Завдання 4. Виконайте онлайн-вправу (Змінні-незмінні слова)
Завдання 5. Опрацюйте параграф 50.
Завдання 6. Визначте спосіб творення поданих слів.
Престарий, велич, ощадбанк, слухач, нісенітниця, ніхто, сьогодні, мудрість, будь-який, садовод, ультрамодний, МЗС, Білгород, одвірок, хід, наводнити, рань, працелюб.
Завдання 7. Визначте спосіб творення поданих слів.
Престарий, велич, ощадбанк, слухач, нісенітниця, ніхто, сьогодні, мудрість, будь-який, садовод, ультрамодний, МЗС, Білгород, одвірок, хід, наводнити, рань, працелюб.
Завдання 8. Опрацювання статті І. Вихованця « Всесильні суфікси».
Всесильні суфікси
Суфікс змінює тональність слова, забарвлює його емоційним змістом, надає слову поетичного звучання. До того ж суфікс робить це економно, стисло. Пестливі суфікси приєднуються до багатьох іменників. Емоційного забарвлення надають вони, зокрема, назвам свійських тварин і птахів : корівка, телятко, курочка, цуценятко, качечка, кізонька, кицюня. Опоетизовано в народному слові і несвійських тварин і птахів. Скільки пестливих слів тут маємо ! Це – ластівонька, зозуленька, соловейко, горобенятко, зайчик, лисонька, ведмедик, вовченятко, білченятко. Тепер перейдемо від істот до неістот. Хоча б до назв дерев. Ми зачудувані мовою дерев, шелестом листя, їх жадобою сонця. І красуня – вишенька біля хати, і яблунька з ніжними , найчарівніших барв пелюстками квіту, і горді ясени, що вибігли до дороги і вітають оркестром листячком людей, і калина, калинонька… Зачудування природою , її красою маємо у словах «вербиця», «смеречка», «тополенька». А як же поводяться інші частини мови ? Чи поєднуються з ними пестливі суфікси ? Аякже ! Дуже часто вживаються, наприклад, пестливі форми прикметників. Назви кольорів : синенький, синесенький, жовтенький, жовтесенький. Або інші ознаки : веселенький, гарненький, розумненький. Якщо прикметник із пестливим значенням , то й прислівник охоче стає таким же. Порівняйте : біленький – біленько, гарненький – гарненько. Пестливі форми проникли навіть до дієслова. Пригадайте оповиті материнською ласкою слова «спатки», «спаточки», «спатоньки». Дієслівні пестливі форми вживаються переважно в емоційному мовленні, зверненому до дітей. За І. Вихованцем -Яке значення має суфікс у мові ?
І варіант – вибрати з тексту пестливі назви тварин .
ІІ варіант – вибрати з тексту пестливі назви птахів.
ІІІ варіант - вибрати з тексту пестливі назви дерев.
ІV варіант - вибрати з тексту пестливі форми прикметників.
Завдання 9. Виправте помилки в словах, змінивши суфікс.
Економічна людина; людний хлопець, людяна вулиця; лукава усмішка, лагідна посмішка; шкіряне подразнення, шкірні чоботи; музикальна школа, тактична поведінка, тактовний бій.
Завдання 10. Знайдіть зайве слово.
1.Сосняк, ошийок, фронтовий, передовик.
2.Прадавній, неправда, провесна, проїзд.
3.Прикордонний, бездомний. помірний, праліс.
4.Приголосний, прикувати, приписка, привук.
5.Сивобородий, темноволосий, чорноморський, кароокий. 6.Широколистий, червонощокий, великодушний, високолобий.
Історичні зміни в морфемному складі слова. Морфемний та словотвірний аналіз слова.
Завдання 14. Опрацюйте вправу 350.
Завдання15. Поділіть слова на морфеми. Визначте, які з поданих слів зазнали змін у своїй будові в процесі історичного розвитку (спрощення, перерозклад, ускладнення). Запишіть їх у три колонки.
Зонтик, сумнів, храм, косинка, обездолити, квиток, мило, рушник, матусенька, живіт, робітник, рило, марка, вісник, гіркий, весна, паводок, пільга, весло, гіркий, обід, гончар, жир, шило, область, пам'ять, мир, життя.
