Наукові студії з історії мови і діалектології 

Участь у семінарі «Охорона нематеріальної культурної спадщини в Харківській області»

5 червня 2024 р. студенти-члени гуртка «Наукові студії з історії мови та діалектології» та здобувачі освіти 211 уф, що саме зараз проходять діалектологічну практику, взяли участь в онлайн-семінарі Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», що мав назву «Охорона нематеріальної культурної спадщини в Харківській області». Мета семінару полягала в підвищенні обізнаності щодо нематеріальної культурної спадщини нашого краю та активізації діяльності з виявлення, інвентаризації та популяризації елементів нематеріальної культурної спадщини в Харківській області.

Досвідом поділилися керівники структурних підрозділів з питань культури міських, селищних та сільських рад, фахівців, відповідальних в громадах Харківської області за напрямок «нематеріальна культурна спадщина», а також колеги з Закарпаття й Вінниччини. 

Зокрема в центрі обговорення перебували питання виявлення автентичних рецептів народних страв й механізми надання їм статусу регіональних елементів нематеріальної культурної спадщин. 

Гостьова лекція «Чоловічі смаки і кулінарні витребеньки: сучасна українська література»

16 квітня 2024 року ми радо вітали гостю Олену Маланій – кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки. Пані Олена у своїй науковій та викладацькій практиці звернула увагу на гастрономічний дискурс в  українській літературі. Під час викладу «Чоловічі смаки і кулінарні витребеньки: сучасна українська література» перед учасниками зустрічі розгорнувся концепт гастрономічної культури як національний феномен, утілений у художніх текстах.  Кулінарно-гастрономічні образи беруть участь у формуванні історичного тла текстів, у кшталтуванні персонажів, в увиразненні образу автора, є засобами об’єктивації естетичних, культурних смаків українців, народної філософії. 

Гостьова лекція розширила наукові обрії студентів-філологів, котрі в рамках гуртка «Наукові студії з історії мови і діалектології» реалізують проєкт «Гастрономічний код Слобожанщини» й досліджують іншу площину гастрономічних наративів: діалектне мовлення. Представлена пані Оленою гастрономічна картина світу художніх текстів, безперечно, позитивно позначиться на подальшій інтерпретації  говіркових аудіозаписів на тему народної кухні, на виявленні й усвідомленні глибинних культурних пластів, що містять у собі прості розповіді людей про родинні традиції споживання їжі.

Шановна пані Олено, щиро дякуємо за таку нагоду!

Семінар «Методи графічного записування говіркових текстів»

У рамках проєкту «Гастрономічний код Слобожанщини» було зібрано десятки аудіозаписів як зі Слобідського краю, так і дальших регіонів України. До фонотеки увійшли говіркові тексти  Харківської, Сумської, Черкаської, Донецької областей. Фіксація діалектного мовлення здійснювалася шляхом інтерв’ювання з елементами спостереження, коли дослідники намагалися не втручатися в розмову і спонукати мовця до самостійної розповіді.

Гуртківці розгорнули роботу над перетворенням аудіотекстів у графічний формат. Графічний запис фонотеки є складним завданням діалектології. Хоч транскрипція не відобразить усіх нюансів живого мовлення, вона становить цінний матеріал для дослідників.

Семінар  «Методи графічного записування говіркових текстів» було присвячено обговоренню питань української діалектної текстографії. В україністиці існують різні підходи до передачі живого говіркового мовлення графічними знаками. 

Для подальшої роботи над матеріалами дослідження було обрано спрощений варіант графічного запису:

Таким чином графічний запис має такий вигляд:

— Хто в домі готує?

[ jíсти  готýjу  jа || бо-ч’олов’іки́ ў-наш’іj роди́н´і викóнуjут´ своуjý робóту || вони́ рубájут´ дрóва | поливájут´ горóд | догл´aдájут´ за-худóбоjу | прац´ýjут´ на-робóт´і | а-jа сл´ідкýjу за-зáтишком у-дóм’і || ]

— Чи печете хліб і як саме ви це робите?

