Патологія органів травлення
ТЕМА: ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
ПЛАН
1. Порушення травлення в передшлунках жуйних тварин.
2. Порушення травлення в кишечнику.
3. Перитоніти, їх причини, види.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1.Нальотов М.О. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія сільськогосподарських тварин. - К.: Вища школа, 1978. - С.232-240.
2.Налётов Н.А. Патологическая физиология и патологическая анатомия животных. М.: Агропромиздат, 1991. - С. 191-200.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Шишков В.А., Налётов Н.А. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1980. - С. 180-191.
2. Журавель А.А. Патологическая физиология сельскохозяйственных животных. - М.:Колос, 1977. – С. 279-297.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Засвоїти, які види гастритів і ентеритів найчастіше зустрічаються у тварин, їх клініко-анатомічну характеристику і причини.
Що таке „коліки”? Їх класифікація, які при цьому виявляють морфологічні зміни в організмі?
Запам’ятати причини і клініко-анатомічну характеристику тимпаніі рубця.
Вивчити, які бувають види зміщень кишечника, їх причини, морфологічні зміни і закінчення.
КОНСПЕКТ ДО ТЕМИ: ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
1. Порушення травлення в передшлунках жуйних.
Шлунок жуйних багатокамерний. В передшлунках розщеплюється корм під дією ферментів, мікробів. В процесі бродіння корму в рубці утворюються гази: вуглекислий, метан, кисень, водень, азот, сірководень.
Сітка - невеликий округлий мішок, в якому завдяки енергійних скорочень сортують корм на великі і маленькі частинки.
В книжці – великі, середні, малі листки для подрібнення частин корму.
У верблюдів і лам книжки немає.
В передшлунках – різні мікроорганізми, залежно від складу раціону. Перехід одного корму на інший знижує перетравну здатність передшлунків, і виникае порушення в них процесів травлення.
Ослаблення тонуса (напруги і збудливості) – називається атонією шлунка.
Причини: перегодування, поїдання легкобродячих кормів.
Переповнення шлунку кормами – гостре розширення шлунку, здуття газами – метеоризм.
При перегодовуванні на розтині – збільшення шлунку внаслідок переповнення його кормами, стінка його виснажена. Черевна стінка напружена, органи стиснені, анемічні, застійна гіперемія і набряк легень, гіперемія м”язів, розширення серця.
Розширення шлунку часто у коней, тому що вони не блюють. Це приводить до розриву шлунку і випадання вмістимого в черевну порожнину. При необережному транспортуванні трупів може бути посмертний розрив шлунка. Ознака прижиттєвого розриву – по краях розриву і у вмістимому кров’яні згустки.
При вживанні великої кількості грубих кормів, при гіпосекреції шлунка – хронічне розширення шлунка. Об’єм черевної стінки сильно збільшується. Анемії органів не буває. Корм, що затримується погано перетравлюється, загнивається, потрапляючи в кишечник порушує його функцію. Схуднення, слабість.
Тимпанія передшлунків – переповнення газами.
Причини: поїдання великої кількості зеленого корму і легкобродячих кормів.
Черевна порожнина збільшена в об’ємі, особливо зліва. Черевна стінка напружена. Органи черевної порожнини стиснені, застійна гіперемія і набряк легень. Порушення серцевої діяльності (задишка, прискорене серцебиття, ціаноз слизових (рота, носа, кон’юнктиви). Тварина гине від задуш’я (ядуха) і колапса.
Завал книжки – нагромадження в ній сухих калових мас, які викликають запалення, а іноді розрив і некроз її стінок.
Запалення шлунку – гастрит.
Причини: недоброякісні корми, подразні речовини, отрути, сторонні предмети, збудники інфекційних хвороб (ящур, чума, сальмонельоз).
Катаральний – характеризується утворенням слизистого, гнійного, геморагічного ексудату. При гострому катаральному – слизова набрякла, гіпермована, з плямисто-смугастими крововиливами, у вмістимому – слиз. При хронічному – слизова грубо складчаста, потовщена, тьмяна.
Виразка шлунку – у свиней, коней, у врх в сичузі. Причини не вивчені. Особливість – відносно правильні округлі обриси, ступеневий вигляд відповідно шарам шлункової стінки, відсутність навколо запальних змін, у вигляді геморагічного пояса. Розміри 1-2 до 10 см.
В тяжких випадках: розрив шлунка, перитоніт, кровотеча і смерть.
2. Порушення травлення в кишечнику.
