Хвороботворна дія чинників зовнішнього середовища

ТЕМА: ХВОРОБОТВОРНА ДІЯ ЧИННИКІВ ЗОВНІШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА

ПЛАН

1. Дія механічних чинників, поняття про травму.

2. Дія фізичних чинників: тепла, холоду; електричного стуму, променевої енергії, атмосферного тиску, іонізуючого випромінювання.

3. Дія хімічних чинників.

4. Дія біологічних чинників.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Нальотов М.О. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія сільськогосподарських тварин. - К.: Вища школа, 1978 с. – С.22-25.

Налётов Н.А.Патологическая физиология и патологическая анатомия животньых. - М.: Агропромиздат, 1991. - С. 18-19.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Дж. Клугі Патофізіологія тварин.

К.: Вища школа, 2000. - С. 28-30.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При вивченні теми слід звернути увагу на ступені опіків, гіпертермію, гіпотермію. Особливу увагу приділити вивченню дії хімічних речовин на організм, кормових отруєнь. Практичне значення має дія термічних факторів, атмосферного тиску, кислот, лугів.

КОНСПЕКТ ДО ТЕМИ: ХВОРОБОТВОРНА ДІЯ ЧИННИКІВ

ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1. Дія механічних чинників. Поняття про травму.

Поняття про травму вживають в широкому та вузькому розумінні. В широкому розумінні травмою називають будь-яке пошкодження організму і навіть дія на психіку, а у вузькому розумінні - порушення цілісності органу і тканин.

Механічна травма може бути викликана тупим предметом (ушиб, удар), гострим предметом (різані, колоті рани), вогнестрільною зброєю. В результаті механічної травми проходить змертвіння тканин, розмізчення їх, струс, розтягнення перелом кісток. Така травма супроводжується порушенням цілісності кровоносних судин і кровотечею. Наслідки механічної травми різні, вони залежать від об'єму пошкодження, життєвої важливості органу і розміру крововтрат. Одним з найтяжчих наслідків механічної травми є травматичний шок.

При травмі можливі тяжкі загальні зміни і без грубих пошкоджень тканин (струс мозку). Він супроводжується втратою свідомості, ослабленням роботи серця.

Механічна травма порожнин (черевної, грудної, черепної, суглобів) викликає закриті і відкриті пошкодження. Закриті - без дотику з зовнішньою раною. Відкриті рани інфікуються мікробами і сприяють виникненню газової гангрени з прогресуючим змертвінням.

2. Фізичні чинники. Дія тепла і холоду.

При пораненнях спинного мозку розвивається параліч, утворюються пролежні, порушується виділення сечі і калу.

Висока температура навколишнього середовища і окремих предметів викликає місцеву і загальну дію на організм.

Місцева дія виражається опіками, які виникають внаслідок дії гарячих рідин, пару, вогню і т.д. Розрізняють 4 ступені опіку:

1. почервоніння з послідуючим запаленням

2. утворення пухирців

3. змертвіння тканин

4. обвуглення тканин

Ступінь і характер розвитку опіку залежить від способу тривалості і місця дії подразника. Температура 50° діє патологічно. При температурі зовнішнього середовища вище температури тіла тварини виникає перегрівання - гіпертермія. Виникає при перегонах тварин в жару, перевозах, в скупчених приміщеннях.

Гіпертермія протікає в 3 стадії:

1. Захисно-компенсаторна (стадія збудження). Температура в

нормі, це досягається за рахунок рефлекторного зниження теплоутворення і підвищення тепловіддачі. Це виникає в результаті розширення периферичних судин, прискорення дихання, серцебиття, посилене потовиділення, тварина

2. Стадія власне хвороби. Дихання і пульс прискорені, периферичні судини розширені, але ці механізми не можуть підтримувати температуру в границях фізіологічної норми. Стан тварини пригнічений.

3. Тепловий удар (шок). Відрізняється від сонячного удару підвищенням температури.

Холод діє місцево і загально. Місцева дія викликає рефлекторний спазм периферичних судин. Це приводить до порушення кровозабезпечення певної ділянки тканин і наступає обмороження. Є 3 ступеня обмороження: 1.блідість шкіри; 2.утворення пухирців; З.змертвіння тканин. Частіше обморожуються периферичні ділянки шкіри (кінцівки, вуха, припуцій).

