Сторінка сестри медичної

Молоко та молокопродукти є джерелом цінних білків, збалансованих за амінокислотним складом, тобто таких, що збагачують організм усіма незамінними амінокислотами у необхідній кількості.

Харчова цінність молока

Молоко та молокопродукти є основними джерелами таких вітамінів, як В2, В6, В12,А, D,К1. Слід звернути увагу на те, що у звичайному молоці вміст аскорбінової кислоти низький, а у пастеризованому та згущеному молоці вона майже відсутня. Вітамінний склад молока чимало залежить від сезонності. Так, зимове молоко багатше вітамінами групи В, а літнє – вітамінами А, D, Е.

Молоко містить таку незамінні для людського організму мікроелементи, яккальцій, фосфор, магній, натрій та інші. Кальцій та фосфор формують зубну емаль, захищають зуби від де мінералізації та патологічного стирання. Привчивши дитину випивати склянку молока замість солодких газованих напоїв, можна захистити її зуби від карієсу.

Молоко є джерелом багатьох гормонів та імунних речовин (аглютинінів, преципітинів, антитоксинів, опсонінів та інших). Жовтувате забарвлення молока зумовлене наявністю у ньому низки пігментів – каротину, лактофлавіну, ксантофілу.

Важливо, що молоко сприяє підлужуванню організму. Для людей, які страждають на не переносність молока (через інтолерантність до лактози), розроблено спеціальне безлактозне молоко.

Харчова цінність молокопродуктів

Хімічний склад та енергетична цінність молокопродуктів залежить від багатьох чинників, зокрема видів тварин, молоко яких було використано, їхніх порід, характеристик кормів, способів оброблення молока, іншої продовольчої сировини, доданої до молокопродуктів.

Одними з найцінніших молокопродуктів є молочнокислі продукти– сметана, кисломолочний сир, ацидофілін, кефір та багато інших, - які виробляють зброджуванням молока чи вершків за участю молочнокислих бактерій і дріжджових грибів. Такі продукти зберігають корисні харчові та біологічні властивості молока та набувають нових характеристик, що дає змогу зараховувати їх до групи лікувально-профілактичних дієтичних продуктів.

Формування харчових звичок

Варто подбати, аби дитина призвичаїлася до молока та молокопродуктів з раннього дитинства, адже часто дитячі харчові звички лишаються на все життя.

Молочнокислі продукти характеризуються високими смаковими властивостями, містять антибіотичні речовини, запобігають росту гнильних мікробів і позитивно впливають на мікрофлору кишківника.Вони також сприяють синтезу вітамінів групи В.

Молочнокислі продукти ліпше і швидше. Ніж молоко, засвоюються у травному тракті. Цьому сприяє низка хімічних та колоїдних перетворень білків молока, завдяки якій під дією шлункового соку утворюються дрібніші та ніжніші пластівці, аніж при зсіданні молока. Молочна кислота, на яку перетворюється лактоза під дією молочнокислих бактерій, сприяє засвоєнню кальцію та фосфору. Кисломолочні напої належать до збудників шлункової секреції, вони легко засвоюються та досить швидко проходять шлунок – 200 мл за 1-2 години.

Як збагатити раціон дітей молочними продуктами?

Універсальність молока та молокопродуктів як складової дитячого харчування – беззаперечна. Їх можна давати дітям під час основних прийомів їжі, як другі сніданки, підвечірки, у складі молочних страв на вечерю тощо. Утім, пам’ятайте, що перевагу слід віддавати низькокалорійним та знежиреним продуктам.

Рекомендуємо використовувати молоко для приготування супів, каш чи пластівців – страва буде смачнішою та ліпше засвоїться. Можна також готувати з молока фруктово-молочні коктейлі «смузі», що слугують відмінним сніданком вдома або другим сніданком у дошкільному закладі у весняно-літній період; готувати запіканки з кисломолочного сиру з фруктами чи горіхами та інше.

Обираючи молоко та молокопродукти, слід звертати увагу на вміст жиру та загальну калорійність цих продуктів.Перевагу бажано віддавати знежиреним чи нежирним видам молокопродуктів з натуральними домішками і без додатково внесеного цукру. Дітям з надлишковою масою тіла чи ожирінням бажано вживати знежирені молоко та молокопродукти. А для дітей, які страждають на харчову алергію та не переносність лактози, показані безлактозні молоко та молочнокислі продукти,де лактоза ферментована у молочну кислоту.

Денний раціон дитини має включати 2-3 порції молока та молокопродуктів. Порцією молока для дітей 3-6 років вважають 100 мл, тобто ½ чашки. А для дітей 7 років та доросліше – 200 мл (1 чашка).

Дуже важливо забезпечити організм дитини достатньою кількістю рідини. Це підвищує концентрацію уваги, поліпшує пам’ять і відбивається на успішності. Під час ігор (особливо у спекотну пору року) діти часто забувають про свої потреби, що може спричинити дегідрацію – недостатнє надходження рідини в організм. Оскільки 70-80 % потреби у рідині забезпечують напої, тому добре давати дитині склянку молока, що містить близько 87 % води.

Ваша дитина часто хворіє? Ви пропускаєте садок і школу через хвороби та їх ускладнення? Правильне харчування та вживання в їжу певних продуктів, багатих на вітаміни й мікроелементи, здатні творити дива. Вони зміцнять імунну систему малюка й допоможуть йому протистояти хворобам у будь-яку пору року.

Що таке імунітет?

Імунітет – це здатність біологічних систем організму й окремих органів протистояти інфекціям і запобігати різним хворобам. Мета імунної системи – захищати організм. Вона допомагає ідентифікувати та знищувати мільйони мікроорганізмів (бактерій, вірусів, паразитів, цвілевих грибів тощо), які щодня потрапляють у наш організм. Зміцнення імунної системи – це один з найважливіших засобів у профілактиці хвороб, зниження сприйнятливості до переохолодження, застуд та інших негативних факторів.

Продукти для імунітету

Продукти харчування – природний аналог лікарських засобів. Вони допомагають зміцнити імунну систему. Це також найпростіший і дешевий спосіб зміцнити організм.

Листові овочі. Капуста (білокачанна, цвітна, броколі), шпинат та інші листові овочі допомагають боротися з інфекціями. У них міститься багато поживних речовин, антиоксидантів (бета-каротину й інших каротиноїдів, а також вітамінів, необхідних для здорової імунної системи).

Коренеплоди. Китайська медицина стверджує, що коренеплоди (картопля, морква та інші) зміцнюють імунітет і допомагають протистояти багатьом респіраторним захворюванням.

