Дистрофія
Тема. Дистрофія.
156. Дистрофія – якісні зміни тканинних елементів при порушенні в них обміну речовин.
157. Днепротоїнози – порушення обміну білка в тканинах.
158. Зерниста дистрофія – характеризується набуханням органоїдів цитоплазми клітин, внаслідок чого вона набуває каламутного або зернистого вигляду.
159. Вакуольна дистрофія – характеризується появою в цитоплазмі клітин пустот ( вакуолей ) заповнених водянистою рідиною.
160. Рогова дистрофія – характеризується надлишковим утворенням рогової речовини або появою її у незвичних місцях.
161. Іхтіоз – загальне ороговіння шкірного покриву.
162. Гіперкератоз – місцеве ороговіння.
163. Гіаліноз – характеризується утворенням скловидної речовини.
164. Амілоїдоз – характеризується відкладанням між клітинами особливої білкової речовини амілоїду, до складу якого входять білки плазми крові.
165. Слизова дистрофія – характеризується надлишковим утворенням муцину, який входить до складу слизу.
166. Колоїдна дистрофія – характеризується утворенням клейовидного секрету внаслідок надлишкового нагромадження клітинами виділень з наступним згущенням їх до консистенції (розбухлого столярного клню).
167. Сечокислий діатез – порушення обміну нуклеопротеїдів, тобто білкових речовин, які містяться переважно в ядрах клітин.
168. Пігменти – речовини, що надають тканинам певного забарвлення.
169. Ендогенні пігменти – барвники, які утворюються організмом.
170. Гемоглобіногенні пігменти – барвники, що утворюються з гемоглобіну, що містить залізо і білкові речовини.
171. Гемосидерин – пігмент буро – жовтого кольору, що утворюється із сполук заліза, що входять до складу гемоглобіну.
172. Білірубін – барвник жовчі, зеленувато – жовтого кольору, що утворюється з білкової частини молекули гемоглобіну.
173. Ангемоглобіногенні пігменти – барвники тканин, які не походять від гемоглобіну.
174. Меланін – білковий пігмент чорного кольору, утворюється епітеліальними клітинами шкіри та її похідних.
175. Амеланоз – нестача меланіну.
176. Меланоз – посилене вироблення меланіну.
177. Альбінізм – природжена загальна нездатність організму виробляти меланін
178. Вітилиго – місцева природжена відсутність меланіну в окремих ділянках шкірного покриву.
179. Ліпофусцин – пігмент бурого кольору, білково - жирової природи, відкладається в тканинах, що атрофуються.
180. Екзогенні пігменти – барвники тканин, що потрапляють в організм із зовнішнього середовища.
181. Антракоз - відкладання у внутрішніх органах вугільних частинок.
182. Силікоз – відкладання у внутрішніх органах ґрунтового пилу.
183. Жирові дистрофії – порушення обміну жирів в тканинах.
184. Ожиріння – патологічний стан організму, що характеризується відкладанням жиру не тільки в жировій клітковині, а й у стромі органів, де в нормі жир не відкладається.
185. Виснаження – зникнення жирових відкладень з жирової клітковини.
186. Інфільтративне ожиріння паренхіматозних органів – характеризується відкладанням жиру, який приноситься кров’ю і лімфою.
187. Дегенеративне ожиріння паренхіматозних органів – характеризується не тільки відкладанням жиру, який приносить кров і лімфа, а й відщеплення від протоплазми стабільного жиру, що є складовою частиною її речовини.
189. Вуглеводні дистрофії – порушення обміну тваринного крохмалю, цукрів і подібних до них речовин.
190. Мінеральні дистрофії – порушення обміну неорганічних речовин.
191. Дистрофічне обвапнування ( петрифікація ) – відкладання солей кальцію у тканинах з пониженою життєдіяльністю або в некротичних ділянках.
192. Вапнові метастази - відкладання найдрібніших крупинок солей кальцію у клітинах різних органів, що виявляють тільки під мікроскопом.
193. Камені – щільні утворення, які вільно лежать у тій або іншій природній порожнині органу.
194. Справжні кишкові камені – складаються переважно з мінеральних речовин і нагадують справжнє каміння.
195. Несправжні кишкові камені - складаються переважно з мінеральних речовин із решток кормів.
196. Фітоконкременти - складаються переважно з рослинних залишків.
197. Пілоконкременти або безоари – утворюються в шлунку і кишках, складаються з волосся і шерсті.
198. Плюмоконкременти – утворюються в шлунку і кишках у м’ясоїдних і птиці, складаються з пуху і пір’я.
199. Конглобати – складаються з неперетравлених залишків корму, проковтнутих тваринами, паперу, ганчір’я, гілок, соломи тощо, склеєних землею, глиною, іноді просочені вапном.
200. Печінкові камені – утворюються в жовчних ходах і жовчному міхурі при хронічному запалення їх.
201. Ванові печінкові камені – кам’янистої твердості, сірувато – білого кольору, на розрізі шаруваті.
202. Жовчно – пігментні камені – зеленувато – коричневого кольору, пухкої консистенції, легко розтираються в порошок.
203. Холестеринові камені – у чистому вигляді зустрічаються в людини.
204. Мішані печінкові камені – складаються з жовчного пігменту, вапна і холестерину в різних кількісних співвідношеннях.
205. Ниркові камені – утворюються у тварин в нирковій мисці і в сечовому міхурі.
206. Уроліти – сечові камені.
207. Уросидемента – сечовий пісок.
208. Артеріоліти – судинні камені утворені в артеріях.
209. Флеболіти – судинні камені утворені у венах внаслідок обвапнування тромбів.