Завдання 16. ► Поясніть, як утворено наведені слова, за етимологічним словником з'ясуйте їх походження. Що ці слова означають? Скористайтеся тлумачним словником. Складіть із ними діалог, об'єднавши певною темою.
Намолот, привід, заброда, пролаза, потиск.
Група 2
► Поясніть, як утворено наведені слова, за етимологічним словником з'ясуйте їх походження. Що ці слова означають? Скористайтеся тлумачним словником. Складіть із ними діалог, об'єднавши певною темою. Винахід, нероба, застій, вереда, пристрій.
Морфемний розбір
1. Поділити слово на морфеми (корінь, основа, префікс, суфікс, закінчення).
2. Виділити основу, вказати похідна вона чи непохідна.
3. Вказати корінь та його вид (зв'язаний чи незв'язаний), дібравши спільнокореневі слова.
4. Назвати префікси та суфікси (словотворчі вони чи формотворчі).
5. Вказати зміни у складі слова (спрощення, перерозклад, ускладнення).
Словотвірний розбір
1. Записати слово, яке аналізується.
2. Виокремити в ньому твірну основу (з'ясувати похідна вона чи непохідна).
3. Встановити словотворчі афікси, за допомогою яких твориться похідне слово.
4. Указати спосіб словотворення.
Завдання 17. Зробіть морфемний і словотвірний розбори наведених слів. При виконанні цього завдання скористайтеся морфемним словником.
Тихесенький, примхливий, машинобудування, цілителька, кобзарський, безвинний, перехід, чудовий, хуртовинний, медсестра, бездушність, прекрасний, втридорога, ранок, батьківський, виноградарський, довірливий, загадково, безвітряний.
Завдання 18. Прочитайте текст. Визначте слова, утворені префіксальним чи префіксально-суфіксальним способом. Позначте префікси і поясніть їх написання.
Яке може бути українське небо, як не синє, чисте, аж душа в радощах розпливається. Сонце, те невсипуще джерело всього життя, простирає на ньому своє панування, огріває своїм блискучим промінням усю землю, наповнює радощами все живе — від людини до малюсінької комашки — усе, що живе на землі і живиться її матірними соками. Під небом повис, мов цяточка, жайворонок і виспівує свою одноманітну, але таку гарну пісеньку.
А ще вище орел кружляє великими крилами, мов човен по спокійних хвилях моря пливе. Здалеку чути крукання журавлів. Попереду найсильніший могутніми крилами розбиває повітря. За ним летять двоє, а за кожним з них — два шнурочки, мов ластівчин хвіст (А. Чайковський).
► Знайдіть слова, утворені суфіксальним способом. Яке вони мають значення?
Завдання 19. Утворіть складноскорочені слова. Поясніть їх правопис. Складіть з ними кілька речень.
Донецький басейн; Міністерство фінансів; Національна академія наук України; Арабська Республіка Єгипет; запис актів громадянського стану; Спілка письменників України; медичний брат; державна адміністрація.
Поясніть словотвірні зв'язки пар слів.
Поет — опоетизований; писати — підпис; ліс — лісництво; час — сучасність; воля — поневолити; власний — привласнювач; дрібний — здрібнілість.
Етимоло́гія (від грец. ἔτυµον «істина», λόγος «слово, вчення») — 1) розділ мовознавства, що вивчає походження й минулі етапи розвитку слів та морфем певної мови або груп мов; 2) пояснення походження якогось слова за допомогою зіставлення його зі спорідненими словами тієї самої або іншої мови.
Вивчення лексикології, фразеології, словотвору, морфології неможливе без використання відомостей з етимології. Одержані в результаті етимологічних досліджень висновки про значення слів на давніх етапах мовного розвитку дають конкретні уявлення про соціально-економічне життя і мислення носіїв мови в доісторичні часи.
Основною одиницею етимології є етимон, що розглядається лінгвістами як початкове слово, початкова основа чи морфема (найчастіше корінь).
Завдання 20. Прочитайте текст. Визначте його стильову належність, основну думку автора. Що нового ви дізнались? Що вам відомо про історію назви нашої держави? Яких значень словам надають афікси у підкреслених словах? Чи є в тексті слова, утворені безсуфіксним способом? Яке їх смислове і стилістичне навантаження? Випишіть з тексту споріднені слова, поясніть їх значення. Поясніть уживання тире в реченнях.
