують, що не мають уявлення, про що йде мова, що дитина бреше.

  Насильник найчастіше не відчуває почуття провини, а звинувачує матір або стверджує, що дівчинка сама його спокушала. Він може також сказати, що виною всьому було сильне алкогольне сп'яніння, може навіть поставити собі в заслугу, що нібито вів дівчинку у світ сексу, стимулюючи розвиток дитини.

  У 90% випадків винуватець зазвичай не злочинець, не антисоціальний тип і не психічно хвора людина.  Це схильні до усамітнення чоловіки, яким важко працювати з будь-ким,  вони не можуть зав'язати постійний чуттєвий контакт,  погано контролюють імпульси, погано переносять розчарування. Вони завжди відчувають себе самотніми, відчувають глибоке почуття неповноцінності, часто психологічно незрілі. Значна частина таких чоловіків ( від 30 до 75%) піддавалася сексуальним зазіханням в дитинстві.

  Варто пам’ятати ще одну важливу річ. Незважаючи на доволі розповсюджений міф, що про сексуальні зазіхання навмисно брешуть, ґрунтовні дослідження доводять протилежне: із 10 000 дітей, з приводу яких були заяви про посягання, брехали  лише дві дівчинки-підлітка!

  То ж будьте уважні до своїх дітей, вмійте їх вислухати, почути, допомогти у вирішені їх дитячих проблем - навіть якщо вони видаються вам несуттєвими, дріб’язковими. Довіряйте дітям  і вони довірятимуть вам, що значною мірою вбереже їх від  можливих непередбачуваних ситуацій, в тому числі від описаних в цій статті

Крім  того, щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводитися Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» з нагоді відзначення 25 листопада - МІЖНАРОДНОГО дня боротьбу за ліквідацію насильства над жінкамі; 1 грудня - всесвітнього дня БОРОТЬБИ Із СНІДом; 2 грудня - МІЖНАРОДНОГО дня боротьбу за Скасування рабства; 6 грудня - річниці з дня «Монреальської різаніні»; 10 грудня - МІЖНАРОДНОГО дня прав людини.

Метою проведення Акції «16 днів проти насильства» є прівернення уваги громадськості до актуальної для українського Суспільства проблеми Подолання насильства в сім'ї, относительно жінок, жорстокости поведение з дітьми, протідії торгівлі людьми, забезпечення рівніх прав жінок и чоловіків та актівізація партнерських руху ОРГАНІВ державної власти, закладів освіти, Громадська ОРГАНІЗАЦІЙ до проблем насильства в сім'ї та захисту прав жінок.

Міністерство освіти и науки України з нагоді відзначення ціх днів рекомендує організуваті та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінарі, круглі столи та інші заходи, ВРАХОВУЮЧИ умови карантину.

Інформацію про заплановані заходи Рекомендуємо розмістіті на сайтах закладів освіти та сайтах їх засновніків та поінформуваті учасников освітнього процесса.

Радою Європи спільно з Міністерством освіти і науки України в рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» було підготовлено та адаптовано інформаційні матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів, доступні за посиланнями, а саме:

1. Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

1) Захист дітей онлайн;

2) Сексуальний шантаж;

3) Секстинг;

4) Секс-чатинг;

5) Грумінг;

6) Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.

 2.2.Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань в спорті. Ролик доступний за посиланням.

 2.3.Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей в колі довіри. Ролик доступний за посиланням.

2.4. Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді. Буклет доступний за посиланням.

Всі вищевказані та інші матеріали Проекту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Міністерства освіти і науки України та Офісу Ради Європи за посиланням в розділі «Підвищення обізнаності та запобігання».