Часник, цибуля та імбир. На думку вчених, сполуки сірки, якими багаті цибуля й часник, запобігають онкологічним захворюванням. Їх активні компоненти флавоноїди спрямовані на якісне підвищення імунітету. Дані продукти також запобігають захворюванням травної та серцево-судинної систем.

Кайенський перець. Перець містить хімічну речовину капсаїцин – джерело вітаміну С, який допомагає імунній системі боротися з застудами та респіраторними захворюваннями.

Гарбуз. М'якоть гарбуза багата антиоксидантами, вітамінами А й С, марганцем, магнієм і фолієвою кислотою.

Абрикоси. Абрикоси багаті вітамінами А й С, калієм і клітковиною.

Цитрусові. Апельсини й лимони у великій кількості містять вітамін С й антиоксиданти.

Ягоди. Полуниця, ожина, малина, чорниця, журавлина та інші ягоди багаті фітонцидами та флавоноїдами. Також вони містять багато антиоксидантів і зміцнюють імунну систему.

Зернобобові культури. Містять багато білка, який є корисним джерелом енергії для організму, а також велику кількість фолієвої кислоти й калію.

Горох. Багатий різними антиоксидантами (флавоноїдами, каротиноїдами, фенольними кислотами й поліфенолами).

Паростки бобових культур. Паростки рослин допомагають організму засвоювати корисні речовини, що містяться в інших продуктах.

Горіхи й насіння. Горіхи (волоські, мигдаль тощо) і насіння (гарбузове, соняшникове) багаті вітаміном Е, який є природним антиоксидантом і зміцнює імунну систему.

Кисле молоко та йогурт. Кисле молоко – джерело пробіотиків (корисних бактерій), тому його рекомендується вживати щодня.

Куркума. Куркума має дезинфікуючі та протизапальні властивості. Вона містить речовину куркумін – природний антиоксидант, що володіє яскраво вираженими протизапальними властивостями.

Мед та продукти бджільництва. Мед відзначається антибактеріальною дією. Крім того, завдяки особливим властивостям він допомагає боротися із запаленнями горла. Але давати мед дітям потрібно не раніше року, а то й пізніше, оскільки він вважається сильним алергеном.

Секрет здорового організму криється не тільки в правильній дієті. Велике значення має якісний сон, прогулянки на свіжому повітрі, фізична активність і позитивні емоції. Оберігайте дитину від занепокоєння та стресів, оскільки стрес знижує імунітет.

Батьки роблять усе можливе та від них залежне, щоб їх дитина росла здоровою. Незважаючи на це, діти іноді страждають від нестачі поживних речовин. У такому випадку необхідно зробити харчування дитини більш здоровим та збалансованим. Більшість ознак, описаних нижче, вважаються генетично зумовленими. Попри те, що ми маємо з народження деякі схильності, наше харчування багато в чому визначає фізичне та емоційне здоров'я.

Депресія й занепокоєння

Депресія, пригніченість і занепокоєння пов'язані з роботою мозку й можуть бути викликані браком поживних речовин. Наприклад, усім відомо, що білки складаються з амінокислот. При цьому більшість білків рослинного походження містять неповний склад амінокислот. У білках тваринного походження їх склад більш широкий, крім того, вони легше засвоюються організмом. Чому амінокислоти настільки важливі для організму? Мозок використовує їх для створення нейромедіаторів – біологічно активних хімічних речовин, які передають імпульси між нейронами або від нейронів до м'язів. Імовірно, ви чули про такі нейромедіатори, як серотонін, ендорфіни або катехоламіни. Баланс цих речовин в організмі допомагає нам відчувати себе щасливими й боротися з депресією й неспокоєм. Вживання в їжу достатньої кількості повноцінних білків дозволяє відновити баланс поживних речовин. Ми не вживаємо білки в чистому вигляді, але їмо м'ясо, яке, крім білків, містить багато жирів. Ми також варимо бульйони з кісток, які містять желатин (ще одне джерело білків). В окремих випадках для підтримки організму можуть знадобитися певні амінокислоти.

Гіперактивність

Гіперактивність пов'язана зі здатністю мозку обробляти інформацію та водночас зберігати спокій. Гіперактивні діти часто мають проблеми з травленням і мікрофлорою кишківника. Через це організму стає важко засвоювати поживні речовини. Деякі лікарі вважають, що для того, щоб упоратися з гіперактивністю, необхідно виключити з раціону оброблені продукти та продукти, що містять барвники. Замість цього потрібно ввести в раціон якомога більше натуральних продуктів. Крім великої кількості желатину й бульйонів, для нормалізації роботи кишківника потрібно вживати в їжу пробіотики (харчові добавки, що містять живі мікрокультури), найкраще – домашнього приготування.

Затримка розвитку мовлення

Дана проблема може бути пов'язана з браком вітаміну В12. Його можна заповнити, вживаючи в їжу натуральні продукти. Джерелами вітаміну В12 є яловичина, курка, риба, морепродукти, молочні продукти, яйця. Вітамін В12 не міститься в продуктах рослинного походження.

Суха шкіра й волосся

Суха шкіра й ламке волосся пов'язані з браком жиророзчинних вітамінів, таких як вітаміни А, D, E, К2. Додавайте дані вітаміни в їжу, і стан шкіри прийде в норму.

Викривлення зубів

Багато батьків вважають, що викривлення зубів у дитини розвивається саме по собі, запобігти йому неможливо. Дослідження доводять зв'язок між викривленням зубів і дефіцитом поживних речовин. У ході дослідження було виявлено, що навіть близнюки, які вживають у їжу різні продукти, мають різний стан зубів. Викривлення зубів та інші стоматологічні проблеми спостерігалися в людей, які вживали багато оброблених продуктів, або в тих, чиї матері в період вагітності мали обмежений раціон харчування. У людей, що вживають у їжу багато насичених жирів, білків тваринного походження й вуглеводів, правильне положення зубів.

Карієс

Причиною карієсу прийнято вважати надмірне споживання цукру й солодощів. Насправді проблема скоріше не в тому, що їсть людина, а в тому, чого вона не їсть. Медичні дослідження доводять, що карієс викликаний нестачею в організмі певних мінералів (зокрема, фосфору) й жиророзчинних вітамінів, які допомагають їх засвоювати.

Часті застудні та вірусні захворювання

Більшість людей хворіють на застудні недуги, але якщо змінити свій раціон, такі випадки стають рідшими. Вживання продуктів, що зміцнюють імунітет – кращий засіб профілактики. Не бійтеся захворіти й не міняйте через це свій звичний спосіб життя.

Перепади емоцій

Учені стверджують, що жири (особливо жири групи Омега 3, які містяться в лососевих, сардинах і оселедці) важливі для підтримки настрою. Також для цього необхідний збалансований гормональний фон, тому важливо вживати й інші продукти харчування. Наприклад, гормон естроген викликає перепади настрою й бурхливий прояв емоцій. Вживання в їжу моркви допомагає вивести з організму надлишки даного гормону.