Загадкова етимологія слова дід і баба. Так, ще в єгипетській міфології морфема ба- виступає одним із ел…ментів, що складають людс…ку сутніст…, її душу, життєву силу, яка продовжує існувати й після смерті людини. Морфема Ді в к…тайс…кому, древн…оіндійському пис…мі означала "першопредок", "повелитель". Уже в ХYІ – ХYІІІ ст. слова набули різнопланових семантичних відтінків. До слова "баба" у словнику української мови пропонуються такі значення: мати батька або матері; стара за віком жінка, взагалі жінка; зн…важливо: слабкий н…рішучий чоловік; жінка, що приймає пологи; бабаворожка, зла чарівниця; важка підвісна довбня; рід печива з пшеничного борошна; сорт груш і слив. У художніх творах знаходимо спіл…нокор…неві слова від слова "баба": бабкуватий - зморшкуватий, бабити - бути повитухою, бабитися - виявляти н…рішучіст…, бабякь - ледащо, бабинець - місце в церкві, де стоят… жінки, розбабка - ворожка, бабизна, бабівщина - спадщина по бабі, бабниця - посудина, в якій випікається хліб, бабіти - ставати схожим на бабу. Слово “дід” має різні значення, а саме: бат…ків або мат…рин батько; чоловік похилого віку; заст. убогий чоловік; старець, сторож на баштані, у садку; у переносному значенні - тінь; у множині - люди минулих поколінь. Від поданої лексеми утворилися різноманітні похідні слова. Ос… окремі з них: дідовід - "поводир у незрячих", дідик - "мітелка з соломи, трави", ведмедик, дідовник - "осот, лопух", дідо – "детал… ткац…кого верстата", дiдизна, дідичність дiдiвщина – "спадщина вiд дiда; давнi дiдiвс…кi часи"; дiдiвство – "вiдчуття належного зв…язку з онуками"; дiдовiд – "поводир у незрячих"; дiдько –"біс"; дiдичанка – "дочка поміщика"; дiдичня – "родовий маєток"; дiдиччун – "син поміщика"; дідизний – "дуже старий". Серед цих слів виділимо омонімічні. Словом "діди" називаються зв'язані по два качани кукурудзи, що підвішуються на стінах гуцул…с…ких хат, "будяк, осот, тирлич хрестовидний", "вид танцю", "їжа із пшона та борошна". Слово “дідик” означає "шкіряний ґудзик", "незрячий чоловік", мітелка із соломи, трави", "ведмедик". Словом дідинець (це слово запозичене з пол…с…кої мови) називали "двір, місце в церкві, де стоять жебраки" і "місце наколо церкви, де поховані предки " . Досить таємничу історію мають слова правнук і прадід. Обидва мають префікс пра-. Він означає те ж саме, що й перед. Якщо ми говоримо прадід, це зрозуміло. Прадід – це дідів батько, отже, він передував дідові. Так само пояснюється і слово прабаба. Але звідки цей префікс узявся у слові правнук? Не може ж правнук з′явитися раніше внука. А от слово пращур нині означає якогось давнього предка, давнішого за прадіда, а з самого початку означало правнукового сина (О.Семеног ).
аркан, варвар, варта, гімнастерка, гімназія, гімн, гіпопотам, глиця, гоголь, голуб, горб, горжетка, горіх, горлиця.
ПРИМІТКА: обрати 1 слово, слова розподілити між собою самостійно.
Словотвір іменників на позначення назв жителів певного населеного пункту. Творення присвійних прикметників. Творення прикметникових форм від різних географічних назв.
Завдання 24. статтю І. Фаріон
Суфіксальні моделі, що позначають назви мешканців населених пунктів України (катойконіми) та різних народів (етноніми)
Назви мешканців населених пунктів і назви народів містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованності через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотворна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -к-а (у формі жіночого роду) та -ц-і у формі множини, на зразок:
полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
тернопол-ець — тернопіль-к-а — тернополь-ц-і;
луган-ець — луган-к-а — луган-ц-і.