[ звич’áйно  |  хл´іб пеич’еимó | але неич’áсто || ч’ас´т´íше ў-духóўц´і | але-ран´íше пиекли́ ў-пеич’і́ || зáраз зjави́лиес´а б’íл´ш суч’áсн´і технолóг’іjі | тоумý п’íч’:у кориестýjус´а ли́ше ўзи́мку | шч’об булó теипл´íше || jа зам’íшуjу дрож:овé т´íсто із-прос´íjаноjі пшеини́чноjі муки́ |  ў-jакý додаjý опáру | це тéпла водá | однá столóва лóжка сáхар’у | дрóж’:і | трóхи бóрошна | п’ід´ігр’íте ки́сле молокó | кисл´áк |  крáшанки | с´іл´ та ол´íjу || коли́ т´íсто п’ід´íjде дв’íч’і | виеробл´ájу хл´іб і-залиешájу jогó |  шч’об в’ін  п’ідіĭшóў || дáл´і шч’е j-у-фóрм’і | змáшч’уjу зби́тоjу крáшанкоjу і-виеп’ікájу || ]

— Коли печуть пироги? Які у вашому селі люди зазвичай печуть пироги?

[ пиероги́ пеичý пеиреивáжно на-прáзниеки || це або веили́к’і | на все дéко | пиероги́ з-дрож:овóго т´íста з-двох корж’íў  |  м’іж  jаки́ми  | нáчиенка  | наĭч’ас´т´íше  це  с´в’íж´і фрýкти ч’и варéн´:а | або рулéти | з-мáком або си́ром | мóже бýти шч’е повíдло | ч’і пиер’іжки́ з-jáблуками | капýстоjу | гриебáми | м’jáсом | ри́боjу та-буд´-jакójу нáч’інкоjу мóже бýти || пиер’іжки́ |  неивеили́к’і |  т´íсто  д´іл´ý на-кусóчки | а-jак вони́ під´íjдут´ | поч’інájу л´іпи́ти | трéба роcкатáти кусóчок | поклáсти нáч’інку і-зjеднáти краjí ||  вип’ікájу  і-з бездрож:овóго т´íста | але-р’íдше || ] 

— Як варите борщ? Чи пам´ятаєте борщ з вашого дитинства?

[ боршч’ вар’ý звичájно ч’еiрвóниĭ | з м’áсом || звéч’ора замóч’уjу квасóл´у ||  спочáтку вар’ý бул´jóн | пеиреикладájу ў-н´ого намóчеину квасóл´у | трóшки п’ідсóл´уjу  вар’ý  дáл´і ||  коли́ квасóл´а  ўже поч’ти́ готóва |  додаjý  ў-кастр’ýл´у шч’е пор’íзану картóпл´у | продóўжуjу вари́ти |  п’ізн´íше кладý нашаткóвану капýсту || на-сковород´í жáр’у нар’íзану цибýл´ку | додаjý натéрту мóрквоч’ку | а-пóт´ім |  натéртиĭ  чеирвóниĭ бур’ач’óк |  смеитáнку i-томáтну пáсту || jак усе це злегкá п’ідсмáжиец´:а | долиевájу гар’áч’у вóду | кладý лаўрóвиĭ лиестóч’ок | накриевájу кри́шкоjу і-тушкýjу  на-манéн´кому вогн´í |  а-пóт´ім кладý ў-боршч’ ||  jакшч’ó трéба | досóл´уjу  ĭ-вар’ý до готóўнос´т´і |  додаjý припрáву |  зéлеин´ |  jак  боршч’ закиепи́т´ | виемиекájу плиетý  ĭ-даjý  jомý настójáтис´а || ]

— Чи пам´ятаєте борщ з вашого дитинства?

[ памjaтájу з-дити́нства боршч’, jaки́j вари́ла бабýс´a | в’ін заўжди́ буў і je наĭсмач’н´íшиĭ || ]

— Як подаєте борщ? З чим подаєте?

[боршч’ подаjý обовjaзкóво з-смеитáноjy | jiмó ми ш’-ч’óрним хл´íбом | ч’áсом |  із-сáлом і-ч’асникóм або з пампýшками | поли́тими розтéртим із-сíл´:y ч’асникóм та ол´íjejy || ]

— Як у вас варять зелений борщ?