Асиметрія черепа або плагіоцефалія

Дослідження доводять, що розвиток кісток черепа дитини, так само як і положення зубів, залежить від раціону матері в період вагітності. Зокрема, важливим є вживання достатньої кількості жирів і білків тваринного походження, а також злаків. Також корисні фрукти й овочі, доступні в певний сезон, але жири й білки в раціоні майбутніх матерів мають першорядне значення. Якщо в період вагітності не вживати напівфабрикатів, рослинного масла й консервів, ризик розвитку даного захворювання в дитини значно знижується.

Зайва вага

Як це не парадоксально, але надмірна вага виникає від нестачі поживних речовин. Коли ми вживаємо продукти з низьким вмістом поживних речовин, наш організм відчуває голод. Саме тому нам необхідні великі порції страв, приготованих з оброблених продуктів.

Щоб організм насичувався, необхідний збалансований раціон, який містить продукти тваринного походження, непастеризоване молоко, сир, масло, фрукти, овочі та злаки. Вживання в їжу оброблених продуктів з обмеженим вмістом жирів, білків або вуглеводів призводить до браку поживних речовин.

Під час застуди або отруєння кожна дитина схильна відмовлятися від їжі, навіть від раніше улюблених продуктів. У статті ми розглянемо цінні поради щодо продуктів і напоїв, які можна й потрібно давати дитині під час активної фази хвороби, у процесі та певний час після одужання.

Режим харчування при застуді

Коли в малюка закладений ніс, він сильно кашляє або в нього настільки болить горло, що стає важко ковтати - йому необхідно пити якомога більше рідини. Вона допоможе дитині відокремити мокроту й полегшить кашель. При запаленні горла добре допомагають як теплі, так і холодні рідини: теплий чай, гарячий шоколад, холодний розбавлений сік і т. ін. Можна вилучити з раціону соки цитрусових, тому що вони містять кислоту й можуть подразнювати горло в деяких дітей. Класичний засіб від застуди й болю в горлі - курячий суп. Він дійсно має особливі властивості. Дослідження показали, що курячий суп знімає запалення, зменшуючи рух нейтрофілів (імунних клітин, які стимулюють виділення слизу). І курячий суп, і простий бульйон ефективні при застуді. При збереженні гарного апетиту можна додати в суп макарони.

Розлади органів травлення

Споживання рідини важливе при діареї і не менш важливе під час сильної блювоти. Щороку кілька сотень дітей, які страждають від шлункового грипу, потрапляють до лікарні через зневоднення. Часто, коли в дитини блювота, батьки не дають їй пити, щоб шлунок «заспокоївся». Це помилка. При шлунковому грипі дитині потрібно утриматися від твердої їжі та звичайної води - вони погано сприймаються шлунково-кишковим трактом. Замість цього потрібно встановити дитині правильний питний режим.

Питний режим дітей від 1 року

Давайте дитині 1-2 столових ложки розчину для оральної регідратації кожні 20-30 хвилин. У випадку блювоти повторіть процедуру через півгодини. Якщо блювота продовжується, поступово підвищуйте частоту прийому розчину до 2 столових ложок кожні 10 хвилин. Дітям 3-4 років зазвичай не подобається солоний смак розчину, тому дитина може відмовлятися його приймати. У таких випадках можна придбати в аптеці спеціальні розчини з приємним фруктовим смаком. Якщо в малюка почалася діарея без блювоти, крім розчину для оральної регідратації йому можна давати інші рідини. Але не давайте малюкові фруктові соки.

Харчування дітей під час одужання

За кілька годин після припинення блювоти можна дати дитині сік. Також можна запропонувати їй трохи поїсти. Зробіть це для того, щоб поступово повернути дитину до звичного для неї раціону харчування, за деякими винятками. Протягом одного-двох днів уникайте солодких газованих напоїв, апельсинового соку, інших напоїв, що містять велику кількість цукру або кислоту, а також гострої та жирної їжі. Замість цього давайте їй легко засвоювані продукти: нежирні супи, страви, приготовані за допомогою парової обробки й т. ін.

Підвищена температура

Якщо в дитини підвищена температура, але при цьому немає ні блювоти, ні діареї, їй усе одно потрібна рідина. Давайте їй розбавлені фруктові соки, молоко, суп і фрукти. Робіть це якомога частіше. За відсутності апетиту можна запропонувати їй фрукти.

Умовами успішного виховання культурно-гігієнічних навичок є:

· раціональна організації життя дітей у дитячому садку, що полягає у чіткості та своєчасності режимних процесів;

· позитивний приклад культури поведінки дорослих;

· систематичне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки;

· єдині підходи щодо вимог до гігієни дитини в дошкільному закладі та сім'ї;

· контроль та корекція з боку вихователя, помічника вихователя, батьків якості виконання культурно-гігієнічних навичок;·

· індивідуальний підхід до темпів оволодіння культурно-гігієнічними навичками конкретною дитиною.

Важливу роль при цьому відіграють і такі фактори як чистота приміщення, доцільність і зручність у використанні обладнання, посуду, якісне прибирання, провітрювання, естетика організації культурно-гігієнічних процедур. Режим дня забезпечує щоденне повторення гігієнічних процедур в той самий час, що сприяє поступовому формуванню у дітей навичок і звичок поведінки. Тому керівникам дошкільних навчальних закладів спільно з медичними працівниками необхідно вести постійний контроль за його дотриманням.

Привчайте дитину:

• перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

• під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

• після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, від коригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

• привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

• виховувати слухняність, пошану до дорослих;

• заохочувати висловлювати прохання;

• навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.

Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів. 

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

• Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

• Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

• Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

• Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

• Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

• Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

• Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

• Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

• Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

• Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

Імунізація є невід’ємним правом людини на здорове і повноцінне життя та найефективнішою зброєю у подоланні керованих інфекційних хвороб, які залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності населення в усьому світі.

Багато дитячих інфекційних хвороб можуть бути попереджені шляхом використання вакцин, що застосовуються при плановій імунізації. Сьогодні завдяки розробленим вакцинам існує реальна можливість захисту дітей від значно більшої, ніж раніше, кількості важких і часом смертельних інфекційних хвороб. В останні роки застосовуються нові комбіновані вакцини, щеплення якими захищає дітей одразу від кількох інфекцій.

На сьогоднішній день всі профілактичні щеплення в Україні, та в області зокрема, проводяться сертифікованими імунобіологічними препаратами як українського, так і зарубіжного виробництва. Вимоги до вакцин є більш суворими, ніж для інших лікарських препаратів, це пов’язано з тим, що більшість з них вводиться немовлятам протягом першого року життя. З усіма документами, які засвідчують якість вакцин, батьки мають право ознайомитися у кожному пункті щеплень.