Травлення в кишечнику пов’язане з функцією підшлункової залози, печінки і шлунку.
Ферменти підшлункової залози (протеаза, ліпаза, карбогідраза) розщеплюють білки, жири, вуглеводи корму. При посиленому надходженні в кишечник соляної кислоти з кормом збільшується утворення секрету 12-палої кишки - секретина, який викликає сильну секрецію панкреатичного соку. Особливо це виражено у свиней і жуйних.
Знижується надходження соку підшлункової залози при низькому вмісті соляної кислоти в шлунку, при порушенні прохідності в протоці залози, від стискання її пухлинами, рубцями, при запаленні – панкреатиті.
Причини панкреатиту: отруєння, гельмінти і т.д.
Нестача панкреатичного соку знижує розщеплення білків, жирів і приводить до гниття в кишечнику.
Порушення секреції жовчі проявляється нестачею або відсутністю. Нестача виділення жовчі – гіпохолія. Виникає при закупорках жовчної протоки каменями, паразитами, пухлинами, при зниженні скоротливої здатності жовчного міхура. Жовч наргомаджуеться в печінці, всмоктується в кров і виникає жовтяниця. Нестача жовчі в кишечнику знижує емульгування жирів, зменшує дію на них ферментів. Порушення розщеплення і всмоктування жирів приводить до видалення їх з калом, недостатнього засвоєння жиророзчинних вітамінів (А,Д,Е,К) і ненасичених жирних кислот. В той час нерозщеплений жир обволікає білок корму і перешкоджає дії на нього фермента трипсина.
Відсутність надходження жовчі в кишечник (ахолія) створює сприятливі умови для розвитку бактерій, які викликають в кишечнику процеси гниття і бродіння, ослаблює перистальтику і створює умови для нагромадження вмістимого в тонкому кишечнику (хімостаз) і газів (метеоризм).
Порушення секреції кишкового соку.
В кишковому соці містяться ферменти: протеаза, карбогідраза, ліпаза, лактаза та ін. Кишкові залози секретують постійно. Соковиділення посилюється під впливом корму, соку підшлункової залози, при механічному, хімічному, та термічному подразненні слизової оболонки кишковика. При запаленні кишковика соковиділення посилюється з утворенням слизу.
В переробці кормів в шлунково-кишковому тракті тварин важливу роль, наряду з порожнинним травленням, відіграє пристінкове (контактне) травлення. Порожнинне травлення проходить в травному каналі і полягає в розщепленні складних структур їжі, завершальний шар розщеплення їжі здійснюється на поверхні кишкових клітин (ентероцитів). Цей стан травлення називається мембранним.В основі порушення мембранного травлення лежать слідуючі фактори: порушення структури ворсинок, кишкових клітин, розлади моторики. Так, при деяких інфекційних хворобах, після інтенсивного застосування антибіотиків, кількість ворсинок зменшується від атрофії, що приводить до зменшення поверхні травлення. Кишковий епітелій уражається і при променевій хворобі.
Порушення всмоктування в тонкому кишечнику відмічається в результаті зменшення шлункової, панкреатичної секреції і жовчовиділення. Порушення моторної функції (перистальтики) кишечника і рухливості ворсинок приводять до порушення всмоктувальної функції. Важливу роль в цьому процесі відіграють зміни крово- і лімфообігу, які порушують відтікання продуктів, що всмокталися, і надходження кисню, необхідного для кумуляції енергії.
Всмоктування пригнічується при запальних процесах в кишечнику, при гіповітамінозах, отруєннях. Внаслідок порушення пристінкового травлення виникають диспепсії, при яких погіршується всмоктування макро- і мікроелементів, що веде до зменшення утворення гемоглобіну і розвитку аліментарної анемії. Зниження всмоктувальної здатності кишечника приводить до недостачі поживних речовин, води, згущення крові.
Порушення моторної функції кишечника проявляється в посиленні, ослабленні, припиненні перестальтики. Посилення рухової функції виникає при запаленні кишечника (ентерит, коліт), під впливом механічних чи хімічних подразників, погано перетравленої їжі, в результаті дії бактеріальних токсинів, при подразненні блукаючого нерва, після прийому проносних речовин. При посиленні перестальтики прискорюється проходження кормових мас. В кишках, погіршується їх перетравлення, всмоктування і розвивається пронос, який сприяє звільненню організму від токсичних чи неперетравлених речовин. В той час прискорене виведення з організму води, мінеральних і поживних речовин приводить до виснаження організму.
