Тема. Розлади кровообігу, лімфообігу, місткості тканинної рідини.
73. Місцеві розлади кровообігу – порушення кровообігу в окремих органах і частинах тіла при нормальній циркуляції і складі крові в усьому організмі.
74. Гіперемія – переповнення судин кров’ю.
75. Артеріальна гіперемія – переповнення судин, органу артеріальною кров’ю внаслідок посиленого її пропливу при нормальному відтіканні.
76. Венозна гіперемія – переповнення венозних і капілярних судин кров’ю внаслідок сповільненого відтікання крові при нормальному її припливі.
77. Анемія – місцеве недокрів’я, зумовлене недостатнім припливом артеріальної крові.
78. Анемія ангіоспастична – внаслідок спазму артерій при дії різних подразників ( біль ).
79. Анемія обтураційна – внаслідок утворення перешкод для проходження крові всередині артерії (тромб).
80. Анемія компресійна – внаслідок стискання артерій.
81. Тромбоз – зажиттєве утворення тромбів всередині кровоносних судин.
82. Тромб – згусток крові.
83. Білий тромб – сіро – білого кольору, складається з тромбоцитів, лейкоцитів і фібрину.
84. Червоний тромб – криваво – червоного кольору, складається з плазми, яка зсілася і містить всі формені елементи.
85. Мішаний тромб – має шороховату будову внаслідок чергування білої і червоної тромботичної маси, утворюється при змінах умов тромбоутворення.
86. Гіалінові тромби – мають вигляд прозорої однорідної маси утворюються внаслідок злипання еритроцитів і зсідання плазми крові при опіках, обмороженнях.
87. Закупорюючі ( обтуруючі ) тромби – повністю заповнюють просвіт судин.
88. Пристінкові тромби – заповнюють тільки частину просвіту судин. Закінчення тромбозу.
89. Розплавлення тромбу:
а) асептичне – під дією протеолітичних ферментів крові;
б) септичне – під дією мікробів.
90. Організація тромбу – характеризується проростанням його сполучною тканиною.
91. Каналізація тромбу – утворення в його масі судинних ходів, через які може відновлюватись кровообіг.
92. Петрифікація тромбу – відкладання у масі тромбу солей кальцію.
93. Емболія – закупорка судин частинками (емболами), яких немає в нормальній крові.
94. Інфаркт – змертвіння тканин, що виникає внаслідок припинення доступу крові в ділянку органу.
95. Кровотеча – витікання крові за межі судин.
96. Артеріальні кровотечі – характеризується витіканням струменя крові червоного кольору з поштовхоподібним ритмом.
97. Венозні кровотечі – характеризуються витіканням струменя темно–червоного кольору, без пульсації.
98. Капілярні кровотечі – характеризується появою крапель крові.
99. Крововиливи – нагромадження крові в тканинах.
100. Гематома – пухлиноподібні вогнища крововиливів, які утворюються внаслідок того, що під будь – якою оболонкою органа, або між тканинами збирається кров.
101. Синці – плоскі криваво – червоні плями, що утворюються внаслідок капілярної кровотечі.
102. Крапково – плямисті крововиливи – плоскі криваво – червоні плями розміром від друкованої крапки до 2-3 мм.
103. Застій лімфи – переповнення лімфою лімфатичних судин.
104. Лімфотеча – вихід лімфи з грудної протоки.
105. Набряк – надмірне нагромадження трансудату в тканинах.
106.Застійні набряки – виникають при венозних і лімфатичних застоях, викликаних стисканням судин, серцевою недостатністю.
107. Ниркові набряки – виникають при запальних і дистрофічних змінах в нирках.
108. Токсичні набряки – виникають при отруєнні газами (хлор, аміак).
109. Кахексичні набряки – виникають при порушенні процесів живлення і обміну речовин, які приводять до порушення колоїдного стану тканинних білків.
110. Ендокринні набряки – виникають при послабленій функції щитоподібної залози.
111. Нейротичні набряки – виникають при порушеннях нервової системи, її трофічної функції.
112. Водянка – нагромадження трансудату у будь – якій замкненій природній порожнині.
113. Асцит – водянка черевної порожнини.
114. Гідроторакс – водянка грудної порожнини.
115. Гідроперикард – водянка порожнини серцевої сумки.
116. Гідроцефалюс – водянка шлуночків головного мозку.