Будь-яке втручання завжди може мати якісь наслідки. І в інструкції по застосуванню того чи іншого імунобіологічного препарату теж є попередження про можливі наслідки. Але якщо ми оцінюємо користь та шкоду від цього, то ми бачимо, що користь у сотні раз більша, ніж можливі ускладнення.

Планова імунізація проти таких захворювань, як поліомієліт, правець, дифтерія та кашлюк щорічно рятує життя приблизно 3 мільйонів осіб в усьому світі згідно інформації ВООЗ. Окрім того, вона позбавляє мільйони людей від страждань, пов’язаних із тяжкими хворобами та інвалідністю. Щеплення проти керованих інфекцій проводиться згідно наказу МОЗ України № 559 від 16.09.2011 року, яким затверджено календар профілактичних щеплень. В Україні обов’язкові планові профілактичні щеплення проводяться проти 10 інфекцій (дифтерія, правець, кашлюк, кір, паротит, поліомієліт, туберкульоз, гепатит В, краснуха та гемофільна інфекція), тоді як в інших країнах світу до 17 та більше. Крім перелічених щеплень можуть проводитися інші так звані рекомендовані профілактичні щеплення в залежності від епідемічної ситуації, яка складається на території проживання та часом виникає під впливом різних факторів.

В умовах низьких показників захворюваності деякі люди вважають, що вакцинація представляє більшу загрозу, ніж сама хвороба. Ці помилкові уявлення призвели до росту захворювань високонтагіозними інфекціями, такими як кір, краснуха та кашлюк.

Існують беззаперечні фактичні дані щодо того, як хвороби знову проявляються при зниженні рівня охоплення імунізацією. У 2011-2012 роках найбільш актуальною проблемою для охорони здоров’я була захворюваність на кір, у більшості регіонів України і на теперішній час ускладнення епідситуації щодо захворювання на кір повторюється. Захворюваність на кір є проблемою не тільки для України, Європейські країни теж потерпають від поширення цієї хвороби. На території Полтавської області з початку 2017 року захворіло на кір 3 дітей, при епідеміологічному розслідуванні встановлено, що деякі захворілі в анамнезі взагалі не мали профілактичних щеплень, а у інших вакцинація незакінчена (мали по одному щепленню).

Запобігти виникненню епідемії та розповсюдженню інфекційного захворювання можливо завдяки широкому охопленню населення вакцинопрофілактикою. Протиепідемічний ефект можна досягти, якщо 95% населення буде охоплено щепленням.

Дискусії щодо того, робити дітям щеплення чи ні, в Україні поширюються давно. Одні переконують, що кращого захисту від інфекцій, аніж вакцинація, нині не існує, інші стверджують, що щеплення не захищають від хвороб, а лише завдають серйозного удару по імунітету дитини. В останні роки в Україні розгорнулась масова «антивакцинальна кампанія», прихильники якої виступають проти вакцинації.

Який же вибір повинні зробити дезорієнтовані батьки та іноді й медичні працівники? Робити щеплення дітям чи ні? Наша відповідь – обов’язково робити!

Суть вакцинації полягає в тому, що дитині вводять ослаблені чи вбиті мікроор ганізми, або їхні окремі складові. Коли такі антигени потрапляють до організму людини, імунна система продукує захисні антитіла та клітини довгострокової пам’яті для його захисту. Саме вони й відповідають за стійкість до інфекцій, тобто є імунітетом проти певної хвороби. Складається ситуація, коли дитина нібито перехворіла на цю хворобу, але в надлегкій формі. Зате, коли вона зустрінеться зі справжньою інфекцією, в її організмі вже будуть в наявності клітини пам’яті для захисту від хвороби. Отже вакцина «тренує» імунну систему, вчить її як боротися зі збудниками інфекцій. І чим раніше відбувається вакцинація, тим міцніший захист організму від інфекції.

Важливо розпочати вакцинацію дитині в 3-х місячному віці, а в багатьох країнах світу її розпочинають раніше – в 2 місяці. Причиною є те, що після трьохмісячного віку організм дитини практично втрачає захисні антитіла проти різних інфекційних збудників, які були отримані від матері внутрішньоутробно. В віці старше 3-х місяців зустріч з інфекцією для немовляти може стати фатальною. Тому імунізація в ранньому віці є вкрай необхідною.

Серед мікроорганізмів, із якими успішно борються за допомогою щеплень – віруси кору, краснухи, паротиту, поліомієліту, гепатиту В, а також бактерії туберкульозу, дифтерії, кашлюку та правцю. З 2006 року в Україні введене нове щеплення – проти гемофільної інфекції.

Деякі батьки вважають, що вакцина спричинить шкоду їх дитині і відмовляються виконувати свій громадянський і батьківський обов’язок – вакцинувати дитину. Батьківський – оскільки вони не забезпечують дитині захист від дифтерії, від правця та інших хвороб, наражаючи її на ризик. Громадянський – тому що цим вони порушують законодавство і чинять за принципом: я роблю, як хочу, а інші мене не цікавлять. І в цьому випадку вступає в силу стаття закону про «Захист населення від інфекційних хвороб», в якій сказано, що дитина, котра не має протипоказів до вакцинації, без щеплень не може відвідувати дитячий колектив.

Вакцини існують не для того, щоб дотриматися формальності при відвідуванні дитячого колективу, а для того, щоб діти не хворіли і не помирали від тих інфекцій, проти яких є вакцини.

Противники вакцинації все частіше намагаються звинувачувати медиків в тому, що вони використовують неякісні вакцини.

Тут можна констатувати наступне: на сьогодні вакцини, які використовуються в педіатрії, є досить різноманітними за своїм антигенним складом, вмістом та кількістю стабілізаторів та речовин, які підвищують їх імуногенність, тобто здатність викликати імунну відповідь на їх введення. Тому говорити про те, що є вакцини якісні і неякісні – не коректно. Основне – вони всі є різними за складом. За кошти державного бюджету закуповуються вакцини різних виробників, як вітчизняні так і закордонні. Кожна вакцина призначена для певної вікової категорії дітей. Як правило, на перші щеплення плануються ацелюлярні вакцини, які є найменш реактогенними. Перевага надається комбінованим вакцинам, які містять 3-5 антигенів, що зменшує кількість ін’єкцій дитині. Серед них є живі та неживі (інактивовані) вакцини, ацелюлярні (розщеплені) та повноклітинні. На сьогодні в Україні контроль якості медичних імунобіологічних препаратів здійснюється сертифікованою ВООЗ лабораторією ДП "Державний експертний центр МОЗ України", яка має усі необхідні дозвільні документи. При цьому переважна більшість вакцин, які закуповує МОЗ – використовуються не тільки в Україні, а й у багатьох провідних країнах світу.