Зазначені суфікси приєднуються до топонімів на:
-ан-и: Бережани — бережан-ець — бережан-к-а — бережан-ц-і;
-ин: Гусятин — гусятин-ець — гусятин-к-а — гусятин-ц-і;
-єв-е: Єнакієве — єнакієв-ець — єнакієв-к-а — єнакієв-ц-і;
а також до основ на:
-город: Вишгород — вишгород-ець — вишгород-к-а — вишгород-ц-і;
-град: Кіровоград — кіровоград-ець — кіровоград-к-а — кіровоград-ц-і;
-піль: Бориспіль — бориспол-ець — бориспіль-к-а — бориспіль-ц-і;
-пілля: Білопілля —білопол-ець — білопіль-к-а — білопіль-ц-і — із супровідним чергуванням лише в чоловічому роді голосного [і] в закритому складі з [о] у відкритому складі.
Приєднуючись до основ з кінцевим -ів/їв, чергування [і] з [о] не відбувається через потребу зберегти звуковий склад вихідного топоніма:
Харків — харків-ець — харків-к-а — харків-ц-і;
Жашків — жашків-ець — жашків-к-а — жашків-ц-і ;
Бердичів — бердічів-ець — бердиців-к-а — бердичів-ц-і.
Якщо основа топоніма закінчується на -ськ, -к, то з огляду на закони милозвучності, вони усікаються:
Бердянськ — бердян-ець — бердян-к-а — бердян-ц-і;
Каховка — кахов-ець — кахов-к-а — кахов-ц-і.
До топонімів на -а, -е, перед якими виступає здебільшого два приголосних, суфікси -ець, -ц-і, -к-а приєднуються з допомогою звукосполук -ів-, -ан-, -ян-, -ин-:
Біла Церква — білоцерк-івець — білоцерк-івк-а — біло-церк-івц-і;
Тараща — таращ-анець — таращ-анк-а — таращ-анц-і;
Алушта — алушт-инець — алушт-инк-а — алушт-инц-і;
Шостка — шостк-инець — шостк-инк-а — шостк-инц-і;
Рокитне — рокитн-івець — рокитн-івк-а — рокитн-івц-і.
Очевидно, що за цією продуктивною моделлю утворено чужомовні етноніми, на зразок:
Данія — дан-ець, дані-єць (не дат-чан-ин) — дан-к-а, даній-к-а — дан-ц-і, даній-ц-і;
Англія — англі-єць (не англі-чан-ин) — англій-к-а — англій-ц-і;
Канада — канад-ець, канад-ієць — канад-к-а, канад-ійк-а — канад-ц-і, канад-ійц-і;
Азія — азі-єць (не азіат) — азій-к-а — азій-ц-і.
Пропоную низку катойконімів, що викликають труднощі в процесі словотворення:
Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Горлівка — горлів-ець — горлів-к-а — горлів-ц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Золотоноша — золотонош-ець — золотоніш-к-а — золотоніш-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Кам'янець-Подільський — кам'янець-подол-ець — кам'янець-поділь-к-а — кам'янець-поділь-ц-і;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Рівне — рівен-ець — рівен-к-а — рівен-ц-і;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.
Другою за продуктивністю є словотвірна модель із суфіксами -анин, -янин, -чанин. Їхня синонімна повноправність із -ець не викликає сумнівів, однак їм властиве поєднання з твірними основами на:
-иц-я: Вижниця — вижнич-ан-ин — вижнич-ан-к-а — вижнич-ан-и;
Вінниця — віннич-ан-ин — віннич-ан-к-а — віннич-ан-и;
-ець: Кременець — кременч-ан-ин — кременч-ан-к-а — кременч-ан-и;
Кролевець — кролевч-ан-ин — кролевч-ан-к-а — кролевч-ан-и;
-ц-і: Чернівці — чернівч-ан-ин — чернівч-ан-к-а — чернівч-ан-и;
Ярмолинці — ярмолинч-ан-ин — ярмолинч-ан-к-а — ярмолинч-ан-и;
-цьк: Донецьк — донеч-чан-ин — донеч-чан-к-а — донеч-чан-и;
Луцьк — луч-ан-ин — луч-ан-к-а — луч-ан-и;
-ак: Судак — судач-ан-ин — судач-ан-к-а — судач-ан-и;
Токмак — токмач-ан-ин — токмач-ан-к-а — токмач-ан-и;
-ч: Галич — галич-ан-ин — галич-ан-ка — галич-ан-и;
Дрогобич — дрогобич-чан-ин — дрогобич-чан-к-а — дрогобич-чан-и;
(-к)и: Прилуки — прилуч-ан-ин — прилуч-ан-к-а — прилуч-ан-и;
Суми — сум '-ян-ин, сум-ець — сум '-ян-к-а — сум '-ян-и, сум-ц-і.
