Вірусні хвороби
ТЕМА: ВІРУСНІ ХВОРОБИ
ПЛАН
1. Ящур
2. Хвороба Ауєскі
3. Інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Нальотов М.О. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія сільськогосподарських тварин - К.: Вища школа, 1978. - С.222-223.
2. Налётов Н.А. Патологическая физиология и патологическая анатомия животных. - М.: Агропромиздат, 1991. - С.280-281, С. 284-285, С.287.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Шишков В.А., Налётов Н.А. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1980. - С.347-351, С. 338-340.
2. Забелло Е.М. Патологічна анатомія інфекційних хвороб. - К.: Аграрна наука, 1997. - С.126-131, С. 142-144.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Дуже важливо зрозуміти і засвоїти, що при вірусних хворобах відмічається більш чи менш виражена локалізація патологічних процесів пов’язаних з органотропізмом, тому вірусні хвороби діляться на 4 групи:
- з поліцелюляротропним проявом;
- з переважним ураженням шкіри, і слизових оболонок шкірного типу (дермотропні);
- з переважним ураженням органів дихання (нейротропні);
При вивченні ящура і віспи потрібно засвоїти, що таке інфекційна екзантема, в яких формах вона проявляється, що таке ящурна афта, які зміни при ящурі виявляють в органах і системах.
При вивченні пневмотропних вірусних хвороб необхідно усвідомити характер патологічних процесів в легенях, особливості їх розвитку, ускладнення і закінчення. Наряду з змінами в легенях звернути увагу на патологічні процеси в інших органах, а також запам’ятати патогенез та диференціальний діагноз.
Засвоїти типову локалізацію, характер патологічних змін в органах дихання і диференціальну діагностику цих хвороб.
КОНСПЕКТ ДО ТЕМИ: ВІРУСНІ ХВОРОБИ
1. Ящур.
Ящур – гостре вірусне захворювання жуйних, всеїдних тварин, характеризується афтозним ураженням слизових оболонок.
Ящур викликається декількома типами вірусів, відмінність яких полягає в тому, що перехворівши одним з них, не створюється імунітет до захворювання іншими типами віруса.
Сприятливі до зараження велика рогата худоба, в меншій мірі вівці, свині, коні. Іноді хворіють люди. Ящур протікає без смертельних випадків. При смертельному закінченні, ящур називають злоякісним.
Найбільш характерні ознаки ящуру – афти – великі пухирці, які утворюються на місці плямистого почервоніння слизових оболонок ротової порожнини, ясен, язика. Пухирці можуть зливатись і досягати такого розміру, що охоплюють всю спинку язика. Афти заповнені серозним ексудатом. Купол їх утворений роговим шаром епідермісу, на дні зберігається мальпігієвий шар епідермісу. Тому після розриву афт відбувається швидка регенерація. Слизова оболонка ротової порожнини набрякла, гіперемована, з ерозіями на місці розірваних афт. Внаслідок подразнення слинних залоз відбувається посилене слиновиділення, слина стікає тяжами на підстилку, корм, передні кінцівки.
Часто виникають афти в ділянці міжковитної щілини, на вінчику. Ускладнення гнійною і гнильною мікрофлорою, збудниками некробактеріозу призводить до тяжких уражень копит з гангренозним відокремленням рогового башмака, а іноді і дистальних частин кінцівок.
У свиней аналогічні зміни бувають при афтозному ураженні п’ятачка.
У випадку смерті (злоякісна форма ящуру) і у вимушено забитих тварин виявляють афти і ерозії в стравоході, бронхах, передшлунках, гостре катаральне і катарально-геморагічне запалення сичуга, кишечника, зернисту дистрофію чи запалення міокарда, печінки, нирок. Особливо тяжкі зміни виявляють в серці, яке стає дряблим, набуває вигляду тигрової шкури (тигрове серце), внаслідок чергування м’язових волокон, які зберігають червоний колір, з дистрофічними пучками волокон сіро-жовтого кольору. На епікарді, ендокарді і в серцевому м’язі крововиливи.
Смерть при злоякісному ящурі наступає від недостатності або параліча серця.
2. Хвороба Ауєскі.
Хвороба Ауєскі – гостро протікаюче вірусне захворювання, яке характеризується ураженням центральної нервової системи, органів дихання і сильним зудом на місці проникнення віруса.
Хворіють сільськогосподарські тварини всіх видів, частіше свині, собаки, кішки, рідше велика рогата худоба, дрібна рогата худоба, коні.
У свиней хвороба протікає без зуда і розчісів. Уражається основним чином молодняк з летальним наслідком.
У абортованих плодів і поросят до 2-тижневого віку виявляють серозно-катаральний кон’юнктивіт, набряк повік, катаральне запалення глотки, гортані, іноді з міліарними некрозами на слизовій оболонці. Крововиливи на слизовій оболонці дихальних шляхів, плеврі, епікарді, капсулі селезінки, в нирках. Дрібні вогнища некрозу виявляють у трахеї, мигдалинах, печінці, селезінці, легенях, нирках, наднирниках. В печінці, нирках, міокарді застійна гіперемія і зерниста дистрофія. Легені набряклі, застійно гіперемовані, рідше катарально запалені.
У поросят старшого віку зміни такі, як у новонароджених, але у них не виявляють міліарних некрозів на слизових оболонках і в паренхіматозних органах. Частіше відмічають катаральну бронхопневмонію і катаральний ентерит.
У підсвинків і дорослих свиней на фоні загально-септичних процесів виражені крупозно-дефтеритичні і виразково-некротичні процеси на слизових оболонках глотки, гортані, трахеї і мигдалин.
У всіх тварин головний і спинний мозок і їх оболонки набряклі, гіперемовані. з крововиливами. У великої і дрібної рогатої худоби, собак, кішок, кроликів розчіси на шкірі, особливо в ділянці голови. Шкіра в цих ділянках без шерсті, підшкірна клітковина набрякла, тканини пошкоджені, іноді просочені кров’ю.
Діагноз ставлять враховуючи епізоотичні дані, симптоми хвороби, дані розтину і лабораторних досліджень.
3. Інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби (пустульозний вагініт).
Інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби – вірусне захворювання, яке виражається запаленням органів дихання (респіраторна форма) і статевих органів (генітальна форма).
Зараження відбувається при повітряно-краплинній інфекції через дихальні шляхи і статевим шляхом.
Патологоанатомічні зміни: гіперемія, набряк слизової оболонки носа і кон’юнктиви, посилене серозно-слизове, а пізніше гнійне вмістиме в носових ходах з вогнищами некрозу і дифтеритичного запалення. Гострий трахеїт, ларингіт, нагромадження пінистої рідини в трахеї, бронхах, катаральна бронхопневмонія іноді гастроентерит.
При генітальній формі:
у тільних корів аборти, ендометрити, мастити, гнійно-вогнищеве запалення піхви; у бичків – припухання і запалення препуція, висипи в ділянці мошонки.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ
1. Які зміни виявляють при хворобі Ауєскі?
2. Де локалізуються ящурні афти?
3. Які зміни крім афт зустрічаються у тварин при ящурі?
4. Які патологоанатомічні зміни при інфекційному ринотрахеїті врх?