І сьогодні позитивним є те, що батьки мають право вибору – вакцинувати свою дитину вакцинами, які закуповуються за кошти державного бюджету або придбати вакцину в аптеці за власні кошти. Яку вакцину вибрати – підкаже кваліфікований лікар. Наприклад, дитину з неврологічними проблемами в стані здоров’я краще вакцинувати сучасною ацелюлярною вакцинною. Тоді імовірність виникнення температурних реакцій буде менше 5%.

При вакцинації дітей-алергіків треба зважати на складові вакцини, оскільки різні виробники використовують різні середовища для вирощування вакцинальних антигенів. Наприклад, для виробництва деяких вакцин використовується курячий ембріон, в деякі вакцини в якості стабілізатора входить антибіотик. Якщо людина має сильну алергію до яєчного білка або на антибіотик, який входить в склад вакцини, їй, зрозуміло, буде небезпечно щепитися такою вакциною – це може викликати набряк Квінке або анафілактичний шок. Для людей з тяжкими імунодефіцитами небезпечною може бути вакцинація живими вакцинами, тобто такими, які містять живі ослаблені мікроорганізми.

Отже – вибір за батьками, а допоможе їм в виборі – кваліфікований медичний працівник.

Як свідчить досвід розвинутих країн – Швеції, Японії, Великобританії, вже «забута» хвороба повертається, коли рівень охоплення вакцинацією знижується до 50%. В Україні через відмову від вакцинації та дефіцит вакцин вже найближчим часом можна очікувати зростання захворюваності на дифтерію та інші інфекції – ситуація досить напружена, трапляються випадки захворювань, збудники циркулюють. Наша країна «стоїть на порозі» епідемій!

У декларації прав дитини, затвердженій резолюцією Організації Об’єднаних Націй від 20.11.1959 № 1389 (XIV) чітко визначено, що кожна дитина має право на захист свого здоров’я найбільш сучасними засобами. А більш сучасного та надійного засобу захисту людини від інфекційних захворювань, ніж вакцинація, на сьогодні не існує.

І кожна дитина має право отримати цей захист!

Щеплення дітей:

• Чи будуть «дійсними» рутинні чи інші щеплення, зроблені за кордоном під час війни? https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/347053347448888

• Як отримати дані про проведені щеплення: рекомендації МОЗ для біженців і переселенців https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/344394744381415

• Інформацію, що повторний курс вакцинації є безпечним (якщо карта профілактичних щеплень дитини загублена). Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=367313285422894&set=pb.100064326776811.-2207520000..&type=3 Гугл-документ: https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1VXGfcog74LycbvXMKpXVnGE-LAQJJxVW

• Який документ/підтвердження має видати лікар, що робить щеплення дитині без картки? Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/365142288973327 Гугл-документ: https://docs.google.com/document/d/1lCJg1FG8LgODHN2wOKShq3gdeOjy5I7zrfXMAXfos54/edit

• Як зробити щеплення дитині якщо ваш педіатр недоступний або ви в іншій області. Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/373208231500066 Гугл-диск: https://docs.google.com/document/d/1qhxHsuMxnOJ0G3RiOToiGlqKM0gKiBAis3k39ExCARQ/edit

• Дитина щойно хворіла. Коли робити щеплення? Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/387290983425124 Гугл-документ: https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1IbsFZtcZRrOdnKCv5wq6z1OEt7j8OYZB

• Експлейнери по хворобах, від яких захищає вакцинація https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1_UG-rd1Q8USU_d_Fjuvw9odv215bTToN

• В Україні дозволили одночасно вводити вакцини проти COVID-19 та вакцини проти інших інфекційних хвороб дітям від 12 років та дорослим. Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid0y4NiphdL8on8BCySFsz6egHBH1quu78qBzWg9bS9LsBxvTDiieNw2FvgyTa5sGNy l Гугл-документ: https://docs.google.com/document/d/1ms9gvzIQbrhZVaZwzkSCo6_Y8mfiqLI-GuuvN6MCzPw/edit

• Чи можна вводити кілька вакцин одночасно. Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/photo/?fbid=400058255481730&set=a.294419049378985

• Чи можна робити щеплення дитині раніше, ніж вказано в Національному календарі щеплень? Рекомендації Федора Лапія, дитячого лікаря-інфекціоніста. Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid0ze5JhqLy7Pup8biA5jZ7zbiMNMb2syi1iZbWMprVEfAMhiMAarftRqkzEiUua9Ll Гугл-документ: https://drive.google.com/drive/folders/16jtfx0wySfjVJEBNvOSk1hUf_yREwR0D

Історії, як вакцинують дітей з хронічними хворобами. Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid0pHnR6sptifzGhAnE1Zm1mv6Ed3nZgpss5Z5zXdShk42PbYMQv9BMJqPHPWGsprEql Гугл-документ. Підводка: https://docs.google.com/document/d/1jzZoanHZ5nk0CZY4jIAM1yLh53H1UTbr79NxPRcQIlY/edit

Вакцинація дорослих:

• Реліз «В Україні дозволили другу бустерну дозу від COVID-19 людям 60+ та людям із хронічними хворобами». Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/photo/?fbid=419047036916185&set=a.2944190493789 Гугл-документ: https://docs.google.com/document/d/12MhS8LH1PEcZ41uySSC_LWg3QftRtyBKaS3cWW8ObQ4/edit

• Що робити, якщо вчасно не отримали бустерну дозу від COVID-19. Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid034BDeZgNKgUc6TBg4yKuGQmHHsMkKWLUaSG9i2VRtV5gnvE2KzWArZYw2qHXwAvHUl

• Історії вакцинації людей із хронічними хворобами. Пост на фб МОЗ: https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid02AhQzgjv24BxL7tP3pYgukL4ZAEk65ULxHNQ6QLvkmrj7Lo3hZgxbDBLXYjZHpGgcl Гугл-документ: https://docs.google.com/document/d/1nP1cgov_06bJAX13jMxlO0IOK2_PhcCHNUd3inFp8dw/e

Спалахи цієї інфекції мають циклічний характер і відбуваються в Україні кожних чотири-п’ять років. Попередній спалах кору стався у 2017–2019 роках. Одна з причин цього — недостатнє охоплення ще- пленнями. Війна створює ще більш сприятливі умови для поширення кору через руйнування медичної інфраструктури, а відтак ускладнення доступу українців до медичних послуг, зокрема вакцинації, великих скупчень людей у прихистках, евакуацій- ному транспорті та центрах для переселенців. У таких умовах кір може поширюватися швидше, тому важливо захистити себе та дітей — вакцинуватися. Кір — одна з найбільш заразних інфекцій, відомих у світі 9 із 10 неімунізованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені. Morbillivirus, вірус кору, швидко передається від хворої людини повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. Тяжкий перебіг кору Кір може мати тяжкий перебіг. Інкубаційний період хвороби (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) становить 10–12 днів. Перші симптоми хвороби такі: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювання. На четвертий-п’ятий дні хвороби з’являється черво- ний висип — спочатку на шкірі голови й обличчя, а згодом по всьому тілі. Людина хворіє до чотирьох тижнів і довше. Хворі на кір часто потребують госпіталізації. Тривалий час вони є заразними: можуть поширювати кір за 4 дні до і через 4 дні після появи висипів.

