Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими. (Оскар Уайльд)
Освіта вища, кваліфікаційни рівень " спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання " вихователь - методист";
педагогічний стаж - 26 років.
Ваша дитина віддає перевагу комп'ютерним іграм, а не заняттям спортом? Їй нецікаво грати у футбол та інші спортивні ігри? Чи її фізична форма неідеальна, і через це вона соромиться? Якою б не була причина, якщо дитина не любить спорт, її дуже складно мотивувати. Є кілька хитрощів, які допоможуть вашій дитині стати більш активною фізично. Це принесе велику користь, навіть якщо дитина не мріє стати футболістом.
1. Пам'ятайте, що дітям потрібні не такі ж фізичні вправи, як дорослим
Для вас повноцінне тренування може означати 30 хвилин бігу або те, що ви спалите певну кількість калорій. Але діти поводяться інакше. Тренування для дитини – це серія вправ або рухів, які не обов'язково мають повторюватися. Тому, якщо ви хочете привчити дитину до тренувань, станьте для неї не тренером, а партнером з гри. Не змушуйте її бігати разом з вами вранці, натомість запропонуйте їй пограти у футбол чи іншу гру на спортивному майданчику. У таких іграх ви отримуєте потрійну вигоду: привчаєте дитину до спорту, виявляєте активність і зміцнюєте емоційний зв'язок з дитиною.
2. Розкажіть дитині про користь фізичних вправ
Вам не потрібно переконувати дитину змінити свої захоплення чи інтереси. Просто допоможіть їй зрозуміти, що фізична активність допомагає їй почуватися краще у різних сферах життя. Наприклад, якщо ваша дитина захоплюється математикою або любить читати книги, розкажіть їй, що фізичні вправи розвивають мозок, підвищують концентрацію та увагу.
3. Вдавайтеся до хитрощів
Є багато способів привчити дітей до фізичної активності так, щоб вони про це навіть не підозрювали. Наприклад, якщо ви їдете з дитиною до торгового центру, припаркуйте машину подалі, щоб дитина пройшла пішки більшу відстань. Якщо вона любить тварин, запропонуйте їй вигулювати собаку сусідів. Не вважайте себе брехунами, думайте, що ви робите все це заради добробуту дитини.
4. Зрозумійте причину, через яку дитина не любить займатися спортом
Можливо, дитина не любить залишатися спітнілою після тренування. Можливо, над нею жартують однолітки на спортивному майданчику або у неї швидко з'являється задишка. Якщо ви знаєте справжню причину, через яку дитина відмовляється займатися спортом, вам буде легше знайти вирішення проблеми.
5. Почніть з малого
Якщо дитина думає, що 30-хвилинне тренування – це занадто багато для неї, вона не займатиметься спортом. Натомість запропонуйте дитині позайматися стільки, скільки їй зручно, нехай навіть 5-10 хвилин. Головне, щоб вона поставила собі мету і досягла її. Коли дитина зможе виконати хоча б невелику кількість вправ, вона пишатиметься тим, що змогла це зробити. Це надихне її на нові цілі та досягнення.
6. Займайтеся спортом усією родиною
Замість того щоб дивитися у вихідні фільми всією сім'єю або ходити до піцерії, ви можете відправитися на велосипедну прогулянку або сходити на скеледром. Запропонуйте дитині на вибір кілька занять, які передбачають фізичну активність, та подивіться, що із запропонованого подобається їй найбільше. Діти хочуть займатися тим, що їм цікаве – і вони схожі на дорослих.
Навчити дитину впевнено й безпечно їздити на велосипеді буває досить складно. Це вміння, яке не обов'язково дається від природи. Набути його теж не завжди легко. Одні «ловлять баланс» буквально з кількох спроб, іншим потрібно тренувати рівновагу набагато довше.
Діти, які сіли на велосипед і «відразу поїхали», – це, мабуть, виняток із правил. Для більшості на освоєння свого першого «байка» потрібно кілька днів, тижнів або й місяців. Що вдієш – кожен із нас індивідуальний! Щоб успішно навчитися їздити на велосипеді, потрібно мати хороший баланс і координацію. Змусити вашу дитину розвинути це самостійно – ключ до швидкої та безпечної їзди на байку. Можна згадати методику своїх батьків, які допомагали освоїти велосипед, використовуючи додаткові стабілізуючі колеса, однак є простіший, ефективніший і сучасніший спосіб. Ідеться про балансувальний велосипед або, як його простіше називають, біговел (велобіг, велокат). Отже, що ж таке балансувальний велосипед і на що вам потрібно зважати, коли думаєте купити його?
Біговел дитячий – що це?
Велобіги дитячі – це, кажучи простіше, ті самі велосипеди, але без педалей. Усі інші ознаки традиційного велосипеда є: рама, вилка, кермо, колеса, сідло. Немає тільки традиційного ланцюга, що приводить у рух заднє колесо, тому їздять велобігом відштовхуючись ногами від землі. У біговелів також відсутні стабілізатори – тренувальні колеса (переважно, хоча є й винятки). Діти в будь-який момент можуть тренувати рівновагу за допомогою торкання ніг поверхні. Це дає змогу досить швидко освоїти подібний транспорт і, вже маючи координацію та рівновагу, перейти до тренування на звичайному велосипеді.
З якого віку можна купувати дитячі велобіги
Для півторарічних малюків можна підібрати самокат-біговел із ручкою для дорослих, хоча є й «вундеркінди», які освоюють балансувальні велосипеди навіть у рік. Найпоширеніші моделі призначені для дітей 3–5 років. Якщо ваша дитина ходить упевнено, найімовірніше, зможе використовувати біговел – це основний принцип її «готовності». Навіть для найменших усе просто: біговел набагато нижчий і легший, ніж традиційні дитячі велосипеди, це спрощує процес освоєння управління.
Бігові велосипеди справді допомагають?
Балансувальні велосипеди (біговели) набагато швидше розвивають відчуття рівноваги, ніж традиційні педальні велосипеди зі стабілізаторами / тренувальними колесами. Вони простіші й легші, можна сказати, «інтуїтивно зрозуміліші» маленьким дітям. Здебільшого дитина просто бере біговел і їде – не треба ніяких інструкцій! Відчуття рівноваги й балансу розвивається саме собою – вам не потрібні будь-які додаткові навчальні «майстер-класи».
Як це працює?
Оскільки біговели без педалей мають низький центр тяжіння й буквально «притиснуті» до землі, діти дістають до неї своїми ногами без зусиль. Щоб рухатися вперед, вони відштовхуються від поверхні: усе починається з повільного ходіння на велокаті, потім діти починають бігати, далі втримують рівновагу і їдуть без участі ніг. Щойно це відбувається, можна вчитися їздити на звичайному велосипеді, однак не варто квапити свою дитину. Нехай катається на біговелі доти, поки сама хоче: друзі пересядуть на велосипеди – і вона сама попросить купити новий транспорт.
Які ваші перші кроки для освоєння біговела?
Щоб оволодіти цією технікою, не потрібно особливих зусиль, однак варто трохи «допомогти» своїй дитині:
Знайдіть відкритий простір без перешкод і нерівних поверхонь.
Купіть засоби захисту: шолом, налокітники та наколінники, – щоб випадкове падіння не викликало больових асоціацій.
Установіть висоту сідла правильно: ступні вашої дитини стоять на землі, ноги повністю випрямлені.
Навчіть дитину користуватися гальмом, якщо воно є.
Злегка підштовхніть, і біговел почне «навчання» вашої дитини самостійно.