Ослаблення перистальтики спостерігається при недостатній годівлі, при пригніченні блукаючого нерва. Ослаблення перестальтики чи її припинення приводить до застою вмістимого кишечника (в тонкому кишечнику –хімостаз, в товстому – копростаз, завал). При запорах кормові маси висихають, стають щільними, подразнюють слизову оболонку кишечника, викликаючи її запалення, іноді розрив кишечника.
Порушення перестальтики, пошкодження стінок черевної порожнини і вроджені анемії можуть бути причиною зміщення кишечника – дистопії.
Види дистопій: випадання, грижі, перекручування, завороти, інвагінація кишечника.
Випадання – переміщення органів в сусідню порожнину, чи в зовнішнє середовище. Так при розриві діафрагми чи черевної стінки органи черевної порожнини можуть випадати в грудну порожнину або на поверхню черевної стінки, через пахове кільце в порожнину кастраційної рани випадають петлі кишечника, через анальний отвір – пряма кишка.
Грижа – випадання органу з наявністю оболонки (грижовим мішком), яка відокремлює цей орган від сусідньої порожнини або від зовнішнього середовища. Так, при надривах м’язів діафрагми або черевної стінки вип’ячуються черевні органи в грудну порожнину або під шкіру черевної стінки (діафрагмальна і черевна грижа), зміщення петель кишечника під шкіру в ділянці пупка (пупкова грижа), в мошонку (мошонкова грижа), в ділянку пахового каналу (пахова грижа). Отвір, через який випадає орган, називається грижовим кільцем, внаслідок стискання ним судин органів, які випали, в них розвивається застійна гіперемія, набряк, некроз (защемлена грижа). Іноді частина органу, яка випала зростається з грижовим мішком (невправима грижа).
Завороти і перекручування кишечника – являють собою обертання петель кишечника (іноді на 360 градусів і більше) навколо своєї осі, утворення вузлів з петель кишечника. Часто бувають у коней, тому що у них довга брижейка.
В зв’язку з цим завороти і перекручування відмічаються не тільки в результаті порушення перестальники кишечника, але й при швидких рухах тіла тварини, наприклад, коли кінь качається по землі, що відмічається при шкірному зуді внаслідок недостатнього чищення тварини.
Інвагінація – вип’ячування в середину кишки сусідньої ділянки кишкової трубки. Іноді зустрічається двухкратна і трьохкратна інвагінація на одній ділянці кишечника.
Причини: порушення ритму перестальтики, що супроводжується спазмом окремих частин кишки. Іноді це буває в агональному стані.
В деяких випадках інвагінація відбувається мимовільно, але може бути зростання інвагінованих стінок кишок із звуженням їх просвіту.
Дистопія кишечника викликає непрохідність його, накопичення і застій вмістимого, порушення кровообігу, некрози. При цьому може наступити смерть тварини в результаті отруєння продуктами обміну, що всмоктуються.
3. Перитоніти, їх причини, види.
Перитоніт –запальний процес внутрішнього покриву черевної стінки, діафрагми і вісцерального листка очеревини, який вкриває кишечник, шлунок і всі органи черевної порожнини.
Розрізняють перитоніт - розлитий (дифузний), який охоплює серозний покрив багатьох органів черевної порожнини, місцевий (перигепарит, периспленіт).
Причини: перфорація черевної стінки чи органів черевної порожнини, розрив шлунку, перехід запального процесу з паренхіми органу на його покрив (наприклад, при абсцесах внутрішніх органів).
По перебігу перитоніт буває гострий і хронічний.
Гострий перитоніт характеризується набряком, тьмяністю, гіперемією і крововиливами очеревини, нагромадженням на ній і в черевній порожнині серозного, фібринозного, гнійного і гнильного ексудату.
При хронічному перитоніті ексудат часто розсмоктується, а фібрин піддається організації. При цьому можуть утворюватись спайки між органами черевної порожнини або зрощення її, між спайками можуть знаходитись абсцеси і фібрин. Смерть наступає внаслідок отруєння продуктами запалення з появою паралічу м’язів травного тракту (паралічна непрохідність).
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Що таке гастрит і ентерит? Які бувають їх види і причини?
2. Що таке тимпанія рубця і які зміни при цьому відбуваються в організмі?
3. Який механізм смерті при тимпанії рубця у жуйних?
4. Що таке хімостаз і копростаз?
5. Що таке грижа, які е види гриж?
6. Які зміни е в порушеннях секреторної функції шлунку?
7. Які зміни виявляють при різних видах перитоніту?