Кір має серйозні ускладнення

Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку — енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті. Усі діти та дорослі, які не отримали щеплення, під загрозою Хвороба небезпечна для всіх невакцинованих дітей та дорослих. У дорослих і дітей, молодших року, кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не були вакциновані, також є вразливими до захворювання.

Ліків від кору не існує

Специфічного лікування від кору немає. Єдиний надійний захист від цієї небезпечної хвороби — вакцинація. Дотримання здорового способу життя, так званий «загальний імунітет» НЕ захищають від кору!

ЩЕПЛЕННЯ ВІД КОРУ — НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ

Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років. Вакцина зарекомендувала себе як без- печний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити за- хворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 по 2016 роки смертність від кору знизилася на 79%, а це означає, що вакцини зберегли 20,3 мільйона дитячих життів у всьому світі. Від кору захистять дві дози вакцини Вакцинація формує специфічний імунітет, унаслідок чого організм людини стає нечутливим до інфекції. Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, в Україні, в 12 місяців дитині роблять перше щеплення від кору, а в 6 років — ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від кору. Для дітей до 18 років вакцинація від кору в Україні є гарантованою державою, тобто безоплатною.

Вакцина проти кору безоплатна для дітей в Україні

Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Вакцини КПК містять живі атенуйовані (штучно ослаблені) віруси кору, паротиту і краснухи. Наразі в Україні для щеплень КПК використовуються безпечні та ефективні вакцини Пріорикс™/Priorix™ від GlaxoSmithKline Biologicals s.a та M-M-R®II від Merck Sharp&Dohme LLC. За складом вони однакові, тож якщо людина отримала першу дозу однієї вакцини, то другу дозу вона може отримати тієї вакцини, яка є в наявності. Вакцини розподіляються серед державних і приватних медичних закладів, які уклали договір із НСЗУ, щоб люди могли отримувати необхідні щеплення безоплатно. Захист від кору потрібен дитині, якщо:

} Дитині виповнилося 12 місяців: не зволікайте із щепленням КПК.

} Дитина старша від 1 року і ви пропустили перше щеплення: негайно надолужте його.

За даними ВООЗ у світі щорічно реєструється до 10 млн. випадків захворювань на вірусний гепатит А, який має повсюдне та нерівномірне поширення. Що ж потрібно знати про гострий вірусний гепатит А?

Вірусний гепатит А – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, що характеризується переважним ураженням печінки, пожовтінням шкірних покривів та інтоксикацією організму.

Як можна заразитися вірусом гепатиту А?

Джерелом захворювання є хвора людина, найчастіше із безсимптомними, безжовтяничними та атиповими формами гепатиту А, які переважно зустрічаються у дітей. Інкубаційний період триває від 15 до 50 днів, в середньому 25-30 днів.Вірус може передаватися через брудні руки при тісному спілкуванні від людини до людини (особливо серед дітей у дошкільних закладах, шкільних колективах), забруднену вірусом воду, їжу, що не пройшла достатню термічну обробку, ягоди, фрукти та овочі, вимиті в забрудненій вірусом воді.

Коли хворий стає заразним?

Хворий починає виділяти вірус у зовнішнє середовище з фекаліями через 2-3 тижні після інфікування. Пік вірусовиділення відмічається за 7-12 днів до появи перших клінічних проявів. Після появи жовтяниці виділення вірусу гепатиту А з фекаліями різко знижується і хворий не становить особливої небезпеки для оточуючих.

Що потрібно знати, щоб попередити інфікування вірусом гепатиту А?

Обов’язково мити руки з милом після кожного відвідування туалету та перед кожним прийомом їжі. Особливо важливо привити такі гігієнічні навички дітям, які є найбільш сприйнятливими до інфекції. Необхідно прослідкувати щоб у дитини в школі завжди були вологі серветки для очищення рук та індивідуальна ємність для питної води. Рекомендовано пити воду гарантованої якості: бутильовану або кип’ячену. При використанні води із колодязя або артезіанської води для пиття необхідно переконатися, що дані джерела водопостачання пройшли необхідну дезінфекційну обробку. Вживати тільки добре вимиті овочі та фрукти. Проте, найбільш реальним засобом профілактики вірусного гепатиту А є вакцинація дорослих та дітей, що може забезпечити надійний довготривалий імунологічний захист .

Що робити, якщо хтось із сім'ї захворів на гострий вірусний гепатит А?

При появі перших ознак захворювання звернутися до лікаря. У приміщеннях, де перебували хворі, необхідно провести вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих розчинів. Найголовніше – обов’язково пройти обстеження на виявлення маркерів вірусного гепатиту А у крові! Особливо це актуально при виникненні захворювання у школі або в садочку, де перебуває ваша дитина, бо тільки так можна виявити хворого до появи жовтяниці. Це дозволить захистити Вас та вашу родину від гепатиту А та зупинить його подальше поширення. Часте та ретельне миття рук також допомагає захиститися від більшості інфекційних захворювань.

