Образ святого в Україні та світі шанують, адже Святий Миколай реально існував. Традиційно свято Миколая відзначають 19 грудня.

Хто такий Святий Миколай?

У місті Патарі(зараз це Туреччина) у 280 році н.е Миколай народився в сім’ї греків-християн. Його життя було звичайним, крім одного: ще з дитинства хлопець перейнявся долями бідних жителів свого міста. Потай Миколай допомагав сиротам і убогим. Коли підріс, його батьки померли. Миколай отримав статок, усі гроші роздав бідним і відправився до Палестини, де став священником.

Миколая ще за життя визнавали святим, бо він міг сотворити чудо: спинити бурю на морі, зцілювати недуги. Він щиро любив людей незалежно від їх роботи чи статків. Після смерті 19 грудня 345 року його канонізували, і дату відзначають досі. В Україну свято потрапило завдяки Всеволоду Ярославовичу у 1089 році.

Святий Миколай — заступник рибалок, мандрівників, студентів, дітей та всіх, хто потребує допомоги. Ікону Миколая рибалки часто беруть з собою, коли виходять в море чи річки на човнах. Також святого просять про хорошу погоду, а жінки просять добробуту в родині.

Традиції свята та як дарують миколайчики

У багатьох країнах Європи Миколай “прилітає” на санчатах з оленями. Тому діти лишають у панчохах сіно й моркву для “перевізників”, а вранці знаходять там подаруночки. В Україні подарунки шукають зазвичай під подушкою або залишають черевички на підвіконні. Звісно, це стосується тільки слухняних діток. Непослух замість подарунків чекає різочку та намагається виправитися до наступного року.

На свято готують “миколайчики” — солодкі тістечка чи пряники з медом, які заведено розмальовувати та дарувати дітям. Печиво можна зробити у формі сніжинок, зірочок, місяця чи навіть у вигляді дідуся з торбиною. У цей час триває Різдвяний піст, але тісто робили все одно солодким, зі сметаною та яйцями, бо для діток можна було робити виняток. Зараз печиво випікають скоріше символічно і розмальовують разом з дітками. Такому подарунку зрадіють і діти, й дорослі.

Цікаві народні звичаї на Миколая 19 грудня:

• Господар дому мав прийти з церкви, взяти посудину зі свяченою водою та покропити худобу з примовлянням: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

• В деяких регіонах святкували Миколині святки аж три дні, варили узвар і кутю, щоб врожай наступного року був багатим.

• До свята Миколая старалися розрахуватися зі всіма боргами;

• Після Миколая вже можна було вчити колядки, збирати вертепи, починати підготовку до Різдва;

• Увечері треба було загадати бажання чи написати лист, і бажане обов’язково здійсниться.