Вибірково суфікси -анин, -янин, -чанин поєднуються з деякими основами топонімів, що мають у своєму складі суфікс присвійности -ів/-їв, зокрема
Київ — ки-ян-ин (не києвлянин) — ки-ян-к-а — ки-ян-и або паралельна форма до харків-ц-і — харків '-ян-и — харків '-ян-к-а — харків '-ян-и.
Переважне вживання в усному мовленні назв жителів на -анин, -янин, -чанин замість усталених назв із суфіксом -ець - не лише небажане, а й шкідливе. Суфікс -ець (перші свідчення ХІV-ХV ст.) із етнонімним та катойконімним значенням здобув перемогу над -анин, -янин щоближче до ХХ ст., однак радянська доба асиміляційно призупинила цей процес. Позаяк теперішня культура по-згубному двомовна, то відстояти питому позицію -ц-і (-ець) у наступі продуктивної в російській мові моделі -чан-и - це, образно кажучи, елементарне бажання не дати чужинцеві (себто англічанам, датчанам, кримчанам, розумій - московитам) збити себе з ніг. Суфікси -анин, -янин, -чанин треба залишити хіба у тих позиціях, де не можна вжити суфікса -ець:
Вінниця - вінничанин - вінничанка - вінничани. Слушно дивувався із засилля «анинів-чанинів» Б. Антоненко-Давидович: «Хтозна-чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка - на позначення жителів Лубень чи канівець, канівка - на позначення жителів Канева. Появу дивовиж полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука ч треба, щоб у назві був звук к: порівняйте: м. Гребінка гребінчанин, хоча природним є також гребінківець). Так само був би здивований М. Бажан, якби побачив, що його «краплі данського короля» у сучасних виданнях перетворилися у «краплі датського короля».
На цій самій асиміляційній дорозі прикметникові похідні: данськ-ий, даній-ськ-ий (не дат-ськ-ий, як у СУМі ІІ, с. 214), азій-ськ-ий (не азіат-ськ-ий, що тлумачений у СУМі як «те саме, що азій-ськ-ий»—І, с. 24); рівен-ськ-ий, рівн-ян-ський, Рівенщина, Рівенська область (не ровен-ськ-ий).
(І. Фаріон, «Мовна норма»)
Завдання 26 з посібника Зубець Н. О. Сучасна українська мова (розділи «Орфоепія», «Графіка», «Орфографія») : практикум за новою редакцією Українського правопису .
Утворіть від іменників чоловічого роду іменники жіночого роду. Чи в усіх випадках це можливо?
Герой
Делегат
Депутат
Директор
Кавалер (ордена)
Кандидат
Капітан
Майстер
Мер
Офіцер
Оператор
Редактор
Поет
Політик
Посол
Продавець
Психолог
Член
Фотограф
Штукатур
Запишіть 5 – 7 імен і прізвищ відомих сучасних жінок-українок,
уживши їх із родовими назвами – фемінітивами.
Зразок виконання:
Наталка Діденко – найвідоміша українська синоптикиня.
Завдання 26. Утворіть від кожного слова дієслово префіксальним та суфіксальним способом. Укажіть словотворчі засоби, які ви використали.
Інформація, ах, слюсар, сканування, сіль, я, малюнок, обід, креслення, загартований, білий, зима, фотографія, троє, перепис, гримати, захід, вболівальник, саджанець, горіння, регрес, завойовник, друкований.
Завдання 27. Використовуючи префікси, утворіть дієслова з новим значенням чи відтінком у значенні.
Цвісти, спати, йти, жити, платити, правити, сіяти, нести, вчитися, дати, мріяти, мести, радіти.
Завдання 28. Перекладіть українською мовою словосполучення. Порівняйте їх вимову і написання. Визначте в дієсловах суфікси та префікси. Якого значення надають вони словам?
