Дистрофія

Тема.   Дистрофія.

156. Дистрофія – якісні зміни тканинних елементів при порушенні в них обміну  речовин.

157. Днепротоїнози – порушення обміну білка в тканинах.

158. Зерниста дистрофія – характеризується набуханням органоїдів цитоплазми клітин, внаслідок чого вона набуває каламутного або зернистого вигляду.

159. Вакуольна дистрофія – характеризується появою в цитоплазмі  клітин  пустот ( вакуолей ) заповнених водянистою рідиною.

160. Рогова дистрофія –  характеризується  надлишковим   утворенням  рогової речовини або появою її у незвичних місцях.

161. Іхтіоз – загальне ороговіння шкірного покриву.

162. Гіперкератоз – місцеве ороговіння.

163. Гіаліноз – характеризується утворенням скловидної речовини.

164. Амілоїдоз – характеризується відкладанням між клітинами особливої білкової речовини амілоїду, до складу якого входять білки плазми крові.

165. Слизова дистрофія – характеризується  надлишковим  утворенням  муцину, який входить до складу слизу.

166. Колоїдна дистрофія – характеризується  утворенням  клейовидного секрету  внаслідок надлишкового нагромадження  клітинами виділень  з наступним згущенням їх до консистенції (розбухлого  столярного клню).

167. Сечокислий діатез – порушення  обміну  нуклеопротеїдів,  тобто білкових речовин, які містяться переважно в ядрах клітин.

168. Пігменти – речовини, що надають  тканинам певного забарвлення.

169. Ендогенні пігменти – барвники, які  утворюються організмом.

170. Гемоглобіногенні пігменти – барвники, що утворюються з гемоглобіну, що містить залізо і білкові речовини.

171. Гемосидерин – пігмент буро – жовтого кольору, що утворюється із сполук заліза, що входять до складу гемоглобіну.

172. Білірубін – барвник жовчі, зеленувато – жовтого  кольору,  що утворюється з білкової частини молекули гемоглобіну.

173. Ангемоглобіногенні пігменти – барвники  тканин,  які  не  походять  від  гемоглобіну.

174. Меланін – білковий пігмент чорного кольору, утворюється епітеліальними клітинами шкіри та її похідних.

175. Амеланоз – нестача меланіну.

176. Меланоз – посилене вироблення меланіну.

177. Альбінізм – природжена загальна нездатність організму виробляти меланін

178. Вітилиго – місцева  природжена  відсутність  меланіну  в окремих ділянках шкірного покриву.

179. Ліпофусцин – пігмент бурого кольору,  білково - жирової  природи, відкладається в тканинах, що атрофуються.

180. Екзогенні пігменти – барвники тканин, що потрапляють в організм із зовнішнього середовища.

181.  Антракоз -  відкладання у внутрішніх органах вугільних частинок.

182. Силікоз – відкладання у внутрішніх органах ґрунтового пилу.

183. Жирові дистрофії – порушення обміну жирів в тканинах.

184. Ожиріння – патологічний стан організму, що характеризується відкладанням жиру не тільки в жировій клітковині, а й у стромі органів, де в нормі жир не відкладається.

185. Виснаження – зникнення жирових відкладень з жирової клітковини.

186. Інфільтративне ожиріння паренхіматозних органів – характеризується відкладанням жиру, який приноситься кров’ю і лімфою.

187. Дегенеративне ожиріння паренхіматозних органів – характеризується не  тільки  відкладанням  жиру,  який приносить кров і лімфа,  а й  відщеплення  від  протоплазми  стабільного  жиру, що є складовою частиною її речовини.

189. Вуглеводні дистрофії – порушення обміну тваринного крохмалю,  цукрів  і  подібних до них речовин.

190. Мінеральні дистрофії – порушення обміну неорганічних речовин.

191. Дистрофічне обвапнування ( петрифікація ) – відкладання солей кальцію у тканинах  з  пониженою  життєдіяльністю  або в некротичних  ділянках.

192. Вапнові метастази -  відкладання найдрібніших крупинок солей кальцію у  клітинах  різних  органів,  що  виявляють  тільки  під мікроскопом.

193.  Камені – щільні утворення,  які  вільно  лежать  у  тій  або іншій природній порожнині органу.

194. Справжні кишкові камені – складаються  переважно з мінеральних речовин і нагадують справжнє каміння.

195. Несправжні кишкові камені -  складаються переважно з мінеральних речовин із решток кормів.

196. Фітоконкременти - складаються переважно з рослинних залишків.

197. Пілоконкременти  або  безоари – утворюються  в  шлунку  і  кишках,  складаються з волосся і шерсті.

198. Плюмоконкременти – утворюються в шлунку і  кишках у м’ясоїдних і птиці, складаються з пуху і пір’я.

199. Конглобати – складаються  з  неперетравлених залишків корму, проковтнутих тваринами, паперу, ганчір’я, гілок, соломи тощо, склеєних землею, глиною, іноді просочені вапном.

200. Печінкові камені – утворюються  в  жовчних  ходах і жовчному міхурі  при хронічному запалення їх.

201. Ванові печінкові камені – кам’янистої твердості, сірувато – білого кольору, на розрізі шаруваті.

202. Жовчно – пігментні камені – зеленувато – коричневого кольору, пухкої консистенції, легко розтираються в порошок.

203. Холестеринові камені – у чистому вигляді зустрічаються в людини.

204. Мішані печінкові камені – складаються з жовчного пігменту, вапна і холестерину в різних кількісних співвідношеннях. 

205. Ниркові камені – утворюються  у  тварин  в  нирковій  мисці  і  в  сечовому  міхурі.

206. Уроліти – сечові камені.

207. Уросидемента – сечовий пісок.

208. Артеріоліти – судинні камені утворені в артеріях.

209. Флеболіти – судинні камені утворені у венах внаслідок обвапнування  тромбів.