Вступ

Кожен учитель хоче, щоб його предмет викликав глибокий інтерес у школярів, щоб учні вміли не тільки писати хімічні формули і рівняння реакцій, а й розуміли хімічну картину світу, вміли логічно мислити. Під час роботи на уроках я виробила своє педагогічне кредо: зацікав, щоб пізнати. Це допомогло мені працювати над проблемою: «Формування пізнавальних інтересів на уроках хімії за допомогою ІКТ».  Для цього необхідно зробити з учня активного співучасника навчального процесу. Учень може засвоїти інформацію тільки в власній діяльності при зацікавленості предметом. Тому вчителю потрібно забути про роль інформатора, він повинен виконувати роль організатора пізнавальної діяльності учня. Як залучити школярів до осягнення таємниць світобудови? Як навчити їх бачити «незвичне в звичайному» і «звичайне в незвичайному»? Як допомогти їх творчому зростанню? Як розкрити творчі якості учня? Ці та багато інших проблем підкреслюють необхідність розробки таких засобів організації освітньої діяльності школярів, які б дозволили кожному учневі, з будь-яким рівнем теоретичної підготовки, повноцінно реалізувати себе. Основною метою даного процесу є розвиток творчої особистості учнів, готової до вирішення нестандартних проблем в будь–якій  ситуації, самостійного пошуку і отриманню нової інформації, а також формування в учнів досвіду самоосвітньої діяльності.

Актуальність теми.

Актуальність використання ІКТ у навчально-виховному процесі обумовлено тим, що в комп'ютерних технологіях закладені невичерпні можливості для навчання учнів на якісно новому рівні. Вони надають широкі можливості для розвитку особи учнів і реалізації їх здібностей. Використання анімації і звукового супроводу в навчальних програмах впливають на декілька каналів сприйняття навчального матеріалу, що дозволяє при навчанні враховувати особливості кожного учня.

Комп'ютерні технології істотно підсилюють мотивацію до навчання, підвищують рівень індивідуалізації навчання, інтенсифікують процес навчання і т.д.

Практика доводить, що при активному використанні ІКТ досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції в області комунікації: вміння збирати факти, їх зіставляти, організовувати, висловлювати свої думки на папері і усно, логічно міркувати, слухати і розуміти усну та письмову мову, відкривати щось нове, робити вибір і приймати рішення.

На сьогоднішній день широкодоступними стали такі джерела інформації, як телебачення та Інтернет.

Третє тисячоліття — це час науково-технічного прогресу, коли потрібні не лише знання, а й уміння ними користуватися, усвідомлення життєвої мети, життєвих цінностей, що разом складає компетентність людини. І хоча серед вчених-педагогів не існує єдиного підходу до визначення поняття «компетентність», особисто мною вона трактується як готовність і здатність сучасної людини реалізовувати знання і досвід у проблемній ситуації.   

В зв’язку з цим змінюється навчальний процес: метою навчання стає не сам процес, а досягнення учнями певного результату; навчання набуває діяльнісного характеру (навчання через практику, розвиток самостійності учнів); головним стає не предмет, який вивчається, а особистість, яку формує вчитель своєю діяльністю; сам учитель з керівника перетворюється на компетентного помічника та консультанта.

Змінюються й механізми здобуття знань учнями: пріоритетним стає вільний доступ до інформаційних ресурсів, самонавчання, вміння знайти і відібрати потрібну інформацію. Це допоможе їм потім самостійно підвищувати свій професійний рівень, навчатися протягом усього життя.

Тому я працюю під девізом оптимістичного ставлення до кожного учня: вірити в сили та можливості учня, виявляти в нього кращі сторони і, спираючись на них, боротися з його недоліками та слабкими якостями.

Вважаю, що інформатизація освіти є одним із найважливіших напрямків реалізації сучасної освітньої програми. Уміння використовувати можливості інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) у професійній діяльності повинно стати однією з головних якостей сучасного учителя.

Знайомство із дослідженнями вчених і педагогів-практиків Жалдака М.І., Жука Ю.О., Бикова В.Ю., Пушкарьової Т.О., Козленка О.Г. та інших переконало у тому, що ІКТ є не тільки потужним засобом підвищення якості навчання на сучасному етапі розвитку середньої освіти, але і важливим засобом формування світогляду особистості, інтеграції уявлень підростаючого покоління про світ. Значні можливості ІКТ дозволяють реально забезпечити кожному учневі дійсно рівний доступ до якісної освіти.

У процесі переходу від традиційних методик викладання до навчання з використанням ІКТ, переді мною, як учителем, виникає проблема вивчення інформаційних засобів навчання, оптимальних у співвідношенні організації і результатів навчального процесу, зокрема, формування в учнів певних предметних компетентностей як передумови їх подальшої професійної освіти.

Вважаю, що хімія – дійсно унікальний предмет щодо формування різноманітних компетенцій, адже вона включає роботу з текстами, організацію візуальних рядів, розрахункові та експериментальні задачі, практичні та лабораторні роботи. Тому ІКТ застосовую для розв’язання певних прикладних задач.