Съесть ужин, сорвать цветок, сшить костюм, ссыпать зерно, собирать коллекцию, сфотографировать радугу.
Завдання 29. У наведених прислівниках визначте суфікси та префікси.
Напам’ять, лагідно, по-своєму, позавчора, вночі, відтепер, ненароком, по-українському, зрідка, добре, восени, уважніше, по-сусідськи, тричі, щодуху, зависоко, спершу.
Опрацюйте параграф 52.
Складноскорочені слова (абревіатури), утворені з початкових букв або звуків , незалежно від написання словосполучення пишуться великими буквами (крапки між ними не ставляться): Міністерство внутрішніх справ — МВС, житлово-експлуатаційна контора — ЖЕК, державна автоінспекція — ДАІ.
Слова з двома чи більше основами називаються складними. Складні слова творяться складанням двох або більше основ: а) за допомогою сполучних голосних о або е: пароплав, місяцехід, світло-голубий, працездатний; ... Складні слова пишуться разом або через дефіс.
Лінгвістичне спостереження. Прочитайте слова. Поміркуйте, у чому полягає відмінність між першою та другою групою.
1. Земля, земляк, землянка, землянин, землистий, земельний.
2. Земелька, земелечка, землиця, землюка.
Пригадайте пестливі суфікси:
-ен (я), -атк (о): каченя, ведмежатко; -ець, -ц (е): комірець, деревце; -ок, -к (а), -к (о): синок, рибка, личко; -ик-, -инк (а), -иц (я): коник, хатинка, вербиця; -очок, -ечок, -ичк (а), -ечк (а), -оньк (а): гайочок, сестричка, рученька.
Пригадайте згрубілі суфікси: -ищ (е), -иськ (о): вітрище, хлопчисько; -юр (а): собацюра; -юг (а): ледацюга (З посібника).
3. Доберіть слова з суфіксами -ище, -енн-, -езн-, -очок, -ець, -ечк-, -еньк, -есеньк-, -енн-, -ущ-. Складіть речення з цими словами. Поясніть, якого відтінку наведені суфікси надають словам. Назвіть прикметникові суфікси, які надають словам зменшеності чи збільшеності.
4. Прочитайте текст. Визначте національну специфіку вживання зменшено-пестливих форм.
Ніжна душа нашого народу бринить у слові
Людина опоетизовує найдорожче, увічнює його у слові. Українська мова витворила багато-багато пестливих слів, якими опоетизовано світ. Напевне, найбільше таких слів утворено від слова мати. І саме слово мати велике у своїй високості, людинолюбності, у красі.
Перше слово з якого розпочинається наше пізнання краси світу, його сонячності,— слово мати. Мати — це усе: життя, вірність, працелюбність, святість, вічність. У кожної людини стоїть вона початком життєвого шляху, початком доброти і совісті, єдиною сповіддю і покликом до діянь на щастя людині. Завжди серце лине до матері, до рідного дому, яблунь і вишень у цвіту, журливої річечки, запашного лугу, першої стежини, яка кличе на батьківські пороги. Тому слово мамо, яке першим промовляє дитина,— «великеє, найкращеє слово», за висловом Т. Шевченка. Тому опоетизовуємо матір у най- ніжніших словах мама, матінка, матіночка, матуся, мамусечка, матусенька, мамонька, мамочка, мамуня, мамуся... Ці слова оповиті ніжним сумом, святощами, величчю матері.
За допомогою пестливих суфіксів утворено ряди слів, які виражають ніжне ставлення дітей до тата. Це слова татко, татусь, татонько, таточко, татуньцьо, татунь, татуньо, татусенько, батечко. І з якою ніжністю нарік народ бабусь і дідусів, які віддають своє серце онукам: бабуня, бабуся, бабусенька, бабусечка, дідунь, дідуньо, дідусь.
Із глибини найвірнішого материнського серця, від материнської ніжності і доброти народилися зменшувально-пестливі слова, наповнені любов’ю до дітей. Це слова дитинка, дитинонька, дитиночка, дитинятко, дитинчатко, дитятко, дитяточко, дітки, дітоньки, діточки, доня, донька, доненька, донечка, доця, дочечка, синок, синочок, синочечок, синуньо, синуньцьо, синонько, синятко, синеня, синенятко. Бачите, що творить усесильний суфікс. Він змінює тональність слова, забарвлює його емоційним змістом, надає слову поетичного звучання. До того ж суфікс це робить економно, стисло.
