Василь Стефаник
Експресіонізм як літературно-мистецький напрям.
Ознаки експресіонізму:
посилена увага до внутрішнього світу людини
наголошення на авторському світосприйнятті
нервова збудженість та фрагментарність оповіді
застосування символів, гротеску
поєднання протилежного.
Експресіоністи виступали проти позитивістського емпіризму, копіювання і відображення дійсності. Вони вважали, що митець повинен виражати її суть.
Світ не варто повторювати. Варто «схопити його в найсправжнішій суті й відтворити - ось найвагоміше завдання мистецтва» (К. Едшмід).
Завдання до відео:
Доберіть асоціації до слова *Експресія*.
Назвіть причини виникнення експресіонізму.
Які емоції ви побачили на живописних полонах?
Зобразьте свій емоційний стан у кольорі та образах тут і зараз. Поясніть символіку.
Завдання 3. Робота з підручником.
Розкажіть про емоції, які зображені на представлених полотнах.
Завдання 4. Прочитайте уривки. Визначте їхню стильову приналежність, аргументуйте свій вибір.
Уривок 1
Ліниво всі встали, ліниво ступаєм з ноги на ногу й несемо обережно додому спокій. Йдемо повз чорний пар. Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії. Вітаю. Спочивай тихо під сонцем, ти така ж втомлена, земле, як я. Я теж пустив свою душу під чорний пар...
Уривок ІІ
Наше діло з землею; пустиш єї, то пропадеш, тримаєш єї, вона всю силу з тебе вігортає, вічерпує долонями твою душу; ти припадаєш до неї, горбишси, вона з тебе жили вісотує, а за то у тебе отари, та стада, та стоги. І вона за твою силу дає тобі повну хату дітий і внуків, що регочутьси, як срібні дзвінки, і червоніють, як калина…
Уривок 3
Зелено-брунатний високий по коліна мох буяв, ніколи не тиканий, лагідними хвилями у мокрявій землі пралісу. З нього не надто густо виринали сосни, котрих вік можна було вгадати, але красу й об'єм їх годі було змалювати. Їх пишні корони пестилися з облаками й зносили над собою лиш сяйво сонця.
Десь-не-десь лежали на землі дерева-великани, підриті й поборені віком або й розколені громом. Спочиваючи в траві, були зверху оброслі мохом, а всередині порожні й порохняві. Біля них буяла молода деревина, в долині — широкогалуза, а вгорі — струнка й повна молодечої гнучкості. Спів птахів — рідко чути.
Уривок 4
Чорне море хмар на небі глядить понуро на сіре море хмар над землею.
А всередині між двома морями йдуть тіні по срібно-білому хребті гір.
Вони наче висять між небом і землею.
Між життям і смертю.
Гірський хребет розпустив могутні, розколені, пошарпані й нагі ребра, які місцями тонуть під ногами тіней у сизій млі, то знов виринають із неї і гинуть на крайнебі в чорних хмарах.
І лежать на хмарах, мов скелет дивного великана, що руйнуючи життя, й сам погиб.
Уривок 5
Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.
Прослухайте фрагмент композиції Б.Лятошинського, назвіть емоції, які автор прагнув передати в музиці.
Василь Стефаник: «У великій залі першої кляси ми, селянські хлопці, зайняли послідню лавку. Товариші наші в лакерованих чобітках глузували з нас і насміхалися. Коли вчитель німецької сказав мені: “Іди, хаме, свині пасти”, — то ціла кляса зареготалася, а професор натуральної історії — Вайгель — бив мене тростиною по руках, тому що я не міг досягнути образка з намальованою гієною, бо образок високо причеплений, а я був ще малий… Батько, як приїхав, то скаржив моїх учителів у директора гімназії, а мені справив панське одіння… Як я появився переодітий вже в клясі, то гураган насміхів стрінув мене, так що я ледве дійшов до послідньої лавки. До того часу й відтоді дотепер я не чув більшого встиду, і здається мені тепер, що я був би іншим чоловіком, якби той встид мене не отроїв».
Прочитайте уривок із роману С.Процюка *Троянда ритуального болю* (біографічний твір про В. Стефаника) або про дитинство
Новела «Камінний хрест» – український екзистенційний вибір між життям і смертю як в особистому, так і в національному вимірах. Образ Івана Дідуха
Завдання 1. Прочитайте історію написання новели.
Історія написання новели *Камінний хрест*
Твір написано під враженнями письменника від масової еміграції галицького селянства за океан. Стефаник, навчаючись у Кракові, був свідком поневіряння земляків під час пересадок з одного поїзда на інший: «Еміграція! Я бачив і ще бачив тут, на двірці, тоту еміграцію. Гонить їх голод з дому за світові води... Море сліз, ціле пекло муки!..»
Ситуація ускладнювалася тим, що емігрантами були переважно заможні господарі, які в селі мали повагу й авторитет, а тут, у безнадійному чеканні, їх принижували, вважали «бидлом», не мали за людей.
У листі до своєї дружини Ольги Гаморак від 21 квітня 1899 року він пише:«У п’ятницю приїхало їх 800 душ ранісінько, не вилізали з возів, але випадали, не сідали до другого поїзду, але здобували його штурмом. Жінки бігали і верещали за згубленими дітьми, урядники одного з мужиків силоміць пхали до воза, хоть той молив їх, що жінка з дитиною десь пропала, а публіка дивилась на то і перестрашено питалася, що то є і хто лишився на тій землі, що емігранти покинули».
Завдання 2. Назвіть причини еміграції українців.
Завдання 3. Прочитайте текст про прототипа головного героя.
Прототип головного героя: прообразом Івана Дідуха був Стефан Дідух, який приїхав до Канади навесні 1899 року і прожив там 12 років, але туга за рідним краєм не минала.Помер він 29 січня 1911 року в місцевості Гіллі Ярд на 75 році життя. Тіло його поховане на чужині, а душа залишилася в Україні, біля отого камінного хреста, який установив у рідному селі Русові на найвищому горбі.
Символіка назви: в Альберта Камю є поезія «Привид хрестів», у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь і каже: «Ти хотів легкого хреста,он — бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші». Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив дивовижної краси хрести золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом трапився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я.
Завдання 4. Розгляньте колаж *Образи-символи в новелі *Камінний хрест*. Виконайте завдання до нього.
Що переважило в Іванові: любов до сім’ї чи любов до рідної землі? Чи засуджуєте ви його за цей вчинок? (,,Метод Прес”)