Екскурсія «Історія Пророко-Іллінського храму»

1-й екскурсовод. Є в Угроїдах таке місце, якому не тільки вдалося пережити складні часи, а й процвітати. Це Пророко-Іллінський храм. Це архітектурна перлина нашого селища, це духовний осередок нашого краю. Тому оминути його історію неможливо.Історичні джерела свідчать, що перший дерев’яний храм в Угроїдах був збудований у 1708 році. Цей храм, за не підтвердженими даними, згорів, а, можливо, був розібраний. Де він був розташований невідомо. Можливо, стояв він на одному з пагорбів села, зокрема, на тому, котрий називають тепер «На Угроїдах».

2-й екскурсовод. Новий кам’яний, нині діючий Пророко-Іллінський храм, був збудований на східній околиці села місцевим поміщиком колезьким асесором Миколою Антоновим у 1847 році, про що і сьогодні свідчить напис біля входу.

Церква булла побудована поруч із маєтком Антонових, де був посаджений чудовий парк і сад. Церкві належало 35 десятин землі, а утримувалася за рахунокпожертв своїх парафіян.

3-й екскурсовод. У 1860-ті роки, коли село стало належати поміщиці Клеопатрі Семенівні Плетньовій, навколо храму з’явилася кам’яна огорожа, збудована на кошти поміщиці, але до цього часу огорожа не збереглася.

4-й екскурсовод. Настала доба атеїстичної пропаганди, це був найтрагічніший для релігійних споруд період. Храми, як і люди, за часів радянськоївлади зазнали страшних «репресій». Не минула така участь і Угроїдський храм. В 1930 році його було закрито, а в 1933 році за рішенням місцевої владицеркву було «реорганізовано» в сільський клуб і в цій своїй «новій» іпостасі вона існувала до 1942 року.

2-й екскурсовод. До реорганізації храму в клуб нова влада поставилась з особливою «серйозністю»: зруйнували купол та дзвіницю, зняли дзвони. Дбаючи про повноцінне «культурне» життя місцевих жителів, потрудилися руйнівники і в самому храмі: іконостас розламали, у вівтарі влаштували екран для демонстрації кінофільмів, а в основній частині храму, де звичайно стояли парафіяни під час служби, створили кінозал, розмістивши стільці для глядачів. Окрім перегляду кінофільмів, тут вла

штовувались танці під гармошку чи патефон.

Щоб не лишилось жодної згадки про попереднє призначення будівлі, розписи і ікони на стінах були старанно забіле

ні вапном. Але, так сталося, що, чи то від підвищеної вологості повітря, а можливо, з якихось інших причин, побілені образи на стінах проявлялися.

Всі церковні святині: великі і малі ікони, хоругви, підсвічники, хрести, все храмове приладдя винесли з храму і помістили в дерев’яному хліві радгоспу, що знаходився неподалік. Але згодом за невідомими причинами у хліві сталася пожежа, яка знищила більшість церковних речей.

1-й екскурсовод. Друга світова війна стала трагічною сторінкою історії для держави, але поряд з цим вона вдихнула нове життя в існування Православної Церкви.

Своє «друге» життя як православна святиня УгроїдськийПророко-Іллінський храм розпочав у 1942 році.

Всі церковні святині, які зберігались у місцевих жителів, були повернуті до церкви. А на зібрані громадою кошти були найняті іконописці з Києва, щоб поновити розписи на стінах. Храм поладнали і освятили 22 травня 1942 року в день святкування пам’яті Миколая-чудотворця, архієпископа Мир Лікійських. З того часу, відкривши свої двері для віруючих, храм більше не закривав їх. Він продовжував існувати на пожертви своїх парафіян. Але потребував капітального ремонту: була тимчасова покрівля, а купола та дзвіниці взагалі не було.

3-й екскурсовод. До середини 90-х років ХХ ст. в храмі була зроблена лише покрівля, але і та тимчасова. Своє друге повноцінне життя храм почав з приходом нині діючого священника протоієрея Сергія Зеленського, який прибув в Угроїди 30 листопада 1996 року.Таке становище храму говорило про те, що потрібні зміни. І вони відбулися. Не останню роль у цьому відіграв Наумівський спиртовий завод, який профінансував велику кількість ремонтних робіт.

1997 рік – провели косметичний ремонт вівтаря

1998 рік – придбали Євхаристичний набір, замінили підсвічники з дерев'яних на металеві.

2000 рік – виготовлена проектно-кошторисна документація на будівництво купола.

У 2001 році було прийняте рішення про виготовлення справжніх Жертовника і Престолу.

2002 рік – 155-а річниця храму і початок будівництва купола. Як згадує отець Сергій: «Будівництво купола вважав справою всього свого життя, бо це видавалося надто нереальним. Думав, якщо нам вдасться його зробити, то головне завдання, пов'язане з будівлею храму, ми виконаємо сповна. Але, як виявилось, за Господнім промислом все мало бути зовсім по-іншому, будівництво купола було не завершенням, а стартом у тривалій і складній роботі по капітальному відновленню святині».

4-й екскурсовод. У 2003 році завершили будівництво купола, а у 2004 році розпочали нові будівельні роботи: з південної частини вівтаря спорудили справжню пономарку з ризницею, замінили вікна у храмі. У 2005 році спорудили дзвіницю та зробили капітальний ремонт західного фасаду храму, замінили огорожу, паралельно, в цьому ж році розпочали будівництво нової будівлі з храмом-хрестильнею, який вже у 2010 році привітно відчинив двері своїм першим відвідувачам.І з кожним наступним роком храм та прилегла до нього територія відбудовувалася і оновлювалася, повільно, але впевнено набуваючи дедалі сучасного вигляду. А у 2013 році наважились на капітальний внутрішній ремонт основної храмової святині.

3-й екскурсовод. 2017 рік для угроїдської громади особливий. 2 серпня 2017 року, в день пам’яті святого пророка Божого Іллі, в Пророко-Іллінському храмі смт. Угроїди відбулося святкування 170 річниці створення Іллінського храму і престольного свята.

В цей день настоятеля Пророко-Іллінського храму смт Угроїди протоієрея Сергія Зеленського нагороджено високою церковною нагородою – орденом Української Православної Церкви.

2-й екскурсовод. Великою заслугою отця Сергія є також створення музею історії храму. Велика кількість будівельних і реставраційних робіт, знахідок, документів, цікава історія створення і існування храму – це стало мотивацією для створення музею.1-й екскурсовод. 2018 рік також не став винятком. Не дивлячись на величезний пласт проробленої роботи, отець Сергій на цьому не зупиняється. 21 жовтня була відслужена панахида по засновнику храму Миколі Антонову, якому на подвір'ї церкви було встановлено пам'ятний знак.

Історія відновлення Іллінського храму – це історія життя не тільки Православної громади, а й історії розвитку нашого селища.