Патологія органів дихання

ТЕМА:   ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

ПЛАН 

1. Порушення кровообігу в легенях.

2. Задишка, її види.

3. Некротичні, продуктивні пневмонії.

4. Об’ємні зміни легень.

5. Набряк легень, його причини, основні морфологічні ознаки.

6. Плеврити, їх причини, класифікація, морфологічні ознаки, закінчення і значення.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Нальотов М.О. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія сільськогосподарських тварин. - К.: Вища школа, 1978. - С. 214-224.

2. Налётов Н.А. Патологическая физиология и патологическая анатомия животных. - М.: Агропромиздат, 1991. - С. 174-175, С. 180-186.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Шишков В.П., Налётов Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. -  М.: Колос, 1980. - С.171-172, С. 178-180.

2. Журавель А.А. Патологическая физиология сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1977. - С. 256-258.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 

         Усвідомити, які бувають бронхопневмонії і пневмонії. Потрібно запам’ятати їх морфологічну картину.

         Знати, що таке ателектаз і емфізема легень, їх види, які причини їх обумовлюють, а також патогенез і патологоанатомічні зміни.

          Запам’ятати, що таке набряк легень, плеврити, які е види плевритів.

КОНСПЕКТ ДО ТЕМИ:   ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

1. Порушення кровообігу в легенях.

   Порушення кровообігу частіше проявляється у вигляді гіперемії, яка буває артеріальною (активною), коли посилюється приплив крові до легень, пасивною (застійною), коли зменшується відходження крові з легень.

  При посиленому надходженні крові легені переповнюються кров’ю, зменшується об’єм альвеол і вентиляція органів.

    Причини гіперемії: висока температура в приміщеннях без належної вентиляції (транспортування тварин в вагонах), вдихання гарячого повітря  або повітря з домішками подразних речовин. При сонячному і тепловому ударі, наряду з гіперемією судин мозку, розвивається гіперемія легень.

  Венозна гіперемія легень проявляється при серцевій недостатності (при ящурі, чумі), при отруєннях, пороках серця, міокардитах.

2. Задишка, її види.

          Задишка – порушення ритму дихання (частоти і глибини) дихання. Вона має також компенсаторний характер, посилюючи доступ кисню в організм і видалення вуглекислоти. З’являється вона при фізичному навантаженні, серцево-судинній недостатності, анемії.

         Види задишки:

   -Часте глибоке дихання має пристосувальний характер і виникає при фізичних навантаженнях, при гарячках, при збудженні.

   -Часте поверхневе дихання спостерігається при запаленні легень, плевритах, ателектазі, пневмотораксі, зниженні збудливості дихального центру.

Це пов’язано з швидким заповненням альвеол повітрям при наявності в них ексудату. Внаслідок механічного стискання однієї частини альвеол інші переповнюються повітрям.

   -Рідке глибоке (стенотичне) дихання спостерігається при звуженні трахеї чи верхніх дихальних шляхів (інспіраторна задишка), при ураженні гортані (сибірка, чума, віспа, емкар, при гельмінтозах, пухлинах в верхніх дихальних шляхах).

   -Експіраторна задишка характеризується сповільненням і забрудненням фази видиху. Проявляється при емфіземі, звуженні бронхіол, порушенні функцій дихального центру.

   -Змішана, коли затруднені вдих і видих.

3. Некротичні, продуктивні пневмонії.

   Некротичні пневмонії виникають при некробактеріозі, при попаданні в дихальні шляхи отруйних речовин. Легені при цьому ущільнені, нерівномірно забарвлені, плевра червоного кольору, шорохувата, на розрізі легені пронизані неправильної форми світло-сірими некротичними ділянками. На межі між пошкодженою і мертвою тканинами утворюється демаркаційна зона з лейкоцитів.

    Продуктивні пневмонії виникають як закінчення катаральних пневмоній. Альвеоли пошкодженої ділянки заповнюються сполучною тканиною.

Легені при цьому щільні, ріжуться тяжко, горбисті, світло-червоного кольору. На розрізі ділянки змертвіння, гнійного розплавлення. Навколо них утворена сполучнотканинна капсула спостерігається при туберкульозі.

4. Об’ємні зміни легень (ателектаз, емфізема легень).

    Ателектаз – спадання легень – зниження вмісту повітря в легенях.

За походженням буває: природжений, набутий(обтураційний, компресійний).

  Природжений ателектаз - безповітряний стан легень нормальний у плода, дихання якого здійснюється через плаценту.

  Набутий ателектаз.

         Обтураційний ателектаз – спадання легень внаслідок закупорки бронхів при потраплянні сторонніх предметів (кормових, блювотних мас), при паразитарних хворобах, при бронхітах, пухлинах. Повітря не надходить в альвеоли, а те, що там було розсмоктується.

       Компресійний ателектаз – спадання легеневих альвеол внаслідок здавлювання їх. Виникає при нагромадженні і в плевральній порожнині ексудату, набрякової рідини, при пухлинах.