Пестливі суфікси приєднуються до багатьох іменників. Емоційного забарвлення надають вони, зокрема, назвам свійських тварин: корівка, корівонька, корівочка, телятко, теличка, кониченько, півник, курчаточко, гусонька, качечка, кицюня.
Опоетизовано в народному слові і несвійських тварин. Скільки пестливих слів тут маємо! Це ластівонька, ластівочка, ластів’ятко, ластовенятко, зозулька, зозуленька, зозулечка, зозулятко, зозуленятко, соловейко, горобчик, зайченятко і багато-багато інших.
Народна творчість і поезія, написана за фольклорними мотивами, часто зображує тварин. Скільки пестливих назв тварин в українській народній казці «Рукавичка»! І мишка-шкряботушка, і жабка-скрекотушка, і зайчик-побігайчик. Тут навіть хижого вовка названо вовчиком-братиком, лисицю — лисичкою сестричкою. Як гарно звучать у казці ці слова.
Тепер перейдемо від істот до неістот. Хоча б до назв дерев. Ми зачудовані мовою дерев, шелестом листя, їх жадобою сонця. І красуня-вишенька біля хати, і яблунька з ніжними, найчарівніших барв пелюстками квіту, і горді ясени, які вибігли до дороги і вітають оркестром-листячком людей, і калина, калинонька... Зачудування природою, її красою маємо у словах берізка, берізочка, берізонька, вербиця, вербиченька, вишенька, дубок, дубочок, смерічка, тополька, тополинка, ясенок, ясеночок та багатьох інших.
А як же поводяться інші частини мови? Чи поєднуються з ними пестливі суфікси? Аякже! Дуже часто вживаються, наприклад, пестливі форми прикметників. Назви кольорів: біленький, білесенький, зелененький, жовтенький. Або інші ознаки: веселенький, височенький, гарнесенький, добренький, розумнесенький, тоненький, яснесенький.
Пестливі форми проникли навіть до дієслова. Пригадаймо оповиті материнською ласкою слова спатки, спаточки, спатунечки, спатусеньки, їстки, їсточки, їстоньки.
Ніжні слова збагачують наше мовлення. Якщо їх, звичайно, вжито доречно. Ці слова витворив народ. Виколихав у своєму серці, зігрів теплом душі своєї і віддав у спадок нам. Користуймося цим скарбом уміло і творчо (За І. Вихованцем).
5. Складіть речення з префіксами пре-, при-, по-, не-, де б вони мали різне значення і були представлені у словах з різних частин мови. Чи однакове вони мають значення в цих словах? Чи можна їх вважати словотворчими синонімами? Відповідь обґрунтуйте.
6. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис. Зробіть висновок про те, якого значення надають словам префікси пре-, при-, по- і не-.
1. Ро..цвітай же, слово, і в родині, і у школі, і на заводі, і у полі пр..чудесно, пр..чудово — ро..цвітай же, слово! (П. Тичина). 2. Мов у дзеркалі, видно в воді і небо, і кучерявії в’язи, що повибігали на самий край і попростягали з..лені лапи над річкою (П. Куліш). 3. Ми знімали картину, в якій було кілька пр..кордо..них епізодів (Л. Смілянський). 4. Журавлі пр..летіли і полудень пр..несли (Народна творчість). 5. А коли вони пр..тихли, на перехресті в метелиці окреслилась постать якогось чоловіка (М. Старицький). 6. Небагаті у мене скарби, Але й ті я не всі зберіг, Залишивши для віршів фарби І думок нешвидкий розбіг (В. Симоненко). 7. Нестрашні для мене вітри, Ні підводнії каміння,— Я про них би й не згадала В краю вічного проміння (Леся Українка).
7. Визначте та згрупуйте синонімічні словотворчі морфеми за смисловими рядами. Доповніть синонімічний ряд власними прикладами.
Силосувальник, засекречування, водостійкість, оздоблювач, металомісткість, ракетник, виноградар, екскаваторник, приводнення, катапультування, газівник, атомник, озеленювач.
Завдання 1.Від поданих слів утворіть прикметники за допомогою суфіксів-ськ(ий), -ств(о).