Завдяки використанню ІКТ, створюю на уроках хімії певне науково-освітнє середовище, яке розвиває інтелектуальні та творчі здібності учнів, підвищує їх інтерес до предмета, формує інформаційну культуру, виховує почуття прекрасного, і, як наслідок, сприяє формуванню необхідних ключових і предметних компетентностей.

Предметна компетентність – здатність людини аналізувати і діяти з позиції конкретної предметної області; для її формування потрібні спеціальні знання, особливі уміння, навички, форми мислення .

Упроваджуючи ІКТ в практичну діяльність виявила, що в наших умовах переважними є уроки, на яких комп’ютер використовується в демонстраційному режимі. Тому при організації навчального процесу застосовую різні форми уроків з використанням ІКТ:

Ø Урок-лекція. Завдяки ІКТ лекція стає більш ефективною та впливає на активізацію роботи класу. Маю багато власних розробок лекцій у вигляді презентацій. (додаток 1).

Ø Урок-практична робота дозволяє, окрім удосконалення умінь та навичок, значно скоротити час на проведення самої роботи, розв'язати проблему недостатньої матеріальної бази. (додаток 2)

Ø Урок-залік передбачає різні форми організації контролю знань за темою з використанням ІКТ

Ø Урок-семінар - форма уроку, в процесі якої учні самостійно вивчають матеріал за різними джерелами і колективно обговорюють результати своєї роботи (додаток 3)

Застосовуючи ІКТ на уроках, досягаю мети – технічно наблизити урок до світосприймання сучасного учня; встановити стосунки взаєморозуміння, взаємодопомоги між учителем і учнем. Для підтримки власної професійної діяльності використовую необхідне програмне забезпечення

Найчастіше в урочній практиці використовую такі методи ІКТ:

Ø «Навчальне відео» – відеоряд, що може бути представлений відеоматеріалами, зображеннями із звуковим (текстовим) супроводом. При перегляді навчального відео обов’язково пропоную учням певні завдання.

Ø «Метод проектів» у поєднанні з ІКТ сприяє формуванню в учнів умінь і навичок знаходження, обробки та відбору потрібної інформації. Будь-яке дослідження – це авторський підхід, своє бачення проблеми, тому воно розкриває творчий потенціал учня. Метод застосовую під час проведення уроків-семінарів.

Ø «Віртуальна (або демонстраційна) лабораторна робота». Як і в реальній лабораторній роботі, у віртуальній формую в учнів необхідні навички дослідження: висунення гіпотез та їх перевірка, стандартизація умов, чітка фіксація умов і результатів експериментів, формулювання висновків.

Ø Мультимедійна презентація, яка може бути: основою уроку (його "скелетом"); частиною уроку; творчою роботою учня (перед яким необхідно поставити  мету, обговорити зміст роботи, час на її захист, критерії оцінки).

Поєднання відео-, аудіо- і текстового матеріалу задіюють усі сенсорні канали учнів, що забезпечує більш глибоке занурення в матеріал, сприяє його творчому осмисленню, підвищує мотивацію до навчання.  Для формування певних предметних компетентностей комп’ютер використовую на різних етапах уроку

Зрозуміло, що при використанні ІКТ можуть виникати певні проблеми: недостатня комп’ютерна оснащеність навчальних кабінетів; не у всіх учнів є комп'ютери в домашньому користуванні; підготовка уроків вимагає дуже багато часу. Шляхи вирішення зазначених проблем бачу в оснащенні навчальних кабінетів, диференціації домашнього завдання, створенні власної або колективної медіатеки тощо.

#STEMтиждень_spring2024 розпочався! 

Завдання тижня присвячені бджолі! Такій маленькій, але важливій комасі. 

#STEMтиждень_spring2024 

Завдання понеділка - пошукові. Знайти інформацію про бджіл.

Завдання виконали:

учениця 6 класу Сидоренко Інеса;

учень 9 класу Фоменко Назар;

учень 9 класу Фальченко Олександр;

учень 9 класу Омельченко Михайло;

учениця 10 класу Тріус Лілія;

учень 11 класу Бачинський Євген.

Завдання вівторка - експериментальні та технологічні

Взяли участь:

учениця 6 класу Сидоренко Інеса;

учень 9 класу Омельченко Михайло;

учень 9 класу Фоменко Назар;

учениця 9 класу Чернігова Валерія.

Запрошую і інших учнів приєднатись. Завдання на платформі.

Завдання середи присвячені математиці. 

Учні старших класів створювали задачі, а молодші їх розв'язували.

Взяли участь:

учень 6 класу Горбач Олександр та учениця 9 класу Чернігова Валерія

День четвертий - творчий

Учні виконували завдання творчого характеру: писали вірші та ессе, робили аплікації та виконували руханки.

Взяли участь:

Учень 5 класу Анциферов Руслан;

учениця 6 класу Сидоренко Інеса;

учень 6 класу Горбач Олександр;

учениця 9 класу Чернігова Валерія;

учениця 10 класу Жук Анастасія;

учениця 10 класу Тріус Лілія;

та учні молодших класів взяли участь у руханках.