Загальна дія холоду викликає переохолодження - гіпотермію. Виникнення гіпотермії залежить не тільки від самої причини, але і від стану організму: крововтрати, голодування, ураження теплових центрів. Поява

гіпотермії пов'язана з віком (молоді переносять гірше) і видом (свині замерзають швидше ніж ВРХ, тому, що у ВРХ високе теплоутворення. Найбільш стійка до переохолодження птиця). Протікає гіпотермія в 2 стадії:

1. Захисно-компенсаторна, коли температура тіла в нормі за рахунок посиленого теплоутворення (активізація обміну речовин, робота м'язів, дрижання) й зниження тепловіддачі (звуження периферичних судин, з'єрошення). У людей -гусина шкіра. Підвищений обмін речовин при охолодженні потребує більшої витрати їжі на зігрівання тіла і меншого -на продуктивність, що економічно не вигідно при утриманні тварин в холодних приміщеннях.

2. Стадія охолодження (декомпенсація). В умовах тривалої дії холоду захисні і компенсаторні процеси в організмі виснажуються, температура тіла знижується і наступає смерть. Порушення дихання і кровообігу приводить до кисневого голодування, пригнічення нервової системи. Ці зміни можна назвати охоронними, тому що знижується чутливість клітин мозку до нестачі кисню, інфекції, інтоксикації, дії електроструму і т.д. Охолодження є причиною простудних захворювань.

Дія електричного струму.

Електрострум - причина відрізняється від інших причин:

1. струм діє при безпосередній дії і через різні предмети;

2. струм може викликати зміни при контакті з тканинами, і на шляху його проходження.

На тварин струм діє загально і місцево. Місцево стум проявляє електромеханічну, електротермічну, електрохімічну дію. Електромеханічна дія струму проявляється утворенням газу і пару, які порушують цілісність тканин (рани, переломи). Ці зміни проявляються при дії блискавки.

Електротермічна дія пов'язана з утворенням тепла при проходженні через тканини (особливо кісткової). Проходить розплавлення кісток з послідуючим застиганням.

Електрохімічна дія пов'язана з електролізом в тканинах, порушенням в них хімічних процесів.

Загальна дія струму на організм проявляється в дві фази:

1. короткочасне збудження, яке характеризується прискоренням дихання, пульсу, підвищенням кров'яного тиску:

2. пригнічення, зниження тиску, сповільнення дихання і серцебиття.

Дія електроструму на організм залежить:

Смерть від електротравми викликається паралічем серця чи дихального центру.

збуджена, хоче знайти прохолодне місце. Якщо температура діє, то вона підвищується на 1 -2'.

1. від характеру електроструму тобто його сили, напруги, характеру (постійний чи змінний) частоти;

2. від стійкості організму, від виду тварини (коні чутливіші від ВРХ), від віку тварини (молоді переносять слабше), від стану (вгодованість, індивідуальні особливості), від стану ц.н.с. (збудження посилює дію струму, наркоз і сон - знижують):

3. від тривалості дії електроструму;

4. від шляхів проходження електроструму в організмі;

5. від стану шкірного покриву.

Дія променевої енергії.

У виникненні патологічного процесу визначну роль відіграють ультрафіолетові та інфрачервоні промені. Ультрафіолетові проявляють хімічну дію на організм. В великих дозах вони порушують обмін речовин (особливо білковий), посилюють процеси розпаду в тканинах, посилюють чутливість до світла (у ВРХ, овець, свиней, коней при поїданні конюшини і гречки в період цвітіння). При поїданні цих рослин в організмі утворюються рослини (фотодинамічні), які підвищують чутливість тварин до світла. Інфрачервоні промені проявляють теплову дію викликаючи опіки, тепловий чи сонячний удар.

Дія атмосферного тиску.

Зниження атмосферного тиску відчувають при підйомі вгору (гірська хвороба). Патологічні зміни, які виникають при цьому, обумовлені трьома факторами: зменшенням парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі, зниженням атмосферного тиску і нестачею вуглекислоти в організмі тварин при прискореному диханні.