При обтураційному ателектазі, внаслідок закупорки, охоплені невеликі ділянки. При компресійному ателектазі - повністю легені.

  Алектичні ділянки зменшені в об’ємі, щільні, темно-червоні, поверхня розрізу суха, шматочок легень тоне в воді, плевра зморщена.

Відрізняти слід від бронхопневмонії, при якій уражені ділянки ущільнені, червоні, набряклі, на розрізі вологі.

  При усуненні причин ателектазу легеневі альвеоли нормалізуються, а при хронічному ателектазі може бути зарощення альвеол сполучною тканиною (пневмосклероз). Легенева тканина навколо ателектазних ділянок піддається емфіземі, що компенсує виключені з дихального процесу спалі частини легень.

         Емфізема легень- нагромадження повітря в легенях.

  Альвеолярна емфізема – переповнення альвеол повітрям. Гостра альвеолярна емфізема характеризується здуттям, збільшенням альвеол.

  Причини: надмірне фізичне навантаження (важка робота, біг), нестача повітря (погана ветиляція), спад серцевої діяльності, значні крововтрати.

Легені при цьому збільшені, пухкі, бліді, при промацуванні -крепітація (хрускіт), шматочок - у воді спливає.

  Причини хронічної альвеолярної емфіземи: надмірне навантаження, хронічна серцева недостатність (пороки серця), старість.

  Хронічна емфізема характеризується атрофією альвеолярних перегородок. Легені збільшені в об’ємі, пухкі, бліді, видно укрупнені порожнини.

Клінічно проявляється задишкою, тахікардією. Грудна клітка має бочкоподібний вигляд.

  Інтерестиціальна емфізема характеризується нагромадженням повітря під плеврою і в міжчасточковій сполучній тканині.

  Причини: травми в ділянці трахеї, в легенях, внаслідок чого повітря всмоктується в нещільну сполучну тканину.

При огляді виявляють повітряні пухирці, або ланцюжки повітряних пухирців під плеврою. Таке повітря розсмоктується. Часто інтерстиціальна емфізема спостерігається як агональне явище після забою при перерізанні трахії. У випадках, коли тварина не гине, повітря з легень при гострій альвеолярній емфіземі швидко розмоктується, не залишаючи слідів на місці його накопичення. Хронічна альвеолярна емфізема - незворотна.

5. Набряк легень, його причини і основні морфологічні ознаки.

   Набряком легень називається переповнення альвеол серозним випотом з кровоносних судин (трансудатом).

  Причини: підвищення проникності капілярів легеневих альвеол, яке виникає при венозній гіперемії легень, при вдиханні хлору, фосгену, дифосгену.

      Ознаки: в трахеї, бронхах-  піниста рідина, легені тістуватої консистенції, на поверхні розрізу піниста рідина.

     Нагромадження в альвеолах води – гідроаспірація. Виникає при утопленні. Легені біді, напівпрозорі. Ущільнені, з розрізу стікає вода.

   Нагромадження в альвеолах крові – гемоаспірація. Спостерігається при перерізанні трахеї, при легеневих кровотечах.

6. Плеврити, їх причини, класифікація, морфологічні ознаки, закінчення і значення.

       Плеврит – запалення плеври.

Причини: переохолодження, травми грудної стінки, занесення інфекції з кров’ю, запалення легень. Залежно від характеру ексудату розрізняють плеврити: серозний, серозно-фібринозний, гнійний, геморагічний.

         При серозному - мутнуватий ексудат з нитками фібрину. В усіх випадках плевра набрякла, тьмяна, гіперемована з плямисто-смугастими крововиливами.

При цьому легені здавлюються, дихання затруднюється, виникає кашель, розлад серцевої діяльності. Внаслідок всмоктування ексудату виникає інтоксикація організму. При гострому перебігу ексудат розсмоктується. При хронічному утворюються спайки, заростання плевральної порожнини. Плеврит зустрічається у всіх тварин, але частіше у врх і свиней, внаслідок більш дряблої будови плеври і великої кількості в ній лімфатичних судин.

Перехід запального процесу з легень на плевру – плевропневмонія. Плевропневмонію спостерігають при таких вірусних захворюваннях, як запалення легень врх, контагіозна пневмонія коней, туберкульоз легень (перлинна форма). 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ 

1. Що  таке пневмонія і бронхопневмонія, чим вони відрізняються?

2. Які види пневмоній зустрічаються у сільськогосподарських тварин?

3. Які стадії крупозної пневмонії і їх макроскопічні ознаки?

4. Що таке задишка, які є види задишки?

5. Які бувають емфіземи і причини, що їх викликають?

6. Що таке ателектаз? Причини, види ателектазу, його морфологічні ознаки?

7. Які патологоанатомічні зміни характерні для набряку легень?

8. Що таке плеврит, його види і морфологічна характеристика?