В чому полягає робота шкільного психолога та які  її особливості?

   Шкільні психологи відносяться до психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Психологи існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.

  Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами проектних робіт. Досить багато дітей цікавить дослідження тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які цікавлять власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення

Зміст діяльності психологічної служби школи у 2023/24 н.р.

   Головна мета діяльності в новому 2023/2024 навчальному році – допомога учням у соціалізації та адаптації до соціального середовища шляхом оптимального розвитку потенційних можливостей.

      Завдання діяльності:

1. Створення умов для розвитку пізнавальної мотивації і формування умінь вчитися у учнів початкової ланки.

2. Формування класного колективу, створення умов для самопізнання та саморозвитку учнів середньої ланки.

3. Розвиток соціальної компетентності учнів старших класів; здійснення  психологічного супроводу процесу професійного визначення старшокласників

4. Встановлення причин соціального розладу, надання допомоги щодо їх усунення учням, схильним до девіантної поведінки.

5. Надання психологічної допомоги педагогам при виникненні проблем у розвитку, навчанні та вихованні учнів, в тому числі з особливими освітніми потребами.

6. Підвищення рівню психологічної обізнаності батьків щодо вікових і психофізичних особливостей учнів.

7. Удосконалення власних професійних навичок як спеціаліста у галузі психології.

Рекомендації з турботи про себе і інших

Як розпізнати стрес – у себе та тих, хто поруч

Стрес є природною реакцією на подразники, яку може переживати кожен. Серед його ознак:

• емоції – сум, страх, агресія;

• поведінкові реакції – відсутність мотивації, уникнення будь-якої діяльності, прояви жорстокості, зловживання алкоголем або наркотиками;

• фізичні реакції – головний біль, біль у м’язах або спині, проблеми зі сном, відсутність апетиту або проблеми із травленням.

На ваш стан може впливати те, що ви:

• працюєте довше, часто не маєте сил на роботу;

• зіштовхуєтеся з дискримінацією чи стигматизацією;

• занепокоєні власною безпекою, добробутом та життям ваших близьких;

• розумієте, що не можете залишити роботу на роботі – думаєте про неї навіть вдома;

• взаємодієте з травматичним досвідом: хворобами, стражданнями та смертю;

• змушені піклуватися про інших.

Якщо стрес не дає вам робити повсякденні справи (наприклад, ходити на роботу), варто звернутися за професійною допомогою. 

Як авто потребує пального, так і ваше психічне здоров’я потребує повного «баку» – піклування та постійної підтримки. Життя разом з його викликами – марафон, а не спринт. Аби мати сили на довгу дистанцію, варто дбати про своє здоров’я та добробут.

Деякі люди через бар’єри, стигму й упередженість опиняються в ситуаціях стресу частіше або мають справу з більш серйозними наслідками. До них належать:

• люди, які перебувають під загрозою, або вже зазнали насильства чи дискримінації;

• люди старшого віку, особливо ті, хто має порушення пам’яті;

• вагітні жінки;

• люди з хронічними захворюваннями, які потребують постійного доступу до медичних послуг;

• люди з інвалідністю, зокрема з психічними порушеннями;

• діти, підлітки та люди, які ними опікуються;

• люди, які мають проблеми з доступом до послуг.

Вразливість не завжди є очевидною, тому важливо проявляти емпатію та допомагати кожному, хто про це просить.

* На основі посібника «Базові навички турботи про себе та інших»

Як справлятися зі стресом за допомогою дихання

Якщо ви тривожні або пригнічені, вам може допомогти вправа на повільне дихання. 

Ви також можете порекомендувати цю вправу людині поруч. Скажіть: «Я хочу поділитись з вами технікою, яка допомагає почуватися спокійніше під час стресу. Ця техніка передбачає спільне повільне дихання. Хочете спробувати зробити це разом?» Продовжуйте, якщо людина погоджується.

Варто дихати так:

1. Вдихнути через ніс, рахуючи до трьох.

2. Опустити плечі та дозволити повітрю наповнити нижні відділи легенів.

3. Повільно видихнути через рот, рахуючи до шести.

Вправу потрібно повторити тричі. Якщо вам або людині поруч некомфортно, слід припинити виконання вправи.

* На основі посібника «Базові навички турботи про себе та інших»

У воєнний час

Як допомогти дитині в умовах стресу – поради для вчителя

Насамперед важливо розпізнати стрес, ось деякі його можливі ознаки:

• надмірне хвилювання, неспокій

• пригніченість, засмученість

• замкнутість 

• зниження концентрації уваги, запам’ятовування чи успішності в цілому

• надмірна настороженість, полохливість

• підвищена дратівливість або агресивність 

• відстороненість від однокласників, друзів

• уникнення певних людей чи ситуацій

• частий головний біль або біль у животі

• зміни апетиту чи харчових звичок

• часті розповіді про подію, яка трапилась, іноді в деталях

Як допомогти дитині впоратися зі стресом:

1) Нагадуйте дітям, як школа дбає про їхню безпеку та які заходи вжиті для зменшення ризиків, а також чому тут можна відчувати себе захищеним.

2) Дотримуйтеся плану роботи в класі. Так дитина знатиме, що повертається до звичного шкільного життя, і це допоможе їй відчути певну стабільність.

3) Зосереджуйте увагу дитини на її сильних сторонах. Допоможіть дітям відчути, на що вони здатні, – це додасть їм сили та впевненості.

4) Якщо ознаки стресу проявляються систематично, поговоріть про це з батьками дитини. Порекомендуйте звернутися до фахівця із психічного здоров’я.

5) Бережіть себе та не забувайте звертатися за психологічною підтримкою, якщо відчуватимете у цьому потребу.

Як налаштувати дитину спуститися в укриття під час повітряної тривоги

Сигнал повітряної тривоги може викликати у дитини розгубленість або навіть відчуття паніки і стресу. 

1) Заздалегідь проведіть «репетицію», як ви йтимете до укриття. Поясніть дітям, що перехід до сховища – це обов’язкова умова для їхньої безпеки.

Чим більш організованим буде маршрут до безпечного місця, тим менше стресу зазнає дитина. Уникайте штовханини і паніки, зайві розмови заважатимуть дітям швидко переміститися до сховища.

2) Обговоріть з дітьми правила поведінки: в укритті потрібно спокійно зайняти місця, не бігати і не кричати.

3) Якщо дитина відмовляється йти в укриття, може допомогти дзвінок батькам і розмова з ними.

4) Будьте добрим прикладом для учнів – спокійними та турботливими.

Батьки мають заздалегідь пояснити дитині, що у школі під час повітряної тривоги потрібно діяти згідно з правилами і вказівками вчителя. 

* Поради підготовлені дитячою психіатринею, керівницею Клініки психічного здоров’я дітей, підлітків та молоді Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру Лесею Підлісецькою в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської щодо створення Національної програми ментального здоров’я.