[ зелéний боршч’ вар’ý на-м´aснóму бул´jóн´і | додаjyч’í цибýл´ку | мóркву  | припрáви | ĭ-наприк’інц´í  | багáто зéлен´і || це мóже бýти зеилéна цибýл´a | петрýшка | кр’іп | шч’авéл´| навеис´н´í | пш’íнку | молодý кропивý | все |  шч’о знаĭдý ў-сéбе на-горóд´і і-вáрен´і крáшанки || подаjý з´і-сметáноjy || бо ў-нас jijí дýже л´ýбл´ат´ || крáшч’е jaкшч’ó вонá домáшн´а || бо тод´í вонá жирн´íша і-смач’н´íша || томý ў-магази́н´і ми намагájeімос´a jijí не-купл´áти || ]

— Чи люблять у вашій родині вареники, деруни, голубці?

[ так | ў-нáш’іĭ роди́н´і л´ýбл´ат´ варéники з-картóшкоjy | капýстоjy | си́ром | ви́шнеjy | клубн´ікоjy та-малíноjy ĭ-деруни́ | голубц´í |кул´íш і-кáш’і || ]

— А з якою начинкою готуєте?

[ з м’áсом і-грибáми  | готýjy перевáжно для сéбе jaк будéн:а jíжа | а-тáкож холодéц´ у нас дýже л´ýбл´aт´ | a-коли́ прихóд´aт´ гóс´т´і | абó ми ĭдемó до них | то ў-нас бíл´ш при́ĭн´aто готувáти круч’éники || ]

Для подальших досліджень важливими є як графічний запис, так аудіозаписи. Робота триває!

Науковий івент "Галерея соціолінгвістичних портретів українців"

10 жовтня 2023 року гуртківці «Наукових студій з історії мови та діалектології» разом із викладачами-керівниками Р. Міняйлом, А. Чалою, Т. Крехно моделювали соціолінгвістичні портрети українців. Матеріалом розмови стали результати досліджень учених Інституту української мови НАН України щодо соціолінгвістичних аспектів побутування мови, специфіки вияву мовної стійкості серед українців, практики двомовності, методики проведення соціолінгвістичних опитувань. Доповіді про тенденції розвитку української соціолінгвістичної науки здобувачі доповнювали власними соціологічними спостереженнями щодо мовної поведінки молодих українців. Розширили картину соціолінгвального сьогодення доповіді викладачів. Зокрема було схарактеризовано міркування Олександра Потебні про взаємну залежність мови й соціуму, проілюстровано соціальну зумовленість антропонімії, фразеологічного рівня мови.

Круглий стіл «Культура приготування українського борщу»

5 жовтня 2023 року в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ відбувся регіональний круглий стіл «Культура приготування українського борщу», до якого долучилися понад 70 учасників: науковці та здобувачі вищої освіти з Дніпропетровської, Харківської, Київської, Луганської, Донецької, Запорізької областей.

Від Харківської гуманітарно-педагогічної академії виступив із доповіддю професор кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Роман Вікторович Міняйло.

Здобувачі вищої освіти брали активну участь у виголошенні й обговоренні доповідей.                                Учасники круглого столу дійшли висновку, що перемога "у війні за борщ" –  символ нашої ПЕРЕМОГИ у війні за свободу... 

Круглий стіл «Українські галузеві терміносистеми: стан і перспективи»

            10 листопада в межах традиційних щорічних Днів науки доцент кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Міняйло Роман Вікторович організував круглий стіл "Українські галузеві терміносистеми: стан і перспективи" для студентів-філологів та істориків нашої Академії.

          На обговорення було винесено проблеми досліджування термінологій стародавніх галузей людської діяльності, зокрема рибальської термінології як вагомого складника української і світової культури. На прикладах лексико-семантичних реконструкцій, повʼязаних з археологічними знахідками та сучасними реаліями, безпосередньо знайомими студентам -- жителям різних куточків України, було обґрунтовано новий напрям лінгвістичних досліджень -- генно-синхронної полідискурсивної галузевої термінології, що спирається на знання археологічних артефактів, лексико-семантичних реконструкцій, памʼяток української мови, фольклору, діалектного, фахового і художнього дискурсів.