При зниженні атмосферного тиску, гази, які знаходяться в організмі, розширюються. Точка кипіння крові і інших біологічних рідин організму знижується, що вони можуть закипати при температурі тіла тварини. Повітря розширюється в кишечнику, викликаючи здуття (метеоризм). Відмічається

кровотеча з носу внаслідок розриву дрібних судин. Нестача вуглекислоти, викликана прискоренням дихання, приводить до зміни РН крові в лужну сторону. Порушується функція ферментних судин і обміну речовин. Виникає вона у непристосованих до гір тварин, і характеризується пригніченням, розширенням кровоносних судин шкіри, слизових рота, носа, вух, прискоренням дихання, серцебиттям, збільшенням в крові еритроцитів. Підвищення атмосферного тиску (на 2-4 атм.) проводиться експериментально. Швидке переміщення тварин з гір в нормальні фізіологічні умови, супроводиться розчиненням в крові газів (азот, кисень). Вони не встигають вийти з крові, нагромаджуються і викликають газову емболію.

Дія іонізуючого променя.

Основні джерела іонізуючого випромінювання - рентгенівське і радіоактивне. Енергія іонізуючого променя перевищує енергію взаємозв'язку молекул і атомів. Потрапляючи в організм, промені розривають слабкі зв'язки молекул (вода Н20 розпадається на іони Н+ і О" ). Ці іони вступають у взаємозв'язок з іншими молекулами, змінюючи їх природу, структуру. Іони води і інших молекул діють на ДНК, змінюють ферментативні реакції синтезу і розпаду молекул, порушуючи поділ клітин. Найбільш чутлива кровотворна тканина епітелій травних і статевих залоз, ендотелій судин, хрящова, кісткова і нервова тканини. Нервові клітини не діляться і тому гинуть останніми. В

першу чергу з'являється нестача в крові лімфоцитів та інших клітин, знижуються захисні реакції: фагоцитоз, утворення антитіл. Це сприяє активізації умовнопатогенної мікрофлори. Із-за зниження кількості тромбоцитів і ураження ендотелію судин - крововиливи. Це все характеризує променеву хворобу. Вона протікає гостро і хронічно. Смерть наступає під час опромінення, або через кілька днів після опромінення. При хронічному перебігу анемія, зниженням лейкоцитів, крововиливи, пневмонія, блювота, пронос, запалення язика, ротової порожнини, що викликає порушення сприймання корму.

3. Дія хімічних чинників.

Хімічні речовини в залежності від дози, являються причиною різних отруєнь. До отруйних речовин належать: кислоти, луги, солі важких металів (ртуті, свинця, міді, олова) , алкоголь, ефір, хлороформ, фенол, ціаністі сполуки, рослинні отрути (алкалоїди, глюкозиди), тваринні отрути (змій і комах), продукти гниття і бродіння.

Більшість отрут вибірково діють на органи і тканини. Миш'як, фосфор, солі важких металів переважно впливають на органи травлення, стрихнін і миш'як на нервову систему, аперетянка - на серце, чадний газ на кров. Розрізняють місцеву і загальну дію отрут. Місцева дія проявляється запаленням і змертвінням. Загальна - в розладах всіх систем організму, особливо нервової. Дія хімічних речовин залежить від характеру отрут, дози, від виду, статі, віку, вгодованості тварин. ВРХ чутлива до солей важких металів, хлороформу; коні - до рослинних отрут; птиці - до солі. Особливістю дії хімічних речовин є звикання до них і нагромадження в організмі при повторних введеннях. Звикання сприяє зменшенню проникнення слизових, а

значить і всмоктування отрут. При цьому швидко руйнуються хімічні речовини в організмі, утворюються анти отрути, і отрути виводяться.

4. Дія біологічних чинників.

До них відносяться патогенні мікроби, віруси, гельмінти, комахи, найпростіші, гриби. Вони викликають інфекційні та інвазійні хвороби. Можливість захворювання тварин залежить від вірулентності мікробів, стійкості тварин продуктам своєї життєдіяльності.

Інфекційні хвороби передаються при безпосередньому контакті від хворої до здорової тварини через повітря, корм, воду, різні предмети, обслуговуючим персоналом, комахами, гризунами.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ

1. Які є ступені опіків?

2. Які бувають ступені обмороження?

3. Як діє електричний струм на організм?

4. Як впливають на організм зміни атмосферного тиску?

5. Які зміни в організмі викликають хімічні фактори?

6. Які ви знаєте особливості дії біологічних факторів на організм?

Інвазійні хвороби викликаються паразитичними червами, найпростішими, комахами.