Найпростіший спосіб підхопити більшість інфекційних захворювань — контактувати з інфікованою людиною чи твариною. Інфекційні захворювання можуть передаватися через прямий контакт, наприклад: Віч-на-віч. Інфекційні захворювання зазвичай розповсюджуються шляхом прямого передавання бактерій, вірусів або інших мікробів від однієї людини до іншої. Це може статися, коли людина з бактерією чи вірусом торкається, цілує, кашляє чи чхає на когось, хто не інфікований. Також хвороботворні організми можуть поширюватися через біологічні рідини під час статевого контакту. Від тварини до людини. Якщо вас вкусить або подряпає інфікована тварина, навіть домашня, ви можете захворіти, а за екстремальних обставин навіть померти. Поводження з відходами тваринництва також може бути небезпечним. Наприклад, ви можете інфікуватися токсоплазмозом під час прибирання котячого лотка.Від матері до дитини. Вагітна жінка може передати мікроби, що призводять до інфекційних захворювань, своїй майбутній дитині. Деякі мікроби можуть проникати через плаценту чи грудне молоко. Мікроби в піхві можуть передаватися дитині під час пологів.Хвороботворні організми також можуть передаватися непрямим шляхом. Багато мікробів можуть затримуватися на предметах побуту, як-то стільниці, ручки дверей або крану.Наприклад, коли ви торкаєтеся дверної ручки після хворого на грип або застуду, ви можете інфікуватися. Особливо, якщо ви доторкнетеся до очей, рота або носа перед миттям рук.Деякі мікроби передаються через укуси комах, таких як комарі, блохи, воші або кліщі.Хвороботворні організми також можуть бути в зараженій їжі та воді. Тому дотримуйтесь правил безпеки продуктів харчування.Кожне інфекційне захворювання має свої специфічні ознаки та симптоми. Найбільш поширені включають такі:висока температура тіла;діарея;втома;біль у м’язах;кашель.Зверніться по медичну допомогу, якщо:вас укусила тварина;у вас проблеми із диханням;кашель триває довше тижня;сильний головний біль із лихоманкою;з’явився висип чи набряк;незрозуміла або тривала лихоманка;виникли раптові проблеми із зором.Попри те, що заразитися інфекційними захворюваннями може будь-хто, підвищені ризики мають люди з пригніченою імунною системою, наприклад:люди, які приймають стероїди або інші ліки, які пригнічують імунну систему, наприклад, препарати проти відторгнення пересадженого органа;люди, які живуть з ВІЛ;онкохворі та люди з хронічними захворюваннями, які впливають на імунну систему;люди старшого віку, діти, вагітні жінки.Поговоріть з лікарем щодо вашого ризику щодо певних інфекцій, особливо якщо ви не вакциновані або у вас ослаблена імунна система. Дезінфікуйте подряпини та рани, а також контролюйте хронічні захворювання, якщо вони у вас є.Щоби знизити ризик інфікування, дотримуйтесь простих порад:Мийте руки. Це особливо важливо до та після приготування їжі, перед прийомом їжі та після відвідування туалету. І намагайтеся не торкатися руками до очей, носа чи рота, оскільки це звичний спосіб проникнення мікробів в організм. Регулярне миття рук — один з найкращих способів видалення мікроорганізмів і профілактики хвороб. Пам’ятайте, що домашні тварини також можуть переносити мікроби. Після контакту з тваринами та прибирання за ними ретельно мийте руки з милом. Якщо такої можливості немає, використовуйте спиртові антисептики.Зробіть щеплення. Вакцинація може значно знизити ризики захворіти на багато недуг. Обов’язково вакцинуйтеся відповідно до національного календаря щеплень, вакцинуйте своїх дітей, і порадьте зробити те ж своїм близьким. Це однаково стосується як дітей, так і дорослих. Надолужте пропущені щеплення дітей за віком. Усвідомлюйте та співставляйте ризики й переваги вакцинації.Дотримуйтесь респіраторної гігієни та етикету кашлю. Так, навіть якщо захворіли, ви не дасте інфекції поширитися далі. Це надзвичайно важливо, адже поряд можуть бути люди, чий організм ослаблений такими захворюваннями як цукровий діабет або гіпертонічна хвороба, для них звичайна ГРВІ може мати важкі ускладнення. Якщо захворіли, залишайтеся вдома.Безпечно готуйте їжу. Тримайте кухонні столи та інші кухонні поверхні в чистоті, коли готуєте їжу. Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти. Готуйте продукти до потрібної температури, ретельно просмажуйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, яйця й морепродукти. Відокремлюйте сиру їжу від готової. Не залишайте приготовлені продукти за кімнатної температури протягом тривалого часу.Не діліться з іншими засобами індивідуальної гігієни. Використовуйте власну зубну щітку, гребінець і бритву. Уникайте спільного використання склянок для пиття або столових приборів.Не ставтесь легковажно до вживання антибіотиків. Запитайте у свого лікаря, чи є якісь заходи, які можна задіяти для одужання, щоб уникнути вживання антибіотиків. Але якщо лікар наполягає — вживайте препарат суворо дотримуючись прописаної дози та кількості днів прийому.

Більшість батьків хоча б раз використовували домашні засоби лікування дітей (відвари трав, інгаляції з ефірних масел тощо). Інтернет-сайти, форуми, книги й навчальні відео на тему застосування домашніх засобів у лікуванні свідчать, що багато батьків не тільки вірить у альтернативну медицину, а і є її прихильниками. Але водночас Інтернет рясніє й історіями про те, що лікування домашніми засобами замість звернення у лікарню призводить до сумних наслідків. Тому між батьками не припиняються запеклі суперечки про те, чи безпечно лікувати дитину домашніми засобами без нагляду лікаря.

Щоб знайти відповідь на це питання, необхідно з’ясувати, коли дитину можна лікувати домашніми засобами і, що важливіше, коли такого робити категорично не слід. Погляньмо на цю проблему з точки зору традиційної медицини й натуропатії.

Як традиційна медицина ставиться до лікування дітей домашніми або гомеопатичними засобами

Перше правило кожного лікаря, сформульоване ще Гіппократом, звучить так: «Не нашкодь». Воно стосується й використання домашніх і гомеопатичних засобів. Багато із них можуть мати певну користь для дитини. Якщо батьки впевнені, що той чи інший засіб не зашкодить дитині, то його можна застосовувати. 

Однак трапляються й небезпечніші випадки. Іноді батьки вважають за краще використовувати не традиційні медикаменти, а неефективні гомеопатичні або домашні засоби, що призводять до подальшого розвитку хвороби. У такому разі батьки піддають дитину небезпеці.

Які симптоми можна лікувати домашніми засобами

Є багато симптомів і захворювань, що їх можна лікувати за допомогою домашніх засобів. Найпоширеніший із таких захворювань – застуда. Домашні засоби можуть полегшити симптоми застуди – кашель, нежить, чхання, біль у горлі. Також за допомогою цих засобів можна впоратися з підвищеною температурою. Батьки часто хвилюються, якщо в дитини висока температура, але вона є всього лиш реакцією організму на інфекцію. Домашні засоби можуть нормалізувати температуру, і дитина почуватиметься краще. Також за допомогою домашніх засобів можна вилікувати блювоту або діарею (проте при цьому необхідно стежити, щоб дитина пила багато рідини), подолати головний біль або біль у животі в дитини.