Буг, Бангкок, Таганрог, Збараж, Острог, Запоріжжя, Киргизія, Кагарлик, Теплик, Дрогобич, Кременчук, Калуш, Мекка, Дамаск, Донець, Прага, Залісся, Париж, Чехія, Сиваш, Херсонес, Одеса, Ясси, Ірпінь, Вишгород, Поділля, Прилуки.
Завдання 2.Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса-ин-,поясніть зміни приголосних.
Харківський, Вінницький, тернопільський, батьківський, прилуцький, донецький, дрогобицький, луганський, турецький, черкаський, львівський, галицький, полтавський, гайдамацький, чернівецький, уманський, київський, сумський, одеський, хмельницький.
Завдання 3. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни й правопис приголосних.
Близький, високий, дорогий, товстий, красивий, важкий, довгий, тонкий, вузький, швидкий, легкий, дужий, слабкий, рідкий, низький.
Завдання 4. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники.
Невістка, Ольга, ненька, свекруха, дочка, донька, мачуха, Мелашка, Параска, Ониська, Світланка.
Завдання 5.Утворіть неозначену форму дієслів недоконаного виду.
Пригостити, простити, вимостити, сповістити, писк, блиск, вереск.
Завдання 6. Відредагуйте словосполучення. Прокоментуйте виправлені помилки. Вважати необхідним, в загальному випадку, відволікати увагу, вклад в науку, включити питання, в найближчий час, в подальшому, в порядку виключення, в разі необхідності, всі бажаючі, в цілому, гостра необхідність, давати добро, давати можливість, дисертаційне дослідження, добитися результатів, доля істини, заклечається в тому, заключити договір, заслуговує уваги, звернутися за допомогою звідси слідує, регістрація учасників, приймати ухвалу, прийняти чиюсь сторону, ставити до відома, являти собою, явна помилка, предвзяте ставлення, приходить на думку, управляючий, в якості секретаря, в той час як, напрямки реалізації.
Завдання 7. Відредагуйте речення згідно з вимогами офіційно-ділового стилю, уникаючи росіїзмів, кальок та розмовних зворотів.
Сьогодні створюється проблема охорони оточуючого середовища. Складання договору про зачислення робітника на роботу оформляється по вказівці керівника. Інформація на рахунок працевлаштування надається по середам і п’ятницям кожної неділі. Кожен має право на тайну переписки згідно діючих законів України. Повернувшись із короткострочного відпуску, директор зібрав у себе завідуючих відділами і об’явив, що самим ближчим часом потрібно підняти усім заробітню плату. Ми повинні спів ставляти думки різних людей, рахуватися з думкою колектива. Мені кажеться, що іменно ця обставина сама важлива в цій обстановці. Я настоюю на тому, що на збори повинні прийти всі без виключення. В продажу поступили нові якісні товари. Подорожання бензина – це саме важливе питання, яке на сьогоднішній день хвилює всіх шоферів. На протязі п’ятдесяти хвилин Ви получите інтересуючу Вас інформацію.
Завдання 8. Утворіть від назв областей нові слова за допомогою суфікса -ин(а). Розташуйте їх в алфавітному порядку. Зразок: Рівненська область – Рівненщина. Вінницька, Житомирська, Одеська. Київська, Черкаська, Херсонська, Сумська, Луганська, Львівська, Кіровоградська, Вінницька, Донецька, Одеська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська, Хмельницька, Дніпропетровська. Завдання
10. Відредагуйте речення згідно із синтаксичними нормами української мови та ускладніть відокремленими членами речення.
1. Зустрінемося у фрезерного завода. 2. За вимогою пасажирів була зроблена зупинка.
3. Студентка не прийшла на заняття із-за хвороби. 4. Мене зустрів черговий по частині. 5. Учні взялися за роботу. 6. Я зайду до вас в десять годин. 7. Відбулася нарада по проблемам постачання сировини. 8. Секретар вийшов по справах служби.
Завдання 11. Поясніть ненормативність слів і словосполучень.
Зустрівся з Валентином Петренко, бажаю усього самого кращого, давайте поспілкуємося, на слідуючій неділі, відношення у колективі, вибачте мене, особистий листок з обліку кадрів.
Завдання для контрольної роботи