              Студенти із зацікавленням брали участь у спробах реконструкції стародавніх етимонів, у деяких випадках демонструючи проникливість. Це свідчить про потребу вибудовувати національні терміносистеми, спираючись на рідномовні ресурси, що відображають тяглість національного світобачення.

Науковий гурток з історії мови та діалектології: підбиваємо підсумки діяльності за навчальний рік 

14 квітня 2021 року дослідники історії мови та української діалектології разом із керівниками обговорили результати діяльності наукового гуртка.

Протягом навчального року відбулось 16 засідань студентського наукового гуртка, у яких активну участь брали здобувачі вищої освіти освітньої  програми Українська мова та література. Окрім традиційної форми проведення засідань, цьогоріч було апробовано й нові: обговорення тем у форматі круглого столу, робота в читальних залах бібліотеки імені В.Короленка, інтерв’ювання носіїв говірок Слобожанщини. Як показала практика, нові формати викликають зацікавленість у здобувачів вищої освіти до наукової роботи й оптимізують процес наукового пошуку.

Учасники гуртка накреслили перспективні напрями роботи, що передбачають, зокрема, дослідження в рамках реалізації грантового проєкту «Етнокультурні концепти Сходу і Заходу».

Сподіваймося на плідну наукову роботу наступного навчального року!

Досліджуємо, як працювати з джерелами

27 травня 2021 року учасники наукового гуртка з історії мови та діалектології разом із науковими керівниками відвідали вебінар «Робота з історичними першоджерелами  та їх значення у розвитку критичного мислення учнів», організований Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр». Модератором зустрічі була Анна Мазарчук.

Спікерка – Ольга Коляструк, докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії та культури України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського провела дуже пізнавальну й актуальну лекцію – про пізнавальні можливості різного типу документів (офіційних, особових, візуальних, усних, предметно-речових, артефактів тощо), а також про їх обмеженість й оманливість, провокативність і небезпечність; про методи верифікації документів і налагодження діалогу між ними для з'ясування істини; про вироблення навичок аналізу документальної інформації та інтерпретації.

Здобувачі вищої освіти дізналися практичні поради при роботі з літописами й різними історичними першоджерелами.

Знайомимося з методологією
семантичної реконструкції

Порівняльно-історичні студії – надзвичайно цікаві, водночас складні дослідження. Причому реконструкція первинного значення, на думку лінгвістів, є більш проблемним завданням, ніж реконструкція форми. Адже потребує відновлення світогляду давньої людини, моделювання концептуального простору наших предків.

Надійним механізмом відновлення первинної семантичної структури фразеологічних одиниць може стати діалектний матеріал.

Доцент кафедри Роман Міняйло на засіданні гуртка «Наукові студії з історії мови та діалектології» поділився секретами семантичної реконструкції. На матеріалі власного дисертаційного дослідження пан Роман продемонстрував механізми відновлення семантики праслов’янських фразеологічних одиниць шляхом залучення сучасного діалектного матеріалу.

Заняття гуртка з історії мови

в Харківській державній науковій бібліотеці 

імені В.Г. Короленка

Одним із об’єктів дослідження гуртківців-істориків мови є літописні тексти. Літописи – визначне явище духовного, суспільно-політичного й літературного життя народу. Зародження літописання тісно пов’язане зі становленням державності і прагненням утвердити велич Київської Русі.

Еволюцію староукраїнської мови на матеріалі літописних текстів ХV – XVI століть досліджують студентки 2 курсу Валерія Лакєєва і Світлана Безлаковська. У полі зору молодих науковців – Короткий Київський літопис (частина Супрасльського зведення літописів).  

Проміжним результатом дослідження є виявлення на граматичному рівні пам’ятки численних архаїчних рис, що не відбивають стан староукраїнської мови ХV – XVI століть. Залучення ресурсів найбільшої в Харкові книгозбірні імені В. Короленка допоможе дослідницям-філологиням витлумачити ці факти.