За яких симптомів потрібно обов'язково звернутися до лікаря, а не намагатися лікувати дитину вдома

Якщо в дитини температура перевищує 38 °С, її не слід лікувати вдома. Висока температура може бути симптомом серйозної бактеріальної інфекції. Високу температуру, викликану сильним головним болем або спазмом шийних м'язів, також не лікують у домашніх умовах, оскільки вона може бути симптомом менінгіту. Батьки повинні звернутися до лікаря, якщо висока температура в дитини тримається понад 5 днів, якщо в неї ускладнене дихання й синіють губи. Діти, у яких була блювота або діарея і які не поповнили нестачу води в організмі, можуть страждати від зневоднення, тому їм знадобляться спеціальні лікарські препарати.

Найпоширеніші помилки батьків при лікуванні дитини вдома

Як стверджують педіатри, найпоширеніша помилка батьків при підвищеній температурі в дитини – це те, що вони дають їй недостатню кількість препаратів, які знижують температуру (наприклад, ібупрофен або тайленол). Дози таких ліків розраховуються залежно від ваги дитини. Діти зростають, відтак і дозування ліків має збільшуватися, але батьки залишають його без змін.

Інша поширена помилка – використання неправильних термометрів. Найточніший спосіб вимірювання температури тіла  – це ректальний цифровий термометр.

Ще одна серйозна помилка батьків – те, що вони дають дитині протигрипозні препарати. Вони неефективні і можуть викликати в дітей серйозні побічні ефекти.

Як народна медицина ставиться до лікування дітей домашніми засобами

Для здоров'я дітей насамперед важливим є правильний спосіб життя: правильне харчування, фізична активність, здоровий сон тощо. Такий спосіб життя допомагає дитині максимально розкрити свій потенціал. На досягнення цієї ж мети спрямована ​​й гомеопатія. Гомеопатичні засоби стимулюють здатність організму самозцілюватися. Інакше кажучи, гомеопатія використовує природні здібності організму, що допомагають дитині стати здоровішою, а здоровий спосіб життя сприяє створенню оптимального середовища для здоров'я (тобто «виховує» здорові звички дитини). «Природа» + «виховання» – ідеальна формула, щоб забезпечити дитині здоров'я.

Які симптоми або хвороби дитини можна лікувати вдома, не піддаючи її небезпеці

Незначні синці та забої можна лікувати вдома, не звертаючись до лікаря. Також домашні медичні засоби допомагають при кашлі й застуді. Алергічний нежить можна вилікувати за допомогою ліків, які продаються без рецепта. Не звертаючись до лікаря, можна лікувати найпростіші вушні інфекції, тому що більшість із них має вірусну природу й організм зазвичай справляється з ними впродовж 2–3-х діб.

Які симптоми або хвороби не варто лікувати домашніми засобами, не проконсультувавшись із лікарем

Будь-який гострий стан (наприклад, високу температуру, галюцинації, спазм м'язів шиї, гостру блювоту або діарею, зневоднення, ускладнене дихання тощо) потрібно лікувати під керівництвом лікаря. Також необхідно звернутися по медичну допомогу в разі хронічних захворювань, наприклад, хронічних вушних захворювань, екземи, псоріазу, синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю, розладів аутистичного спектра, астми, аутоімунних захворювань тощо.

Якщо виникає загроза життю дитини (наприклад, при апендициті, менінгіті та інших станах), необхідно викликати «швидку допомогу» або самотужки терміново доставити дитину в лікарню. Насамперед завжди потрібно дотримуватися принципу «не нашкодь».

Що треба знати батькам про діабет першого типу в дітей, які в нього симптоми та фактори ризику

Ми живемо в часи, коли на цукровий діабет хворіють близько 380 мільйонів осіб, і з кожним роком кількість пацієнтів збільшується. На жаль, серед них дуже багато молодих людей і дітей. І якщо у випадку цукрового діабету другого типу ми можемо звинувачувати надлишкове харчування й неправильний спосіб життя – видимі фактори, цукровий діабет першого типу вражає малюків практично наосліп.

Що таке цукровий діабет першого типу?

Інсулінозалежний цукровий діабет найчастіше виявляється в дітей і підлітків. Причини його виникнення досі однозначно не встановлені. Пануючий науковий погляд у тому, що це автоімунне захворювання, яке викликає поступове (й повне) знищення клітин підшлункової залози, що виробляють інсулін. Немає інсуліну – немає можливості знизити концентрацію глюкози у крові, яку він покликаний транспортувати із крові до клітини, де в подальшому з неї виробляється енергія, необхідна для життєзабезпечення організму. Надлишковий вміст глюкози (гіперглікемія) призводить до численних ускладнень. Такий деструктивний процес довгий час може бути непомітним, і раптова поява симптомів зазвичай уже свідчить про стан токсичного отруєння організму, яке несе велику небезпеку для життя дитини.  Цукровий діабет першого типу неможливо попередити або вилікувати: єдиний шанс жити нормальним життям для таких юних пацієнтів – це вводити ін'єкції інсуліну протягом усього життя.

Як розпізнати діабет у дитини?

У батьків повинна викликати підозру поява одного або двох з таких симптомів:

• постійна втома;

• спрага, яку важко втамувати;

• незрозуміле зниження ваги;

• підвищена частота сечовипускання.

У такому випадку педіатр повинен визначити у малюка рівень глюкози у крові. На жаль, за даними останніх досліджень, лікарям, як і раніше, важко достовірно діагностувати інсулінозалежний діабет у дітей. Таким чином, їх стан здоров'я зазнає серйозних ускладнень, які можуть включати в себе погіршення зору, проблеми з нирками або серцем і найстрашніше – кетоацидоз, який небезпечний розвитком діабетичної кетоацидотичної коми.

Кетоацидоз – це стан, коли через неможливість використовувати глюкозу як природне джерело енергії організм знаходить альтернативу й розщеплює жирові запаси – тобто «харчується» власними тканинами; при їх розщепленні утворюються кетонові тіла – отруйні продукти обміну, які окислюють кров та «отруюють» її. Також про наявність діабету можуть свідчити ацетонове дихання в дитини й диплопія (двоїння в очах).

 Фактори ризику

Діабет першого типу – це захворювання з генетичною схильністю, але його успадкування до кінця не з'ясовано. Він може проявитись навіть у немовлят, до того ж у сім'ї, де ніхто протягом трьох поколінь не хворів на цей тип захворювання. Уважається, що розвитку інсулінозалежного діабету сприяють вірусні інфекції та стресові ситуації в житті. Є також дослідження, які з виникненням діабету першого типу пов'язують надмірну масу тіла дитини і стверджують, що неправильна дієта може прискорити настання хвороби.

У зв'язку з тим що з кожним десятиліттям стає все більше й більше дітей, які страждають на цукровий діабет як першого, так і другого типу, батьки повинні бути проінформовані про тривожні симптоми й намагатись дотримуватися збалансованого та повноцінного раціону харчування з метою профілактики даного захворювання.